Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

Використання матеріальних ресурсів у виробництві характеризує рівень матеріаломісткості продукції (М). Схематично його можна відобразити:
М= Мр : ВП,
де Мр – витрачені матеріальні ресурси; ВП – вироблена продукція.

За рівнем охоплення матеріальних витрат виділяють повні і часткові показники матеріаломісткості. Перші характеризують використання всіх матеріальних ресурсів, другі – окремих їх видів.

Повний показник матеріаломісткості розраховується за наведеною схематичною формулою на основі вартісних показників – вартості використаних матеріальних ресурсів, вартості валової продукції (у поточних чи порівнянних цінах).

При аналізі впливу факторів на формування матеріаломісткості виробництва сільськогосподарської продукції можуть бути використані наступні факторні моделі.

Матеріаломісткість одиниці продукції рослинництва (М) залежить від матеріальних затрат на виробництво продукції рослинництва з розрахунку на 1 га посівів і урожайності культури:

М =

Матеріаломісткість одиниці продукції тваринництва визначається як відношення матеріальних витрат на одиницю поголів’я тварин до річної їх продуктивності.

Тоді для аналізу впливу факторів на зміну матеріаломісткості продукції використовують прийом ланцюгових підстановок.

Зокрема, для встановлення причин зміни матеріаломісткості одиниці продукції рослинництва у звітному році порівняно з базисним визначають наступні показники:

М0 = ,
Мум = ,
М1 = ,

де М0, Мум, М1 – матеріаломісткість 1 ц продукції базисна, умовна та звітного періоду, МЗ – матеріальні витрати на 1 га посівів, У – урожайність.

Відхилення матеріаломісткості за рахунок зміни матеріальних затрат на 1 га посівів (якісного фактора) визначаємо за формулою:

ΔММЗ = М1 – Мум
Відхилення матеріаломісткості за рахунок урожайності (кількісного фактора):
ΔМУ = Мум – М0

В аналізі можна використовувати зворотній до матеріаломісткості показник –матеріаловіддачу: виробництво продукції на 1 грн. витрачених матеріальних ресурсів.

Часткові показники матеріаломісткості використовуються для аналізу ефективності використання окремих видів і груп матеріальних ресурсів. Вони можуть бути натуральними і вартісними.

Натуральні показники – витрати паливно-мастильних матеріалів, мінеральних і органічних добрив, пестицидів, електроенергії в кіловатах, кормів у кормових одиницях та інших ресурсів на 1 ц певного виду продукції.

Натуральні показники відображають здебільшого технічні й технологічні умови використання матеріальних ресурсів. Аналізують їх відхилення від нормативних показників.

Вартісні показники – це витрати матеріальних ресурсів у вартісному виразі на виробництво одиниці продукції. Наприклад, вартість мінеральних добрив на виробництво 1 ц певного виду продукції рослинництва, кормів на виробництво 1 ц продукції тваринництва.

При аналізі вартісних показників у динаміці слід врахувати, що на них впливає зміна цін на ресурси.

Інтенсивність використання виробничих запасів визначають на основі показників: коефіцієнту оборотності та тривалості обороту запасів.

Збільшення коефіцієнта оборотності означає можливість зменшення середньорічної вартості коштів у запасах, тобто вивільнення з обігу частини коштів, акумульованих у них. Навпаки, зменшення коефіцієнта оборотності означає потребу в додатковому залученні в обіг коштів для придбання окремих видів запасів чи їх виробництва.

Тому можна визначити резерв вивільнення з обороту чи додаткову потребу в запасах заформулою:
,
де ΔЗ – вивільнення (-), додаткова потреба (+) запасів порівняно з попереднім періодом, ΔКЗ – відхилення коефіцієнта закріплення запасів, – середньорічна вартість запасів у звітному році.

Аналізують технологічну, економічну ефективність використання матеріальних ресурсів, оцінюють соціальний ефект і екологічні аспекти їх використання.

Технологічна ефективність оцінюється за частковими показниками матеріаломісткості.
Економічна ефективність – обсяг виручки, прибутку на 1 грн. середньорічної вартості матеріальних ресурсів, показники оборотності.

Соціальний ефект відображається в матеріальному стимулюванні працівників за економне й раціональне використання виробничих ресурсів, якщо таке передбачено на підприємстві.