IV. Повторення вивченого про прикметник.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Спостереження за роллю прикметників у мовленні, а) Робота над загадками (за вправою 190).

—Які слова в загадках допомогли вам правильно відгадати їх? (Аналі­зується кожна загадка окремо).

—Якою частиною мови є ці слова?

—Що ви знаєте про згадану частину мови з попередніх класів?

—Спробуйте самостійно зробити висновок про те, яку роль відігра­ють прикметники у нашому мовленні.

б) Колективна робота над віршем "Прикметник" (за вправою 191).

— Чому прикметник має таку назву?

— Яку основну роль прикметника в мові розкрила поетеса?

— Запишіть одну строфу вірша, багату на прикметники, і підкресліть їх хвилястою лінією.

в) Порівняльний аналіз текстів (за вправою 192).

— Прочитайте перший варіант тексту, з якого вилучено прикметни­кові форми.

—Прочитайте опис, створений автором. Зверніть увагу на те, як прик­метники поліпшують його.

г) Складання опису сьогоднішнього дня.

— Продумайте опис сьогоднішнього дня, не вживаючи при цьому прик­метників.

3. Робота з прислів'ями (записати на дошці).

Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водицю.

Без вірного друга велика туга. Дружній череді вовк не страшний.

—Як ви розумієте зміст кожного прислів'я?

— Знайдіть у прислів'ях прикметники і доберіть до них спільнокоре-неві іменники.

4. Каліграфічна хвилинка.

КК кр ри шз ця криниця

До доброї криниці стежка утоптана.

—Побудуйте звукову модель слова криниця..

—Подайте його звуковий запис.

5. Робота на текстом (за вправою 193).

а) Читання тексту і визначення його теми (Синички — зимуючі пташки.) та мети. (Як треба допомагати взимку пташкам.)

б) Добір заголовка.

в) Розгляд ілюстрації до тексту.

г) Розповідь про синичку на основі власних спостережень.

ґ) Добір синонімів і антонімів.

6. Розвиток зв'язного мовлення.

Учням пропонується розглянути різні зразки годівничок для птахів і розповісти, яку годівничку вони влаштували (або обов'язково влашту­ють) у себе вдома.

V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

—Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

—Яку роль у мовленні виконують прикметники?

2. Гра "Впіймай прикметник".

VI. Домашнє завдання.

С. 97, вправа 193 (третє завдання).

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми та прикметники — багатозначні слова. (Вправи 194-198.)

Мета. Ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та анто­німічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях, розкривати багатозначність; розвива­ти словниковий запас учнів; виховувати любов до праці.

Обладнання. Мовний матеріал, тлумачний словник, схема-опора.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Відповіді на запитання.

— Яка частина мови називається прикметником?

— Яку роль у мовленні виконують прикметники?

— Наведіть приклади прикметників, які відповідають на питання яка⁰, які"?

2. Вправа 193 (третє завдання).

—Прочитайте опис синички, який ви знайшли в тексті вправи.

— За допомогою яких прикметників зображено пташку? Назвіть їх.

— Спробуйте доповнити опис синички, поданий у тексті, власними спостереженнями.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми уроку.

— Слова, неначе кольорові камінчики. І недостатньо їх назбирати в купу... треба ще й уміти складати узори з них, а для цього треба розум­іти значення слова.

— Сьогодні ми працюємо з прикметниками, близькими і протилеж­ними за значенням, вжитими в прямому і переносному значенні.

2. Спостереження за прикметниками-синонімами.

— Пригадайте визначення слів — синонімів.

— Згрупувати подані на дошці прикметники в синонімічні ряди і за­писати.

Дорогий, розумний, цінний, тямущий, духмяний, кмітливий, ласкавий, охайний, ніжний, чепурний, привітний, акуратний.

—Яке слово зайве? (Духмяний.)

— Доберіть до нього синоніми. Запишіть. (Пахучий, запашний.)

—Складіть з ними речення.

—Доберіть синоніми до поданих прикметників у словосполученнях. Добра (людина) — привітна, співчутлива (людина). Добра (страва) — смачна (страва).

3. Спостереження за прикметниками-антонімами.

— Пригадайте визначення слів-антонімів. (Антоніми — пари слів з про­тилежним значенням.)

— Прочитайте прислів'я, подані у вправі 194, вставляючи замість кра­пок антоніми до виділених слів. Поясніть їх зміст. (Коротка виховна бе­сіда про значення праці в житті людини.)

—Яку роль відіграють антоніми у прислів'ях?

— До яких частин мови належать ужиті тут антоніми?

— Спишіть прислів'я із прикметниками-антонімами.

4. Спостереження за прямим і переносним значенням прикметників (за вправою 195).

а) Добір відповідних антонімів до кожного прикметника, подано­го в словосполученні.

