IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Опрацювання правила про складне речення (підр., с. 45).

2. Тренувальний диктант (за матеріалами вправи 91).

а) Слухання тексту і з'ясування значення невідомих слів.

б) Запис диктанту (текст вправи 91).

в) Завдання до тексту:

— відшукати речення, в якому є дві граматичні основи;

— прочитати речення з однорідними членами;

— усно встановити зв'язок між словами у першому реченні.

3. Самостійна робота (за матеріалами вправи 92).

4. Самодиктант (за матеріалами вправи 93).

а) Читання вірша Миколи Луківа і з'ясування значення невідомих слів.

б) Заучування напам'ять другої строфи вірша.

— Яким є речення другої строфи — простим чи складним? Доведіть свою думку.

— Скільки простих речень містить у собі це складне речення?

— Відшукайте у тексті вправи речення з однорідними членами. Виз­начте в них граматичну основу.

в) Самодиктант другої строфи із наступною самоперевіркою.

5. Каліграфічна хвилинка.

— Запишіть каліграфічно, які ви знаєте сполучники.

І а але коли як де бо чи

— Діти, є ще й інші сполучники, і вони часто трапляються в реченнях.

(Коли, як, де, бо, чи тощо).

—Розгорніть свою художню книжку і прочитайте речення з одним із цих сполучників.

6. Творча вправа (за матеріалами вправи 94).

V. Підсумок уроку.

— Як називається речення з одною граматичною основою?

—Яке речення називаємо складним?

— Що називається граматичною основою речення?

— За допомогою чого пов'язуються слова в реченні?

VI. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 95.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Контроль навчальних досягнень за темою "Мова і Мовлення. Текст. Речення". (Навчальна мовна тема.)

Мета. Перевірити рівень знань учнів за темою "Мова і мовлення. Текст. Речення".

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Виконання завдань навчальної мовної теми.

І варіант

1. Що належить до мови?

а) звуки, слова, речення, текст;

б) спілкування, письмо, читання;

в) звуки, букви, письмо.

2. На які види поділяється мовлення?

а) усне мовлення;

б) писемне мовлення;

в) усне та писемне мов­лення.

3. З яких частин складається текст?

а) тема, мета, заголовок;

б) абзаци;

в) зачин, основна частина, кінцівка.

4. Які бувають тексти?

а) розповідні;

б) історичні;

в) текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування.

5. Речення виражає ...

а) погляд на події;

б) закінчену думку;

в) розповідь про когось або про щось.

6. Речення бувають ...

а) веселі, сумні;

б) розповідні, питальні, спонукальні;

в) короткі, довгі.

ІІ варіант

1. Що належить до мовлення?

а) звуки, слова, речення, текст;

б) спілкування, письмо, читання;

в) звуки, букви, письмо.

2. Свої думки можна передати за допомогою ...

а) усного мовлення;

б) писемного мовлення;

в) усного і писемно­го мовлення.

3. З яких частин складається текст?

а) абзаци;

б) заголовок, абзаци;

в) зачин, основна частина, кінцівка.

4. Які є види текстів?

а) фантастичні;

б) казки;

в) текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування.

5. Речення виражає ...

а) вислів;

б) закінчену думку;

в) міркування про когось або про щось.

6. За метою висловлювання речення бувають ...

а) розповідні, питальні, спонукальні;

б) тихі, голосні;

в) радісні, байдужі.

III. Збір зошитів.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Повторення вивченого про іменник. (Вправи 96-102.)

Мета. Повторити, закріпити і поглибити знання учнів про іменник, його значення і граматичні ознаки. Вдосконалювати вміння розпізнава­ти іменники в тексті серед інших частин мови.

Обладнання. Таблиця "Іменник — частина мови", таблиця словникових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вступна бесіда.

— Діти, з чого складається наше мовлення?

— Які бувають речення за метою висловлювання та інтонацією?

— —З чого складається речення?

