Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Єдина система кадастрових номерів земельних ділянок

Вимоги до кадастрового номера земельної ділянки та розташованих на ній об'єктів нерухомості

Кадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов'язаної із земельними ділянками (будівлі, споруди, їхні частини, у тому числі квартири, тощо), запроваджуються з метою їхньої однозначної ідентифікації в базах даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. Головним критерієм формування структури кадастрового номера є забезпечення його унікальності у межах України. Система кадастрових номерів повинна також відповідати критеріям багатоцільового міжвідомчого застосування, надійності,

універсальності та економічності (з погляду мінімізації витрат на запровадження і супровід). Сформований кадастровий номер використовують тільки для кодування земельних ділянок та іншої нерухомості й необов'язково має бути об'єктом синтаксичного чи семантичного аналізу з метою одержання будь-яких інших даних похідного характеру. Наприклад, для визначення місцезнаходження земельної ділянки або її адреси використовують відповідні дані з реєстру земельних ділянок. Такий підхід дає змогу не змінювати вже присвоєних кадастрових номерів при зміні меж об'єктів адміністративно-територіального устрою.

Кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний на території України код, який присвоюють кожній земельній ділянці для її ідентифікації. Він залишається незмінним протягом усього періоду фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого. При переході прав від одного власника до іншого і при зміні самого виду прав кадастровий номер земельної ділянки залишається без змін.



Стосовно присвоєння кадастрових номерів слід зазначити, що в світовій практиці при присвоєнні нових кадастрових номерів застосовують кілька варіантів, але перевагу віддають так званому похідному, при якому наступний кадастровий номер є деяким розширенням попереднього. Так, згідно з кадастровим законодавством Німеччини при поділі земельної ділянки з кадастровим номером А на дві частини, їм присвоюють відповідні номери - А/1 і А/2, а при подальшому поділі земельної ділянки А/2 на три частини - відповідно А/2/1, А/2/2 та А/2/3 і так далі. Це пов'язано, насамперед, із "докомп'ютерною" епохою запровадження такого підходу, коли кількість позицій у номері не відігравала важливої ролі. Крім того, такий кадастровий номер мав певне семантичне навантаження й спрощував пошук реєстраційних даних у книгах реєстрації. В деяких країнах як і кадастровий номер земельної ділянки використовують порядковий номер запису в Книзі реєстрації прав. Відомі також випадки застосування як ідентифікатора земельної ділянки координат центроїда полігону земельної ділянки. У Канаді та західних регіонах США з метою ідентифікації земельних ділянок використовують ієрархічну систему

координатних мереж, яка поділяє територію регіону на фігури, наближені за формою до квадратів. У сучасних умовах (при веденні комп'ютерних баз даних) доцільнішим є підхід, при якому позиційна структура номера фіксується, а історія змін кадастрових номерів відстежується автоматично за допомогою відповідних програмних засобів.

Передбачається також, що кадастровий номер виконуватиме функцію уніфікованого коду земельних ділянок та іншої нерухомості й у інших державних, відомчих чи галузевих кадастрах та інформаційних автоматизованих системах, у яких використовується інформація про земельні ділянки й іншу нерухомість. Застосування такого уніфікованого коду дасть можливість уникнути дублювання інформації, а також буде основою для забезпечення інформаційної сумісності вказаних систем та їхньої інтеграції в єдиний інформаційний простір України.

Кадастрова структуризація території України

Для забезпечення унікальності кадастрового номера земельної ділянки застосовують підхід, що грунтується на ієрархічній фрагментації території України. Прийнята в Україні система ієрархічної фрагментації території (Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель: Вказівка Держкомзему України від 20 березня 2002 року № 12) базується на використанні кодів об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), який запроваджено Держкомстатом України в 1997 році (Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України. ДК 014-97. Том 1. - К.: Держстандарт України, 1997. - 384 а).

Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) є складовою єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної й соціальної інформації. КОАТУУ розроблено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року № 326 "Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики".

КОАТУУ призначено для забезпечення достовірності, зіставлення, цілісності та автоматизованого опрацювання інформації в різних розрізах усіх видів економічної діяльності.

