Синдром зоба, гіпер- і гіпотиреозу.

ü індивідуальна:

— уживання продуктів з підвищеним умістом йоду;

— лікарські препарати;

ü групову йодну профілактику проводять під контролем фахівців у групах підвищеного ризику (діти, підлітки, вагітні, матері-годувальниці та ін.) частіше в організованих колективах (дитсадки, школи, інтернати). Призначають регулярне тривале застосування медикаментів з фізіологічною дозою йоду: калію йодиду призначають щодня після їди, запивати водою.

— дітям до 12 років — 50—150 мкг на день;

— підліткам і дорослим — 150—200 мкг на день;

— вагітним і матерям-годувальницям — 200 мкг на день

ü Масова йодна профілактика — найпоширеніший і еконо-мічно вигідний метод для всіх мешканців ендемічних районів (додавання в кухонну сіль, хліб, воду солей калію йодиду і йодату).

Фельдшер організує роботу з раннього виявлення, профілактики і диспансеризації хворих на ендемічний зоб.

Синдром гіпертиреозу

Пов'язаний з гіперпродукуванням тироїдних гормонів і є симптомокомплексом клінічних проявів у різних органах і системах:

ü симптоми підвищеного обміну (відчуття жару, зменшен-

ня маси тіла);

ü серцево-судинні розлади (тахікардія, артеріальна гіпер-

тензія, миготлива аритмія);

ü ознаки психічного збудження (дратівливість, емоційна

лабільність, безсоння, метушливість);

ü нейровегетативні розлади (тремор, гіпергідроз, розлади моторної функції шлунка і кишок);

ü зоб різних розмірів. очні симптоми: Грефе, Кохера, Дальримпля, Штельвага, Мебіуса.

Причини синдрому:

— дифузний токсичний зоб (базедова хвороба);

— ятрогенний тиротоксикоз унаслідок передозування тироїдних гормонів;

— рак щитоподібної залози;

— тироїдит;

— стан підвищеної чутливості тканин організму до тироїдних гормонів

Найчастіша його причина — дифузний токсичний зоб (ДТЗ) При легкому ступені переважають скарги невротичного характеру, маса тіла незначно зменшується, пульс не перевищує 100 за 1 хв. При середньотяжкому перебігу схуднення досягає 8—10 кг за місяць, тахікардія — 100—120 за 1 хв, можливі порушення серцевого ритму. При тяжкому перебігу схуднення досягає стадії кахексії, стійкі порушення серцевого ритму (миготлива аритмія), з'являються симптоми серцевої недостатності.

Усі пацієнти з ДТЗ знаходяться на диспансерному обліку. Спостерігання ведуть разом з вузькими фахівцями: ендокринологом, кардіологом, невропатологом.

Первинна профілактика на дільниці сімейної медицини охоплює комплекс заходів щодо загартовування організму, раціонального харчування, санації хронічних вогнищ інфекції,

профілактики стресів, нормалізації відносин у родині, санітарно-просвітньої роботи, ретельних профоглядів.

Вторинна профілактика включає допомогу працівників дільниці сімейної медицини в працевлаштуванні пацієнтів на виробництво без фізичних перевантажень, перегрівання, нічних змін.

Фельдшер повинен навчити пацієнта правильно харчуватися. Енергетична цінність добового раціону залежить від ступеня тяжкості і становить 3600—3800 ккал. Підвищен-

ня калорійності здійснюється за рахунок вуглеводів і жирів, споживання білків не повинне перевищувати 110 г на добу. Найцінніші для хворого — білки молочних продуктів. З раціону рекомендується вилучити продукти, що збуджують роботу серця і центральну нервову систему (м'ясні і рибні бульйони, кава, міцний чай, шоколад, гострі приправи, алкоголь та ін.), рекомендуються морепродукти. З лікарських засобів для профілактики застосовують мерказоліл по 10—15 мг на добу протягом 6—12 міс. Мерказоліл не можна поєднувати із саліцилатами, сульфаніламідними препаратами — вони посилюють

його токсичність.

Один з ефективних показників диспансеризації — одужання пацієнта або його переведення у групу практично здорових.

Синдром гіпотиреозу

Синдром поєднує низку клінічних симптомів в органах і тканинах, що з'являються в разі низького вмісту тироїдних гормонів у крові внаслідок порушення їхнього синтезу або прискореного метаболізму

Причини:

• уроджені порушення щитоподібної залози;

• захворювання щитоподібної залози (тироїдит, пухлини);

• струмектомія;

• передозування тиростатиків;

• рентгенопромінення, лікування радіоактивним йодом;

• недостатнє надходження йоду.

Клініка. Хворі мляві, адинамічні, сонливі. Шкіра суха, щільний набряк лиця, волосся тьмяне, ламке, температура тіла знижена, брадикардія, зниження артеріального тиску.

Мова вповільнена, язик збільшений, ледь уміщається в роті. Згодом знижується пам'ять, інтелект. У разі природженого гіпотиреозу або появи захворювання в дитячому віці розвивається кретинізм. Часто гіпотиреоз поєднується з приглухуватістю або глухотою.

Для виявлення природженого гіпотиреозу проводять скринінг новонародженого: на 4—5-й день після народження досліджують кров немовлят на вміст тироїдних гормонів і ТТГ.

Лікування: замісна терапія гормонами щитоподібної залози: L-тироксин дорослим — 150—200 мкг на добу впродовж 6—12 міс (дітям — відповідно до віку).

Профілактика гіпотиреозу на дільниці сімейної медицини включає заходи профілактики йододефіцитних станів, своєчасне спостерігання пацієнтів з патологією щитоподібної залози (ендемічний зоб, ДТЗ) разом з ендокринологом (3—4 рази на рік), невропатологом (1 раз на рік), лікування інфекційних захворювань і запобігання надмірному рентгенівському опроміненню.

Література

1. Антропова Т.О. Медсестринство в сімейній медицині К.: Медицина 2010р.с. 394-451

2. Антропова Т.О. Невідкладні стани в терапії. — К.: Медицина, 2006.с.84-90

3. Антропова Т.О., Пісарєв АА., Колісниченко О.І. Обстеження та визначення стану здоров'я. — К.: Медицина, 2006.с.301-307 Гериатрия / Под ред. акад. Д.Ф. Чеботарева. — М.: Медицина, 1990.

4. Капитан Т.В. Пропедевтика детских болезней с уходом за

детьми. — М.: МЕДпресс-информ, 2004.

5. Нормативи надання медичної допомоги дорослому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів.— К.: МВЦ "Медінформ", 2003. — Ч. І, II.

6. Справочник врача общей практики: В 2 т. / Под ред. акад. РАМН Н.Р. Палеева. — М.: Зксмо-пресс, 2002.