б) З'ясування значення прикметників (прямого і переносного).

VI. Тренувальні вправи.

1. Робота в парах. (Вправа 196.)

а) Читання словосполучень і з'ясування, з яких частин мови вони складаються.

б) Заміна поданих словосполучень словосполученнями прикметників з іменниками за зразком.

в) Словникова робота.

Фанера —

1) тонкі листи деревини для облицювання столярних виробів;

2) деревний матеріал з кількох склеєних тонких пластинок дерева з перехресним розміщенням волокон.

Спільнокореневі слова. Фанера, фанерка, фанерний, фанерування, фа­нерувальник. Фартух —

1) частина одягу, що захищає плаття, костюм від бруду, знищення під час виконування різних робіт;

2) шкіряна, полотняна та ін. запона в колясці, візку для захисту їздця. Синоніми. Фартух, запаска (розм.).

2. Творча робота.

— З ряду слів, близьких за значенням, доберіть і вставте замість кра­пок найбільш влучне.

Багряний, рум'яний, червоний, рожевий, малиновий.

На сході небо стало... Щічки у дівчинки були... кольору. Ліс восени став...

3. Гра "Скажи без затримки".

— Учасники гри швидко називають антонім до названого вчителем прикметника. У разі затримки відповідає наступний.

Важкий — легкий, великий — малий, висока — низька, верхнє —нижнє, голосний — приголосний, цікавий — нудний, повна — порожня, босе — взу­те, лівий — правий, широка — вузька.

4. Складання речень (за вправою 197).

— Складіть речення з поданими словосполученнями. Запишіть одне речення (на вибір).

— Зробіть висновок про значення прикметника гострий у кожному словосполученні.

V. Підсумок уроку.

1. Продовжіть речення.

— Сьогодні на уроці ми працювали над ...(прикметником).

—Виконуючи різні завдання, ми вчилися... (розрізняти і вживати в ре­ченнях прикметники-синоніми і прикметники-антоніми, використовуючи в мовленні прикметники в прямому і переносному значенні).

2. Узагальнення вивченого за опорною схемою.

VI. Домашнє завдання.

С.99, вправа 198.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Спостереження за вживанням прикметників у художніх та науко­во-популярних текстах. (Вправи 199-207.)

Мета. Вчити учнів розрізняти тексти за їх стилістичними ознаками, вжи­вати прикметники в мовленні зі стилістичною метою; розвивати мовленнєве чуття, культуру мовлення; виховувати любов і живий інтерес до рідної мови, до природи рідного краю.

Обладнання. Мовний матеріал, книга В. Нестайка "Казкові пригоди і та­ємниці"; малюнки берези і клена.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 198.)

— Прочитайте текст із дібраними з довідки пропущеними словами.

— Які ви знайшли синоніми серед прикметників, поданих у довідці?

— Доберіть спільнокореневі слова до слова спочатку.

2.Самостійна робота.

1 варіант

—Утворіть такі словосполучення прикметника з іменником, щоб прикметник набув переносного значення. Запишіть їх.

Гарячий, срібний, солодкий, щедрий.

II варіант

— Утворіть і запишіть тільки ті словосполучення, в яких прикметни­ки вжито в переносному значенні.

Глибокий (озеро, горе). Золотий (ланцюжок, серце). Залізний (людина, цвях). Чистий (совість, посуд).

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

Сс Сс сп по оч ку спочатку Спочатку думай, а тоді кажи.

— Поясніть зміст прислів'я.

— Доберіть антонім до слова спочатку.

— Поділіть на склади для переносу слово думай.

2. Оголошення теми і мети уроку.

Тема наша непроста, та для вас цікава,

будуть в ній слова, буде і забава.

І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему,

мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.

Будуть знання й уміння, правила й завдання,

думки вашої творіння і оповідання,

і пісні, й загадки ваші, й власна ваша казка.

Тему нашого уроку послухайте, будь-ласка.

3. Вступна бесіда.

— Ми з вами вже зустрічалися з тим, що про один і той самий пред­мет, подію, явище можна розповісти по-різному, залежно від поставле­ної мети. Пригадайте, як описано котика в казці чи в іншому художньо­му творі, а як — на уроці природознавства, коли про нього говориться як про звичайну тварину.

4. Робота з підручником (вправа ¡99).

а) Читання наукового й художнього текстів на тему "Ніч".

— Яка мета кожного тексту.

—Знайдіть в обох текстах слова і вирази, вжиті в переносному зна­ченні. (Сонна земля; місяць показував золоті роги; зорі лупали; усе заснуло мертвим сном.)

Висновок. Слова в переносному значенні вживаються тільки в художніх текстах і їх немає в науково-популярних. Важливим для худож­нього тексту є порівняння. (Тихо було всюди, як у вусі.)