КОАТУУ складається з кодів і назв усіх адміністративно-територіальних об'єктів України, які згруповані за ознаками територіальної спільності, історичних, економічних, географічних, етнічних і культурних особливостей.

Об'єктами класифікації КОАТУУ є одиниці адміністративно-територіального устрою України:

Автономна Республіка Крим;

області;

райони;

міста;

райони в містах;

селища міського типу;

селищні та сільські ради;

селища:

села.

Уся множина об'єктів класифікації розподілена за територіальною ознакою та адміністративною підпорядкованістю на чотири рівні ієрархічної класифікації. До кожного із них входять об'єкти, що підпорядковані об'єктам попереднього рівня.

Перший рівень класифікації (розряди 1, 2) включає:

Автономну Республіку Крим;

області;

міста, які мають спеціальний статус, що визначається законами України.

До другого рівня класифікації (розряди 3-5) належать:

міста обласного підпорядкування;

райони Автономної Республіки Крим, області;

райони в містах, які мають спеціальний статус, що визначається законами України.

Третій рівень класифікації (розряди 6-8) включає:

міста районного підпорядкування;

райони у містах обласного підпорядкування;

селища міського типу;

селищні та сільські ради.

До четвертого рівня класифікації (розряди 9, 10) входять:

селища;

села.

Які переваги дає застосування КОАТУУ в ідентифікації земельних ділянок? По-перше, використовується існуюча кодифікація адміністративно-територіальних об'єктів, яка є чинною, супроводжується Держкомстатом України і призначена для міжвідомчого застосування. Таким чином, відпадає потреба у запровадженні й підтриманні нової системи кодифікації. По-друге, використовується існуючий поділ території України на об'єкти адміністративно-територіального устрою, межі яких законодавчо визначені та підтримуються в актуальному стані. По-третє, такий підхід відповідає встановленому порядку

організації кадастрових робіт як у структурі органів Держкомзему України, так і в

їхній взаємодії з органами місцевого самоврядування.

... Прийнята в Україні система ієрархічної фрагментації території здійснюється

за такою схемою:

"Одиниця адміністративно-територіального устрою України" => "Кадастрова

зона" => "Кадастровий квартал (фрагмент)" => "Земельна ділянка".

Структура кадастрового номера земельної ділянки

Відповідно до наведеної схеми позиційна структура кадастрового номера земельної ділянки складається з чотирьох частин. Наведемо структуру кадастрового номера земельної ділянки у вигляді:

| КОАТУУ | : | НКЗ | : | НКК | : | НЗД | ,

де І КОАТУУ | - код одиниці адміністративно-територіального устрою

України; ] НКЗ і - номер кадастрової зони;

| НКК | - номер кадастрового кварталу (фрагмента) в межах кадастрової зони;

| НЗД | - номер земельної ділянки у межах кадастрового кварталу (фрагмента);

| : | - роздільник між складовими кадастрового номера.

З метою ефективного використання реляційних СУБД і застосування стандартного програмного забезпечення, а також для уніфікації структури кадастрового номера та відповідного прикладного програмного забезпечення використовують фіксовану позиційну структуру кадастрового номера. Позиційна структура кадастрового номера земельної ділянки має такий вигляд:

<ХХХХХХХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ > : <ХХХХ>,

де < X.. .X > - складова кадастрового номера; X - одна позиція в структурі номера.

У наведених формулах перша частина відповідає КОАТУУ і складається з десяти розрядів (чисел типу Іп1е§ег). З метою забезпечення одношарового (одноплощинного) покриття території України фрагментами територій об'єктів адміністративно-територіального устрою України доцільно використовувати такі типи одиниць адміністративно-територіального устрою України: для сільськогосподарських регіонів - код сільських (селищних) рад; нєсільськогосподарських - код населених пунктів. Особливістю КОАТУУ є те, що його використовують тільки один раз для визначення зовнішніх меж земель населеного пункту чи земель сільської (селищної) ради. Після цього означену територію поділяють на кадастрові зони, кадастрові квартали та окремі земельні ділянки. Це стосується також тих об'єктів адміністративно-територіального устрою, які мають у своїх межах інші об'єкти адміністративно-територіального устрою. Так, після встановлення КОАТУУ для земель сільської ради ті території населених пунктів, які розташовані в межах сільської ради, розглядають як кадастрові зони (одна чи кілька), що дає змогу реалізувати єдиний уніфікований підхід до створення індексних карт, а також контролювати баланс площ земель відповідних адміністративно-територіальних утворень (адміністративний район, область), здійснювати топологічний контроль та ін.

