Класифікація джерел Енергетичного права

1. Закони.

1.1. Конституція України.

1.2. Закони України, що регулюють правовідносини в енергетиці.

1.3. Закони України загального характеру.

2. Підзаконні акти.

2.1. Укази, розпорядження Президента України.

2.2. Постанови Верховної Ради України.

2.3. Постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України.

2.4. Нормативно-правові акти міністерств, державних служб, комітетів і відомств.

2.5. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

2.6. Локальні нормативні акти.

3. Міжнародні угоди з іншими державами.

4. Нормативні договори.

5. Судова та адміністративна практика.

Конституція України(28.06.1996 р.)

В основному Законі встановлено, що в Україні повинно бути всебічне забезпечення добробуту громадян. Однією із найважливіших складових добробуту у цивілізованих державах є забезпечення громадян теплом та електроенергією. Конституцією України передбачено право громадян на їх достатній життєвий рівень та безпечне для життя і здоров’я довкілля (див. Ст. 50), що зобов'язує державу створити відповідні умови для розвитку економіки. Запорукою реалізації цих завдань має стати повне, надійне та екологічно безпечне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в енергетичних продуктах.

1. Закони України.

1.1. Про електроенергетику(16.10.1997 р.).

Цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом споживачів і працівників галузі.

Складається з УІ розділів та 30 статей.

Розділ 1. Загальні положення (Ст. 1-7).

Розділ 2. Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в електроенергетиці (Ст. 8-10).

Розділ 3. Державне регулювання в електроенергетиці (Ст. 11-13).

Розділ 4. Економічні та організаційні основи діяльності в електроенергетиці (Ст.14-27).

Розділ 5. Міжнародне співробітництво (Ст. 28-30).

Розділ 6. Прикінцеві положення.

1.2. Про енергозбереження (01.07.1994 р.).

Цей закон визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх п., у., о. розташованих на території України, а також для громадян.

Складається з У розділів та 29 статей.

Розділ 1. Загальні положення (Ст. 1-9).

Розділ 2. Економічний механізм енергозбереження (Ст. 10-16).

Розділ 3. Стандартизація та нормування у сфері енергозбереження (Ст. 18-20).

Розділ 4. Державна експертиза з енергозбереження та енергетичний аудит (Ст. 21-24-1).

Розділ 6. Міжнародні відносини України у сфері енергозбереження (Ст. 28-29).

“ – “1. На жаль, цей закон не є законом прямої дії, більшість його норм носять характер бланкетних (відсильних) – декларативний.

2. На сьогодні регулювання у цій сфері відбувається через підзаконні НПА: укази Президента, постанови уряду, наказів Держкоменергозбереження (близько 100).

3. Відсутність чітко визначених методів правового регулювання у сфері енергоефективності та засобів його впровадження.

“ + “1. Готується новий закон.

2. З 2005 р. багато змін (Ст. 3, 5, 9, 12, 13, 16, 17, 24-29).

1.3. Про теплопостачання (№ 2633 від 02.06.2005 р.).

Цей закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об’єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов’язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Складається з УІІІ розділів та 33 статей.

Розділ 1. Загальні положення (Ст. 1-5).

Розділ 2. Державна політика у сфері теплопостачання (Ст. 6-8).

Розділ 3. Державне управління у сфері теплопостачання (Ст. 9-14).

Розділ 4. Державне регулювання у сфері теплопостачання (Ст. 15-18).

Розділ 5. Принципи господарювання у сфері теплопостачання (Ст. 19-30).

Розділ 6. Відповідальнсть за порушення законодавства у сфері теплопостачання (Ст.31).

Розділ 7. Міжнародне співробітництво у сфері теплопостачання (Ст. 32-33).

Розділ 8. Прикінцеві положення.

1.4. Про альтернативні джерела енергії(20.02.2003 р.).

Цей закон визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширення їх використання у ПЕК.

Складається з У розділів та 15 статей.

Розділ 1. Загальні положення (Ст. 1-3).

