Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Просторові технології в грошовій оцінці земель. ЗастосуванняГІС-технологій.

Найбільш сучасним видом інформаційних систем, які використовуються на сьогодні в грошовій оцінці земель є географічні інформаційні системи (ГІС).

Існує багато визначень ГІС. На нашу думку, найбільш вдалим є наступне: «ГІС - це програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизований збір, обробку та аналіз просторово-координованої інформації» [].

В найбільш узагальненому вигляді ГІС складається з двох баз даних: картографічної (графічної) та семантичної (аналітичної, атрибутивної), а також підсистем маніпулювання цими даними.

Картографічна база даних формується на основі однієї, або декількох електронних карт, які вводяться в комп'ютер методом дигіталізації (оцифровки), сканування твердих носіїв, або іншим способом (координати точок з клавіатури комп'ютера, дані дистанційного зондування землі тощо).

Семантична база даних включає текстові та цифрові записи, таблиці, схеми, малюнки, що органічно пов'язані з картографічною базою даних.

Серед підсистем маніпулювання картографічними та семантичними даними можна виділити наступні підсистеми: збору даних,

зберігання та вибірки даних, маніпулювання даними та їх аналізу, виводу даних на друк. Початок розвитку ГІС у світі можна віднести до 60-х років. Одна з перших ГІС була створена в Міністерстві лісового господарства та сільського розвитку Канади з метою класифікації та нанесення на карту земельних ресурсів. На сьогодні ГІС застосовуються практично в усіх галузях господарства: від навігації і до геології та добування корисних копалин.

У фахівців немає єдиної думки щодо класифікації ГІС. Існує декілька класифікацій, які базуються на функціональних можливостях цих систем, на цільовому призначенні, або на технологічних особливостях. На нашу думку, найбільш універсальною є класифікація ГІС за напрямками їх використання. Серед головних сфер використання геоінформаційних систем можна назвати такі: оцінка природних умов та ресурсів; геологія, добування корисних копалин, навігація; метеорологія; екологічні питання; земельний кадастр та оцінка земель; бізнес та маркетинг; транспорт та інженерна інфраструктура; містобудування; географія; військова справа. Крім того, за універсальністю застосування ГІС можна розділити на вузькогалузеві системи та багатофункціональні ГІС. Прикладом багатофункціональної ГІС може бути муніципальна інформаційна система (МІС), що створюються для забезпечення комплексним управлінням розвитку міста. Традиційно геоінформаційні системи, що створюються і застосовуються у сфері оцінки земель та земельному кадастрі, мають назву земельно-інформаційних



систем (ЗІС).

Перші ГІС були просто базами географічних даних, які використовувались для зберігання первинних документів, найпростішій їх обробці та складанню загальних звітів. В подальшому, у зв'язку з інтенсивним розвитком обчислювальної техніки та зростанням потреб з боку різних класів користувачів у роботі з електронними картами, ГІС-технології пережили потужний поштовх у

розвитку.

На сьогоднішній день будь-яка створена ГІС включає наступні компоненти:

програмне забезпечення;

картографічні та семантичні дані;

технічне забезпечення (комп'ютер, периферійне обладнання);

Основною складовою сучасної ГІС є дані (до 80% її загальної вартості). Частка програмного та технічного забезпечення складає лише до 20% загальної вартості ГІС.

В Україні геоінформаційні системи та технології, пов'язані з їх використанням, активно започатковуються лише в кінці 80-х - на початку 90-х років минулого століття, що об'єктивно було пов'язане з виконанням таких робіт, як економічна оцінка міських земель та міський кадастр. Можна виділити три етапи розвитку ГІС в Україні.

1.Піонерний (кінець 80-х років - 1993 р.). Активне створюються українські програмні засоби, що використовували в основному просту технічну базу (персональні комп'ютери класу БХ286-386, робота під М8 Б08) та орієнтовані на локальних користувачів. Повноцінними ГІС ці програми назвати не можна. В той же час роботи, що виконувались на даному етапі, зіграли важливу роль у підготовці громадської свідомості до самого факту впровадження ГІС у різні господарські сфери.

2.Перехідний (1993—1995рр.). Початок проникнення в Україну ліцензованих зарубіжних продуктів фірм Е8КІ, ЮТЕКОК.АРН, МарШРО, АиЦхОезк. Значне підвищується технічна база (персональні комп'ютери БХ486 та Реііїішп, "частково робочі станції, робота в середовищі \¥іпсіо\У8). Коло користувачів ГІС розширюється.

