Анатомічні площини та вісі, їх характеристика.

В анатомії прийнято використовувати латинську термінологію, якою послуговується весь світ. Системи органів, органи та їх частини носять латинські назви. Деякі терміни мають грецьке та арабське походження. Сукупність анатомічних термінів називають анатомічною номенклатурою.

До анатомічної номенклату­ри включено терміни, що визначають розташування органів у тілі людини, наприклад, їх розміри тощо.

Через тіло людини умовно проводять лінії і площини, відносно яких можна охарактеризу­вати розташування органу. Наприклад, три види площин:

— горизонтальна (проходить паралельно лінії горизонту і поділяє тіло людини на верхню і нижню частини);

— лобова (проходить паралельно площині лоба і поділяє тіло на передню і задню частини);

— стрілова (поділяє тіло на праву і ліву частини).

Перелік основних латинських термінів, що характеризують розташування органів відносно площин:

• mеdіаnus — серединний;

• sagittalis — сагітальний, або стріловий;

• frontalis — фронтальний, або лобовий;

• transversalis — поперечний;

• medialis — той, що лежить ближче до серединної площи­ни, присередній;

• lateralis — той, що лежить далі від серединної площини, бічний;

• anterior — передній;

• posterior— задній;

• ventralis — черевний;

• dorsalis — спинний;

• internus — внутрішній;

• externus — зовнішній;

• dexter — правий;

• sinister — лівий;

• cranialis— черепний, той, що лежить ближче до голови;

• caudalis- хвостовий, той що лежить ближче до хвоста;

• superior — верхній;

• inferior — нижній;

• superficialis — поверхневий;

• profundus — глибокий;

• proximalis — проксимальний, ближчий до центру;

• distalis — дистальний, дальший, кінцевий.

Контролююча програма

1. Значення скелета в організмі людини.

2. Склад кістки як органу.

3. Будова компактної та губчастої речовин кістки.

4. Будова періосту.

5. Види кісткового мозку. Розташування кісткового мозку.

6. Стадії розвитку кісток.

7. Форми кісток.

8. Будова трубчастої кістки.

9. Будова коротких кісток.

10. Будова плоских кісток.

11. Основні види з'єднання кісток.

12. Основні елементи суглоба.

13. Будова суглобової капсули.

14. Види суглобів за кількістю осей.

15. Види суглобів за формою суглобових поверхонь.

16. Які рухи можливі навколо фронтальної та сагітальної осей?

17. Які рухи називають супінацією та пронацією?

18. Допоміжні елементи суглоба.

Дисципліна: АНАТОМІЯ

І семестр

ЛЕКЦІЯ № 3

Тема: АНАТОМІЯ СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ

План.

1. М’яз як орган — визначення. Сухожилки, апоневрози. Допоміжні апарати м’язів.

2. Загальні поняття про біомеханіку м’язів.

3. Початок і прикріплення м’язів: їх функціональна характеристика.

4. Класифікація м’язів.

М'яз як орган. Сухожилки, апоневрози. Допоміжні апарати м’язів

В організмі людини налічується близько 600 скелетних м'я­зів. Загальна маса їх у чоловіків становить 40—50 %, у жінок — 30%. М'язи кріпляться до кісток різних частин скелета. Виділяють м'язи голови та шиї, тулуба, м'язи верхніх і нижніх кінцівок.

М'яз (musculus), як і всі інші органи, має складну будову. Його формують декілька тканин. Основа скелетного м'яза — посмугована м'язова тканина, а також пухка та щільна сполучні тканини, судини, нерви. Пухка сполучна тканина утворює м'який скелет м'яза, з якого беруть початок м'язові волокна. Щільна тканина формує сухожилкові кінці м'яза. М'язове волокно самостійно іннервується, оточене сіткою кровоносних капілярів. Цей комплекс утворює структурно-функціональну одиницю скелетного м'яза — міон. М'яз має черевце — скупчення м'язової тканини та кінці — сухожилки, якими він прикріплюється до кісток (або до шкіри). Сухожилки сформовані щільною волокнистою сполучною тканиною. Широкий сухожилок називається апоневрозом.

Роботу м'язів полегшують допоміжні утвори: фасції, синовіальні сумки та піхви, м'язові блоки і сесамоподібні кістки.

За розмірами м'язи поділяють на довгі, короткі та широкі, за формою — на веретеноподібні, квадратні, трикутні, колові , хрестоподібні тощо.

За функцією виділяють такі м'язи: згиначі та розгиначі, відвідні і привідні, привертачі та відвертачі, замикачі і розши­рювачі тощо. Під час руху тіла м'язи можуть скорочуватися в одному напрямку (синергісти) або в протилежних напрямках (антагоністи).

Класифікація м’язів

Будова і функції м'язів голови та шиї

До м'язів голови відносять мімічні та жувальні.