Розділ 2. Державне управління та регулювання у сфері альтернативних джерел енергії (Ст. 4-9).

Розділ 3. Особливості використання альтернативних джерел енергії (Ст. 10-14).

Розділ 4. Міжнародне співробітництво у сфері альтернативних джерел енергії (Ст. 15).

Розділ 5. Прикінцеві положення.

Альтернативні джерела енергії – відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, ветрова, геотермальна, енергія хвиль та приливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівні гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів.

1.5. Про альтернативні види палива

(№ 1391-ХІУ від 14.01.2000 р. в редакції 21.05.2009 р.).

Цей закон визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива, а також стимулювання збільшення частки їх використання до 20% від загального обсягу споживання палива в Україні до 2020 р.

Складається з УІ розділів та 15 статей.

Розділ 1. Загальні положення (Ст. 1-2).

Розділ 2. Ознаки альтернативних видів палива. Його споживачів, порядок їх визначення (Ст. 3-8).

Розділ 3. Економічний механізм стимулювання у сфері альтернативних видів палива (Ст. 9-12).

Розділ 4. Порушення законодавства у сфері альтернативних видів палива (Ст. 13-14).

Розділ 5. Міжнародне співробітництво у сфері виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива (Ст. 15).

Розділ 6. Прикінцеві положення.

Альтернативні види палива – тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.

1.6. Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу

(№ 2509 –ІУ від 05.04.2005 р.).

Цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності суб’єктів відносин у сфері енергозбереження щодо використання когенераційних установок, регулює відносини, пов’язані з особливостями виробництва, передачі, розподілу і постачання електричної та теплової енергії від когенераційних установок.

Складається з УІ розділів та 15 статей.

Розділ 1. Загальні положення (Ст. 1-4).

Розділ 2. Державнв політика у сфері комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (Ст. 5-7).

Розділ 3. Державне регулювання та стимулювання у сфері використання конгенераційних установок (Ст. 8-10).

Розділ 4. Організаційне забезпечення діяльності у сфері використання конгенераційних установок (Ст. 11-13).

Розділ 5. Міжнародне співробітництво у сфері використання конгенераційних установок (Ст. 14-15).

Розділ 6. Прикінцеві положення.

Скидний енергетичний потенціал технологічних процесів – вторинні енергетичні ресурси, які можуть бути використані для виробництва електричної та теплової енергії в когенераційних установках.

1.7. Про нафту і газ (№ 2665 – ІІІ від 12.07.2001 р.).

Цей закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулює відносини, пов’язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб’єктів відносин, що виникають у зв’язку з геологічним вивченням нафтогазоносностї надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі.

Складається з ХІ розділів та 52 статей.

Розділ 1. Загальні положення (Ст. 1-5).

Розділ 2. Державне управління та регулювання нафтогазовій галузі (Ст. 6-8).

Розділ 3. Повноваження органів місцевого самоврядування (Ст. 9).

Розділ 4. Особливості правовідносин у сфері користування нафтогазоносними надрами (Ст. 10-29).

Розділ 5. Особливості правовідносин у сфері геологічного вивченням нафтогазоносностї надр (Ст. 30-34).

Розділ 6. Організаційні основи розробки родовищ нафти і газу (Ст. 35-39).

Розділ 7. Підземні сховища нафти, газу і нафтопродуктів (Ст.40-41).

Розділ 8. Магістральний трубопровідний транспорт і перевалювальні комплекси нафти, газу та продуктів їх переробки (Ст.42-44).

Розділ 9. Охорона довкілля (Ст.45-47).

Розділ 10. Окремі питання діяльності у нафтогазової галузі (Ст.48-52).

Розділ 11. Прикінцеві положення.

1.8. Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період (№ 307-V вiд 02.11.2006 р.)

Цей Закон визначає правові та організаційні засади фуункціонування ПЕК в особливий період.

Складається з У розділів та 12 статей.

Розділ 1. Загальні положення (Ст. 1-2).

Розділ 2. Основні засади функціонування в особливий період (Ст. 3-5).

