М'язи грудної клітки, що кріпляться до верхніх кінцівок

Великий грудний м'яз(m. pectoralis major) розміщується напередньоверхній ділянці грудної стінки. Починається від клю­чиці, груднини та хрящів II—IV ребер і кріпиться до гребня ве­ликого горбка плечової кістки.

Функція : приводить плечову кістку і повертає її досередини.

Малий грудний м'яз (m. pectoralis minor) починається від II - V прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки.

Функція:опускає плечовий пояс, бере участь в акті вдиху.

Підключичний м'яз(m. subclavius) розташований між І ребром і ключицею.

Функція: відтягує ключицю донизу.

Передній зубчастий м'яз(m. serratus anterior) бере початок зубцями від VIII—IX ребер і кріпиться до присереднього краю лопатки.

Функція:повертає нижній кут лопатки до переду, піднімає розширює грудну порожнину.

Власні м'язи грудної клітки

Зовнішні міжреброві м'язи(mm. intercostales externi) йдуть від нижнього краю вищерозміщеного до верхнього краю нижчерозміщеного ребра. Вони заповнюють міжреброві проміжки від хребтовогго стовпа допочатку ребрових хрящів.

Функція:піднімають ребра ісприяють реалізації акту вдиху.

Внутрішні міжреберові м'язи(mm. intercostales interni) йдуть від верхнього краю нижчерозміщеного ребра до нижнього краю вищещерозміщеного ребра. Вони заповнюють міжреберові проміжки від кутів ребра до груднини.

Функція:опускають ребра, чим сприяють реалізації акту видиху.

Діафрагма (diaphragma) — плоска м'язово-сухожильна пластинка.. М'язова частина за місцем розташування складається з поперекового,ребрового і груднинного відділів. Волокна всіх м’язових частин діафрагми спрямовані віялоподібно до центру, утворюють сухожилковий центр, у якому й закінчуються. Сухожилковий центр за формою нагадує трилисник. Діафрагма має отвори: аортальний, стравохідний та отвір нижньої порожнистої вени. У нормі діафрагма опукла догори, але опуклість її неоднакова. Середня частина сухожилкового центру розміщена відрівня бічних частин, які опукліші і тому дістали назву куполів діафрагми.

Функція: діафрагма — основний дихальний м'яз; скорочуючись вона опускається донизу, тим самим збільшуючи об'єм грудноїпорожнини і сприяючи акту вдиху.

М'язи спини

Виділяють дві групи спинних м'язів: поверхневі та глибокі. Поверхневі — це м'язи, що у процесі ембріогенезу перемістилися на спину з верхньої кінцівки. Глибокі — м'язи, які сформувалися зі спинних частин зародка і прикріплюються до кісток хребтового стовпа та грудної клітки.

Поверхневі м'язи спини

Трапецієподібний м'яз (m. trapezius) має форму плоского трикутника. Починається короткими сухожильними пучками від верхньої каркової лінії, зовнішньої потиличної горбистості й остистих відростків усіх грудних хребців і прикріплюється до лопаткової ості та до надплечового кінця ключиці.

Функція: верхня частина піднімає лопатку, нижня — опус­кає її до хребтового стовпа.

Найширший м'яз спини(m. latissimus dorsi) — плоский, широкий, трикутної форми. Починається від остистих відрост­ків п'яти-шести нижніх грудних та всіх поперекових хребців, клубового гребеня і кріпиться до гребня малого горбка плечової кістки.

Функція: приводить плече до тулуба, обертає його досередини.

М'яз — підіймач лопатки(m. levator scapulae) розташо­вується під трапецієподібним м'язом, починаючись від поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців і прикріплюючись до верхнього кута лопатки.

Функція: піднімає лопатку.

Великий і малий ромбоподібні м'язи(mm. rhomboidei major et minor) розташовуються під трапецієподібним м'язом, починаючись від остистих відростків чотирьох верхніх та двох нижніх шийних хребців і прикріплюючись до присереднього краю лопатки.

Функція: приводять лопатку до хребтового стовпа і піднімають її.

Задній верхній зубчастий м'яз(m. serratus posterior superior) починається від остистих відростків двох нижніх ший­них та двох верхніх грудних хребців і прикріплюється чотирма зубцями до II—V ребер.

Задній нижній зубчастий м'яз(m. serratus posterior Г) починається від остистих відростків двох нижніх грудних та двох верхніх поперекових хребців і прикріплюється чотирма зубцями до чотирьох нижніх ребер.