— Як групуються слова у мові? За якими ознаками? Пригадайте каз­ку, яку я розповіла вам у другому класі про Царицю Граматику, що ви­шикувала всі слова мови у 10 довгих рядів.

— Пригадайте, як називались ці ряди. (Іменники, прикметники і т. д.)

2. Гра "Впізнай іменник".

— Я прочитаю вам уривок із поезії Т. Шевченка «І мертвим, і живим», а ви постарайтеся впізнати і назвати іменники.

"Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Я ридаю, як згадаю

Діла незабуті

Дідів наших.

Тяжкі діла!

Якби їх забути,

Я оддав би веселого

Віку половину.

Отака-то наша слава.

Слава України.

— Назвіть іменники, які почули. Доведіть свою думку.

III. Повторення і закріплення вивченого про іменник.

1. Розв'язання проблемних завдань за матеріалами вправи 96.

2. Опрацювання таблиці "Іменник — частина мови".

3. Вибіркове списування (за матеріалами вправи 97).

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів, добір заголовка.

б) Вибіркове списування (2 групи іменників в 4 колонки).

в) Визначення роду виділених іменників.

Фізкультхвилинка.

4. Гра "Питання на засипку" (за вправою 98, завд. 1).

5. Уточнення предметності іменника.

а) Вправа 98, завдання 2.

б) Вправа 99, завдання 1-3.

6. Словниковий диктант з граматичним завданням (за вправою 99, завд. 4).

а) Записування слів.

Сад, дорога, поле, лоб, серце, руки, любов, горе, окуляри, сани, ножиці, рукавиці, лінь, сила.

б) Визначення роду іменників.

7. Колективне виконання вправи 100 (усно).

8. Редагування тексту з наступною взаємоперевіркою (за вправою 101).

а) Словник.

Шеренга — група людей, вишикуваних в один ряд і повернених об­личчям в один бік (переважно про військових); стрій, лава, ряд, лінія; бути розмішеним, побудованим, поставленим і т. ін. в один ряд а рядами.

— До якої частини мови належить слово шеренга? Доведіть.

— Перевірте написання цього слова за орфографічним словником, назвіть орфограму в цьому слові.

б) Колективне редагування тексту (добір іменників-синонімів).

в) Записування речень з дібраними іменниками.

г) Визначення частин тексту вправи, самостійний добір кінцівки.

V. Підсумок уроку.

— Пригадаймо гру, яку ми грали, вивчаючи іменник у третьому класі.

Гра-конкурс "Пригадай іменник".

— Хто добре засвоїв матеріал про істоти та неістоти, про власні та загальні іменники, хто уважно вислухає умови гри-конкурсу, зможе пере­могти.

Опис гри-конкурсу

Ведучий (вчитель) пропонує написати у дві окремі колонки щонай­більше іменників (назв істот і неістот), що починаються на одну букву. Виграє той учень (група, ряд), який протягом визначеного часу (3-5 хв.) записав найбільшу кількість таких слів, правильно згрупу­вавши їх.

VI. Домашнє завдання.

Вправа 102 (завд. 1, 2) — для всіх учнів.

Вправа 102 (завд. 1, 4) — для учнів з високим рівнем знань.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Іменники-синоніми та іменники-антоніми. Слова, що звучать і пи­шуться однаково. (Вправи 103-107.)

Мета. Закріпити знання про іменники-синоніми, іменники-антоніми, іменники-омоніми. Збагачувати словниковий запас учнів, розвива­ти їх мовлення.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 102.)

1. Зачитування іменників, виписаних з тексту вправи, визначення їх роду.

2. Поетична хвилинка.

— Хто вивчив вірш Д. Білоуса про частини мови?

III. Каліграфічна хвилинка.

день — ніч

любов — ненависть

друг — ворог

- До якої частини мови належать слова каліграфічної хвилинки? До­ведіть.

— Як називаються слова, об'єднані в такі пари, як у каліграфічній хвилинці.