Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Фінансові баланси в економічній системі держави

Ефективність функціонування економіки завжди залежала від рівня її збалансованості. У часи докорінної перебудови ста­рої і формування нової економічної системи зв'язок між чин­ним господарським механізмом і станом збалансованості на­родногосподарських пропорцій значно посилюється. Справді, на будь-якому напрямку реформування економіки роль зба­лансованості всіх видів ресурсів із потребою в них зростає.

Збалансованість економіки — це відповідність між різни­ми її частинами й підрозділами та певні їх співвідношення (пропорції). Оскільки економіка постійно розвивається, то ка­жучи про її збалансованість, треба мати на увазі постійне під­тримання відповідностей її частин і підрозділів та певні про­порції в рівнях і темпах їхнього розвитку.

Фінансова збалансованість економіки виступає у двох ас­пектах. Перший з них полягає в тому, що величина фінансо­вих ресурсів повинна бути збалансованою щодо їх витрат за окремими напрямками. Інший аспект — збалансованість фі­нансових ресурсів і матеріальних благ. Ці види фінансової зба­лансованості пов'язані між собою. Дієве функціонування еко­номіки можливе лише за досягнення обох аспектів фінансової збалансованості.

Фінансова збалансованість досягається завдяки складан­ню й виконанню системи фінансових балансів. Загалом ба­ланс — це система показників, що характеризують яке-небудь явище шляхом зіставлення чи протиставлення окремих його сторін.

Фінансовий баланс — це сукупність показників, що відоб­ражають створення й використання фінансових ресурсів у ме­жах держави, на галузевому чи територіальному рівнях, на ок­ремому підприємстві в організації, установі.



Певна сукупність фінансових балансів становить їх систе­му. Система фінансових балансів — важливий інструмент впливу на формування показників прогнозу економічного й соціального розвитку держави, окремих територій, галузей господарства, а також підприємств, інструмент контролю еко­номічної й соціальної ефективності передбачуваних витрат. У процесі складання фінансових балансів обґрунтовується до­цільність застосування тих чи інших форм мобілізації ресурсів і напрямків їх використання. Здійснювана в процесі складан­ня фінансових балансів координація фінансових ресурсів усіх балансів супроводжується визначенням їхніх основних показ­ників і впливає на їхню структуру. Одночасно фінансові баланси сигналізують про виникнення диспропорцій як в економіці в цілому, так і на рівні окремих регіонів, галузей чи підприємств.

В економічній літературі є різні точки зору щодо складу системи фінансових балансів. До системи фі­нансових балансів слід включити:

— баланси доходів і витрат підприємств, організацій, уста­нов усіх форм власності;

— баланси доходів і витрат об'єднань, концернів, асоціа­цій, міністерств, відомств, державних комітетів;

— баланси доходів і витрат бюджетних установ;

— баланси фінансових ресурсів областей, районів, міст;

— державний бюджет та місцеві бюджети;

— баланс фінансових ресурсів і витрат держави;

— фінансові баланси окремих фінансових інститутів;

— баланс грошових доходів і витрат населення;

— платіжний баланс.

Кожний фінансовий баланс має на меті організацію фі­нансів у певній сфері фінансових відносин для розв'язання певних завдань. У кожному фінансовому балансі фіксується рух певної частки фінансових ресурсів у відповідному розрізі. Тому вся сукупність фінансових балансів може бути поділена на дві групи — індивідуальні й зведені.

До індивідуальних фінансових балансів належать:

— баланси доходів І витрат підприємств, організацій, уста­нов усіх форм власності;

— баланси доходів і витрат бюджетних установ;

— фінансові баланси окремих фінансових інститутів, Зведені фінансові баланси включають;

— баланс фінансових ресурсів та витрат держави;

— баланси фінансових ресурсів областей, районів, міст;

— державний бюджет, бюджети областей, районів, міст;

— баланси доходів і витрат об'єднань, концернів, асоціацій, міністерств, відомств, державних комітетів;

— баланс грошових доходів і витрат населення;

— платіжний баланс.

