VI. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Опрацювання правила, яке треба запам'ятати.

2. Хвилинка-цікавинка (про відмінки і відмінювання іменників).

Ще грецькі вчені помітили, що іменники мають свою основну форму, пряму, а також непряму, відмінну від прямої. Ці "відмінні" від прямої форми й утворили категорію "відмінка". У сучасній українській мові ка­тегорія відмінка об'єднує сім повноправних відмінків, у тому числі й клич­ний, який чи не найбільше передає специфіку української мови, але дов­гий час вважався лише кличною формою.

Називний — називає предмети. Він є початковою формою кожного імен­ника, його "прямою формою" (тому його ще називають "прямим "відмінком, а всі інші відмінки — "непрямі"). Це "гордий" відмінок, який зі словом справляється сам і не потребує допомоги прийменників.

Родовий — означає "одержаний з народження". Таку назву цей відмінок одержав тому, що вжитий з іменником без прийменника він означає особу, яка є творцем, господарем, власником (син Івана, плаття сестри, дім бать­ка). Родовий відмінок є чемпіоном за кількістю вживаних з ним приймен­ників. Він може поєднуватись аж із 150 прийменниками (а в мові всього прийменників близько двохсот).

Давальний — назва походить від слова "давати". Найтиповіше його зна­чення — назва адресата, тобто особи, якій щось дають. Давальний відмінок довго утримувався без прийменників, а сьогодні вживається в поєднанні з 7 прийменниками.

Знахідний — від слова "знаходити" когось або щось. Із знахідним відмін­ком вживається 28 прийменників.

Орудний — споріднений зі словом "орудувати", найчастіше називає зна­ряддя дії (малювати олівцем, різати ножем). Орудний відмінок поєднуєть­ся з 23 прийменниками.

Місцевий — вказує на місце і вживається усього з п'ятьма прийменни­ками: в, на, о, по, при (колись місцевий відмінок вживався без прийменників).

Кличний — від слова "кликати", виражає звертання до когось і, як і називний, вживається без прийменників.

Лише місцевий відмінок у сучасній українській мові не може вжи­ватися без прийменників. Інші відмінки, крім називного і кличного, можуть поєднуватися з прийменниками, а можуть вживатися і само­стійно.

За частотою вживання перше місце належить називному відмінкові, після нього йде родовий, а на третьому місці — знахідний.

Кількість відмінків у різних мовах неоднакова — від 2 (мова маратхі в Індії) до 48 (в табасаранській мові Дагестану). А болгари уже з давніх-давен не вживають відмінкових закінчень. У них один відмінок, а роль розрізнювачів відмінкових форм виконують прийменники. У німців і французів таку роль виконують артиклі. Отже, кожна мова використо­вує ті засоби, які наявні в її розпорядженні, але всі ці засоби придатні для висловлення думки.

3. Колективне виконання вправи 110.

а) Розгляд таблиці відмінювання іменників.

б) Колективне заучування назв відмінків по порядку і питань, на які вони відповідають.

в) Усне відмінювання іменника вечір в однині і множині (зверну­ти увагу на питання знахідного відмінка).

г) Письмове завдання.

— Складіть три речення з різними формами іменника вечір. Запишіть.

— Що таке початкова форма іменника? (Правило, с. 55).

—Одне з речень опрацюйте за алгоритмом (додаток 7).

Фізкультхвилинка.

4. Поетична хвилинка (за матеріалами вправи 111) на закріплення назв і значень відмінків.

5. "Вчимось редагувати" (за матеріалами вправи 112).

6. Самостійна робота з фронтальною перевіркою.

— Спишіть текст з дошки. Визначте і надпишіть над словом відмінки виділених іменників.

Вишиванки — один з видів українського народного мистецтва. В народній вишивці втілено чудеса народної вигадки. На вишивці розміщені різні орна­менти. Праця над вишивкою радісна і клопітка. Поруч з нею завжди пісня.

—Про що ви думаєте, дивлячись на ілюстрації з вишивкою? Завдання. Один із виділених іменників усно розібрати як частину мови.

7. Словничок.

Влітку, улітку.

—До якої частини мови належать ці слова? На які питання відпо­відають?

— В яку колонку таблиці запишемо ці слова?