Функція: опускає нижні ребра, бере участь в акті дихання.

Глибокі м'язи спини

Лежать по боках хребтового стовпа у заглибленні, утвореному остистими і поперечними відростками хребців та кутами ребер.

М’яз — випрямляч хребта (m. erector spinae) — найбільший м’яз спини, що розміщується вздовж усього хребтового стовпа. Починається від клубового гребеня та остистих відростків попе­рекових хребців, грудо-поперекової фасції і прикріплюється до остистих відростків грудних, шийних хребців, потиличної кістки. Залежно від точки прикріплення м'язових пучків виділяють частини: остьовий м'яз, клубово-поперековий м'яз, найдовший м'яз.

Функція: розгинає хребет; при одностобічному скороченні нахиляє тулуб у відповідний бік.

Поперечно-остьовий м'яз(m. transversospinal) йде окремими пучками від поперечних відростків до остистих уздовж усього хребтового стовпа. Оскільки м'язові пучки різної довжини, розрізняють три частини м'яза: півостьовий м'яз, багатороздільні м'язи, м'язи - обертачі.

Функція: розгинає хребтовий стовп; при однобічному скороченні обертає тулуб у бік. Ремінні м'язи голови та шиї(mm. splenii capitis et cervicis) починаються від остистих відростків п'яти нижніх шийних та шести верхніх грудних хребців і прикріплюється до потиличної кістки та соскоподібного відростка скроневої кістки.

Функція: розгинає шийний відділ хребтового стовпа; однобічне скорочення обертає голову в той самий бік і піднімає обличчя догори.

М'язи живота

Виконують подвійну функцію: реалізують рухи тіла, при своєму скороченні виконують роль черевного преса, тобто змінюють об'єм черевної порожнини та внутрішньочеревний тиск.Ці м'язи беруть участь в актах дихання, спорожнення сечового міхура, дефекації, пологів. М'язи живота утворюють передньобічну стінку черевної порожнини, заповнюючи проміжок між грудною кліткою і тазом, а їхні волокна йдуть у косому, попереч­ному та поздовжньому напрямках.

Прямий м'яз живота(m. rectur abdominis) починається від хрящів V—VII ребер та мечоподібного відростка і кріпиться до лобкової кістки. Хід м'язових волокон перекривають три—чо­тири поперечно розміщені сухожилкові переділки.

Зовнішній косий м'яз живота(m. oblique abdominis ехternus) починається зубцями від восьми нижніх ребер і прикріп­люється до гребня клубової кістки. Пучки апоневрозу цього м'я­за загинаються донизу і дозаду, утворюючи пахвинну зв'язку.

Внутрішній косий м'яз живота(m. obligus abdominis internus) розташований під зовнішнім косим м'язом живота, починається від пахвинної зв'язки, клубового гребеня та грудо-поперекової фасції, прикріплюється до X—XII ребер та перехо­дить в апоневроз білої лінії живота.

Поперечний м'яз живота(m. transversus abdominis) лежить під внутрішнім косим м'язом живота, йде від шести нижніх ребер, грудо-поперекової фасції, клубового гребеня, пахвинної зв'язки. М'язові волокна переходять в апоневроз і з'єднуються по середній лінії з апоневрозом протилежного боку.

Квадратний м'яз попереку(m. quadratus lumborum) почи­нається від клубового гребня та поперечних відростків попере­кових хребців і прикріплюється до XII ребра та тіла XII грудно­го хребця.

Пахвинний канал (canalis inguinalis) — щілина в передньонижній частині передньої стінки живота, через яку проходить у чоловіків сім'яний канатик, а в жінок — кругла зв'язка матки. Уканалі розрізняють чотири стінки: передню — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота, задню — поперечну фасцію, ниж­ню — жолоб пахвинної зв'язки, верхню — нижній край внутрішнього косого та поперечного м'язів живота. Канал має два отвори: поверхневе та глибоке пахвинні кільця.

Біла лінія живота (linea alba abdominis) з'єднує мечоподібний відросток з лобковим симфізом. Вона складається з переплетених сухожилків апоневрозів зовнішнього косого, внутрішнього і поперечного м'язів живота правого та лівого боків. Приблизно посередині білої лінії розташоване пупкове кільце, через внутрішньоутробний період пролягають судини плода. Особливістю білої лінії є те, що в деяких місцях між сухожилковими пучками розташовані невеликі отвори, заповнені жировою тканиною. Ці отвори, а також пупкове кільце, можуть бути утворення пупкової грижі та гриж білої лінії.