ДИПЛОМНІ ТА МАГІСТЕРСЬКІ РОБОТИ

1. Правове регулювання екологічного моніторингу

2. Правове регулювання екологічного контролю

3. Правове регулювання розв’язання екологічних суперечок

4. Правове регулювання ведення природоресурсних кадастрів

5. Правове регулювання загального використання природних ресурсів

6. Право власності на природні ресурси

7. Право природокористування

8. Правове регулювання екологічного планування і прогнозування

9. Засади екологічного права України

10. Правова відповідальність за порушення екологічного законодавства

11. Правове регулювання оцінки впливу на навколишнє середовище

12. Правове регулювання екологічного нормування

13. Правове регулювання екологічного оподаткування

14. Правове регулювання екологічної експертизи

15. Правове регулювання екологічного страхування

Природоресурсне право

16. Правове регулювання укладення угод про розподіл продукції

17. Правове регулювання видобутку нафти і газу

18. Правове регулювання видобування коштовних металів і коштовного каміння

19. Правовий режим водоохоронних зон

20. Правове регулювання водокористування

21. Правова охорона атмосферного повітря

22. Правова охорона рослинного світу

23. Правове регулювання захисту рослин

24. Правова охорона тваринного світу

Право природних комплексів

25. Правові аспекти формування національної екологічної мережі України

26. Правовий режим курортів

27. Правове регулювання лісокористування

28. Правовий режим зелених насаджень у населених пунктах

29. Правове регулювання функціонального зонування населених пунктів

30. Еколого-правові вимоги до планування і забудови населених пунктів

31. Правова охорона рибних запасів виключної (морської) економічної зони України

Право екологічної безпеки

32. Правове регулювання захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання

33. Правове регулювання поводження з небезпечними речовинами

34. Правове регулювання поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення

35. Правовий режим генетично модифікованих організмів

36. Правовий режим відходів

37. Правове регулювання захисту екологічних прав споживачів

38. Правове регулювання видобування уранових руд

39. Правовий режим екологічно уражених місцевостей

40. Правовий режим карантину

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Найбільш повною дефініцією екологічного права є:

а) це комплексна галузь права, яка регулює суспільні відносини в сфері виявлення, оцінки та раціонального використання природних ресурсів з метою задоволення потреб як теперішнього так і прийдешніх поколінь;

b) це комплексна галузь права, яка регулює суспільні відносини в сфері землекористування, водокористування, використання атмосферного повітря, інших об’єктів навколишнього природного середовища з метою задоволення потреб як теперішнього так і прийдешніх поколінь;

с) це комплексна галузь права, яка регулює суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з метою задоволення потреб як теперішнього так і прийдешніх поколінь;

d) це комплексна галузь права, яка регулює суспільні відносини в галузі моніторингу за станом навколишнього природного середовища, своєчасного виявлення негативних змін, які відбуваються в ньому, мінімізації антропогенного впливу на довкілля з метою задоволення потреб як теперішнього так і прийдешніх поколінь;

е) це комплексна галузь права, яка регулює суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища, стандартизації та нормування викидів забруднюючих речовин, забезпечення законності в діяльності власників природних ресурсів та природо-користувачів з метою задоволення потреб як теперішнього так і прийдешніх поколінь.

2. Підгалуззю екологічного права є:

а) земельне право;

b) водне право;

с) гірниче право;

d) природоохоронне право;

е) всі перераховані.

3. Природним комплексом є:

а) земля;

b) ліс;

с) надра;

d) атмосферне повітря;

е) тваринний світ.

4. Впровадження ресурсозберігаючих технологій є проявом наступного принципу екологічного права:

а) пріоритетності вимог екологічної безпеки;

b) екологізації матеріального виробництва;

с) узгодження екологічних, екологічних та соціальних інтересів суспільства ;

d) запобіжного характеру природоохоронних заходів;

е) жодного з перерахованих.

5. Однією із гарантій екологічних прав громадян є:

а) оскарження у судовому порядку рішень органів влади в сфері екології;

b) здійснення державного та громадського контролю в сфері екології;

с) отримання громадянами екологічної освіти;

d) участь у проведенні громадських слухань з приводу запланованої діяльності;

е) можливість отримання природних ресурсів для використання.

6. Суб’єктом комунальної власності на природні ресурси є:

а) юридичні особи;

b) фізичні особи;

с) сільська рада;

d) об’єднання громадян;

е) міські державні адміністрації.

7. Похідним способом набуття права власності на природні ресурси є:

а) договір купівлі природного ресурсу;

b) створення природного ресурсу;

с) відновлення природного ресурсу;

d) розведення диких тварин у неволі;

е) привласнення дикорослих плодів.

8. Відповідно до Земельного кодексу набувальна давність набуття земельної ділянки складає:

а) 1 р.;

b) 3 р.;

с) 5 р.;

d) 10 р.;

е) 15 р.

