II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Відповіді на запитання.

— Що ви знаєте про відмінювання іменників у множині?

— Чим пояснюються відмінності в закінченнях іменників одного й то­го самого відмінка?

— У яких відмінках збігаються закінчення іменників — назв неістот?

—У яких відмінках збігаються закінчення іменників — назв істот?

— Як ми розрізняємо ці відмінки?

2. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 176.)

а) Читання перебудованого тексту.

б) Визначення відмінків виділених іменників у формі множини.

в) Визначення головних членів кожного речення.

3. Колективне письмо.

На жовте листя лягає перший сніг. Настає час лижних прогулянок.

Перші лижі з'явились давно у мисливців. Спочатку до ніг прив'язувались широкі дерев'яні дощечки. На них було легше пересуватися по снігу. Але полювання за звіром вимагало швидкості. І лижі робили довгими і вузькими.

Великі віддалі мисливці долали швидко.

—Підкресліть іменники у множині, виділіть закінчення, визначіть відмінок.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

— На попередньому уроці ми не з'ясували всіх особливостей відміню­вання іменників у множині. Сьогодні розглянемо вживання іменників у родовому відмінку множини.

2. Робота з підручником.

а) Визначення особливостей форм іменників у родовому відмінку множини. (Вправа 177. Використовуються малюнки звірів і птахів.)

б) Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 88.

в) Удосконалення навичок правильного використання іменників у родовому відмінку множини. (Вправа 178.)

(Хмари — хмар, дощі — дощів, шеренги — шеренг, завдання — завдань, сливи— слив, пальта — пальт, вікна — вікон, статті — статей, гвинтів­ки — гвинтівок.)

IV. Тренувальні вправи.

1. Робота з прислів'ями.

— Поясніть зміст кожного прислів'я.

— Спишіть. Замість крапок допишіть закінчення.

— Визначіть число, рід, відмінок цих іменників.

Батьківщину бережи від ворог... .Більше діла, менше сл... . Щастя дає друз... , нещастя їх вивіряє. Шануй своїх батьк... . Нема ріки без берег..., героя — без народу.

2. Робота з текстом вправи 179.

а) Читання перебудованого тексту.

б) Списування першого абзацу тексту.

в) Визначення відмінків виділених іменників.

г) Спостереження над зв'язком речень у першому абзаці.

3. Літературна хвилинка.

— Послухайте учнівський твір і висловіть свої міркування щодо його змісту.

Люблю малювати дерева. Дерева для мене — наче дивні розумні істоти.

Придивіться до них. Дерева, як і люди, відчувають погану погоду і небез­пеку, злу людину і прихід весни... Вони бережуть нас від спеки і дощу. Бе­режіть їх! Спостерігайте за ними! Малюйте, фотографуйте, і ви зрозу­мієте, яким чудовим є світ, що оточує нас.

(З газети)

4. Робота із загадками

— Відгадайте загадки і усно провідміняйте слова-відгадки, поставив­ши їх у форму множини.

• Маю плаття зелененьке, гнучкі, ніжні віти,

білі ноги, стан тоненький. Як я звуся, діти?

(Береза)

• Як дерево називається, що влітку в білий пух вдягається?

(То­поля)

• На „я" починається, на „я" кінчається,

в садку росте, на ній плоди є.

(Яблуня)

V. Підсумок уроку.

1. Продовжіть речення.

— У родовому відмінку множини іменники мають закінчення ...(-ів (-їв), -ей).

Наприклад. ... , ... , ... .

— Більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду в цьому відмінку мають ... (нульове) закінчення.

Наприклад. ... , ... , ... .

2. Гра „Впіймай іменник у множині".

Сміється поле, річка, ліс,

сміються гілочки беріз,

птахи сміються і луги,

сміються квіти навкруги.

Ставок, що цілу ніч мовчав,

і той сміятися почав.

Я миттю скочив до вікна

поглянуть, що за дивина.

Аж бачу у віконце —

надворі сходить сонце!

(Анатолій Костецький)

VI. Домашнє завдання.

С.88, правило; вправа180.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Говоримо красиво. Твір-опис за кар­тиною І. Левітана "Золота осінь".

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Вживання прийменників з іменниками в різних відмінках. (Вправи 181-185.)

Мета. Розширювати знання учнів про закінчення іменників у множині; розвивати вміння правильно вживати прийменники з іменниками в різних відмінках; виховувати любов до природи, дбайливе став­лення до тварин.

Обладнання. Прислів'я, малюнки лісових тварин, кросворд.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 180.)

—Прочитайте складені вами словосполучення.

— Які закінчення мають виділені іменники?

— Прочитайте речення із утвореним словосполученням, яке ви склали.

2. Самостійна робота.

— З частин складіть прислів'я. Спишіть. Іменники у родовому відмінку множини підкресліть, усно поставте в початковій формі.

I варіант

Прислів 'я — варті однієї правди.

Учіння — слово батьків.

Тисяча неправд джерело знань.

II варіант

На вогонь і воду а проти молодця й сам вівця.

Кіт мишей надій не покладай.

Молодець проти овець, в рукавицях не ловить.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Актуалізація опорних знань. (За вправою 182.)

—Визначіть, до якого типу належить поданий текст.