У свою чергу зведені баланси поділяються на загально­державні, територіальні й галузеві. До загальнодержавних на­лежать: баланс фінансових ресурсів і витрат держави; держав­ний бюджет; баланс грошових доходів і витрат населення; платіжний баланс. Ці фінансові баланси відображають фінан­сові відносини, що виникають між державою, з одного боку, І підприємствами, організаціями та населенням, з другого. До складу територіальних фінансових балансів входять:

— баланси фінансових ресурсів і витрат областей, районів, міст;

— бюджети областей, районів, міст;

— баланси грошових доходів і витрат відповідної території.

Зазначені фінансові баланси відображають фінансові від­носини між державою, підприємствами, організаціями, уста­новами й населенням на відповідній території.

Галузеві фінансові баланси включають баланси доходів і витрат об'єднань, концернів, асоціацій, міністерств, відомств, державних комітетів, фінансові плани громадських організа­цій і фінансових інститутів. Вони відображають фінансові від­носини між державою й певними галузями, а також всереди­ні галузей.

Крім того, фінансові баланси слід поділяти й за періодом їх функціонування — на поточні й перспективні.

Одним із важливих напрямів розв'язання завдання поси­лення фінансової збалансованості в економіці держави є роз­робка, крім вищевказаних, ще низки фінансових балансів. До їх числа .належать фінансові баланси галузей народного госпо­дарства, а також баланси за групами однорідних галузей (на­приклад, агропромислового та паливно-енергетичного комп­лексу). Складання таких балансів сприяло, б раціональнішому й ефективнішому використанню галузевих ресурсів і однорід­них груп галузей, встановленню оптимальних пропозицій їхнього розвитку.

Важливе значення мало б включення до системи фінансо­вих балансів, балансів за групами заходів. До них належать баланси створення й. використання прибутку, баланс, амортиза­ційних відрахувань, а також баланси фінансування цільових комплексних програм. Ці баланси повинні передбачати, з одного боку, обсяг фінансування за рахунок усіх джерел, а з другого — цільове використання ресурсів за видами за­ходів і статтями витрат.

Усі фінансові баланси, що створюють їх систему, тісно взаємопов'язані та взаємозумовлені. Провідне місце в системі фінансових балансів посідає баланс фінансових ресурсів та вит­рат держави. Баланс фінансових ресурсів та витрат держави — це система фінансових показників, що відображає створення й використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави. У ньому в найзагальнішій формі відображається фі­нансове обґрунтування прогнозу економічного й соціального розвитку держави. Він є фінансовою програмою прогнозу еко­номічного й соціального розвитку. Баланс фінансових ресурсів держави, показуючи обсяг цих ресурсів, що мобілізуються на певному проміжку часу, та їх використання, відображає своїми результатами загальне збалансування фінансових ресурсів та їхніх витрат.

У дохідній частині балансу фінансові ресурси відобража­ють ту частину вартості валового внутрішнього продукту, яка в процесі розподілу й перерозподілу доходів і нагромаджень може бути використана на розвиток економіки держави, соці­альний захист населення, соціально-культурні заходи, потреби оборони, управління та на інші заходи.

Витратна частина балансу відображає потребу держави в фінансових ресурсах, що ґрунтується на прогнозних показ­никах економічного й соціального розвитку, а отже — в мате­ріальних ресурсах, оскільки фінансові ресурси — похідна від руху матеріальних ресурсів — не можуть бути визначені без урахування матеріальної складової суспільного виробництва. Таке визначення фінансових ресурсів без урахування матері­ального виробництва означає, що вартісне вираження валово­го внутрішнього продукту буде поза вартістю. Розрив між пот­ребою у фінансових ресурсах і мобілізацією засвідчує відсутність взаємозв'язків у матеріальних розрахунках прогно­зу економічного й соціального розвитку держави, а також не­обхідність їхнього уточнення. Тому баланс фінансових ресур­сів і витрат держави є інструментом перевірки пропорцій розвитку економіки, узгодженості взаємодії всіх ланок фінан­сової системи.