9. Сервітутним правом є:

а) право власника розпорядитися своїм природним об’єктом;

b) право власника заборонити будь-яке використання його об’єкту;

с) право забору води з чужого колодязя;

d) право власника на використання свого ресурсу відповідно до цільового призначення;

е) всі варіанти не вірні.

10. Лісові сервітути встановлюються в:

а) лісах державної форми власності;

b) лісах комунальної форми власності;

с) лісах приватної форми власності;

d) експлуатаційних лісах;

е) лісах, віднесених до природно-заповідного фонду.

11. Об’єктом суперфіцію є:

а) земля;

b) водні ресурси;

с) тваринний світ;

d) атмосферне повітря;

е) надра.

12. Підставою виникнення права загального природокористування може бути:

а) ліцензія;

b) лісовий квиток;

с) лісорубний квиток;

d) ліцензія, лісовий квиток, лісорубний квиток;

е) всі варіанти не вірні.

13. Лише в порядку спеціального природокористування використовуються:

а) надра;

b) внутрішнє море;

с) рослинний світ;

d) атмосферне повітря;

е) підземні води.

14. Визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища є повноваженням:

а) Міністерства екології та природних ресурсів;

b) Кабінету Міністрів;

с) Верховної ради;

d) Президента України;

е) громадських природоохоронних об’єднань.

15. Здійснення комплексного управління в сфері охорони навколишнього природного середовища є повноваженням:

а) Міністерства екології та природних ресурсів;

b) Кабінету Міністрів;

с) Верховної ради;

d) Президента України;

е) громадських природоохоронних об’єднань.

16. Структурним підрозділом Міністерства аграрної політики та продовольства України є:

а) Державний комітет України із земельних ресурсів;

b) Державне агентство лісових ресурсів України;

с) Державне агентство водних ресурсів України;

d) Державна служба заповідної справи;

е) Державне агентство рибного господарства.

17. Фоновим (науковим) буває:

а) аудит;

b) моніторинг;

с) контроль;

d) облік;

е) лімітування.

18. Державний кадастр буває:

а) земельним;

b) тваринного світу;

с) родовищ та проявів корисних копалин;

d) природних територій курортів;

е) всі варіанти вірні.

19. Максимальний строк проведення державної екологічної експертизи складає:

а) 30 днів;

b) 45 днів;

с) 60 днів;

d) 90 днів;

е) 120 днів.

20. Ліміт використання води є формою:

а) стандартизації;

b) нормування;

с) аудиту;

d) контролю;

е) експертизи.

21. Завданням екологічного аудиту є:

а) контроль за діяльністю суб’єктів природокористування;

b) виявлення порушень екологічного законодавства та притягнення до юридичної відповідальності;

с) спостереження за станом навколишнього середовища;

d) оцінка повноти заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища;

е) розробка гранично допустимих впливів на навколишнє природне середовище.

22. Розміри збору за спеціальне використання води встановлює:

а) Водний кодекс України;

b) Закон України „Про питну воду та водопостачання”;

с) Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”;

d) Бюджетний кодекс України;

е) Податковий кодекс України.

23. Податковим агентом (щодо екологічного податку) є:

а) Державна податкова служба;

b) суб’єкти господарювання, які здійснюють ввезення на митну територію України палива;

с) Міністерство екології та природних ресурсів;

d) суб’єкти, які ввозять, виробляють та використовують пестициди та агрохімікати;

е) суб’єкти, які здійснюють забруднення навколишнього природного середовища.

24. Збір за спеціальне водокористування не справляється за:

а) використання води для потреб гідроенергетики;

b) використання водних об’єктів для потреб водного транспорту;

с) використання водних об’єктів для потреб риборозведення;

d) за воду, що використовується для задоволення питних потреб населення ;

е) всі варіанти не вірні.

25. Екологічні такси застосовуються при застосуванні:

а) кримінальної відповідальності;

b) адміністративної відповідальності;

с) цивільної відповідальності;

d) дисциплінарної відповідальності;

е) адміністративної та цивільної відповідальності.

26. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом земель може потягнути за собою:

а) кримінальну відповідальність;

b) адміністративну відповідальність;

с) цивільну відповідальність;

d) дисциплінарну відповідальність;

е) матеріальну відповідальність.

27. Суб’єктом дисциплінарної відповідальності в сфері екології може бути:

а) власник природного ресурсу;

b) природокористувач;

с) лісник;

d) будь-яка фізична особа, яка здійснює діяльність в сфері екології;

е) будь-яка фізична та юридична особа, які здійснюють діяльність в сфері екології.

28. Екологічним правопорушенням з матеріальним складом є:

а) приховування даних земельного кадастру;

b) знищення або пошкодження підросту і лісах;

с) порушення вимог пожежної безпеки у лісах;

d) недодержання екологічних вимог під час проектування об’єктів;

е) незаконне ввезення на територію України об’єктів тваринного та рослинного світу.

29. Державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів здійснює:

а) Кабінет Міністрів України;

b) Міністерство екології та природних ресурсів;

с) Міністерства аграрної політики та продовольства України;

d) Державний комітет земельних ресурсів України;

е) Міністерство охорони здоров’я України.

30. Ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання можуть бути у власності:

а) лише приватній;

b) лише комунальній;

с) лише державній;

d) лише у державній та комунальній;

е) у будь-якій формі власності.

31. Змістом генетичної безпеки є забезпечення:

а) відсутності негативного впливу на біологічну структуру людської особи;

b) відсутності негативного впливу на функцію людської особи;

с) відсутності негативного впливу на геном людини та об’єктів біосфери;

d) відсутності негативного впливу на сільськогосподарські тварини та рослини;

е) всі варіанти вірні.

32. Державну екологічну експертизу генетично-модифікованих організмів, призначених для використання у відкритих системах здійснює:

а) Міністерство екології та природних ресурсів;

b) Міністерство охорони здоров’я;

с) Міністерство освіти та науки;

d) Академія наук України;

е) Головне науково-експертне управління.

33. Підставами для оголошення відповідної місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:

а) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;

b) значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;

с) виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

d) виникнення реальної загрози життю та здоров’ю великої кількості людей;

е) варіанти, передбачені пунктами «b» та «d».

34. Загальна тривалість надзвичайного стану становить:

а) 30 днів;

b) 40 днів;

с) 50 днів;

d) 60 днів;

е) 90 днів.

35. Зведену схему формування екомережі затверджує:

а) Верховна Рада України;

b) Кабінет Міністрів України;

с) Президент України;

d) Міністерство екології та природних ресурсів;

е) обласні ради.

36. Як співвідноситься між собою екомережа та природно-заповідний фонд:

а) це одне і теж саме;

b) екологічна мережа є складовою природно-заповідного фонду;

с) природно-заповідний фонд є складовою екомережі;

d) екомережа це система органів, що управляють природно-заповідним фондом;

е) ці поняття жодним чином не співвідносяться.

37. До складу екомережі включені:

а) землі сільськогосподарського призначення інтенсивного використання;

b) землі громадської забудови;

с) землі житлової забудови;

d) землі промисловості;

е) землі лісового фонду.

38. Лісовим, орнітологічним, іхтіологічним буває:

а) дендрологічний парк;

b) заказник;

с) пам’ятка природи;

d) регіональний ландшафтний парк;

е) національний природний парк.

39. Лише загальнодержавне значення має:

а) дендрологічний парк;

b) заказник;

с) пам’ятка природи;

d) регіональний ландшафтний парк;

е) національний природний парк.

40. З перерахованих об’єктів природно заповідного фонду не підлягає зонуванню:

а) біосферний заповідник;

b) національний природний парк;

с) природний заповідник;

d) ботанічний сад;

е) зоологічний парк.

41. Природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність є:

а) біосферні заповідники;

b) національні природні парки;

с) природні заповідники;

d) пам’ятки природи;

е) зоологічні парки.

42. Природоохоронними, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки є:

а) біосферні заповідники;

b) національні природні парки;

с) природні заповідники;

d) пам’ятки природи;

е) зоологічні парки.

43. З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під:

а) прибережні захисні смуги;

b) смуги відведення;

с) берегові смуги водних шляхів;

d) зони санітарної охорони;

е) всі варіанти не вірні.

44. На судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов’язаних з судноплавством, встановлюються:

а) прибережні захисні смуги;

b) смуги відведення;

с) берегові смуги водних шляхів;

d) зони санітарної охорони;

е) всі варіанти не вірні.

45. Рекреаційна зона це:

а) природний комплекс, який створюється з метою відтворення природних ресурсів;

b) екологічно виснажені, деградовані та забруднені території;

с) території, призначені для відпочинку населення;

d) різновид природно-заповідного фонду;

е) одна із зон біосферного природного заповідника.

46. До рекреаційних зон належать:

а) території зелених насаджень населених пунктів;

b) лікувально-оздоровчі території;

с) відновлювальні території;

d) землі сільськогосподарського призначення;

е) території природних заповідників.

47. Зона суворого режиму курорту охоплює:

а) місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей тощо;

b) територію, з якої відбувається стік поверхневих і грунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей;

с) місця неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела;

d) територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку;

е) всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких без дотримання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори.

48. До територіального моря України належать прибережні морські води, відлічувані від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах шириною:

а) 10 морських миль;

b) 12 морських миль;

с) 50 морських миль;

d) 100 морських миль;

е) 200 морських миль.

49. Виключним правом України в межах свого континентального шельфу є:

а) прокладання трубопроводів;

b) вилов риби;

с) здійснення судноплавства;

d) проведення наукових досліджень;

е) здійснення екологічного моніторингу.

50. Квоти на викиди парникових газів у атмосферне повітря встановлює:

а) Картахенский протокол (2000 р.);

b) Кіотський протокол (1997 р.);

с) Монреальський протокол (2000 р.);

d) Боннський протокол (1983 р.);

е) Римський протокол (2002 р.).

Додаток 1