IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. "Поміркуйте разом!" (Усне виконання вправи 17.)

— Що ми розуміємо під культурою мовлення?

— Як досягти високої культури мовлення?

2. Робота з таблицею "Культура мовлення".

3. Народна мудрість про культуру мовлення і спілкування.

Інформація для вчителя.

У фольклорі, як ніде інде, віддзеркалений характер опосередкованих мовою людських взаємин, культури спілкування, етикетного ставлення до людей, таких рис людини, як статичність, пристойність, дотримання слова, ввічливість і подібні.

Наведені нижче українські прислів'я і приказки — це мізерна частка того, що говориться в нашому фольклорі про мову і мовлення в аспекті культури людських стосунків. Слушні, часом дотепно сформульовані на­родні оцінки, правила й поради мають і пізнавальний, ужитковий сенс. Їх треба знати, ними треба послуговуватися.

Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.

Яка людина, така й мова.

Який розум, така й бесіда.

Вміти не вміти — треба говорити.

Добре тому жити, хто вміє говорити.

Не говори про себе доброго, бо не повірять, ні злого, бо подумають ще гірше.

Розумному не кажи, бо сам знає, а дурневі не кажи, бо не послухає.

Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.

Легше переконувати словами, як кулаками.

Співати добре разом, а говорити окремо.

Будь добрим слухачем — будеш добрим оповідачем.

Говорить, як три дні не їв.

Говорить п'яте через десяте.

Або розумне казати, або зовсім мовчати.

Тримай язик на прив'язі.

Як хочеш щось збрехати, то прикуси язика.

Навіть те, що старші кажуть на глум, бери на ум.

Де багато слів, там мало правди.

З пустого в порожнє переливає.

Не ласкаве слово хороше, а правдиве.

Гостре словечко коле сердечко.

Висновок. Культура мовлення — це правильність, точність, виразність мовленого слова (с. 10).

4. Вибіркове списування (за вправою 18).

а) Читання висловлювань і з'ясування значення незнайомих слів.

б) Вибіркове списування (завдання 2) з наступним поясненням

змісту.

в) Звуко-буквений аналіз слова рідної.

— Якою частиною мови виражене слово рідної? Складіть із цим сло­вом речення, назвіть головні члени у цьому реченні.

5. Про культуру мовлення на практиці. (За матеріалами вправи 19.)

а) Читання тексту з подальшою словниковою роботою.

б) Усне опрацювання промови іноземного гостя.

в) Коментований запис виправленого і відредагованого тексту.

6. "Театр у класі". (Розвиток діалогічного мовлення за вправою 20.)

а) Словникова робота.

б) Підготовка до читання в особах.

в) Генеральна репетиція казки "Горда качка" (з дотриманням інтонації).

г) Бесіда за змістом казки.

— Чи завжди гарні слова бувають щирими?

— Чи можна було довіряти словам хитрого лиса?

— Чому лисові вдалося обдурити качку?

— Чого вчить ця народна казка?

Фізкультхвилинка.

6. Словничок. Опрацювання і запам'ятовування правопису слів ввічливості (слів прощання).

V. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 22. Запитання і завдання для повторення (с.12).

VI. Підсумок уроку.

— Чому мову називають безсмертним скарбом народу?

— Якими мають бути усне і писемне мовлення?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Повторення відомостей про текст. Тема, мета, заголовок. (Вправи 23-26.)

Мета. Поглиблювати і розширювати знання про текст, його тему і мету. Розвивати вміння зв'язно висловлювати думку.

Обладнання. еле­менти національного одягу українців або малюнки із зображенням національного одягу

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання.

Відповіді на запитання і завдання для повторення (с. 12).

III. Актуалізація опорних знань учнів.

— Діти, прочитайте на с.13 підручника, як називається велика тема, яку ми починаємо вивчати.

— Назвіть художні книжки, які ви читали останнім часом, їх авторів.

— Чи можна назвати текстами твори, які ви читали? Доведіть.

— Пропоную послухати уривок і довести або заперечити, що це текст.

"Але в Країні Сонячних Зайчиків існував закон: раз на сто років до них у гості крізь чарівне дзеркало міг пройти який-небудь хлопчик або дівчинка і гостювати там один тиждень. Протягом цього тижня щасливий обранець міг, якщо забажає, навідатись додому, а потім знову повернутися в Країну Сонячних Зайчиків. Щасливець мусив мати не більше десяти років, і в нього на душі не повинно було бути жодного лихого вчинку. До того ж на обличчі неод­мінно мало бути точно двісті двадцять дві веснянки — не більше й не менше. Про все це пан Морок вивідав уві сні за допомогою кошмарів у одної стодев'ятилітньої бабусі, якій у дитинстві пощастило побувати в Країні Сонячних Зайчиків.