—Спишіть художній текст, підкресліть у ньому прикметники. Усно поставте до них запитання.

б) Усне виконання вправи 200.

— Який з цих текстів можна було б помістити в читанці, а який — в підручнику з природознавства? Чому?

Висновок. Перший текст — науково-популярний. А другий — художній. Художнім цей текст вважається через велику кількість вжитих у ньому прикметників.

— Спробуйте знайти порівняння в художньому тексті. (Ковили, як морське шумовиння.)

IV. Тренувальні вправи.

1. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні.

а) Творча робота.

— Утворіть словосполучення.

Ягоди (їстівний, соковитий); листя (широкий, багряний); ночі (довгий, чарівний); стебло (тендітний, тонкий/, пшениця (золотий, озимий).

—Які з утворених словосполучень доцільно використати в художньо­му тексті, а які — в науковому?

б) Розвиток зв'язного мовлення (за вправою 202).

—Зіставте науково-популярний й художній опис ромашки, подані у вправі 203.

—За опорними словами та малюнком складіть усно науковий опис клена або берези (на вибір).

— Складіть художній опис того самого дерева. (Залежно від рівня підго­товки класу, твір-опис оформляється колективно або індивідуально.)

в) Робота із загадками та прислів'ями. (Вправа 205.)

—Відгадайте загадки.

— Поясніть зміст прислів'я.

— Знайдіть у записах прикметники-антоніми.

— Спишіть прислів'я, підкресліть прикметники.

г) Фонетико-орфографічна хвилинка. (За вправою 207.)

— Знайдіть у вірші форми прикметників найвищого ступеня по­рівняння.

— Простежте, як утворився прикметник найкращий.

— Спробуйте пояснити, як утворилися прикметники. Найспритніший — спритний — спритніший — найспритніший. Найясніший — ясний — ясніший — найясніший.

—Правильно вимовляйте і пишіть слова, подані у таблиці на с.104. Складіть речення із цими словами.

V. Підсумок уроку.

1. Мовна розминка.

— Пригадайте поняття, з якими ми працювали на уроці. (Художній текст, науково-популярний текст, порівняння.)

— Утворіть прикметники з префіксом най- від слів: великий (найбіль­ший), дорогий (найдорожчий), дужий (найдужчий), високий (найвищий).

2. "Рекламна пауза".

...Тепер я знаю, що ти справжній молодець і тебе спокійно можна вести у надзвичайну країну Ластовинію.

Ось вона перед тобою — лежить на березі моря-океану, серед дрімучих лісів, синіх гір та золотих долин...Бачиш, які чепурненькі біленькі хати, які квітучі садки, яке дивовижне місто з візерунчастими вежами!..

Чудова казкова країна. І незвичайна.

—Ви теж можете побувати в цій чудовій країні, якщо прочитаєте повість-казку "В Країні Сонячних Зайчиків" із книги Всеволода Нестайка "Каз­кові пригоди і таємниці".

VI. Домашнє завдання (диференційовано).

С.101, вправа 201; с.102, вправа 204; с.10З, вправа 206.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Зв'язок прикметників з іменниками в реченні. Вправи на визна­чення роду й числа прикметників.

Мета. Розширити знання учнів про граматичний і смисловий зв'язок прик­метників з іменниками; вчити розпізнавати рід і число прикмет­ників; розвивати вміння будувати зв'язні розповіді на граматичні теми; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання. Книга В. Нестайка "Казкові пригоди і таємниці", прислів'я, мовний матеріал.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Вправа 201.

— Прочитайте свої розповіді про дятла.Яка розповідь вам сподобалась найбільше? Чому?

2. Вправа 204.

— Прочитайте удосконалений текст.Визначте відмінок іменників землею, землі.

3. Вправа 206.

— Прочитайте текст із пропущеними словами.Назвіть головні члени у першому реченні.

III. Вибірковий диктант.

— Випишіть прикметники у стовпчик. (Вчитель читає уривок повісті-казки "В Країні Місячних Зайчиків " із книги В. Нестайка "Казкові пригоди і таємниці", с. 136.)

...Сьогодні вранці Нуся була не в настрої. Бо наснився їй сон — дивний і тривожний... Буцімто стоїть вона вночі у страшному темному лісі. Поряд з нею маленький дідок, осяяний місячним сяйвом, що пробивається крізь віти. Дідок у червоному крислатому капелюсі, на ногах чоботи з високими халя­вами. І сорочка-вишиванка біла. І борода, й вуса сиві. Тому й видно його добре у темному лісі, хоч місячне сяйво осяває лише червоний капелюх...

— До кожного прикметника доберіть іменник (можна використати імен­ники з казки або дібрати інші).