Щетинистий борошнистий червець Pseudococcus longispinus Geoffr.

У самки тіло овальне, покрите білими порошкоподібними восковими виділеннями. Довжина 2-3,6 мм. По боках тіла розміщено 17 пар воскових ниток, задня пара яких рівна або більша за довжину тіла.

Поліфаг: пошкоджує цитрусові дерева, плющ, виноград, декоративні та тепличні рослини. Самки живородні.

М'яка несправжньощитівка Cossushesperidum L.

Щиток самок плоский, широкоовальний, жовтого або зеленувато-коричневого кольору, 3-4 мм.

Личинка 2 рази линяє і перетворюється в статевозрілу самку. В теплицях утворюється 3-4 покоління протягом року.

Пальмова щитівка Diaspis boisduvalii Sign.

Щиток самок круглий, білий або сіро-білий, діаметром - 1,5-2,2 мм. На ньому помітно залишки двох личиночних шкірок світло-коричневого кольору нашарованих одна на одну. Пошкоджує пальми та інші рослини в теплицях та оранжереях.

Коричнева щитівка Chrysomphalus distiospermi Morg.

Щиток самки круглий, плоский, коричневий або чорно-коричневий, діаметром до 2 мм. Кожна самка відкладає до 150-200 яєць. Поліфаг, який пошкоджує значну кількість тепличних та декоративних рослин.

Личинки розвиваються в травні-червні, серпні, жовтні-листопаді, утворюючи 2-3 покоління у відкритому грунті. В теплицях можуть розвиватися протягом всього року.

Об'єкт внутрішнього карантину.

Боротьба. Для попередження проникнення кокцид в теплиці важливе значення має профілактика.

Для хімічного захисту використовують 0,15% актелік, 0,2% карбофос, 0,05-0,1% амбуш, 0,2% ізатрін.

Біологічна боротьба. Для знищення червеців застосовують хижого жука жук криптолемуса у співвідношенні хижак-жертва 1:50. Проти м'якої несправжньощитівки випускають в теплицях паразита енціртуса, а проти щитівок - цитрусового аспідіотіфага.

ХВОРОБИ РОСЛИН ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ

Рослини закритого ґрунту часто пошкоджуються хворобами інфекційного та неінфекційного походження. Інфекційні хвороби можуть спричинити бактерії, гриби, віруси, при сприятливих умовах вони можуть швидко поширюватися з рослини на рослину і спричиняти значні ураження рослин.

Неінфекційні хвороби найчастіше виникають під впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища, пов'язаних в основному з порушеннями агротехніки вирощування рослин та дисбалансом або нехваткою в ґрунті макро- та мікроелементів мінерального живлення.

Хвороби цибулин, бульбоцибулин, бульб і кореневищ Сіра гниль. Збудники: Botrytis tuttpe (Libert.) Lind., В. gladiolorvm Timm. та інші види. Гриби уражають цибулини багатьох видів декоративних рослин, переважно тюльпанів (рис. 53), а також нарцисів, лілій, бульбоцибулини гладіолусів, бульби жоржин, кореневища півоній і інших. На уражених місцях виникають жовто-бурі втиснені плями різного розміру. Уражені тканини буріють, розм'якшуються, згодом зморщуються та загнивають. В окремих випадках немає зовнішніх ознак ураження, але при надавлюванні днища бульбоцибулин видно, що всередині тканина цілком згнила. На поверхні уражених частин з'являється рясний сірий пухнатий наліт, який складається з міцелію і конідій. При зберіганні, особливо при підвищеній вологості, гниль продовжує розвиватися і бульбоцибулини часто муміфікуються, твердіють, втрачають схожість. На поверхні муміфікованих частин рослин часто також формуються дрібні чорні склерони.

Рис. 53. Сіра гниль цибулин тюльпану

Боротьба. Проведення заходів, які сприяють зниженню вологості. При закладанні цибулин та бульбоцибулин на зберігання необхідно їх просушити, вибракувати та спалити хворі. Слід суворо дотримуватися режиму зберігання. Перед висаджуванням проводять протруювання цибулин та бульбоцибулин в розчинах фунгіцидів. При підживленні рослин слід внести фосфорно-калійні добрива. Проведення профілактичних обробок сходів 0,4% розчином хлорокису міді.

Хвороби проростків і стебел

Вилягання, "чорна ніжка". Збудники: Pythium debaryanum Hesse., Phytophtora cactorum (Leb. et Cohn.) Schroet, Rhisoctonia solani Kiihn. Уражають молоді сходи бегонії, гвоздики, фіалки, цикламена, тютюну, запашного горошка, айстри, левкої і ряду інших рослин.

Хвороба розвивається ще в землі, причому уражається проросток, корінець його буріє, на ньому утворюється перетяжка, рослина чорніє і гине, не виходячи на поверхню ґрунту. Хворі рослини, які з'явилися на поверхні ґрунту, в'януть або якийсь час залишаються блідо-зеленими, пізніше на кореневій шийці утворюється перетяжка, корінець буріє і рослина гине. У деяких випадках міцелій гриба проникає всередину, де, розвиваючись, уражає рослину і призводить до її в'янення, загибелі.

На уражених рослинах (біля кореневої шийки) у вологу погоду або в лабораторних умовах у вологих камерах утворюються нальоти міцелію і спороношення грибів-збудників вилягання.

Боротьба. Строге дотримання агротехніки вирощування розсади, виполювання та знищення хворих рослин з подальшим поливом грядок 0,2%-ним розчином марганцевокислого калію, превікуром, або посипання деревним попелом. Перед посадкою рослин (за 2-3 місяці) проводять обеззаражування ґрунту хлорним вапном із розрахунку 100-200 г/м2, із заглибленням в ґрунт. Полив посівів добовим настоєм цибулі (300 г цибулі на 10 л води).