Друга складова кадастрового номера вказує на номер кадастрової зони (НКЗ) у межах території, визначеної КОАТУУ. НКЗ складається з двох розрядів (чисел типу Іп1е§ег). Отже, максимальна кількість кадастрових зон у межах земель населеного пункту чи земель сільської (селищної) ради становить 99.

Якщо в межах населеного пункту або у межах земель сільської (селищної) ради існують інші населені пункти чи адміністративно-територіальні утворення, то їхню територію розглядають як кадастрову зону (одна чи кілька) відповідно до їхніх зовнішніх меж.

Третя складова має три числа типу Іп1е§ег і вказує на номер кадастрового кварталу (фрагмента) (НКК) в межах кадастрової зони з номером НКЗ. Термін "кадастровий квартал" тісно пов'язаний із терміном "містобудівний квартал" і, як правило, з ним і співвідноситься для територій населених пунктів. При встановленні меж кадастрових кварталів може бути використана структуризація території населеного пункту на оціночні райони та економіко-планувальні зони, яка здійснюється в процесі нормативної грошової оцінки земель населеного пункту.

Щодо земель сільськогосподарського призначення, то використання терміна "кадастровий квартал" не є коректним, тому для цієї категорії земель можна застосовувати, наприклад, термін "кадастровий фрагмент". Кадастрові фрагменти можуть співвідноситися з окремими полями (чи групою полів)

сільськогосподарських підприємств чи підприємств іншого профілю на землях сільськогосподарського призначення. Актуальність поділу кадастрових зон на кадастрові фрагменти зумовлена суттєвою динамікою реформування аграрного сектора економіки, приватизацією земель і виникненням значної кількості земельних ділянок сільськогосподарського призначення в результаті заміни сертифікатів на державні акти на право власності на земельні ділянки й перспективою їх подальшого включення у земельний обіг. Такий підхід потенційно дає можливість зарезервувати достатню кількість кадастрових номерів для первинного обліку земельних ділянок та реєстрації прав на них.

Четверта складова має чотири числа типу Іп1е§ег і вказує на номер земельної ділянки (НЗД) в межах кадастрового кварталу (фрагмента) НКК. Максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу (фрагмента) може становити 9999. Отже, максимальна кількість земельних ділянок, яким може бути присвоєний кадастровий номер згідно із запропонованою структурою в межах визначеного КОАТУУ об'єкта адміністративно-територіального устрою, становить 99X999X9999 = 9889109. Звичайно, це дуже велика кількість земельних ділянок для одного населеного пункту чи однієї сільської ради. Але йдеться не тільки про можливу кількість земельних ділянок, а головне - про потенційно можливу кількість кадастрових номерів земельних ділянок, які в умовах розвинутого земельного ринку можуть змінюватися у результаті поділу або консолідації земельних ділянок. Тому для уникнення складної ситуації, коли всі можливі кадастрові номери буде вичерпано, запропоновано таку структуру кадастрового номера, за допомогою якої можна успішно розв'язувати проблему присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам без змін схем поділу одиниці адміністративно-територіального устрою на кадастрові зони й кадастрові квартали протягом доступного для огляду часу. Враховуючи сучасний стан і перспективи розвитку комп'ютерної техніки та інформаційних технологій, такий підхід не призведе до будь-яких технічних труднощів, пов'язаних із мінімізацією ресурсів комп'ютерної техніки.

