I. Організація класу до уроку.

II. Аналіз контрольного диктанту.

III. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 118.)

— Прочитайте записані речення.

— Прокоментуйте визначені відмінки іменників. Доведіть свою думку.

— Чи можна вважати записані речення текстом? Якщо так, то виз­начте вид тексту і доведіть свою думку.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Повторення вивченого про відмінювання іменників в однині (впра­ва 119).

2. Колективне виконання вправи 120.

а) Читання тексту, словникова робота, добір заголовка.

б) Визначення відмінків іменників, з'ясування відмінностей у за­кінченнях іменників, що стоять в одному й тому самому відмінку.

в) Завдання 3, вправа 120 — для найспостережливіших.

г) Розвиток монологічного мовлення.

— Перекажіть текст так, ніби ви у прямому ефірі по радіо хочете закликати всіх дітей дбайливо ставитися до живої природи.

3. Розвиток зв'язного мовлення (за вправою 121).

а) Читання тексту і співставлення його з малюнком на с. 62.

б) Розвиток монологічного мовлення.

— Чи доводилося вам садити дерева? Розкажіть.

в) Визначення відмінків виділених іменників (завд. 3, впр. 121).

г) Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу (с. 62).

4. Каліграфічна хвилинка.

Де ер рж жа ав . в а держава

5. Словник.

Держава — апарат політичної влади в суспільстві. Країна з таким апаратом політичної влади. Українська держава.

— Покажіть на карті Європи Україну.

— Яка орфограма в слові держава?

—До якої частини мови належить це слово? Доведіть.

— Запишемо це слово в таблицю словникових слів і запам'ятаймо його правопис.

6. Списування із граматичним завданням (за вправою 122).

До першого завдання вправи можна використати ілюстрації з історії козацтва.

Фізкультхвилинка.

7. Вправляння у визначенні відмінків іменників (за вправою 123).

8. Коментоване списування (за матеріалами вправи 124).

а) Читання тексту, з'ясування значення невідомих слів.

б) Коментоване списування з визначенням відмінків виділених іменників.

в) Розвиток монологічного мовлення.

— Перекажіть текст, користуючись малюнками (с. 64).

9. Самостійна робота (за вправою 125) з наступною фронтальною пе­ревіркою.

10. Творча вправа (матеріал записаний на дошці).

а) Поставте подані в дужках іменники у знахідному відмінку.

б) Складіть два речення (на вибір) з утвореними словосполучен­нями.

Побачити (зозуля). Любити (матуся). Захищати (Україна). Читати про (природа). Збирати (пшениця). Задивитися на (калина).

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 126.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Закінчення іменників у родовому відмінку однини. (Впра­ви 127-132.)

Мета. Ознайомити учнів із правописом іменників чоловічого роду в ро­довому відмінку однини; формувати вміння і навички користува­тись орфографічним словником для перевірки закінчення таких іменників; розвивати словниковий запас учнів; виховувати культу­ру мовлення.

Обладнання. Орфографічні словники, мовний матеріал, прислів'я.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

Хто поважає рідну мову — вживає всі її слова безпомилково.

II. Повторення вивченого. Мовна розминка.

— Що називається відмінюванням іменників?

— Як розрізнити в реченні називний і знахідний відмінки іменників, що є назвами неістот?

— Як розрізняти знахідний і родовий відмінки іменників чоловічого роду, що означають назви істот?

— Як можна розрізнити давальний і місцевий відмінки?

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 126).

— Які думки викликав у вас текст вправи?

— У якому відмінку вжито іменники жіночого роду?

— Яким за метою висловлювання є останнє речення?

2. Пояснювальний диктант.

Край села стояла невелика хата. Вузька втоптана стежка вела від по­рога до глибокої криниці. Вода в ній була завжди студена і прозора. Понад стежкою росли пахучі квіти. Із хати вийшла молода дівчина. У її довгій косі червоніла стрічка. З вишитої сорочки сміялися голубі незабудки.

—Визначте відмінок іменників жіночого роду.

