Серце — розміщення, зовнішня та внутрішня будова, проекція меж серця на поверхню грудної клітки

Серце (cor) — порожнистий м'язовий орган масою 250—350 г, конусоподібної форми. Розташоване в грудній порожнині, в передньому середостінні, більшою частиною зліва від серединної площини. Виділяють верхівку серця, спрямовану вниз, допереду і вліво, й основу — спрямовану вгору, дозаду і вправо. На серці розрізняють груднинно-реброву, діафрагмову, присередню поверхні, правий і лівий краї, вінцеву і дві (передню і задню) міжшлуночкові борозни.

Камери серця. Серце людини має чотири камери, а саме: два передсердя і два шлуночки. Передсердя відділяє одне від одного міжпередсердна перегородка, а шлуночки — міжшлуночна перегородка. У нормі ці перегородки отворів не мають. Між передсердями та шлуночками розміщені передсердно-шлуночкові перегородки з отворами. Праве передсердя сполучається з правим шлуночком за допомогою правого передсердно-шлуночкового отвору, що закривається тристулковим клапаном. Ліве передсердя з'єднується з лівим шлуночком за допомогою лівого передсердно-шлуночкового отвору, що закривається двостулковим (мітральним) клапаном. З правого шлуночка виходить легеневий стовбур, з лівого — аорта. У праве передсердя відкриваються верхня та нижня порожнисті вени і вінцева пазуха, у ліве — отвори чотирьох легеневих вен.

Клапани серця— це складки ендокарда навколо передсердно-шлуночкових отворів, легеневого стовбура й аорти. Між правим передсердям і шлуночком розташований правий передсердно-шлуночковий (тристулковий) клапан, між лівим передсердям і шлуночком — (мітральний) двостулковий. За допомогою сухожилкових ниток краї стулок клапанів з'єднуються із сосочковими м'язами стінок шлуночків. Передсердно-шлуночкові клапани відкриваються під час скорочення передсердь і закриваються під час скорочення шлуночків. Отвори аорти і легеневого стовбура мають клапани, які називаються пів місяцевими (клапани аорти й легеневого стовбура). До складу кожного клапана входять три півмісяцеві заслінки.

Будова стінки серця

Стінку серця формують три оболонки: внутрішня, середня і зовнішня.

Внутрішня оболонка серця— ендокард — складається з ендотелію, сполучнотканинного підендотеліального прошарку, еластичних і м'язових волокон.

Середню оболонку серця— міокард — утворюють посмуговані м'язові клітини, що називають кардіоміоцитами. М'язова оболонка передсердь має два шари: поверхневий і глибокий. Шлуночки мають три шари — внутрішній, середній і зовнішній. М'язові волокна передсердь не переходять у м'язові волокні шлуночків, у результаті чого передсердя і шлуночки скорочуються асинхронно. М'язи міокарда кріпляться до фіброзних (волокнистих) кілець, розташованих навколо передсердно-шлункових отворів, та фіброзної (волокнистої) тканини міжшлуночкової перегородки.

Зовнішня оболонка серця— епікард - нутрощева пластинка навколосерцевої серозної оболонки — серозного перикарда. Пристінкова пластинка серозного перикарда формує навколосерцеву сумку, або осердя. Між пластинками серозного перикарда є щілиноподібний простір - осердна порожнина, заповнена незначною кількістю серозної рідини.

Топографія серця. На передню грудну стінку межі серця проектуються таким чином. Верхня межа відповідає верхньому краю хрящів III пари ребер. Ліва межа йде дугоподібно від хряща III лівого ребра до проекції верхівки серця. Верхівка серця розташована в лівому п'ятому міжребер'ї, на 1—2 см при середньо від лівої середньоключичної лінії. Права межа проходить на 2 см вправо від правого краю груднини, нижня — від верхнього краю хряща V правого ребра до верхівки серця.

Межі серця відповідають віковим, статевим і конституційним змінам в організмі. При захворюваннях серця, наприклад, серце збільшується і відповідно до цього зміщуються його межі.

Судини серця. Серце отримує артеріальну кров з двох вінцевих артерій — правої і лівої (аа. coronariae dexter et sinister). Обидві починаються від цибулини аорти вище від пів місяцевих заслінок і проходять по вінцевій борозні, що відділяє передсердя від шлуночків. Гілки обох артерій анастомозують між собою: поділяються на дрібніші артерії і, нарешті, утворюють капілярну сітку. Капіляри переходять у венули, потім у власні вени серця, що впадають у вінцеву пазуху, яка відкривається до правого передсердя. Закупорка вінцевих артерій кров'яним тромбом, атеросклеротичними відкладеннями або спастичне їх скорочення призводить до гострого інфаркту міокарда, пов'язаного з порушенням кровопостачання ділянки серцевого м'яза.