— У якому відмінку іменники вживаються без прийменників і в яко­му — лише з прийменниками?

2. Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 91.

3. Робота з підручником. (Вправа 183.)

а) Бесіда за змістом тексту.

б) Визначення відмінків іменників.

в) Спостереження за вживанням іменників з прийменниками.

г) Встановлення схематичного зв'язку між словами перших двох речень.

Фізкультхвилинка.

IV. Тренувальні вправи.

1. Робота з народною піснею. (Вправа 184.)

—Про що ви дізналися з української народної пісні?

— Доведіть словами пісні, що козак любить свою Батьківщину.

— Випишіть іменники, вжиті з прийменниками, і визначіть їх відмінок.

— Поясніть написання слів з пропущеними буквами.

2. Вікторина „Чи знаєш ти пісні свого рідного краю?"

Учням пропонується пригадати слова і заспівати пісні, які вони зна­ють, які співають їхні батьки, дідусі, бабусі.

(Вчитель може дітям допомогти: заспівати початок пісні або її приспів.)

3. Каліграфічна хвилинка.

Я візьму той рушник, постелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

— З якої пісні ці рядки? („Пісня про рушник"на слова А. Малишка.)

— Які іменники вжиті з прийменниками?

— Вимовіть звуки у слові щебетання.

4. Творче завдання.

— Спишіть, вставляючи потрібні прийменники.

І варіант

... рецепту... базарі дятел вибрав окуляри. Натягнув собі ... ніс, полетів трудитись ... ліс.

(По, на, на в.)

2 варіант

Змайстрував мій братик Гриць гарну хаточку ... птиць. Он ... дереві вона, ... садку... вікна.

(Для, на, у, біля.)

—Визначіть відмінок іменників з прийменниками.

5. Розвиток зв'язного мовлення. (Вправа 181.)

—За поданим початком і малюнком складіть і запишіть твір. Вказівка: використати у розповіді іменники у родовому відмінку.

V. Підсумок уроку.

1. "Мозкова атака".

— У якому відмінку іменники вживаються без прийменників? На­ведіть приклади.

— У якому відмінку іменники вживаються тільки з прийменниками? Наведіть приклади.

— Що ви знаєте про інші відмінки іменників і прийменники? На­ведіть приклади.

Кросворд „Загадково-лісовий"

1. Хвіст трубою, спритні ніжки, плиг із гілки на сучок. Носить все вона горішки

в золотий свій „сундучок". (Білка)

2. Ми — лісові мешканці - вправні будівельники, всією громадою будуємо житло із соснових голок. (Мурашки)

3. Влітку ходить, бродить лісом. Все трощить важка нога. Взимку він, накрившись хмизом, у барлозі спать ляга. (Ведмідь)

4. Назва грибів, за якими вирушили до лісу хлопчики із вправи 181 (Опеньки)

5. Я дерево-красень, а звуть мене ... (ясен).

6. Вовку-брату я сестриця, а зовуть мене ... (лисиця).

7. Ходить хмуро між дубами, хижо клацає зубами. Зачаївся ось, примовк. Грізний звір цей, звісно ... (вовк).

— Прочитайте слово у виділеному стовпці.

VI. Домашнє завдання.

С. 91, правило; вправа 185.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Закінчення іменників у місцевому відмінку множини. (Вправи 186-189.)

Мета. Розширювати знання учнів про відмінювання іменників у мно­жині; ознайомити із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини; формувати навички правильного використання форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по; ви­ховувати почуття патріотизму, гордості за рідну Вітчизну.

Обладнання. Історичний матеріал, прислів'я, малюнок ліщини.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.

Любіть, шануйте рідну мову — культури нашої основу.

II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа 185.

— Про що ви дізналися із тексту вправи?

— Прочитайте речення із потрібними за змістом прийменниками.

— У яких відмінках іменники вживаються з прийменниками?

— Прочитайте різні відмінкові форми однини іменників зброя, місто. (Зброї, зброю, зброєю, на зброї; міста, місту, містом, у місті.)

—Які ви дібрали спільнокореневі слова до поданих іменників? (Зброй­ний, озброєння, озброюватися; містечко, міський.)

2. Історична хвилинка.

Запорожці жили на роздоріжжі між Україною, Литвою, Польщею і Ро­сією з одного боку та Кримом і Туреччиною з іншого.

Володіючи широкими степами, що простяглися на величезну відстань на схід і захід від Дніпра, запорізькі козаки попри все завжди вважали центром своїх вольностей ріку Дніпро: на Дніпрі чи поблизу Дніпра вони постійно влаш­товували свою столицю, Січ. Назва козацької столиці — „Січа, Січ " — ви­никла, без сумніву, від слова „сікти"... Виникнення, влаштування й історія Хортицької Січі тісно пов’язані з історією й подвигами знаменитого вождя запорізьких та українських козаків, князя Дмитра Івановича Вишневецького, відомого в козацьких народних думах під іменем Байди (Д. Яворницький). 3. Каліграфічна хвилинка.

К к ко оз цьк козак Козацькому роду немає переводу.

—Як ви розумієте зміст цього прислів'я?

— Визначіть відмінок кожного іменника у прислів'ї.