Природні й антропогенні фактори середовища перебування

У навколишнім середовищі діють небезпеки природного, штучного й змішаного походження.

За впливом на людину всі негативні фактори середовища перебування підрозділяються на дві великі групи:

– небезпечні фактори, вплив яких може привести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я;

– шкідливі фактори, вплив яких може привести до професійного захворювання або зниження працездатності.

За походженням всі негативні фактори середовища існування поділяються на наступні групи:

– природні – джерелом яких є процеси, що відбуваються у природі (землетруси, епідемії, виверження вулканів, пожежі й ін.);

– антропогенні – викликані діяльністю людини (травми, промислові й сільськогосподарські забруднення, побутові, промислові й інші екстремальні фактори);

– соціально-гігієнічні й соціально-психічні – пов'язані із соціальною сферою діяльності людей (війни, економічні труднощі, стреси, шкідливі звички, негативні емоції та ін.).

До природних факторів, що впливають на біосферу, відносяться магнітне поле Землі, космічне випромінювання, невагомість, природні променеві навантаження, стихійні лиха.

Магнітне поле. Земля подібна до величезного магніту. Магнітні силові лінії утворюють навколо земної кулі магнітосферу, що захищає нас від "сонячного вітру". При високій сонячній активності до Землі можуть підходити високоенергетичні частки сонячної плазми. Вони викликають магнітні бури, що порушують струнку систему магнітосфери. Відомо, що в період магнітних бур погіршується стан хворих, росте кількість серцево-судинних захворювань. Геомагнітне поле – всюди проникаючий і всеохоплюючий фізичний фактор, що неминуче впливає на все живе. Геомагнітне й геоелектричне поля можуть впливати на показання приладів і призводити до аварій літаків. Таким чином, магнітне поле Землі, магнітні бури необхідно приймати до уваги при аналізі умов безпеки й аналізі катастроф.

Космічні випромінювання.У біосфері інтенсивність космічних променів мала. Основну небезпеку вони представляють для космічних польотів. У той же час вплив космічних випромінювань на мешканців Землі загальновизнаний. Встановлений зв'язок між спалахами на Сонце й збільшенням смертельних наслідків при інфарктах й інсультах, загостреннями хронічних захворювань. До меж біосфери підходять різні види космічних променів: видиме світло, теплові інфрачервоні промені, ультрафіолетове й радіоактивне випромінювання, короткохвильове й рентгенівське випромінювання.

Невагомість.Життя на Землі виникло й відбувається в умовах постійної дії сили ваги, тому є підстави очікувати, що в стані невагомості можливі функціональні морфологічні перебудови. Експерименти в космосі це підтвердили. У цей час накопичений великий матеріал з адаптації організму до стану невагомості й реадаптації його до земних умов. Фактор невагомості варто враховувати в системі БЖД.

Природні променеві навантаження.Космічні промені й іонізуюче випромінювання, що випускається природними радіоактивними речовинами, що містяться в ґрунті й воді, утворюють так зване фонове випромінювання, до якого адаптований нині існуючий біогеоценоз. У різних частинах біосфери природне фонове випромінювання може змінюватися в 3-4 рази, радіоактивність рослин і тварин коливається в широких межах і залежить від багатьох факторів.

Стихійні явища.Небезпечні природні процеси (землетруси, засухи, виверження вулканів, урагани, цунамі, повені, розвиток пустель, град, снігопади, зсуви, снігові лавини, селі, ерозія ґрунтів) прив'язані до певних зон земної кулі. Однак тимчасові координати цих явищ важко передбачувані. Збиток, що наноситься світовій економіці стихійними явищами, сягає 30 млрд. доларів щорічно, а число загиблих оцінюється в 250 тис. чоловік. Стихійні явища варто враховувати при проектуванні об'єктів різного призначення.

Антропогенні фактори середовища перебування,тобто фактори, пов'язані з діяльністю людини, які небажано впливають як на саму людину, так і на навколишнє середовище, називають забруднюючими. По фізико-хімічним параметрам вони підрозділяються на механічні, фізичні (енергетичні), хімічні й біологічні.

До механічних джерел забруднення відносяться інертні пилові частки в атмосфері, тверді частки й різноманітні предмети у воді й ґрунті, до хімічних – газоподібні, рідкі й тверді хімічні сполуки й елементи, що попадають в атмосферу й вступають у взаємодію з компонентами навколишнього середовища. Фізичні (енергетичні) джерела забруднення – це тепло, шум, вібрації, ультразвук, видимі, інфрачервоні й ультрафіолетові частини спектра світлової енергії, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання. До біологічних забруднень відносяться види організмів, що з'являються за участі людини й наносять шкоду йому самому або живій природі. Останнім часом до категорії забруднень часто відносять й естетичну шкоду, викликану порушенням пейзажів і природних ландшафтів, урбанізацією, будівництвом індустріальних центрів на території природних заповідників і заказників. З'явився навіть самостійний напрямок вивчення цього виду "забруднення" – відеоекологія.

Основну шкоду навколишньому середовищу наносять викиди шкідливих речовин в атмосферу, скидання стічних вод і нагромадження твердих відходів (рис. 1.5).

Рисунок 1.5 – Класифікація забруднень навколишнього середовища

Забруднення можуть підрозділятися й за іншими ознаками, зокрема на токсичні й нетоксичні. Токсичність – це здатність деяких хімічних елементів і з'єднань шкідливо впливати на організм. Кількісна характеристика токсичності – токсодоза. У токсикології прийняті основні категорії щодо доз і концентрацій: максимально припустимі, що є нешкідливо стерпними навіть при тривалому впливі шкідливої речовини; ті, що діють мінімально та спричиняють легкі симптоми поразки; ті, що сильно діють та спричиняють летальний результат з імовірністю 90 %.

Треба сказати, що близько 75 % відходів господарської діяльності людини тією чи іншою мірою є токсичними.