Іннервація серця. Серце інервується вегетативною нервовою системою. З довгастого мозку до серця йдуть парасимпатичні волокна блукаючого нерва, а з п'яти верхніх грудних сегментів спинного мозку — симпатичні нерви. Нерви впливають на серце в чотирьох напрямках: 1) на частоту скорочень; 2) на силу скорочень; 3) на проведення збудження по серцю; 4) на збудження серцевого м'яза.

Поняття про кола кровообігу

Мале коло кровообігу (легеневе) починається зправого шлуночка легеневим стовбуром (truncus pulmonalis), що роздвоюється на праву й ліву легеневі артерії, (аа. pulmonales dexter et sinister).

Кожна легенева артерія входить до легені, багаторазово ділиться і утворює артеріальне дерево навколо альвеол. Виходять із легень чотири легеневі вени (по дві від кожної легені), які йдуть до серця і впадають у ліве передсердя.

Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка аортою (aorta), а потім її численними гілками-артеріями йде до всіх частин тіла. Від тканин та органів венозна кров збирається у найбільші вени нашого тіла - верхню та нижню порожисті вени, що впадають до правого передсердя. Разом із ними до правого передсердя входить венозна пазуха, що несе кров від самого серця.

Серцеве коло кровообігу починається від цибулини аорти (bulbus aortae) правою та лівою вінцевими артеріями (аа. согоnariae dexter et sinister). Гілки вінцевих артерій, з'єднуючись між собою, утворюють сітку судин, що забезпечують кровопостачання стінки серця. Венозна кров від стінки серця збирається у венозну пазуху, яка впадає у праве передсердя.

Латинські терміни:cor, endocardium, myocardium, epicardium, pericardium, arteria coranaria dextra et sinistra, atrium, ventriculus, valve.

Контролююча програма

1. Які анатомічні структури утворюють систему крово­обігу? Назвіть органи кровообігу і їх властивості.

2. Дайте топографо-анатомічну характеристику серця.

3. Положення серця, його поверхні, краї, борозни.

4. Куди спрямовані верхівка серця, основа, поверхні?

5. Розміри і маса серця у дорослої людини.

6. З яких камер складається кожна половина серця?

7. Яка кров тече у правій та лівій половинах серця?

8. Яка кров надходить у праву половину серця, а яка - в ліву?

9. Будова правого передсердя.

10. Які судини впадають до правого передсердя?

11. Будова лівого передсердя.

12. Які судини впадають до лівого передсердя?

13. Будова лівого шлуночка; яка судина бере початок із ліво­го шлуночка?

14. Будова правого шлуночка; яка судина бере початок із правого шлуночка?

15. За допомогою яких отворів сполучаються між со­бою передсердя і шлуночки?

16. Будова стінки серця.

17. Що таке осердя, з яких шарів воно складається?

18. Як утворюється осердна порожнина, яка фізіологіч­на роль її рідини?

19. В яких випадках виникає запалення осердя і як воно називається?

20. Що таке середній шар стінки серця? Як він назива­ється?

21. Як побудована внутрішня оболонка серця? Як вона називається?

22. Як побудовані клапани серця?

23. Назвіть клапани, що розміщуються в передсердно-шлуночкових отворах, і клапани, що є в отворах легеневого стовбура й аорти. У чому їх відмінність?

24. Скільки стулок у правому і лівому передсердно-шлуночкових клапанах?

25. Клапани легеневого стовбура й аорти.

26. Яку роль виконують клапани в нормі?

27. Які звуки ви­никають при роботі серця?

28. Які нерви підходять до серця та їх вплив на роботу сер­ця?

29. Назвіть кола кровообігу.

30. Якою судиною та де починається велике коло кровообі­гу?

31. Якими судинами та де закінчується велике коло кров обігу?

32. Якою судиною та де починається мале коло кровообігу?

33. Якими судинами та де закінчується мале коло кровообі­гу?

Дисципліна: АНАТОМІЯ

ІІ семестр

ЛЕКЦІЯ № 2

Тема: АНАТОМІЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ

План.

1. Артерії великого кола кровообігу. Аорта, її відділи: висхідна, дуга, низхідна.

2. Гілки дуги аорти: плечоголовний стовбур, загальна сонна артерія, підключична артерія. Зовнішня сонна артерія, її гілки, внутрішня сонна артерія: артеріальне коло мозку (коло Вілізія).

3. Артерії верхніх кінцівок: пахвова, променева, ліктьова, артерії кисті.

4. Грудна аорта та її гілки. Черевна аорта та її гілки.

5. Артерії нижніх кінцівок: зовнішня клубова, стегнова, підколінна, передня великогомілкова, тильна артерія стопи, великогомілкова, присередня підошвова, бічна підошвова, малогомілкова артерія.

Артерії великого кола кровообігу.