Аналіз балансу, виявлення й вивчення факторів, що ви­кликають невідповідність між величиною фінансових ресурсів і потребою в них, вивчення причин цієї невідповідності дають змогу виробити рекомендації з вишуковування додаткових доходів, дотримання режиму економії. Виходячи з необхід­ності зростання доходів держави й скорочення витрат, можуть змінюватися прогнози темпів і пропозицій розвитку економі­ки держави в цілому й певних галузей народного господар­ства зокрема, спрямування витрат фінансових ресурсів й інші показники.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави є балансовим розрахунком і вихідним документом, на основі якого в подаль­шому визначаються узагальнені рамки, пропорції інших фі­нансових балансів, забезпечується узгодженість і взаємозв'я­зок усіх фінансових балансів.

Важливу роль відіграє розробка не тільки прогнозного балансу фінансових ресурсів, а й складання звітного. У звітно­му балансі відображаються кінцеві результати створення й використання фінансових ресурсів у всіх секторах економі­ки, розміри грошових доходів і нагромаджень, рівень пере­розподілу й цільове використання коштів. Такий баланс містить достатній матеріал для аналізу тенденцій і законо­мірностей створення й використання фінансових ресурсів у державі. Він є інформаційною базою для прогнозних роз­рахунків як на короткий період, так і на віддаленіший час, використовується для економіко-математичного моделюван­ня руху фінансових ресурсів в економіці в цілому, в певних її секторах у галузях господарства та поміж ними, а також для перевірки кількісної залежності й взаємозв'язку між об­сягом фінансових ресурсів, валовим внутрішнім продуктом, грошовими доходами населення.

Баланс фінансових ресурсів створює підґрунтя для на­ступної роботи зі складання проекту державного бюджету, встановлює взаємозв'язок державного бюджету із загальною величиною фінансових ресурсів держави, валовим внутрішнім продуктом. Якщо говорити, що баланс фінансових ресурсів держави — це фінансова програма прогнозу економічного і соціального розвитку держави, то державний бюджет конкрети­зує цю програму в адресному, територіальному, галузевому розрізах. Збалансованість фінансового балансу держави означає, що продукт державного бюджету також буде збалансованим.

Водночас між балансом фінансових ресурсів і витрат дер­жави та державним бюджетом є певні відмінності в їхньому призначенні, обсягові й складі доходів і витрат тощо.

Призначення балансу фінансових ресурсів і витрат держа­ви, як зазначалося вище, полягає у виявленні узагальнених фі­нансових зв'язків в економіці, визначенні загального обсягу фінансових ресурсів держави та їх використання, встановлен­ні можливостей фінансового забезпечення показників прогно­зу економічного й соціального розвитку держави.

Баланс фінансових ресурсів, на відміну від бюджету, не має адресного характеру, а є підґрунтям для визначення адрес­них завдань при складанні державного бюджету.

Призначення ж державного бюджету полягає у формуванні й використанні централізованого фонду фінансових ре­сурсів держави на цілі розширеного відтворення і на соціаль­ні потреби відповідно до наявної фінансової політики. Відображаючи об'єктивну необхідність розподільчих і пере-розподільчих процесів в економіці і концентрації в розпоряд­женні держави певної частки фінансових ресурсів, він тим самим є конкретно-адресним документом. За його допомо­гою досягається кінцева взаємоузгодженість усієї системи фі­нансових балансів.

За своїм змістом баланс фінансових ресурсів та витрат держави ширший, ніж державний бюджет, оскільки баланс охоплює як фінансові ресурси бюджету, так і власні ресурси підприємств, організацій, установ, приріст довгострокових вкладів населення, ресурси централізованих фондів цільового призначення (крім тих, які увійшли до складу бюджету).

Державний бюджет, внаслідок його завдань і механізму розробки, складається лише на рік із поквартальною розбив­кою. Баланс фінансових ресурсів держави складається на рік (без розбивки за кварталами), а також на перспективу. Баланс фінансових ресурсів починає розроблятися заздалегідь, ще до складання державного бюджету. Для його розрахунку необхід­ні дані в галузевому й відомчому розрізах.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави тісно пов'я­заний з балансом грошових доходів і витрат населення. Баланс грошових доходів і витрат населення — це система взаємопо­в'язаних показників, що відображають створення грошових доходів населення та їхнє використання. За його допомогою встановлюються як фінансові відносини населення з держа­вою, підприємствами, організаціями, установами, так і рух коштів населення в готівковій і безготівковій формах. Основ­на призначення цього балансу — прогнозування грошових до­ходів населення за їхніми видами: заробітна плата робітників і службовців, грошові доходи від колективних сільськогоспо­дарських підприємств, надходження з фінансової системи; обґрунтування прогнозів товарообігу в роздрібній торгівлі та сфері платних послуг, прогнозування обов'язкових платежів і добровільних внесків у формі податків і зборів, які надходять до бюджету, внесків за усіма видами страхування; залучення коштів населення у вклади та цінні папери; забезпечення зба­лансованості між доходами й витратами населення.

