Охорона й оптимізація навколишнього середовища

При вирішенні завдання досягнення комфортних умов існування людини в навколишнім середовищі, що змінюється, можливі чотири різних стратегії:

– охорона навколишнього середовища від наслідків господарської діяльності людини;

– охорона й ізоляція людини від навколишнього середовища, що змінилося;

– розробка й впровадження методів індивідуальної й групової адаптації людини до середовища, що змінюється;

– цілеспрямоване формування середовища, оптимально пристосованого до життя людини.

Значимість перерахованих стратегій у вирішенні проблем екологічної безпеки різна, але кожна з них має певну область застосування й конкретні досягнення.

У реальному житті зазвичай використовують змішані стратегії. Охорона навколишнього середовища від наслідків господарської діяльності людини, безумовно, пріоритетна стратегія. Її реалізація вимагає принципово нового підходу, заснованого на циклічності використання матеріальних потоків. У виробництві майбутнього повинні бути до мінімуму скорочені екологічно небезпечні технологічні процеси, а їхня замкнутість дозволить звести до мінімуму надходження в природне середовище шкідливих і небезпечних речовин. У рамках цієї стратегії будуть удосконалюватися методи й техніка захисту середовища від технологічних викидів в атмосферу й скидань у водні об'єкти, утилізації й переробки твердих відходів.

Охорона навколишнього середовища представляє комплекс міжнародних, державних і регіональних адміністративно-господарських, політичних і суспільних заходів, спрямованих на заміну антагоністичних взаємин між природою й суспільством. Конкретні завдання й пріоритети природоохоронної діяльності випливають із цієї загальної мети.

Охорону навколишнього середовища можна визначити як область знань, що розроблює комплекс заходів, спрямованих на попередження шкідливих впливів на природу, включаючи й людину.

До компетенції охорони навколишнього середовища, як області знань і професійної діяльності, відносяться такі питання, як очищення стічних вод, вентиляційних викидів, захист від шуму, поховання радіоактивних речовин, створення маловідходних технологій і т.п.

Підвищення ефективності заходів з охорони навколишнього середовища пов'язане перед усім із широким впровадженням ресурсозберігаючих, маловідходних і безвідходних технологічних процесів, зменшенням забруднення повітряного середовища й водойм.

Основні напрямки створення безвідходних виробництв:

1 Розробка й впровадження принципово нових процесів й удосконалення існуючих технологічних процесів.

2 Підвищення комплексності використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів.

3 Розробка й впровадження замкнутих водооборотних і газооборотних циклів.

4 Комбінування й кооперування виробництв на базі комплексної переробки сировини й використання відходів, організація й розвиток територіально-виробничих комплексів.

Створення безвідходного виробництва – тривалий процес, що вимагає рішення складних взаємозалежних технологічних, організаційних, психологічних й інших завдань, що повинні базуватися на певних принципах стосовно до різних сфер – технологічних процесів, сировини, матеріалів й енергоресурсів, апаратурного оформлення й готової продукції.

Охорона навколишнього середовища являє собою досить багатогранну проблему, рішенням якої займаються, зокрема, інженерно-технічні працівники практично всіх спеціальностей, що пов'язані з господарською діяльністю в населених пунктах і на промислових підприємствах, які можуть бути джерелом забруднення, в основному, повітряного й водного середовища.

За оцінкою американських експертів, запобігання забрудненню оточуючого природного середовища на стадії розробки проектної документації обходиться в 4-5 разів дешевше, ніж ліквідація наслідків екологічно необґрунтованих рішень; оцінка російських фахівців – 10 разів і більше.

Починаючи з 70-х років, оцінку впливу господарської діяльності на навколишнє середовище стали проводити в багатьох країнах. Основні завдання екологічної експертизи, стосовно до нашої країни, що випливають: державний перспективний контроль якості природного середовища й природокористування; здійснення комплексного еколого-соціально-економічного розгляду документації, що обґрунтовує й регламентує господарську діяльність на території держави, для оцінки допустимості й безпеки запланованих рішень. Інакше кажучи, визначення правильності оцінки рівня екологічної небезпеки передбачуваної діяльності, а також пропрацьованості й ефективності конкретних заходів щодо запобігання або зниження негативного впливу цієї діяльності на навколишнє середовище й здоров'я людини.

Основне завдання людства сьогодні полягає в розробці шляхів, які б перевели економіку на шлях "безконфліктного" із природою розвитку. Тільки на шляху розумного керування суспільством із глибоким науковим підходом до природи й людини можна розраховувати на максимальний соціально-економічний виграш із мінімальним збитком як природі, так і самій людині. При домінуючому положенні людини в біосфері неминучий перехід її в зовсім нову якість – ноосферу.

Суть ноосфери закладена в наступних твердженнях: діяльність людини поступово стає основним фактором еволюції біосфери й всієї Землі як космічного тіла; для подальшого розвитку суспільства й біосфери людина повинна взяти на себе відповідальність за протікання основних еволюційних процесів на нашій планеті. Якщо людина – основний фактор "перебудови" біосфери, то вона просто зобов'язана розумно нею розпорядитися.

Біосфера цілком може існувати без людини, але людина жити поза нею не здатна. Більш того, діапазон, у якому без шкоди для сучасної цивілізації можуть мінятися параметри біосфери, украй обмежений. Звідси: не можна допустити порушення поки ще існуючої адаптованості людини й природи.

Епоха неконтрольованого саморозвитку людства й системи "людина – природа" закінчилася. Наступив час Розуму. Співтовариство людей повинне зрозуміти, що так жити не можна, необхідний новий шлях розвитку. Цей шлях непростий, але ми обов'язково пройдемо його, тому що іншого виходу в нас немає.

1.9 Контрольні питання

1 Дайте визначення предмета “Безпека життєдіяльності” та сформулюйте мету його вивчення.

2 Обґрунтуйте основні завдання безпеки життєдіяльності.

3 Які з наук є основою безпеки життєдіяльності?

4 Розкрийте поняття “небезпека”.

5 Що таке таксономія небезпек?

6 За якими ознаками класифікуються небезпеки?

7 Поясніть значення ідентифікації, номенклатури та квантифікації небезпек.

8 Дайте визначення термінам “навколишнє середовище” та “середовище життєдіяльності”.

9 Охарактеризуйте види середовищ життєдіяльності людини.

10 Порівняйте побутове та виробниче середовище за рівнем небезпечного впливу.

11 Якими ознаками характеризуються негативні фактори?

12 Наведіть приклади негативного впливу механічних факторів та вкажіть способи захисту.