3.Виробничий (з 1995 року і дотепер).Активно формується ринок ГІС таі їх користувачів. З'являються мережеві варіанти роботи з ГІС, використовуються ІпІегпеїЬ- та Іпігапеїп-технології. Більшість українських програм через їх низьку конкурентоспроможність, на жаль, сходять з арени.

Будь-яка створювана ГІС має в основі електронну карту. Існує два основних шляхи створення електронної карти у ГІС — векторний та растровий.

При векторизації (оцифровці) карт використовується дигітайзер. Він є свого роду родичем широко поширеного графічного маніпулятора — миші, яку користувач може вільно переміщувати по практично будь-якій поверхні. Для збільшення точності подібного пристрою в дигітайзері використовується електронна сітка на його столику. До столика приєднане подібний до миші пристрій, званий курсором, яке переміщається по столу в різні положення на карті, яка до цього столу прикріплена. Курсор має перехрестя, нанесене на прозору пластинку, яке дозволяє оператору фіксувати його точно на окремих елементах карти. Сучасні дигітайзери можуть забезпечити розрішення до 0,03 мм із загальною точністю, що наближається до 0.08 мм на площі 1x1,5 метри. Чинники, що визначають вибір дигітайзера, включають стабільність, відображуваність, лінійність, розрішення та перекіс.

Автоматизовані дигітайзери, або дигітайзери з відстеженням ліній мають пристрій, подібний головці оптичного зчитування програвача компакт-дисків (рис. 3.6). Вона фіксується на вибраній користувачем лінії і самостійно рухаючись вздовж неї, передає координати точок лінії в комп'ютер. Ці пристрої вимагають постійної участі оператора.

Векторний шлях створення електронної карти має свої переваги і недоліки.

До переваг відноситься:

створення об'єктно-орієнтованої електронної картографічної моделі;

компактність отриманої електронної карти (картографічна база за обсягом у десятки та сотні разів менша від відповідної бази, отриманої растровим шляхом).

Головними недоліками векторного шляху вважаються: довгі терміни створення векторної карти; висока вартість.

Інший шлях створення електронних карт - растровий. Для сканування паперових карт широкого поширення набули растрові сканери. Вони дозволяють вводити растрове зображення карти в комп'ютер без втручання оператора. Існують як кольорові, так і чорно-білі сканери, які розділяються за способом введення інформації на ручні, роликові (з "протяжкою" листа), планшетні і барабанні

(рис.3.7).

Найбільш сучасною (і, відповідно, найбільш дорогою) є категорія так званих фотограмметричних сканерів. Для них характерні дуже висока точність і стабільність, які повинні регулярно підтверджуватися процедурами калібрування.

18 жовтня 2001р. з авіабази Ванденберг (Каліфорнія, США) успішно стартував ракетоносій Дельта-ІІ, який вивів на 450-кілометрову орбіту новий комерційний супутник СлііскВіпі (проект корпорації Оі§іІаЮ1оЬе, Лонгмонт, Колорадо, США). Знімки СшіскВіга мають найвищу у світі просторову роздільну здатність 0,6-0,7 м панхроматичного зображення (довжина хвилі 0,450-0,90) та 2,4 м мультиспектрального зображення. Мультиспектральне зображення складається з чотирьох каналів у синьому (0,45—0,520 мкм), зеленому (0,52—0,60 мкм), червоному (0,63—0,69 мкм) та інфрачервоному (0,76—0,90 мкм) спектральних

діапазонах.

Космічні знімки ОиіскВіга придатні для ідентифікації об'єктів розміром до одного метра, що дає змогу оновлювати картографічні матеріали масштабу до 1:1000. Інтеграція космічного знімку з векторними тематичними шарами у єдиній ГІС дає можливість для створення векторно-растрового картографічного матеріалу. Використання знімку у вигляді топооснови разом з описовою та атрибутивною інформацією векторних шарів дозволяє проводити швидку ідентифікацію об'єктів на знімку, робити пошукові запити, проводити різні види

ПС-аналізу.


Отриманий продукт - це не просто зображення землі, а основа для створення і аналізу та оновлення картографічного матеріалу. Приклад векторизованого зображення, отриманого за матеріалами супутникової зйомки ІКО>Ю8, виконаної у 2002 році, показаний на рис. 3.8. Добре видно не співпадіння контурів багатоповерхової житлової забудови і навіть відсутність окремих будівель, зображених на топографічній зйомці 80-х років, що підкладена під оцифрований знімок.

Окремим шляхом створення електронних карт є використання даних дистанційного зондування землі, тобто, застосування непрямих засобів (датчиків, що значно віддалені від об'єктів, що вивчаються).