VII. Домашнє завдання. (Вправа 113.)

VIII. Підсумок уроку.

— Як називається змінювання закінчень іменників за питаннями?

—Скільки всього є відмінків? (7.) Назвіть за порядком.

— Що означає "провідміняти слово"? Провідміняйте слово дорога.

—Що треба зробити, щоб визначити відмінок іменника?

—Яка форма іменників є початковою?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Особливості відмінювання іменників. (Вправи 114-118.)

Мета. Закріпити знання про відмінювання іменників. Виробляти вміння ставити іменники в початковій формі, визначати відмінок конкрет­ного іменника в контексті речення.

Обладнання. Таблиця з назвами відмінків іменників і питаннями до них.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 113.)

—Яка тема і мета вірша?

— У якому відмінку стоять виділені іменники?

— Що таке початкова форма іменника?

— Прочитайте речення із звертанням, поясніть розділові знаки.

— Назвіть за порядком відмінки і питання до них.

III. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Попереджувальний диктант (за матеріалами вправи 114, перший абзац).

а) Читання тексту, словникова робота, добір заголовка.

б) Записування диктанту з наступною самоперевіркою.

в) Завдання до диктанту.

— Знайдіть 5 іменників, визначте відмінок кожного з них, назвіть початкову форму.

2. Вправляння у відмінюванні іменників.

— Провідміняйте усно іменники мама, дід, сонце.

3. Колективне виконання вправи 115.

а) Порівняння початкової форми іменників жіночого роду в таб­лицях 1 і 2.

— Іменники, що містяться в першій таблиці, належать до жіночого роду і мають в називному відмінку однини закінчення -а (-я).

—До другої таблиці вміщено іменники жіночого роду, які в називно­му відмінку однини мають нульове закінчення.

б) Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу (підручник, с. 59).

4. "Перевір себе".

— Виправте помилки в тексті, записаному на дошці (скористайтеся таблицею 3, с. 58).

Немає дарунку, чистого двора, готуємось до диктанта, дивитися з ек­рану, шукати затишка.

Фізкультхвилинка.

5. Науково-дослідницька робота учня (за матеріалами вправи 116).

а) Повторення про будову слова

б) Дослідницька робота (завд. 1, впр. 116).

в) Відмінювання (письмово) двох іменників із запропонованих у пер­шому завданні, позначення в них закінчень.

6. Каліграфічна хвилинка творчого характеру.

— Запишіть якнайбільше іменників чоловічого роду з основою на м'я­кий приголосний. Наприклад. День, ... .

(День, гай, кінь, кінець, стілець, палець і т. д.).

7. Розвиток зв'язного мовлення (за матеріалами вправи 117).

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 118.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Складання казки за серією малюнків та планом.

УРОК 33

Тема. Диктант.

Мета. Перевірити рівень засвоєння учнями знань за темою "Речення. Од­норідні члени речення", та вміння, набуті під час вивчення цих тем.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Диктант

Нечуйвітер

Прохолодними ранками, густими туманами, рясними дощами сповісти­ла про себе золотокоса осінь. Ще стоять теплі дні, та в природі свої закони. Минула зоряна пора для багатьох трав.

Та деякі рослини не підкоряються вимогам осені. В тіні сосен і дубів жовтіє нечуйвітер волохатенький. Вся рослинка густо вкрита світлим пушком. Тож і нагадує кумедне зайченя, що причаїлося в траві.

Вже й листя опало. А нечуйвітер все зеленіє. Впаде на траву сніг, сховає рослину од лютих морозів. Живим і свіжим залишається її стебельце цілу зиму. (82 слова.)

III. Збір зошитів.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Аналіз контрольного диктанту. Розрізнення відмінків іменників жіночого роду на -а (-я). (Вправи 119-126.)

Мета. Ознайомити учнів зі способами розрізнення називного і знахідно­го, давального і місцевого відмінків іменників жіночого роду на -а (-я). Виробляти в учнів вміння і навички розрізняти відмінкові закінчення іменників. Виховувати любов до природи, дбайливе став­лення до неї.

Обладнання. Політична карта Європи або світу, ілюстрації з історії Запо­різької Січі, таблиця словникових слів, тлумачний словник.

Хід уроку