Порядок проведення моніторингу та оцінки бюджетних програм

Моніторинг та оцінка виконання бюджетних програм здійснюється на основі фінансової, статистичної та іншої звітності. Моніторинг та оцінка виконання бюджетних програм здійснюється виконавцями програм (головними розпорядниками бюджетних коштів) за встановленою формою. За результатами проведеного моніторингу та оцінки виконання бюджетних програм головний розпорядник бюджетних коштів аналізує причини невиконання запланованих результатів та вносить обґрунтовані пропозиції стосовно плану заходів покращення реалізації бюджетної програми.

Інформація про результати моніторингу та оцінки бюджетних програм є основою для прийняття рішень стосовно перерозподілу коштів, зменшення або збільшення обсягів асигнувань на виконання програми. Результати звіту про оцінку виконання бюджетних програм включаються до відповідних звітів. Звіт про оцінку виконання бюджетних програм оприлюднюється під час публічного представлення цих звітів.

Результативні показники бюджетних програм поділяються на такі групи:

1. показники затрат - визначають обсяги та структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми та характеризують структуру витрат бюджетної програми;

2. показники продукту - використовуються для оцінки досягнення поставлених цілей. Показниками продукту є, зокрема, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг у реалізації виконання бюджетної програми, кількість користувачів товарами (роботами, послугами) тощо;

3. показники ефективності в залежності від напрямів, що виконуються в ході бюджетної програми, можуть визначатися як:

4. витрати ресурсів на одиницю показника продукту (економність);

5. відношення максимальної кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до визначеного обсягу фінансових ресурсів (продуктивність);

6. досягнення визначеного результату (результативність);

7. показники якості — сукупність властивостей, які характеризують досягнуті результати якості створеного продукту, що задовольняють споживача відповідно до їх призначення та відображають послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у наданні послуг (товарів, робіт) споживачам за рахунок коштів бюджетної програми.

Зазначені результативні показники відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 "Про паспорти бюджетних програм" визначаються паспортами бюджетних програм.

Паспорт бюджетної програми це документ, який містить повну інформацію про бюджетну програму та застосовується для здійснення моніторингу, оцінки реалізації і контролю ефективності виконання бюджетної програми та цільового використання бюджетних коштів.

Паспорт бюджетної програми визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, на основі яких здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми.

Паспорт бюджетної програми формується з використанням інформації, наведеної у бюджетному запиті головного розпорядника, з урахуванням бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.

Оскільки показники ефективності та якості визначаються унаслідок використання декількох результативних показників, слід зазначати джерела інформації щодо кожного з них. У разі, якщо відсутня статистична інформація, що надається в джерелах інформації, необхідно подати інформацію щодо кількісних показників, які характеризують кінцеві результати, досягнуті за кошти конкретної програми.

На виконання вимог статті 113 Бюджетного кодексу України контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів покладається на органи контрольно-ревізійної служби. Під аудитом ефективності розуміється форма контролю, що спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають.

Принцип ефективності - прагнення всіх учасників бюджетного процесу при складанні та виконанні бюджетної програми досягти запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягти максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Результативні показники бюджетної програми - кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, фінансовою та іншою звітністю та дають можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання бюджетної програми.

Метою аудиту ефективності є здійснення оцінки досягнення запланованих показників (продуктивності, ефективності, якості), виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання ресурсів держави.

Основними завданнями аудиту ефективності є:

Ø оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом порівняння звітних даних щодо виконання програми (виконання результативних показників) із заданими параметрами, у т.ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показників з рівнем їх фінансування;

Ø виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми;

Ø визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на досягнення запланованих показників;

Ø підготовка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання ресурсів держави, поліпшення організації виконання бюджетної програми з наголосом на можливостях зменшення витрат, підвищення продуктивності програми та якості послуг, її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу бюджетних коштів чи її припинення.

На підставі зібраних даних необхідно:

Ø оцінити рівень досягнення результативних показників бюджетної програми через співвідношення фактично отриманих та запланованих результативних показників;

Ø оцінити ефективність програми порівнянням забезпеченого рівня виконання результативних показників програми до рівня їх фінансування.

Зокрема, виконання бюджетної програми може бути оцінено як:

Ø ефективне (рівень показників виконання показників продукту, ефективності, якості перевищував або дорівнював рівню забезпеченого фінансування);

Ø недостатньо ефективне (рівень виконання деяких показників продукту, ефективності, якості був менший за забезпечений рівень фінансування);

Ø неефективне (рівень показників виконання показників продукту, ефективності, якості був значно менший за забезпечений рівень фінансування).

В умовах економічної кризи при проведенні аудиту ефективності основна увага приділяється економності, тобто зменшенню витрат на одиницю виготовлених товарів (робіт, послуг). Проблемою аудиту можуть бути питання: Чи існують шляхи зменшення вартості продукту бюджетної програми? Чому не забезпечено зменшення вартості продукту бюджетної програми?

Наприклад, при дослідженні ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих у 2012 році на Медичне лікування, реабілітацію та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України у закладах Міністерства оборони України, встановлено, що санаторії були завантажені в середньому на 70 - 75 %, а в окремі періоди - менше ніж наполовину.

При виконанні плану фінансування за загальним фондом у 2012 році відповідно на 100 %, план виконано відповідно на 76%, тобто рівень виконання результативних показників програми є нижчим від забезпеченого рівня фінансування.

Впродовж 2012 року медичними закладами Міністерства оборони України вилікувано хворих 95 %. Відповідно фактична вартість лікування одного хворого була більшою за заплановану 105,00грн.

За результатами аудиту ефективності використання коштів за бюджетною програмою 2101080 Медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України внаслідок того, що у 2012 році не було забезпечено обґрунтованого планування та ефективного використання коштів, додатково виділено за бюджетною програмою з державного бюджету 8,7 млн. грн.

Таким чином, без зрозумілого, прозорого та взаємопов’язаного процесу оцінки ефективності виконання бюджетних програм а також без наукового обґрунтування необхідності існування окремих програм неможливо досягти мети впровадження програмно-цільового методу формування державного бюджету.

Для логічного та повного завершення впровадження такого методу необхідно приділяти більше уваги підвищенню ефективності виконання та оптимізації кількості бюджетних програм.

РОЗДІЛ 3