Відтоді пан Морок цілий рік літав ночами по землі, шукаючи потрібну йому дитину. В багатьох країнах побував він і всюди схилявся над дитячими ліжками, пильно вдивляючись в обличчя дітей, що мирно, безтурботно спали.

І нарешті знайшов ".

(Всеволод Нестайко "В країні Сонячних Зайчиків")

—Чи є ця розповідь текстом? Доведіть.

— Чи зацікавила вас ця розповідь? Чи хотіли б ще послухати про цю дивовижну Країну Сонячних Зайчиків?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота над правилом (с. 13).

—А тепер перевіримо це правило на вправі 23.

2. Вправа 23(усно).

— Все, що повторили і довідались із правила, закріпимо на матеріалі вправи 23.

а) Самостійне читання тексту вправи учнями.

б) Словникова робота з використанням підготовлених ілюстрацій.

в) Переказування прочитаного.

г) Визначення теми і мети, підбір заголовка.

— Які із прочитаних вами книг можете назвати істинним джерелом мудрості?

3. Каліграфічна хвилинка (с. 13).

Книги — джерело мудрості.

4. Коментоване письмо (за вправою 24).

—Діти, істинним джерелом знань є підручник "Рідна мова". Він містить надзвичайно цікаву інформацію для вас.

а) — Прочитайте текст вправи так, щоб це звучало, як найважли­віша, найцікавіша інформація серед новин сьогоднішнього дня.

б) Бесіда за змістом вправи. Визначення учнями теми і мети тек­сту, підбір заголовка.

в) Коментоване письмо.

— Спишіть останній абзац, коментуючи всі орфограми. Назвіть у ньому вираз, вжитий у переносному значенні. ("Знайшов вічний спокій ".)

г) Складання звукової моделі слова любов'ю.

—Назвіть у слові тверді і м'які приголосні звуки.

— Охарактеризуйте приголосний звук у другому складі (твердий чи м'який, дзвінкий чи глухий).

Фізкультхвилинка.

5. Вправа-конкурс (за матеріалами вправи 25).

а) Словникова робота.

Нація — конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру; нарід, плем'я, народ­ність.

Звичай — загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспільної групи і т. ін.

Традиція — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління.

Занепад — погіршення загального стану, зниження рівня розвитку.

б) Читання тексту вправи, визначення теми і мети.

в) Виконання завдання 3

г) Конкурс на влучніший заголовок до тексту вправи 25.

6. Самодиктант (за вправою 26, друга строфа).

V. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 26 (завдання 5), с. 13 — повторити правило.

VI. Підсумок уроку.

— Діти, від сьогодні кожен урок за темою "Текст" буде завершуватися грою-казочкою, яку умовно назвемо "А що ж було потім?.."

Отже, я починаю читати казочку, а ви уважно слухайте. Потім я стави­тиму запитання, а ваші відповіді підкажуть мені, чи засвоїли ви новий матеріал.

Казочка

Було собі маленьке Вовченятко.

Одного разу поїхало воно зі своїм татом до моря. О, як там було гарно!.. Чайки пурхали над водою, наче маленькі хмарки, а дельфіни вистрибували ^так високо, мовби хотіли схопити сонечко за промінчик.

Море усміхалося Вовкові, Вовченяткові і всім-усім...

Поки тато Вовк засмагав на сонечку, Вовченя пірнуло у воду й заплило дале­ко в море. У морі багато хижих риб. Тож Вовченятко, щоб ті риби його не покусали, прикинулось камінчиком. Лежить собі нищечком на дні і риб не боїться.

А тато Вовк пригрівся на пісочку та й задрімав. Коли ж прокинувся, а Вовченятка, синочка, немає...

— Чи можна цю розповідь назвати текстом? Яка тема і мета цього тексту? Підберіть до нього заголовок.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Роль слів у побудові тексту. (Вправи 27-30.)

Мета. Розширювати і поглиблювати знання учнів про текст. Вчити вико­ристовувати лексичні засоби зв'язку в тексті, збагачувати словни­ковий запас. Виховувати інтерес до слова, прищеплювати любов до художнього образного мовлення.

Обладнання. Плакати із записом уривків текстів (казка В. Сухомлинського), таблиця для запису слов­никових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 26.)

— Прочитайте списану строфу.

— У яких словах ви підкреслили букви, що означають два звуки? Про­читайте.

— До якого слова склали звукову модель? Прокоментуйте її. Складіть речення із цим словом, назвіть у ньому головні члени речення. Яким (головним чи другорядним) членом речення виступає слово, до якого складено звукову модель?

III. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

— Що таке текст? (Текстом називають зв'язну розповідь.)

—Які ще ознаки тексту ви знаєте? (Кожен текст має тему, мету, до нього можна дібрати заголовок.)

— Діти, неабияку роль у побудові тексту відіграють слова. А яку саме роль, ми ознайомимось під час вивчення теми "Роль слів у побу­дові тексту".