Завдяки тому, що кінцеві результати даного балансу пока­зують відповідність між грошовими доходами й витратами на­селення, цей баланс, як і баланс фінансових ресурсів та витрат держави, дає змогу контролювати загальні пропозиції прогнозу економічного й соціального розвитку держави. Для збалансова­ного розвитку економіки рівновага грошових доходів і витрат населення є такою ж важливою, як і повне забезпечення фінан­совими ресурсами всіх потреб держави. Тому показники балан­су фінансових ресурсів і витрат держави та балансу грошових доходів і витрат населення доповнюють один одного. Зв'язки цих балансів ґрунтуються і на наявності в них однакових статей доходів і витрат.

У доходах балансу грошових доходів і витрат населення, зокрема, показується розмір виплачуваних пенсій, стипендій, різних видів грошової допомоги. Ці ж показники відображають­ся у витратах балансу фінансових ресурсів держави. Обсяг ви­трат на соціально-культурні заходи у витратній частині балансу фінансових ресурсів повинен бути узгоджений із показником доходів населення щодо заробітної плати працівників установ, що утримуються за рахунок бюджету. Величина заробітної плати (загальний фонд оплати праці), що відображається в грошових доходах населення, є базою для розрахунку таких статей балансу фінансових ресурсів, як податки та платежі на­селення, відрахування до пенсійного фонду, фонду зайнятості. Податки та платежі населення державі показуються у доходах балансу фінансових ресурсів держави та у витратах балансу на­селення. Показник приросту заощаджень у вкладах та цінних паперах у витратах балансу доходів і витрат населення відобра­жається у доходах балансу фінансових ресурсів держави.

Менш тісний взаємозв'язок має баланс фінансових ресурсів та витрат держави з платіжним балансом. Платіжний ба­ланс — це система показників, що характеризує співвідно­шення грошових надходжень країни з-за кордону й платежів за кордон, за певний проміжок часу. Він є кількісним і якіс­ним вираженням масштабів, структури й характеру участі країни в міжнародному поділі праці, системі світо господарсь­ких зв'язків.

Платіжний баланс включає рахунок поточних операцій та рахунок рухів капіталів і фінансів. Рахунок поточних операцій відображає платежі й надходження за товари та послуги, доходи й платежі за інвестиціями й поточними трансфертами. Ра­хунок капіталів та фінансів включає рух іноземних інвестицій та кредитів. Співвідношення між платежами й надходженнями за цими рахунками і загалом за балансом визначається дебе­товим чи кредитовим сальдо. Платіжний баланс є активним, якщо країна одержала з-за кордону платежів на більшу суму, ніж здійснила платежів.

Взаємозв'язок балансу фінансових ресурсів і витрат держа­ви з платіжним балансом здійснюється загалом через показ­ник обслуговування зовнішнього боргу у витратній частині ба­лансу фінансових ресурсів при пасивному сальдо платіжного балансу.

Активне сальдо платіжного балансу означає приріст фінан­сових ресурсів держави і відображається в дохідній частині ба­лансу фінансових ресурсів держави.

Головним напрямком удосконалення системи фінансових балансів при цьому є забезпечення методологічної єдності й кількісного взаємозв'язку показників балансу фінансових ресурсів і витрат держави як провідного балансу цієї системи, насамперед із державним бюджетом, балансом доходів і витрат населення, платіжним балансом та іншими фінансовими ба­лансами. Необхідно вдосконалювати наявні балансові методи фінансового планування й прогнозування, розробляти та впроваджувати економіко-математичні моделі прогнозування показників фінансових балансів.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.