Класифікація епітеліальних тканин

Існує два принципи класифікації епітелію:

1) філогенетична — згідно з цією класифікацією розрізняють епітелій таких типів: шкірний, кишковий, нирковий, серозних порожнин (целомічний), нервових структур (епендимогліальний), судин (ангіодермальний);

2) морфофункціональна.

Сполучна тканина — розміщення, функції, класифікація

Сполучна тканина розвивається з одного ембріонального листка — мезенхіми — і складається з клітин та добре розвинутої міжклітинної речовини, яка містить волокна та основну аморфну речовину. Міжклітинна речовина може бути рідкої консистенції (кров та лімфа), щільної (волокниста сполучна тканина) та твердої (кісткова тканина).

Сполучна тканина входить до складу всіх органів, зокрема шкіри, хрящів, скелета тощо, загалом вона становить близько 50% маси тіла.

Функції сполучної тканини:

Ä опорна,

Ä трофічна,

Ä захисна,

Ä пластична,

Ä формоутворювальна,

Ä механічна,

Ä кровотворна.

Класифікація сполучної тканини

У провідному кардіоміоциті міститься кілька ядер, а міофібрил значно менше порівняно із скоротливим, вони йдуть у різних напрямах і перетинаються між собою. Провідні кардіоміоцити утворюють провідну систему, яка забезпечує узгодженість скорочень різних відділів серця.

Основною функцією м'язової тканини є забезпечення пере­міщення в просторі організму загалом та його частин. Це дося­гається завдяки здатності елементів змінювати свою форму під впливом пускових імпульсів (скорочуватись). Властивість змі­нювати форму притаманна й іншим клітинам та тканинам. Скорочення м'язових волокон завжди супроводжуються змі­ною мембранних потенціалів.

Орган — визначення, принципи будови. Система органів — визначення, системи органів організму людини.

М’язова тканина — види, розміщення в організмі, будова, функції.

Усі рухові процеси в організмі забезпечуються м'язовою тканиною, яка містить спеціальні органели — міофібрили, до складу яких входять білки — актин та міозин. Завдяки цим білкам міофібрили здатні скорочуватись.

Згідно з морфофункціональною класифікацією, м'язову тканину за особливостями будови, функції та локалізації на дві групи: гладеньку (непосмуговану), поперечнопосмуговану, яка включає скелетну та серцеву.

Серцева тканина — розміщення в організмі, особливості, функції.

Серцева м'язова тканина складається з клітин, які мають назву кардіоміоцитів. Вони бувають двох видів: скоротливі та провідні. Так, у скоротливо­му кардіоміоциті міститься 1—2 ядра, відносно багато сарко­плазми і мало міофібрил порівняно зі скелетними м'язовими клітинами. Волокна кардіоміоцитів сполучаються між собою за допомогою вставних дисків, а також щілинних контактів великих розмірів, які відіграють важливу роль у проведенні імпульсів.

Нервова тканина — розміщення, будова (нейрони, макро-, мікроглія, основна речовина). Будова нейрона, види нейронів. Нервове волокно — визначення, види, будова, закінчення нервових волокон (рецептори, ефектори).

Нервова тканина утворюється в ембріогенезі з ектодерми, вона є основним компонентом, з якого побудована нервова сис­тема, її елементи здатні сприймати подразнення, трансформу­вати його в нервовий імпульс, швидко передавати, зберігати інформацію, синтезувати біологічно активні речовини, завдя­ки чому забезпечується узгоджена діяльність органів і систем організму та його адаптація до змін умов зовнішнього середо­вища.

Дендрити — це відростки з деревоподібним розгалуженням, які передають нервовий імпульс у напрямку до тіла клітини.

Класифікація нейронів: морфологічна та функціональна.

Морфологічна класифікація (залежно від кількості відрост­ків). Згідно з цією ознакою нервові клітини поділяють на:

• уніполярні (мають єдиний відросток — аксон; таку будо­ву мають лише нейробласти);

• біполярні (мають два відростки, такі нейрони містяться у сітківці ока та спіральному органі завитки);

• псевдоуніполярні (мають один відросток, який поділя­ється на аксон і дендрит; такі нейрони містяться у спинномоз­кових вузлах);

• мультиполярні (мають один аксон і декілька дендритів; в організмі людини переважна більшість нейронів є мультиполярними).

Функціональна класифікація. Згідно з цією класифікацією розрізняють:

• рецепторні нейрони (чутливі, або аферентні), які сприй­мають подразнення і трансформують його у нервовий імпульс);

• асоціативні (вставні), які передають нервовий імпульс між нейронами;

• еферентні (моторні, рухові), які забезпечують передачу нервового імпульсу на робочу структуру.

Нейроглія виконує опорну, трофічну, розмежувальну, сек­реторну та захисну функції. До її складу входять клітини, які поділяють на два генетичні види: гліоцити (макроглія) і гліальні макрофаги (мікроглія).

Відростки нервових клітин, які вкриті оболонками, утво­рюють нервові волокна. Залежно від будови їх поділяють на мієлінові та безмієлінові.

Усі нервові волокна закінчуються кінцевими апаратами, котрі отримали назву нервових закінчень.

Залежно від функції нервові закінчення поділяють на три групи: ефекторні (або ефектори), рецепторні (чутливі) та кін­цеві апарати, що утворюють міжнейронні синапси, які здійс­нюють зв'язок нейронів між собою.

Латинські терміни: textus epitheliales, textus connectives, textus musculares, textus nervosus, textus osseus.

Контролююча програма

1. Що вивчає наука анатомія? Які методи її дослідження?

2. Що таке конституція тіла людини, назвіть фактори, що її зумовлюють.

3. Назвіть стадії ембріогенезу людини.

4. Які основні типи тканини Ви знаєте? Дайте їм ко­ротку характеристику.

5. Яка будова епітеліальної тканини?

6. Що таке репаративна регенерація?

7. Назвіть види епітелію і дайте їм коротку характе­ристику.

8. Які є види епітеліальної тканини і де вони розмі­щені?

9. Який склад сполучної тканини і яка її функція?

10. Яка особливість щільної сполучної тканини?

11. Яка особливість хрящової тканини?

12. Які будова і функції кісткової тканини?

13. Від чого залежить інтенсивність і досконалість ре­генеративних процесів у рані?

14. Яку особливість має м'язова тканина? Які її групи і де вони розміщені?

15. Які особливості нервової тканини?

16. Де розміщена жирова тканина? Яка її функція?

17. Що таке орган? Система органів?

18. Які системи органів Ви знаєте?

19. За рахунок чого в організмі забезпечується взає­мопов'язана узгоджена робота всіх органів і сис­тем? Яка роль у цьому нервової системи?

20. Що таке основа життєдіяльності організму?

Дисципліна: АНАТОМІЯ

І семестр

ЛЕКЦІЯ № 2

Тема: АНАТОМІЯ КІСТОК СКЕЛЕТА. З’ЄДНАННЯ КІСТОК

План.

1. Загальні дані про скелет та його функції. Класифікація кісток. Кістка як орган, її хімічний склад, будова.

2. Окістя. З’єднання кісток, їхня класифікація. Види рухів у суглобах.

3. Будова суглоба. Допоміжний апарат суглобів. Класифікація суглобів за будовою, функцією, формою суглобових поверхонь.

4. Поняття про Міжнародну анатомічну номенклатуру, її значення для вивчення анатомії і клінічних дисциплін. Основні анатомічні терміни.

5. Анатомічні площини та осі, їх характеристика.