IV. Робота над новим матеріалом.

1. Виконання вправи 31 (письмово).

а) Словникова робота.

Білорусь — держава, яка межує з Україною (показати на карті).

Виднокіл — небокрай, обрій, горизонт.

— Яка це частина мови? (Іменник.) Запишемо в таблицю до іменників,

б) Читання тексту вправи 31.

в) Поділ тексту на частини, складання і запис плану.

План

1. Гості з Білорусі.

2. Оксанка з Марисею в полі.

3. В гостях у Марисі.

4. Яка красива Білорусь!

г) Переказ тексту за планом.

— Чи допоміг план у переказі тексту? Для чого потрібен план?

Висновок. План допомагає висловлювати думки послідовно, не пропустити чогось важливого.

д) Усно встановити зв'язок між словами у першому реченні. (Діти (що зробили?) приїхали; діти (які?) білоруські; приїхали (куди?) в гості; в гості (до кого?) до школярів; школярів (яких?) українських.)

2. Складання плану тексту (за вправою 32).

а) Словникова робота.

Попереду — перед ким-, чим-небудь, на чолі когось, чогось, спереду, на переді; протилежне позаду.

— На яке питання відповідає? (Де?) Яка це частина мови?

Обжинки — закінчення, останній день жнив і свято з цієї нагоди.

б) Каліграфічна хвилинка (підр., с. 18).

Обжинки — народне свято.

— Яка орфограма у слові свято? (Без апострофа.)

в) Читання тексту вправи, визначення його теми і мети. Тема цього тексту — розповідь про народне свято — обжинки. Мета — ознайомити учнів з народною традицією українців, зі святку­ванням обжинок.

г) Складання і запис плану.

3. Складання розповіді за заздалегідь складеним планом. (План записа­ти на дошці.)

План

1. Сонячні зайчики — вороги Королеви Глупої Ночі.

2. Чого боялась Королева?

3. Грізне плем'я хмаровиків-громовиків.

4. Часті сварки царя Грому і цариці Блискавки.

5. Непереможність сонячних зайчиків.

а) Слухання тексту для переказування.

Прадавніми і найзаклятішими ворогами Королеви були сонячні зайчи­ки, бо вони часто рятували людей від її підступів і завжди робили їм добро. Люто ненавиділа Королева сонячних зайчиків і всіляко боролася з ними. Та нічого не могла вдіяти. Адже сонячні зайчики бували на землі тільки вдень, коли ясно світило сонце й коли Королева боялася навіть носа вистромити но білий світ.

Щоправда, вдень Королеві допомагали її спільники — грізне плем'я хмаро-виків-громовиків. Правив ними цар Трім, товстопузий та тріскучий, і цариця блискавиця, худа, жовта й дуже нервова. Як і всі товстуни, цар Трім був неповороткий, вайлуватий і завжди не встигав за своєю царицею. Вона блисне, спалахне на все небо і — вже погасла, заспокоїлась. А він тільки тоді почи­нає гримотіти і буркотливо верзти якусь нісенітницю. Через це вони часто сварилися і зчиняли більше галасу й гармидеру, ніж треба. Само по собі плем'я хмаровиків-громовиків було дурне й темне, але Королева Глупої Ночі підко­рила його і примусила робити шкоду сонячним зайчикам та людям. Час від часу це темне плем'я збиралося на небі хмарами, затуляло сонце і влаштову­вало грозу. Гримів Грім, блискала Блискавиця, хмаровики зливою кидалися на землю, намагаючись знищити сонячних зайчиків. Та сонячні зайчики були непереможні. Вони відважно йшли на бій, за допомогою свого найкращого друга Вітра розганяли хмари ворогів і примушували їх ганебно тікати. І знову небо ставало чисте, ласкаво всміхалося сонце, а сонячні зайчики, кожен з квіткою півників у зубах, ставали півколом і починали веселий танок, свят­куючи свою перемогу.

(В. Нестайко "В Країні Сонячних Зайчиків").

б) Підбір заголовка до тексту.

в) Оголошення конкурсу на крашу розповідь за планом.

Фізкультхвилинка.

4. Самостійна робота (за вправою 33) з фронтальною перевіркою.

а) Читання тексту.

б) Словникова робота.

в) Підбір і запис заголовка.

