Розрахунок відносних статистичних величин Мета роботи: Навчитись обчислювати різні види відносних величин та робити висновки на їх основі.
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання провести дослідження стану сільського господарства у визначених областях України, використовуючи в процесі аналізу різні види відносних величин
&
Для проведення аналізу даних, одержаних у результаті статистичного спостереження використовуються абсолютні і відносні статистичні величини. Абсолютні величини – це кількісні показники, які характеризують розміри досліджуваного суспільного чи економічного явища, процесу і завжди мають одиниці виміру. Вони є дуже важливими в статистичному аналізі, але проведення аналізу тільки за допомогою них в багатьох випадках є недостатнім: необхідним є співставлення різних показників.
З цією метою використовуються відносні величини – узагальнюючі показники, які характеризують співвідношення однойменних чи різнойменних величин. Будь-яка відносна велична представляє собою дріб, чисельником якого а величина порівняння, а знаменником – база порівняння:
(2.1)
При зіставленні однойменних величин відносні величини вимірюються переважно у відсотках або частинах від одиниці; при зіставленні різнойменних величин – у складних натуральних одиницях. За змістом співвідношення чисельника і знаменника розрізняють наступні види відносних величин:
Þ відносна величина виконання плану – подає кількісну характеристику виконання планових завдань:
(2.2)
Þ відносна величина структури – характеризує частку (питому вагу) окремих складових у всій сукупності:
(2.3)
Þ відносна величина координації – характеризує співвідношення між окремими складовими сукупності:
(2.4)
Þ відносна величина порівняння – це результат співставлення одних і тих же характеристик двох різних сукупностей:
Þ відносна величина інтенсивності характеризує ступінь поширення чи розвитку явища у певному середовищі. Це іменована величина, у якій поєднуються одиниці вимірювання чисельника і знаменника:
(2.5)
Þ відносна величина динаміки характеризує процес розвитку певного явища у часі та розраховується як співвідношення значень показника за два періоди чи моменти часу:
(2.6)
За способом розрахунку розрізняють базисні та ланцюгові відносні величини динаміки. Базисні відносні величини отримують шляхом ділення кожного наступного показника на один і той же базисний показник. Ланцюгові відносні величини отримують у результаті ділення кожного наступного показника на попередній.
Послідовність виконання роботи:
Використовуючи дані Додатку Б (Таблиць 1, 2 і 3) сформувати вихідні таблиці статистичних даних для двох заданих областей та вказаних країн.
· Варіант 1-23: області N і N+2; країни N, N+2, N+7;
· Варіант 24-35: області N-23 і N-22, країни N, N+2, N+7.
де N – число, яке визначається згідно порядкового номера студента у журналі групи.
На основі отриманої інформації провести аналіз статистичних даних за наступною схемою:
1. Визначити:
- частку посівної площі даних областей та України у загальній площі областей та загальній площі України;
- структуру посівних площ України по областях.
Результати подати у вигляді таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Структура посівних площ
Назва
області
| Загальна земельна площа, тис. га
| Вся посівна
площа
| В тому числі в % до посівної площі
| тис. га
| у % до загальної площі
| Зернові культури
| Технічні культури
| Картопля та овочево-баштанні культури
| Кормові культури
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Україна
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Визначити:
- питому вагу всієї посівної площі області у всій посівній площі України;
- визначити питому вагу площі, відведеної під зернові, технічні, картопляні і овочево-баштанні та кормові культури в даній області у площі, відведеній під цю культуру по Україні.
Результати подати у вигляді таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
|