Розділ 3. Підготовка ПЕК до функціонування в особливий період (Ст. 6-10).

Розділ 4. Управління ПЕК в особливий період (Ст. 11-12).

Розділ 5. Прикінцеві положення.

1.9. Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу

(№ 2711-IV вiд 23.06.2005 р.)

Цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК з метою сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств ПЕК, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Складається з 12 статей.

1.10. Про засади функціонування ринку електричної енергії України

(№ 663 від 24.10.2013 р.)

Цей закон визначає

Складається з УІ розділів та 31 статті.

Розділ 1. Загальні положення (Ст. 1-6).

Розділ 2. Складові та суб’єкти ринку електричної енергії України

(Ст. 6-20).

Розділ 3. Організаційні, економічні та технологічні особливості функціонування ринку електричної енергії (Ст. 21-26).

Розділ 4. Регулювання ринку електричної енергії (Ст. 27-29).

Розділ 5. Засади функціонування ринку електричної енергії у перехідний період (Ст. 30-31).

Розділ 6. Прикінцеві та перехідні положення.

2. Укази Президента України.

2.1. Про Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (№ 382 від 06.04.2011 р.)

3. Основні завдання.

4. Покладені завдання.

5. Мета організації діяльності.

6. Права.

10. Обов’язки Міністра.

Очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-Міністра і звільняється з посади Президентом України. Міністр має першого заступника та заступника Міністра – керівника апарату, які призначаються на посади за поданням Прем’єр-Міністра України, внесеними на підставі пропозиції Міністра енерговугілля України, та звільняються з посад Президентом України.

2.2. Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг(№ 694 від 27.08.2014 р.)

3. Основні завдання.

4. Відповідно до покладених до неї завдань.

5. З метою організації своєї діяльності.

6. Має право.

9. Комісія утворюється у складі: Голова та 6 членів. Термін повноваження 6 р.

10. Правовий статус Голови НКРЕКП.

2.3. Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг(№ 715 від 10.09.2014 р.)

2.4. Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України(№ 462 від 13.04.2011 р.)

Є правонаступником Національного агенства України з питань забезпечення ефективності використання енергетичних ресурсів та Державної інспекції з енергозбереження.

3. Основні завдання Держенергоефективності України.

4. Держенергоефективності України відповідно до покладених на нього завдань.

5. Держенергоефективності України з метою організації своєї діяльності.

6. Держенергоефективності України має право.

12. Правовий статус Голови Держенергоефективності.

Очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозиції Першого віце-Прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України, та звільняє з посади Президент України. Має двох заступників, у тому числі одного першого, яких призначає на посади Президент України за поданням Прем’єр-Міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови Держенергоефективності України, погоджені з Міністром, та звільняє з посади Президент України.

2.5. Про Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання

України(№ 403 від 06.04.2011 р.)

Державна інспекція ядерного регулювання України (ДержатомрегулюванняУкраїни) є центральним органом виконавчої влади, який є головним у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії.

3. Основні завдання.

4. Відповідно до покладених на неї завдань.

5. Мета діяльності.

6. Має право.

11. Очолює Голова, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-Міністра України і звільняється з посади Президентом України. Має першого заступника та заступника, які призначаються на посади за поданням Прем’єр-Міністра України, внесеним на підставі пропозиції Голови, та звільняються з посад Президентом України.

12. Правовий статус Голови Держенергорегулювання України.

3. Постанови КМУ.

3.1. Про державну експертизу з енергозбереження

(№ 1094 від 15.07.1998 р.).

Складається з 6 пунктів і додатка:

· Визначає порядок проведення державної експертизи з енергозбереження об’єктів, які підлягають експертизі.

· Дається визначення експертизи.

· Мета експертизи.

· Перелік об’єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження.

· Основні завдання експертизи.

· Державну експертизу з енергозбереження проводить Держенергоефективності.

3.2. Питання Національного агенства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів

(№ 412 від 03.04.2006 р.).

Затверджено Положення про НАЕР.

3. Основні завдання.

4. Завдання.

5. Права.