Порядок присвоєння кадастрових номерів

Кадастровий номер вперше присвоюють земельній ділянці на стадії кадастрового знімання. При цьому використовують індексну карту об'єкта адміністративно-територіального устрою з поділом території на кадастрові зони і кадастрові квартали та їхню нумерацією. При встановленні номера земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (фрагмента) необхідно дотримуватися тільки одного критерію - номер не повинен повторюватися. У процесі первинного обліку земельних ділянок у Реєстр земельних ділянок бази даних державного земельного кадастру заносять тільки ті земельні ділянки (з відповідними кадастровими номерами), які відведені в натурі й на які існують відповідні правові документи (державні акти, договори оренди, рішення місцевої ради тощо), що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою. Зрозуміло, що без заздалегідь присвоєного кадастрового номера земельна ділянка не може бути внесена до Реєстру земельних ділянок. Кадастровий номер земельної ділянки вказують також у правовстановлюючих документах, кадастровій справі, книзі записів реєстрації державних актів, Поземельній книзі, кадастрових планах, проектах землеустрою та ін.

Кадастровий номер земельної ділянки не змінюється протягом усього періоду її існування у встановлених межах. При зміні правового режиму земельної ділянки (включаючи передачу прав власності) кадастровий номер земельної ділянки не змінюється. Він змінюється лише при зміні її меж у результаті поділу або консолідації(об'єднанні) кількох земельних ділянок. При поділі земельної ділянки на кілька земельних ділянок попередній кадастровий номер набирає статусу архівного кадастрового номера, а новоствореним земельним ділянкам присвоюють нові кадастрові номери. При консолідації (об'єднанні) кількох земельних ділянок їхні кадастрові номери стають архівними, а новоствореній земельній ділянці присвоюють новий кадастровий номер. Аналогічно змінюються і кадастрові справи на земельні ділянки, деякі з них стають архівними, а на створені земельні ділянки відкривають нові кадастрові справи. Зв'язок між архівними та існуючими кадастровими номерами земельних ділянок забезпечується відношенням Реєстру земельних ділянок РСП_ЗД (Ретроспектива земельних ділянок) (Лихогруд М.Г. Структура бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру // Інженерна геодезія. — К. : КНУБА, 2000.-№43.-С. 120-128,).

рсп_зд(кнзд,кн;д),

де КНзд - кадастровий номер земельної ділянки (ЗД) ; КН3„ - попередній (архівний) кадастровий номер ЗД .

Такий підхід забезпечує можливість відстеження хронологічної послідовності еволюції земельних ділянок і встановлення їхніх атрибутів (кількісні, якісні, правові та ін.) на різних етапах існування земельних ділянок.

При зміні меж одиниці адміністративно-територіального устрою України існуючі кадастрові номери земельних ділянок не змінюються, а новим земельним ділянкам, що утворилися в результаті поділу чи консолідації, присвоюють кадастрові номери з використанням чинних КОАТУУ та актуалізованих меж ОАТУУ.

Структура кадастрового номера об'єктів нерухомості

Структура кадастрового номера об'єктів нерухомості, які розташовані у межах земельної ділянки, ґрунтується на кадастровому номері земельної ділянки і має такий вигляд:

| КОАТУУ | : | НКЗ | : і НКК | : | НЗД | : | НБС | : | НЧБС |,

де | НБС | - номер будівлі або споруди на земельній ділянці з номером НЗД; | НЧБС | - номер частини будівлі чи споруди (в тому числі квартири, приміщення та ін.), визначеної номером НБС.

Позиційна структура кадастрового номера будівель і споруд, розміщених на земельній ділянці, має вигляд:

<ХХХХХХХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ > : <ХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ >,

де < X.. .X > - складова кадастрового номера; X - одна позиція в структурі номера.

Зв'язок між кадастровим номером земельної ділянки та кадастровими номерами будівель і споруд (їхніх частин), розташованих на земельній ділянці, забезпечується відношенням:

БС_ЗД(КНБС,КНІД),

де КН зд - кадастровий номер земельної ділянки {ЗД) ;

КНБС - кадастровий номер будівлі, споруди чи їхньої частини (БС).






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2020 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.