г) Самостійне складання і запис плану тексту.

— Скористайтеся підказкою після вправи (с. 18).

д) Фронтальна перевірка самостійної роботи учнів.

— Яка мета тексту?

V. Домашнє завдання з інструктажем. (Вправа 34.)

VI. Підсумок уроку.

— Що ви вчились робити сьогодні на уроці? (Складати план розповіді).

— А тепер продовжуємо гру-казочку "А що ж далі?" і спробуємо ко­лективно скласти план переказу цього уривка.

...Почав він злізати в море, і стало його вовче серце мліти від захоплення, адже Вовк ще ніколи не був усередині моря.

Довго він спускався, немало побродив морським дном, але свого синочка ніде не знайшов.

Раптом перед Вовком промайнула велика рибина, і тієї ж миті хтось як смикне його за хвоста! Вовк перелякався — хто це? що це?.. А то було Вовченятко, яке страшенно любило смикати свого татка за хвіст. Це воно, бачте, так жартувало.

— Привіт, татусю! Як гарно, що ти тут! Ми з друзями покажемо тобі затонулий корабель. Гайда з нами!..

Вовк тільки очима зачудовано кліпав...

План (орієнтовний)

1. По драбині в море.

2. Пошуки Вовченятка.

3. Несподівана зустріч.

4. Гайда в мандри.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Текст-розповідь. Діалог. (Вправи 35-38.)

Мета. Поглиблювати і поширювати знання про текст. Ознайомити учнів з текстом-розповіддю пізнавального змісту. Формувати вміння роз­пізнавати текст-розповідь.

Обладнання. Таблиця "Типи текстів", портрет Дмитра Павличка, збірки поезій Д. Павличка.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 34.)

1. Зачитування складеної розповіді.

— Назвіть тему і мету цього тексту.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Ознайомлення з таблицею "Типи текстів".

2. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні ви будете знайомитись з текстами-розповідями і не тільки читати, але й складати такі тексти.

IV. Робота над новим матеріалом.

1. Ознайомлення з текстом-розповіддю (за матеріалами вправи 35).

а) Читання тексту, словникова робота.

б) Складання розповіді про те, що дізналися з тексту вправи 35.

— Вкажіть, які слова допомагають пізнати, у якій послідовності ремісник виготовляв папір. Яка роль цих слів у тексті? (Розтовкти, висипав, додав, залив, перетворилося.)

в) Вибіркове списування з граматичним завданням. — Випишіть виділені слова, позначте у них префікси.

Висновок. Текст вправи 35 є розповіддю. Його мета — розповісти про те, як було винайдено папір. (Підручник, с. 20.)

2. Колективне виконання вправи 36.

а) Ознайомлення із збіркою поезій Д. Павличка і портретом поета.

б) Читання поезії "Де найкраще місце на землі?", з'ясування зна­чень невідомих слів.

— Яким за метою висловлювання є останнє речення? (Спонукальне.)

в) Звуко-буквений аналіз виділеного слова.

Фізкультхвилинка.

3. Проблемне завдання.

— Скориставшись таблицею "Типи текстів", визначте тип тексту, який я зараз зачитаю вам, підберіть заголовок, визначте його тему і мету.

... Старого сонячного зайця звали дядечко Ясь. Його дружину — тітонька Тася.

— Ну, жінко, — сказав дядечко Ясь, — насамперед гостя треба почас­тувати.

Веснянка не став відмовлятися. По-перше, щоб не образити господарів, а по-друге, тому що добре-таки зголоднів. Сидячи на дуже м'якій і зручній хризантемі, він уже наперед смакував добрячий обід. Та як же він здивував­ся, коли тітонька Тася, поклавши перед кожним серветку з пелюстки білої лілії, поставила на стіл букет квітів і сказала:

— Будь ласка, пригощайтесь.

Веснянка розгублено закліпав очима, не бачачи, чим тут можна пригос­титися. А зайчики вибрали собі з букета по квітці й почали нюхати, приц­мокуючи від задоволення. Веснянці нічого не залишалося, як зробити те саме. І він ще більше здивувався, коли відчув, що це одразу почало втамовувати голод. Нюхати квіти було дуже смачно і поживно.

Виявилося, що сонячні зайчики харчуються тільки запахом квітів. 1 той, хто потрапляє до них у країну, теж переходить на таке харчування.