8. НАЕР – є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ (Ю.О. – самостійний баланс, рахунок в органах Держказначейства, печатка).

9. Очолює Голова - який призначається та звільняється з посади КМУ за поданням Прем’єр-Міністра. Має заступників, які призначається та звільняється з посади КМУ за поданням Голови агенства.

10. Правовий статус Голови НАЕР.

Колегія: Голова, заступники голови, керівники структурних підрозділів Агенства.

3.3. Про посилення контролю за режимами споживання електричної і теплової енергії(№ 929 від 07.08.1996 р.).

Затверджено Положення про Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Нагляд здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд), яка підпорядкована Мінпаливенерго.

Очолює - Головний Держ. Інспектор України з енергетичного нагляду, який призначається та звільняється з посади Міністром палива та енергетики. Має 4-рьох заступників за погодженням з Міністром палива та енергетики в установленому порядку (див. п. 6).

· Загальна частина (п. 1-3-1): мета нагляду, принципи контролю.

· Завдання та функції Держенергонагляду (п. 4).

· До складу Держенергонагляду входять: Головна організація Держенергонагляд та Державні інспекції в регіонах.

3.4. Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду в електроенергетиці (№ 189 від 15.02.1999 р.).

Відповідно до Ст. 9 ЗУ Про електроенергетику:

1. Завдання державного нагляду в електроенергетиці.

2. Державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж (Державна інспекція).

3. Державна інспекція відповідно до завдань державного нагляду в енергетиці.

4. Державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж мають право.

5. Працівники Державної інспекціїмають посвідчення встановленого зразку.

6. Положення про Державну інспекцію затверджує центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

8. Утримується Державна інспекція за рахунок коштів, отриманих від державного підприємства, що здійснює центральне діспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України.

9. Державна інспекція має бланки і печатку.

3.5. Про затвердження Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику (№ 1139 від 19.07.2000 р.).

Відповідно до ч. 7 Ст. 27 ЗУ Про електроенергетику:

1. Загальні положення (п. 1-3).

2. Порядок застосування санкцій (письмове застереження) п. 4-6).

3. Призначення керуючого (тимчасовий адміністратор) для управління енергопостачальником (п. 7-25).

4. Зупинення дії ліцензії на провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідні території (п. 26-33).

5. Анулювання дії ліцензії на провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідні території (п. 34-36).

6. Заключні положення (п. 38-39).

3.6. Про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів (суб’єкта) господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання

(№ 1312 від 21.07.1999 р.).

Відповідно до Ст. 27 ЗУ Про електроенергетику; Ст. 31 ЗУ Про теплопостачання

Складається з 11 пунктів.

1. Це Положення визначає порядок накладення НКРЕ, державними інспекторами з експлуатації електричних станцій і мереж, державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на суб'єктів господарювання незалежно від форм власності штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання.

2. Види правопорушень.

3. Мають право накладати штрафи:

* - НКРЕКП.

* - Державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж.

* - Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.

4-6. Накладають штрафи на суб'єктів господарювання.

Голова, заступники: абзац 2 п. 2 – у розмірі до 1000 мін.

абзац 3 п. 2 – у розмірі до 5000 мін

Старші Державні інспектори: абзац 2 п. 2 – у розмірі до 500 мін.

абзац 3 п. 2 – у розмірі до 3000 мін

Державні інспектори: абзац 2 п. 2 – у розмірі до 300 мін.

абзац 3 п. 2 – у розмірі до 1000 мін

7-8. Рішення про накладення штрафу.

9. Постанова або розпорядження про накладення штрафу.

10. Сплачує штрафи протягом 30 днів, у сфері теплопостачання 15 днів з дня прийняття Постанови (розпорядження) про його накладення.

Додаток 1 – Акт перевірки.

Додаток 2 – Акт перевірки (Протокол).

Додаток 3 – Постанова № про накладання штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання.

3.7. Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі (№ 441 від 24.03.1999 р.).

Складається з 14 пунктів.