I варіант — у п'ятому реченні.

II варіант — у шостому реченні.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Робота над текстом вправи 127.

— Про що ви дізнались із змісту тексту?

— Як називається місцевість, у якій ми з вами проживаємо?

— Спишіть текст, ставлячи іменники, що в дужках, у родовому відмінку однини.

— Позначте закінчення у таких іменниках і зробіть висновок. 3. Засвоєння теоретичного матеріалу (с. 65).

IV. Тренувальні вправи.

1. Творче списування. Вправа 128.

а) Бесіда за змістом прочитаного .

б) Списування тексту, користуючись орфографічним словником.

в) Фонетико-орфографічна хвилинка. (За таблицею підручника).

г) Словникова скарбничка.

Вночі — прислівник (у нічний час).

Спільнокореневі слова. Ніч, ніченька, нічний, нічка, ночувати. Прикмета. Як вночі ясно, то вдень буде хмарно. Вранці (уранці) — прислівник (в ранній час).

Спільнокореневі слова. Рано, ранок, раненько, вранішній, ранній, ран­ковий.

Антонім. Вранці (уранці) — ввечері (увечері). Приказка. Хто вранці плаче, той увечері сміється.

2. Каліграфічна хвилинка.

В в вр нц ці вранці вночі

Чого вранці не зробили, того ввечері не здоженем.

— Як ви розумієте зміст цього прислів'я?

— Вимовте звуки у слові вранці.

—Якими буквами вони позначенні на письмі?

Фізкультхвилинка

3. Групова робота (вправа 129).

—Запишіть подані іменники у родовому відмінку однини.

— Перевірте виконання роботи за орфографічним словником.

— Що об'єднує іменники кожного стовпчика?

4. Гра „Виправ помилки".

З дна океана, малювати з портрета, немає гектару, кров з мізинця, готуємось до диктанта, звук сигнала, провід телефона. (Океану, гектара, диктанту, сигналу, телефону).

5. Складання речень (вправа 131).

— Складіть речення з поданими словами, ставлячи їх у родовому відмінку однини.

— Запишіть три речення (на вибір).

6. Робота з прислів'ями.

— Складіть прислів'я, ставлячи слова, що в дужках, у родовому відмінку однини.

Зима без (сніг) — літо без (хліб). (Вовк) боятися — в ліс не ходити .

V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

— Над чим ми працювали сьогодні на уроці?

— Чому потрібно знати закінчення іменників чоловічого роду у родо­вому відмінку однини?

— Як можна себе перевірити, якщо ви не впевнені у правильності ви­конання завдання?

2. Гра „Знайди зайве слово". (За вправою 130).

—Поставте подані іменники у родовому відмінку однини.

— Знайдіть "зайве" слово у кожній групі іменників. (Жовтень, іній, горох, біль.)

VI. Домашнє завдання. Вправа 132, с. 65, правило.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Зміна приголосних перед закінченням в іменниках жіночого та чоловічого роду. (Вправи 133-137.)

Мета. Ознайомити учнів з чергуванням приголосних в іменниках; форму­вати вміння й навички застосування правил для пояснення правопи­су іменників у давальному і місцевому відмінках однини; закріплю­вати навички правильного відмінювання іменників; розвивати пізна­вальну самостійність; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання. Малюнки звірів тайги, прислів'я.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 132.)

— Чи можна вважати текст вправи художнім. Чому?

— Як ви поділили його на абзаци?

— Прочитайте кожен абзац вправи, вставляючи іменники, що в дуж­ках, у родовому відмінку однини.

— Як ви зробили звуко-буквений аналіз слова шия?

2. Самостійна робота.

— Прочитайте, поясніть, спишіть. У виділених словах визначте рід, число, відмінок.

І варіант

Краще фунт розуму, ніж пуд краси.

Поганий жнець довго серпа вибирає.

II варіант

Героя народжує боротьба.

Без вітру і трава не колишеться.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення завдання уроку.

