Розрахунок відносних статистичних величин

Мета роботи: Навчитись обчислювати різні види відносних величин та робити висновки на їх основі.

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання провести дослідження стану сільського господарства у визначених областях України, використовуючи в процесі аналізу різні види відносних величин

&

Для проведення аналізу даних, одержаних у результаті статистичного спостереження використовуються абсолютні і відносні статистичні величини. Абсолютні величини – це кількісні показники, які характеризують розміри досліджуваного суспільного чи економічного явища, процесу і завжди мають одиниці виміру. Вони є дуже важливими в статистичному аналізі, але проведення аналізу тільки за допомогою них в багатьох випадках є недостатнім: необхідним є співставлення різних показників.

З цією метою використовуються відносні величини – узагальнюючі показники, які характеризують співвідношення однойменних чи різнойменних величин. Будь-яка відносна велична представляє собою дріб, чисельником якого а величина порівняння, а знаменником – база порівняння:

(2.1)

При зіставленні однойменних величин відносні величини вимірюються переважно у відсотках або частинах від одиниці; при зіставленні різнойменних величин – у складних натуральних одиницях. За змістом співвідношення чисельника і знаменника розрізняють наступні види відносних величин:

Þ відносна величина виконання плану – подає кількісну характеристику виконання планових завдань:

(2.2)

Þ відносна величина структури – характеризує частку (питому вагу) окремих складових у всій сукупності:

(2.3)

Þ відносна величина координації – характеризує співвідношення між окремими складовими сукупності:

(2.4)

Þ відносна величина порівняння – це результат співставлення одних і тих же характеристик двох різних сукупностей:

Þ відносна величина інтенсивності характеризує ступінь поширення чи розвитку явища у певному середовищі. Це іменована величина, у якій поєднуються одиниці вимірювання чисельника і знаменника:

(2.5)

Þ відносна величина динаміки характеризує процес розвитку певного явища у часі та розраховується як співвідношення значень показника за два періоди чи моменти часу:

(2.6)

За способом розрахунку розрізняють базисні та ланцюгові відносні величини динаміки. Базисні відносні величини отримують шляхом ділення кожного наступного показника на один і той же базисний показник. Ланцюгові відносні величини отримують у результаті ділення кожного наступного показника на попередній.

Послідовність виконання роботи:

Використовуючи дані Додатку Б (Таблиць 1, 2 і 3) сформувати вихідні таблиці статистичних даних для двох заданих областей та вказаних країн.

· Варіант 1-23: області N і N+2; країни N, N+2, N+7;

· Варіант 24-35: області N-23 і N-22, країни N, N+2, N+7.

де N – число, яке визначається згідно порядкового номера студента у журналі групи.

На основі отриманої інформації провести аналіз статистичних даних за наступною схемою:

1. Визначити:

- частку посівної площі даних областей та України у загальній площі областей та загальній площі України;

- структуру посівних площ України по областях.

Результати подати у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Структура посівних площ

2. Визначити:

- питому вагу всієї посівної площі області у всій посівній площі України;

- визначити питому вагу площі, відведеної під зернові, технічні, картопляні і овочево-баштанні та кормові культури в даній області у площі, відведеній під цю культуру по Україні.

Результати подати у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2