Мімічні м'язи

Розташовані на обличчі, у людини вони особ­ливо розвинені. Одна точка їх фіксації — кістки обличчя, а інша — шкіра або слизова оболонка. Під час скорочення вони змінюють положення та глибину складок шкіри і надають обличчю того чи іншого виразу (міняють міміку).

Надчерепний м'яз(m. epicranius) складається з двох м'язів: потилично-лобового та скронево-тім'яного, між якими розташо­ваний широкий і тонкий апоневротичний (сухожилковий) шо­лом, або надчерепний апоневроз.

Функція: зміщує шкіру склепіння черепа, піднімає брови та розширює щілину повік.

М'яз гордіїв(m. procerus) починається від кісток спинки носа і вплітається в шкіру надперенісся (глабели).

Функція: утворює поперечні складки біля кореня носа.

Коловий м'яз ока(m. orbicularis oculi) розташований навко­ло щілини повік, під шкірою верхньої і нижньої повік, а також біля сльозового мішка.

Функція: змикає повіки, розширює сльозовий мішок, тягне брови донизу.

Коловий м'яз рота(m. orbicularis oris) пронизує товщу губ. Цей м'яз відіграє роль затискача (сфінктера).

Функція: закриває ротову щілину, в результаті губи витягу­ються і притискаються до зубів.

Щічний м'яз(m. buccinator) утворює бічну стінку ротової порожнини. Починається від верхньої і нижньої щелеп і вплітається в коловий м'яз рота.

Функція: притискає губи до зубів, розтягує ротову щілину, під час однобічного скорочення відтягує кут рота.

М'яз — підіймач верхньої губи(m. levator labii superioris) починається від верхньої щелепи і закінчується в товщі шкіри нижньої губи.

Функція: піднімає верхню губу.

М'яз — опускач нижньої губи(m. depressor labii inferioris) — бере початок від краю нижньої щелепи і прикріплюється до нижньої губи.

Функція: опускає нижню губу.

М'яз сміху (т. risorius) йде від фасції привушної слинної і до кута рота.

Функція: відтягує кут рота.

Жувальні м'язи. Усі вони кріпляться до нижньої щелепи і беруть участь в акті жування.

Жувальний м'яз(m. masseter) іде від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги до кута нижньої щелепи.

Функція: піднімає нижню щелепу, тягне її допереду.

Скроневий м'яз(m. temporalis) починається широко від луски скроневої кістки і кріпиться до вінцевого відростка нижньої щелепи.

Функція: піднімає нижню щелепу і тягне її дозаду.

Присередній і бічний крилоподібні м'язи (mm. pterygoideus is et lateralis) починаються від клиноподібної кістки і кріпиться до нижньої щелепи.

Функція: м'язи рухають нижню щелепу, піднімають її, висувають допереду.

М'язи шиї

М’язи шиї усі парні. Виділяють поверхневі м'язи, м'язи під’язикової кістки та глибокі м'язи шиї. До поверхневих м'язів належать підшкірний м'яз та груднино -ключично-соскоподібний.

Підшкірний м'яз(m. platysma) розміщується під шкірою у вигляді тонкої м'язової пластинки, що тягнеться від грудної фасції до жувальної.

Функція: натягує шкіру шиї і відтягує кут рота донизу.

Груднинно-ключично-соскоподібний м'яз(m. sternocleid mastoideus) починається від груднини, ключиці і кріпиться д соскоподібного відростка скроневої кістки.

Функція: при двобічному скороченні м'яз відводить голову дозаду, а при однобічному — у бік м'яза, що скорочується.

Середня група м'язів — це м'язи, що кріпляться до під'язикової кістки. Виділяють надпід'язикові й підпід'язикові м'язи.

До надпід'язикових м'язів відносять: двочеревцевий, шило - під'язиковий, щелепно-під'язиковий, підборідно-під'язиковий м'язи. Серед підпід'язикових виділяють груднино - під'язиковий, лопатково-під'язиковий, груднино - щитоподібний, щитопід'язиковий м'язи.

Глибокі м'язи шиї безпосередньо прилягають до хребтового стовпа. До них належать драбинчасті та довгі м'язи голови та шиї

Передній, середній та задній драбинчасті м'язи(mm. scaleni anterior, médius, posterior) починаються від поперечних відростків шийних хребців і прикріплюються: передній і середній — до І ребра, задній — до II ребра.

Функція: піднімають І та II ребра, нахиляють шийний віддділ хребтового стовпа допереду.

Довгий м'яз голови та шиї(т. longus capits et colli) лежить на передній поверхні всіх шийних та грудних хребців.

Функція: нахиляє шийний відділ хребтового стовпа допереду та у свій бік.

М'язи тулуба, їх функції

До м'язів тулуба належать м'язи грудної клітки, спини й живота.

М'язи грудної клітки