Це був дивний, незвичайний обід: на перше — гостра пряна гвоздика, на друге — жасмин, на третє — солодка медунка.

(В. Нестайко "В Країні Сонячних Зайчиків")

4. Робота в парах (діалог). (За вправою 37.)

а) Читання тексту вправи, усне визначення діалогу як розмови двох або кількох осіб.

б) Списування (оформлення розмови двох людей на письмі) тексту вправи 37.

в) Визначення типів речень за метою висловлювання (текст впра­ви 37 — питальні і розповідні речення).

г) Робота в парах (вправляння у читанні діалогу — вправа 37).

Висновок. Розмова між двома або кількома особами називається діало­гом.

5. Каліграфічна хвилинка.

а) д д і і а а л л о о г г

— Утворіть і запишіть слова з цих букв.

Діалог, гол, дід, ліги, годі і т. д.

— Що таке діалог? (Розмова між двома або. кількома особами).

б) Рольова гра "В тролейбусі".

— Передайте вашу розмову з кондуктором. Чи можна назвати її діало­гом?

V. Підсумок уроку.

— Пригадайте розповідь про Вовка і скажіть, з ким у нього відбувся діалог, коли він прокинувся і не знайшов Вовченятка.

— А що ж було далі? Слухайте і запам'ятовуйте!

...Незабаром Вовк, рибки та Вовченя припливли до Морської Долини, де лежав затонулий піратський корабель. Він був подібний до старого казково­го замку. Все навкруги було таке дивовижне і таємниче, що навіть Вовк відчув себе трішечки вовченям і захотів погратися.

Він ухопився за вершечок корабельної щогли:

— Я старий Морський Вовк! Слухайте мою ко ... — А далі сказати не встиг, бо враз, не знати звідки, примчала зубата Риба-пила, перепиляла щоглу — і Вовк шубовснув у чорний водяний вир!..

Усі перелякано зойкнули, а Пила підхопила Вовка й, немов на буксирі, потягла його за собою. Ця грізна риба служила Морському Страховиськові, і тепер тягла Вовка до зловісної печери, з якої ніхто не вертався живим ...

—Визначте тип цього тексту, його тему і мету. Підберіть заголовок.

VI. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 38, с. 20, 21 - правила.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Текст-опис. (Вправи 39-42.)

Мета. Закріплювати знання учнів про текст. Ознайомити учнів з текстом описом, звернути увагу на художні описи. Вчити описувати дії, пред­мети, живих істот. Розвивати спостережливість і збагачувати слов­никовий запас учнів.

Обладнання. Таблиця "Типи текстів", портрети знаменитих людей, фото­портрети учнів, таблиця словникових слів. Чистий аркуш паперу, кольорові олівці.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого на попередньому уроці.

— Які типи текстів ви знаєте? (Розповідь, опис, міркування.)

— З якими текстами ви ознайомились на попередньому уроці? Чим вони особливі?

— Якщо у тексті трапляється розмова двох або кількох осіб, як ми називаємо таку розмову?

— Про що був діалог, який ви читали в домашньому завданні? Роз­кажіть.

III. Каліграфічна хвилинка.

1. Розгляд портретів знаменитих людей, фотопортретів учнів.

2. Каліграфічний запис у зошит слова портрет.

—Діти, слово портрет — це словникове слово. На яке питання воно відповідає? Якою частиною мови виражене? (Іменником.) Отже, запише­мо в таблицю до іменників слово портрет.

Створювати портрети можуть художники-живописці, художники-гра­фіки, фотохудожники, а також поети і письменники. Портрети, які пи­шуть художники, ми можемо побачити, а словесні портрети, які створю­ють поети і письменники, ми можемо прочитати або почути. Словесний портрет ще називають описом зовнішності людини.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Ознайомлення з текстом-описом. (За матеріалами вправи 39.)

а) Читання тексту, з'ясування значення невідомих слів.

б) Підбір заголовка до тексту.

в) З'ясування типу тексту і його мети (за допомогою таблиці).

Висновок. Це текст-опис. Його мета — описати зовнішність людини, тобто подати її словесний портрет. (Підручник, с. 22.)

2. Конкурс "Портрет на замовлення". (За матеріалами вправи 40.) Замовник — вчитель.

