Аналіз динаміки складу та структури джерел фінансових ресурсів

Так значна кількість дослідників вважають, що капітал – це сукупність за­собів виробництва, які приносять дохід їхньому власникові.

Усі розглянуті підходи загалом можна охарактеризувати як народногосподарські (макроекономічні). З погляду ж підприємства капітал є сумою вартісної оцінки його майна та коштів, які вико­ристовуються в процесі господарської діяльності.

Стосовно визначення економічної суті капіталу, його можна розглядати як:

фінансові ресурси у грошовій формі;

майно, сукупність ресурсів та засобів, вкладення в активи підприємства;

запас економічних благ, багатство.

В свою чергу склад капіталу підприємства розрізняється в залежності від обраної концепції аналізу – фізичної та фінансової. Так на відміну від фізичної концепції капіталу, яка передбачає поділ останнього в його натурально-речовій формі (постійний – змінний, основний – оборотний), у межах фінансової концепції класифікацію капітал здійснюють у його грошовій формі.

При цьому під постійним капіталом розуміють ту частину капіталу, яка перетворюється в засо­би виробництва і в процесі виробництва не змінює своєї величини, а під змінним – ту частина капіталу, яка витрачається на купів­лю робочої сили і в процесі виробництва змінює свою величину (зростає).

За джерелами ж формування (або ж фінансовою концепцією) капітал поділяють на власний і позиковий (рис. 1).

Власний капітал підприємства визначається вартістю його чистих активів, яку розраховують як різницю між вартістю майна підприємства та його зобов'язаннями. Власний капітал склада­ється зі статутного, додаткового та резервного капіталу, нерозпо­діленого прибутку.

Позиковий капітал – це частка вартості майна підприємст­ва, сформованого за рахунок зобов'язань, які в майбутньому ма­ють бути погашені. До складу позикового капіталу входять довго­та короткострокові зобов'язання.

Рис. 1. Структура капіталу підприємства

В свою чергу аналіз капіталу підприємства передбачає вирішення таких завдань:

• дослідження наявності капіталу, його достатності для забез­печення необхідних темпів економічного розвитку підприємства. Для цього визначають загальний розмір капіталу, порівнюють його з величиною необхідного підприємству майна, оцінюють до­цільність залучення різних форм капіталу з відповідних джерел, вивчають обрані підприємством схеми фінансування оборотних та необоротних активів;

• аналіз дохідності капіталу при певному рівні фінансового ризику. Оцінка дохідності (рентабельності) капіталу на стадії йо­го формування передбачає визначення середньорічної його вар­тості, здійснення аналізу співвідношення власного і позикового капіталу, дослідження форм залучення останнього з позиції генерування відповідного рівня прибутку. Вирішуючи це завдання, слід пам'ятати про прямий зв'язок, що існує між рівнем дохідно­сті капіталу та рівнем фінансового ризику, пов'язаного з проце­сом його формування. Тому при здійсненні оцінки дохідності ка­піталу, що формується, рекомендується визначати і враховувати допустиму для підприємства межу фінансового ризику;

• здійснення оцінки фінансового ризику, пов'язаного з форму­ванням капіталу, при певному рівні його дохідності. У процесі ви­конання цього завдання насамперед аналізують рівень ризику, фак­тори, що на нього впливають, а також резерви його зниження. Мінімізація рівнів ризиків може бути забезпечена шляхом дивер­сифікації форм капіталу, що залучається, оптимізації структури джерел його формування, запобігання окремим фінансовим ризи­кам, ефективних форм їх внутрішнього та зовнішнього страхування;

• проведення оцінки фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Для цього аналізують рівень фінансової стійкості та платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку, оцінюють структуру капіталу з позиції її оптимальності, досліджують обсяги авансування джерел у високоліквідні ви­ди активів, порівнюють фактичну їх величину з необхідною;

• аналіз фінансової гнучкості підприємства, тобто здатності підприємства швидко формувати необхідний обсяг додаткового капіталу при несподіваному виникненні високоефективних інвес­тиційних пропозицій або нових можливостях прискорення еко­номічного зростання. Слід зауважити, що необхідна фінансова гнучкість забезпечується в процесі формування капіталу за раху­нок оптимізації співвідношення власних і позикових його видів, довго- та короткострокових форм його залучення, зменшення рів­ня фінансових ризиків.

Головна мета аналізу капіталу полягає не тільки в тому, щоб установити й оцінити структуру та динаміку джерел коштів і напрямів його розміщення, а й у тому, щоб оцінити ступінь впливу на фінансовий стан підприємства додатково залученого капіталу.