— Ми навчилися розрізняти відмінки іменників, а сьогодні розгляне­мо нове мовне явище.

2. Робота над текстом. (Вправа 133.)

—Про що ви дізналися із прочитаного тексту?

— Які недоліки є в ньому? Як їх усунути?

— Випишіть виділені іменники в таблицю за зразком. Позначте закін­чення.

— Спробуйте сформулювати правило про зміну кінцевих приголосних звуків основи в іменниках жіночого та чоловічого роду перед закінченням -і.

3. Робота над усвідомленням правила, с. 68 (перше правило).

— У яких відмінках іменників перед закінченням вживаються приго­лосні [г], [к], [х], а в яких - [з'], [ц'], [с']?

— Чому тверді приголосні змінюються на м'які? (Тому що в давально­му і місцевому відмінках кінцевий приголосний основи стоїть перед -і.

А перед -і вживаються лише м'які або пом'якшені приголосні.)

4. Самостійне дослідження. (Вправа 134.)

— Поставте подані іменники у давальному і місцевому відмінках.

— Зробіть висновок, чи в іменниках чоловічого і середнього роду чер­гування кінцевих приголосних основи відбувається так само, як в імен­никах жіночого роду.

5. Засвоєння правила, с. 68 (друге правило).

(Звертається увага не те, що змінювання приголосних основи відбуваєть­ся у місцевому відмінку однини у деяких іменниках чоловічого і середнього роду.)

Фізкультхвилинка.

IV. Тренувальні вправи.

І. Творче списування. (Вправа 135.)

а) Бесіда за змістом тексту.

— Що нового ви дізналися із тексту?

— Про яких звірів розповідав Василько?

б) Словникова робота.

Тайга — природна географічна зона Росії, поросла хвойними лісами.

Сопка — невелика гора з круглою вершиною.

Росомаха - хижий звір з густою довгою і грубою шерстю, подібний до куниці.

в) Виконання завдань.

— Спишіть текст вправи, ставлячи слова, що в дужках, у потрібному відмінку.

— Знайдіть в реченнях однорідні члени і визначіть, якими членами речення вони є.

2. Робота з прислів'ями.

— Поясніть зміст кожного прислів'я.

— Спишіть, вставивши на місці крапок потрібну букву.

— Поряд запишіть початкову форму іменників, виділіть в обох словах букви, що позначають звуки, які чергуються.

Гостя запрошуй на поро...і.

Хто у кожу...і, тому зима не страшна.

Що на умі, те й на язи...і.

Лихе по людях ходить, а не по лу...і.

3. Виконання вправи 136.

— У кожній групі знайдіть „зайвий" іменник. (Площа, ваза, ніж.)

— Усно провідміняйте іменник площа.

— Вимовте звуки у цьому слові. Якими буквами вони позначаються на письмі?

V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання

— Над чим ми працювали сьогодні на уроці?

— Чому потрібно знати про зміну приголосних перед закінченням -і в іменниках жіночого та чоловічого роду?

Гра „Встав пропущене слово".

Як виконуєш завдання, не забудь про чергування. Як поріг — то на ... (порозі), ну а ріг — пиши на ... (розі). Коли вухо — то у ... (вусі), а кожух — то на ... (кожусі). Як урок — то на ... (уроці), око — порошинка в ... (оці).

VI. Домашнє завдання.

С. 68, правила; вправа 137.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Чергування звуків [і]з[о],[е]в іменниках жіночого та чолові­чого роду. (Вправи 138-142.)

Мета. Ознайомити учнів з чергуванням голосних звуків в окремих від­мінках іменників чоловічого і жіночого роду на приголосний; ви­робляти уміння визначати звуки, що чергуються; виховувати почуття поваги до старших.

Обладнання. Оповідання В. Сухомлинського „Іменинний обід", загадки, метаграма.

Хід уроку

І.Організація класу до уроку.

— Побажаймо собі успіху! Посміхнімося, і хай гарний настрій нам допоможе працювати.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 137.)