Вправу виконати на уроці. Час для виконання портрета — до 5 хв. Виставити запропоновані учнями роботи, провести відбір найкращих.

Фізкультхвилинка.

3. Самостійна робота (за завданнями вправи 41) — виконується на окремому аркуші.

— Скласти і записати текст-опис зовнішнього вигляду близької лю­дини.

4. Проблемне завдання.

— Послухайте текст, підберіть до нього заголовок, визначте тип дано­го тексту, його тему і мету.

...Потім цей туман поволі розвіявся і Веснянка побачив Країну Сонячних Зайчиків.

Хлопчикові здалося, що він потрапив у величезний незвичайний квітник.

Ніколи в житті він не бачив такої сили-силенної квітів одразу і таких різних. Та деінде це було й неможливо. Навіть у найбільшій оранжереї най­кращого ботанічного саду. Тому що поряд з першими тендітними квітами весни — пролісками — тут росли пізні осінні айстри та хризантеми, що цвітуть аж до самих морозів.

Усі квіти, які тільки є в природі, квітували тут одночасно. Стрункі гордовиті іриси й сором'язлива матіола, що розгортає свої пелюстки й по­чинає пахнути лише в темряві. Самозакохані нарциси та скромні чорно­бривці. Розкішні ясно-червоні канни і непомітна кімнатна примула. Тендіт­на болотяна незабудка мружила свої голубі оченята поряд з мужнім едель­вейсом, що живе високо в горах і не боїться ні вітру, ні холоду. Барвисті братки виглядали з-за пишних півоній, а садові ротики кумедно відкопилювали рожеві губи. І тихенько здригалися сріблясті дзвоники кон­валій ...На перший погляд здавалося, що квіти ростуть тут безладно, як у лісі або в полі. Та коли Веснянка придивився, то побачив, що, переплітаю­чись між собою, квіти утворюють надзвичайно химерні будиночки — з вікна­ми, з дверима, з красивими ґаночками та верандами. Саме в цих квіткових хатинках і жили сонячні зайчики.

(В. Нестайко "В країні Сонячних Зайчиків")

Висновок. У текстах-описах змальовуються не тільки словесні порт­рети, а й описуються предмети і дії. Такі описи називають ху­дожніми.

Увага! Треба знати!

Неабияку роль в озвученні будь-якого тексту має інтонація. Для тексту-розповіді характерний тон повідомлення, швидкий або по­вільний, з підвищеним або зниженим голосом. Опис відрізняється повільнішим темпом, більш одноманітним характером інтонації.

V. Підсумок уроку.

— Продовжуємо гру-казку "А що ж далі?" Простежте за розмовою, описаною у тексті, і скажіть, як вона називається.

...У печері за кам'яним столом розсілося Морське Страховисько, а над ним, наче люстра, висіла клітка з Морським Півником. Бідний Півник теж потрапив у полон: отже, хочеш-не-хочеш, а співай. І не просто так, а хва­лебну пісню про Страховисько, яке вперто величало себе Красовиськом ...

— Хто у морі найгарніший ? — тоненько затягав Півник.

— Я, Морське Красовисько! — відповів грізний голос.

— Хто у морі найдобріший?

— Я, Морське Красовисько!

— Хто про всіх рибинок дбає ?

— Я, Морське Красовисько!

— Хто усіх оберігає?

— Я, Морське Красовисько!

Страховисько підвелося і підійшло до зв'язаного Вовка.

— Що ж мені з тобою зробити, мій заморський гостю? — зашепотіло воно. — Засмажити і з'їсти?.. Ні, це нецікаво ...О, придумав! Нехай кравці з твого хутра пошиють мені камізельку. Гарна вийде камізелька! Тепла! Ха-ха-ха-а!..

—Назвіть тип тексту, який я прочитала. Доведіть. (Розповідь про події, інтонація викладу, як у тексті-розповіді.)

VI. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 42, с. 22 — правило.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Текст-міркування. (Вправи 43-46.)

Мета. Закріплювати знання учнів про текст. Формувати уявлення про текст-міркування, його характерні ознаки: твердження, доказ, висновок. Вчити розрізняти типи текстів. Виховувати інтерес до пізнання.

Обладнання. Таблиця "Типи текстів", таблиця словникових слів.

Хід уроку