До дистанційного зондування відносяться аерофотозйомка та супутникове зондування (космічна зйомка). Застосування супутників призвело за останні роки до широкого використання приладів ОР8 (ОІоЬаІ Розіїіоп 8у8Іет - глобальна система позиціювання), які дозволяють з високою точністю визначати координати на місцевості і вводити їх до ГІС.

Із питанням використання приладів дистанційного зондування землі тісно пов'язане питання оновлення картографічних матеріалів шляхом використання даних супутникової зйомки.

Виведення на орбіту комерційних супутників високого розрішення відкрив для широкого кола українських користувачів доступ до унікальних даних зображення Землі, створених на борту космічного апарату и переданого на Землю у цифровому вигляді.

Перший у світі комерційний супутник метрового розрішення ІКСЖОВ (координатор проекту і головний замовник даних - корпорація 8расе Іта§іп§, Денвер, Колорадо, США) з метровим панхроматичним і чотирьохметровим мультиспектральним сенсорами був запущений 24 вересня 1999 року. За п'ять років роботи на 680-кілометровій навколоземній орбіті ІКО>Ю8 зібрав величезний архів зображень Землі й досі вважається неперевершеним по точності отриманих даних.

Рис. 3.8. Приклад векторизованого зображення, отриманого за матеріалами супутникової зйомки ІКОІЧ08

"Серцем" географічної інформаційної системи є просторовий аналіз, власне тим, заради чого створюється і існує ГІС. В грошовій оцінці земель просторовий аналіз застосовується на всіх стадіях розробки проекту: при аналізі та обробці вихідних даних, моделюванні процесів, підготовці картографічних креслень тощо. Розглянемо основні види просторового аналізу.

Оверлейний аналіз. Застосовується для створення і аналізу похідних шарів чи поверхонь при накладанні двох, або декількох шарів об'єктів. Приклад: необхідно визначити площу одноповерхових будинків, що потрапляють у санітарно-захисні зони від шкідливих промислових об'єктів в межах окремих оціночних районів. За допомогою електронної цифрової карти, створеної методом дигіталізації паперового носія, виділяються наступні шари об'єктів: оціночні райони, санітарно-захисні зони, одноповерхові будинки. Послідовне накладання шарів будинків та санітарних зон на шар оціночних районів дає можливість отримати новий шар (будинки у санітарній зоні), який чітко дилімітується у межах кожного оціночного району. Після цього створюється можливість обрахунку площі всіх будинків, що потрапили у санітарно-захисні зони у розрізі кожного оціночного району.

Буферний аналіз Одним із поширених методів просторового аналізу, який застосовують у ГІС, є побудова буферів. Буфер - це полігон із кордоном на певній віддалі від точки, лінії або кордонів області покриття. Буферизація широко використовується при створенні ГІС.

Розрізняють буфер точкового об'єкта (будується заданою віддаллю від точки), буфер лінійного об'єкта (будується від лінії) та багатошаровий буфер (буферні зони відкладаються одна навколо одної.). Типовим прикладом буферного аналізу є створення картограми транспортної доступності, коли методом побудови лінійного буфера здійснюється просторовий аналіз 1-годинної, або 2-годинної доступності від транспортних магістралей. У разі накладання зон доступності від магістралей на зони доступності від центроїдів оціночних районів ми одержуємо багатошаровий буфер.

Мережений аналіз. Мережений аналіз застосовується з метою оптимізації транспортних маршрутів, або трас прокладання інженерних комунікацій і може ефективно бути використаний в економіко-планувальному зонуванні території населеного пункту. Як правило, елементи мереженого аналізу входять до складу комплексних ГІС, пов'язаних з оцінкою міських територій.

Тривімірний аналіз. Є одним з найбільш поширених видів просторового аналізу. Застосовується для побудови тривимірних моделей. Прикладом побудови тривімірної поверхні може бути модель рельєфу міста, яка створюється за допомогою цифрової карти рельєфу (ізолінії) та можливостей програмних засобів (ЗБ Апаїузуз). Широкого застосування тривимірний аналіз набув за останні роки для інтерполяції результатів розрахунків експертної та нормативної оцінки 1 м земель.

Застосування методів просторового аналізу значно підвищує якість визначення вартості міських територій та їх грошової оцінки. Розглянемо основні напрямки його застосування.

Автоматизований збір, обробка та аналіз вихідних даних.

Використання електронних карт та методів просторового аналізу ГІС дозволяють значно прискорити на підвищити якість збору та обробки вихідних

Глава 3. Інформаційна база грошової оцінки

даних грошової оцінки. На сьогоднішній день в переважній більшості проектів нормативної грошової оцінки земель (як населених пунктів, так і земель сільськогосподарського призначення) застосовуються лише окремі елементи ПС-технологій. Але навіть вони створили сприятливу можливість для переведення цих робіт на якісно нові рейки.