— Прочитайте загадки і відгадайте їх.

— У яких іменниках зі зміною форми слова відбувається зміна кінце­вого приголосного основи? Прочитайте записані пари слів.

2. Творча робота.

— Спишіть, розкриваючи дужки.

Зима. Тумани сизі.

А річка спить у (крига).

Замерзла на морозі

берізка при (дорога).

І холодно у лісі

кленку, калині, (вільха).

З зимою наодинці

не страшно лиш (ялинка).

— Визначіть відмінок іменників.

І група — у 3 реченні.

ІІ група — у 4 реченні.

ІІІ група — у 5 реченні.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

— Пригадайте, в яких іменниках відбувається чергування приголосних.

— Коли це відбувається?

—Що відбудеться зі зміною форми слів кіт, повінь?

2. Спостереження над мовним матеріалом. (Вправа 138.)

а) Бесіда за змістом тексту.

— Який це текст — розповідь, опис чи міркування? Доведіть свою думку.

— Коли осінь приносить людям радість, а коли — смуток?

б) Складання таблиці.

— Складіть у зошиті таблицю за зразком підручника.

— Складіть правило про чергування голосних звуків у деяких іменни­ках чоловічого і жіночого роду, що в початковій формі мають нульове закінчення.

3. Засвоєння правила, с. 70.

4. Хвилинка-цікавинка.

Коли „І" кінчає слово,

„ Е " чи „ О " завжди готові

„І" в основі замінити

і за нього послужити.

Порівняй: в печі, до печі,

слово, сказане до речі,

солі, осені і кості,

від хоробрості, від злості...

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з підручником. (Вправа 139.)

а) Відповіді на запитання.

— Про кого ви дізналися з тексту?

— Що можна сказати про родину Юрка? А про самого хлопчика?

— Що ви можете розповісти про свого дідуся? Про свою бабусю?

— Як ви їм допомагаєте?

б) Виконання завдань.

— Випишіть слова, в яких відбувається чергування голосних і приго­лосних звуків.

— Знайдіть у тексті вправи антоніми.

Фізкультхвилинка.

2. Робота із загадками.

— Відгадайте загадки.

— Запишіть слова-відгадки у початковій формі та в родовому відмінку однини.

• Махнула птиця крилом, закрила півсвіту чорним рядном. (Ніч.)

• Білий камінь у воді тане. (Сіль.)

• Я морозу не боюсь, а хто замерзне — я сміюсь. Бабу гріє не кожух, а веселий теплий дух. (Піч.)

3. Робота з деформованими реченнями. (Вправа 141.)

а) Складання речень і записування за зразком підручника.

б) Звуко-буквений аналіз слова ячмінь.

в) Визначення відмінка іменників за поданими моделями.

4. Гра „Чарівне сито".

— Утворіть від даних слів іменники.

— "Пересійте" утворені слова через "сито" і залишіть тільки ті, що стосуються теми сьогоднішнього уроку.

Юний — ... , болючий — ... ,

щирий — ... , возити — ... ,

вечірній — ... , збоку — ... ,

мудрий — вітати — ... .

V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

— Коли відбувається чергування голосних звуків в іменниках жіно­чого і чоловічого роду?

2. Робота над метаграмою.

З „н" — частина я доби, з „п" — я грію щозими, з „р " — предметом стану я. Ось вам загадка моя.

(Ніч, піч, річ)

3. Пограймося разом! (За вправою 140.)

VI. Домашнє завдання.

С. 70, правило; вправа 142.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Правопис закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в родово­му відмінку однини. (Вправи 143-147.)

Мета. Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини. Розвивати вміння по­яснювати закінчення іменників жіночого роду в даній формі за допомогою засвоєного правила.

Обладнання. Картини зимової природи, мовний матеріал.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

Не гаймо часу, поспішаймо, урок скоріш розпочинаймо!

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 142.)

— Про яку пору року розповідається у тексті вправи?

— Які вирази вжито в переносному значенні?

— У яких словах відбувається чергування голосних у корені?