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

а) Записування букв ввооссееннии

б) Складання і запис слів з використанням записаних букв восени, сини, неси, вони, несе, оси, сон, новини і т.д.

—Яке із записаних слів незрозуміле? Що означає слово восени?

— Це ще одне словникове слово, правопис якого необхідно запам'я­тати. Яка це частина мови? Записуємо у четверту колонку. А які турботи у звіряток восени, дізнаємося із вправи 27.

2. Коментоване списування (за вправою 27).

Висновок (с.15). Виділені слова дають можливість уникнути повторен­ня тих самих слів. Вони допомагають зв'язати речення в тексті.

3. Самостійна робота (усно) на 2 варіанти.

— Відредагуйте текст, записаний на дошці.

І в. II в.

Моя сестра — лікар. Сестра Ведмежатко зупинилося на галявині.

любить свою професію. До сестри Ведмежатко злякано прислухається

звертаються по допомогу. до шелесту дерев. Лячно ведмежаткові

самому у лісі.

4. Ознайомлення із роллю синонімів у побудові тексту.

а) Ознайомлення із додатковим теоретичним матеріалом підручни­ка (с. 15).

б) Зачитування тексту з плаката.

Жив у лісі їжачок-Лісовичок. Знайшов він собі хатинку у дуплі старої липи. Приніс сухого листя до своєї кімнатки, розіслав. Тепло і затишно стало лісовому господарю. Але сумно самому. Захотілося йому знайти товариша.

Пішов він до лісу. Зустрів сіру Мишку. Не хоче сіра Мишка іти в хатинку до їжачка. І Ховрашок не хоче, бо в них свої нірки.

Зустрів Лісовичок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на сухій стеблині, трем­тить від холоду.

— Йди до мене жити, Цвіркуне.

Пострибав Цвіркун у дім до їжачка — радий-радий. Настала зима. їжачок казку Цвіркунові розповідає, а Цвіркун пісню їжач­кові співає. (За В. Сухомлинським)

- Спробуйте прочитати цей текст, вживаючи тільки слово їжачок замість вжитих у казці Лісовичок, лісовий господар, йому, він. Як сприй­мається такий текст?

Фізкультхвилинка.

5. Розвиток зв'язного мовлення. Усний переказ (за вправою 28).

а) Спостереження за вживанням слів, вжитих у переносному зна­ченні.

б) Усний переказ тексту вправи 28.

6. Спостереження за роллю слів, які допомагають передати послідовність подій (за вправою 29).

а) Словникова робота.

Шквал — навальний, різкий раптовий порив сильного вітру (іноді з дощем).

б) Читання тексту вправи і підбір заголовка.

в) З'ясування ролі виділених слів у тексті вправи 29.

V. Підсумок уроку.

— Як називається тема сьогоднішнього уроку? (Роль слів у побудові тексту.)

— То що ви повинні пам'ятати, коли будуєте текст?

— А тепер продовжуємо гру-казочку "А що ж далі?". Отже, історію ми перервали на тому, що, коли тато-Вовк прокинувся, Вовченятка коло нього не було. Простежте, які нові герої з'являються в історії і як можна назвати уривок, який зараз почуєте. Отже, слухайте.

...Недалеко на пальмі сиділа Мавпочка.

— Мавпочко, — питає Вовк, — ти не бачила мого Вовченятка?

— Бачила, — каже Мавпочка. — Воно ген-ген у море запливло.

— Що ж мені робити ? — питає Вовк. Каже Мавпочка:

— Он бачиш ту височенну драбину? Коли в мене ледачий настрій, я по ній на пальму залізаю. А ти бери і лізь по ній на дно моря. Там твоє Вовче­нятко камінчиком прикинулося, щоб хижі риби його не покусали.

Узяв Вовк височенну драбину та й ну опускати її на морське дно. Вода була глибока, і драбини вистачило тільки до половини моря.

— Мавпочко, а чи нема в тебе другої драбини?

— Є, — каже Мавпочка, — є в мене й друга драбина, але вона ген-ген аж під тією найвищою пальмою.

Коли Вовк приніс її і сточив дві драбини, вони якраз дістали до дна ...

— Які нові герої з'явились в історії? (Мавпочка.)

— Запропонуйте свій заголовок до цього уривка. (Діти наводять свої варіанти заголовка.)

—Що фантастичного у цій розповіді?

— Що ж, продовження — на наступному уроці. Не забудьте, чим за­кінчився сьогоднішній уривок.

VI. Домашнє завдання з інструктажем. (Вправа 30.)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Слово повідомляє, впливає, допо­магає.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Поділ тексту на частини. План. (Вправи 31-34.)

Мета. Продовжувати формувати вміння ділити текст на логічно завершені частини, складати план тексту. Розвивати вміння визначати тему і мету тексту. Виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до неї.

Обладнання. Політична карта Європи, таблиця словникових слів.

Хід уроку