Переваги застосування ГІС у зборі, обробці та аналізу вихідних даних можна побачити на прикладі двох проектів, що виконувались в інституті "Діпромісто" із застосуванням ГІС-технологій та без них (бралися схожі за всіма параметрами міста) (табл.3.1.).

Таблиця 3.1

 

 

Порівняння проектів, що виконувализь з та без ви користання ГІС
Розділи проекту Проект виконувався
Без застосування ГІС-технологій Із застосуванням ГІС-технологій
Час виконання, місяці
Вартість (без застосування ГІС за 100%) 100,0 65,0
Кількість виконавців, чол.
Час на збір, обробку та аналіз вихідних даних, місяців
Форма подання вихідного матеріалу Паперові носії, фотографії, фотокальки Електронні носії (цифрова карта)
Засоби аналізу Людські можливості, калькулятор Можливості просторового аналізу ГІС

Як бачимо, переваги використання ГІС-технологій тут очевидні.

Виконання грошової оцінки земель із застосуванням методів просторового аналізу ГІС.

Застосування методів просторового аналізу дає широкі можливості розробнику оцінки. Окрім загальновідомих операцій, таких, як обрахунок площ об'єктів, їх довжин і периметру, важливим є використання оверлеиного та буферного аналізу для визначення щільності розповсюдження окремих факторів оцінки; побудова картограм та картодіаграм при визначенні інтегральних індексів якості території; застосування методу ізоліній при інтерполяції результатів оцінки окремих земельних ділянок.

Визначення грошової оцінки окремої земельної ділянки. Пошук, сортування та вибірка результатів грошової оцінки окремих земельних ділянок.

Одним з найважливіших завдань використання геоінформаційних технологій в оцінці земель є можливість комп'ютеризованого обрахунку грошової оцінки заданої земельної ділянки. У випадку використання автоматизованої системи державного земельного кадастру визначення грошової оцінки земельної

І

ділянки значно полегшується, оскільки ми маємо можливість використовувати кадастрову інформацію.

Результатом використання ГІС грошової оцінки земель населеного пункту є:

одержання інформації про грошову оцінку всієї території населеного пункту;

визначення грошової оцінки в будь-якій точці (тобто оцінка їм ) із переліком локальних факторів, що формують оцінку земельної ділянки;

визначення грошової оцінки довільного полігону з урахуванням взаємного розташування полігону і локальних факторів;

визначення грошової оцінки земельних ділянок із зберіганням інформації в базі даних і можливістю одержання звіту про грошову оцінку.

Важливе значення набуває можливість використання ГІС при аналізі даних щодо експертної грошової оцінки земельних ділянок у режимі «клієнт-сервер». При цьому пошук може вестися як через графічну базу даних (що це за ділянка?), так і через семантичну базу даних (де знаходиться ділянка певного власника, або за певною адресою).

Іншим шляхом використання ГІС в експертній оцінці є можливість створення поля ринкової вартості земельних ділянок для населеного пункту та визначення орієнтовної ціни земельної ділянки у будь-якій точці поля методом екстраполяції.

Підготовка та роздрукування результатів грошової оцінки через застосування периферійного обладнання (принтери та плотери).

ГІС-технології дозволяють готувати не тільки текстові звіти про грошову оцінку окремої земельної ділянки, а й тематичні картографічні матеріали та тиражувати їх у тверді копії. Форма довідки щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки представлена у додатках.

Для виведення картографічного зображення з ГІС і отримання паперової копії застосовуються різні пристрої. Найбільш поширеними серед них є принтери та плотери. Вони розрізняються між собою форматом вихідного зображення (А4, АЗ, А2, А1, АО), а також засобом створення відображення (матричні, струйні, лазерні) та кольором зображення (чорно-білі, кольорові). Найбільш зручним засобом отримання якісної копії є кольоровий широкоформатний плотер формату АО, або А1 (рис. З.9.).

Рис.3.9. Широкоформатний плотер формату АО фірми НеууІеМ-Раскаго".

Контрольні зпитання.

І.На які групи підрозділяються інформаційні технології? 2.Дайте визначення ГІС.

3.Які шляхи введення просторової інформації у ГІС існують на сьогоднішній день?

4.Назвіть приклади застосування просторового аналізу при виконанні грошової оцінки земель.

5.Які на вашу думку основні переваги застосування ГІС-технологій в оцінці земель?






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2020 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.