Затверджують граничні величини споживання електричної енергії до кожного регіону за 30 діб до початку розрахункового місяця за формулами, що наводяться.

3.8. Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення (№ 1357 від 26.07.1999 р.).

На виконання Ст. 26 ЗУ Про електроенергетику

1. Загальні положення (п. 1-7).

2. Установлення та експлуатація приладів обліку електричної енергії (п. 8-18).

3. Розрахунки за спожиту електричну енергію (п. 19-33).

4. Припинення користування електричною енергією (п. 34-36).

5. Права та обов’язки енергопостачальника (п. 37-40).

6. Права та обов’язки споживача електричної енергії (п. 41-42).

7. Відповідальність енергопостачальника (п. 43-47).

8. Відповідальність споживача електричної енергії (п. 48).

9. Оформлення претензій (п. 49-53).

10. Контроль за дотриманням Правил (п. 54).

Додаток 1 – Типовий Договір про користування електричною енергією.

Додаток 2 – Типовий Акт – Претензія.

3.9. Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовогодоговору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення

(№ 630 від 21.07. 2005 р.)

Загальні положення (п. 1-2).

Порядок надання послуг (п. 3-8).

Порядок обліку та оплата послуг (п. 9-28).

Права та обов’язки споживачів (п. 29-30).

Права та обов’язки виконавця (п. 31-39).

Типовий договір про надання послуг.

3.10. Про схвалення Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України (№ 1789 від 16.11.2002 р.)

4. Розпорядження КМУ

4.1. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року

(№ 1071-р вiд 24.07.2013 р.)

Спрямована на визначення шляхів розвитку всіх видів енергетичних ресурсів для подальшої розробки та впровадження державних програм.

Складається з 6 пунктів.

1. Загальні положення.

2. Прогнозування балансів паливо-енергетичних ресурсів.

3. Стратегія розвитку електроенергетичної галузі.

4. Стратегія розвитку ядерної енергетики.

5. Стратегія розвитку вугільної промисловісті.

6. Стратегія розвитку нафтогазової промисловісті.

4.2. Про схвалення Концепції розвитку, модернізації і переоснащення газотранспортної системи України на 2009-2015 роки

(№ 1417-р вiд 21.10.2009 р.)

Дає визначення основних засад формування та реалізації державної політики з питань забезпечення розвитку, модернізації і переоснащення газотранспортної системи України для підвищення ефективності її функціонування та інтеграції в загальноєвропейську мережу газопроводів.

4.3. Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки (№ 1446-р вiд 19.11.2008 р.)

Надає роз’яснення щодо створення умов для зниження рівня енергоємності ВВП протягом строку дії Програми на 20 відсотків порівняно з 2008 роком (щороку на 4 відсотки) та оптимізація структури енергетичного балансу України.

4.4. Про схвалення Концепції створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів на період до 2020 року(№ 1498-р вiд 08.12.2009 р.)

Зазначається підвищення рівня енергетичної безпеки держави шляхом створення ефективної системи захисту національної економіки від зменшення обсягу постачання нафти і нафтопродуктів або його припинення.

5. Наказ Міністерства фінансів України. Про визначення пріоритетних напрямів енергозбереження (№ 631 від 04.07.2006 р.)

6.Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

6.1. Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом

(№ 15/1 від 13.06.1996 р.)

1. Загальні Полження.

2. Умови здійснення ліцензованої діяльності.

3. Правила здійснення ліцензованої діяльності.

4. Контроль за здійсненням ліцензованої діяльності.

5. Застосування санкцій.

6. Унесення змін та доповнень до умов та правил.

Додаток 1 – Опис закріпленої території.

6.2. Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами(№ 152 від 11.10.1996 р.)

1. Загальні Полження.

2. Умови здійснення ліцензованої діяльності.

3. Правила здійснення ліцензованої діяльності.

4. Контроль за здійсненням ліцензованої діяльності.

5. Унесення змін та доповнень до умов та правил.

6. Застосування санкцій.

Додаток 1 – Опис закріпленої території.

6.3. Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами

(№ 15 від 13.06.1996 р.)

1. Загальні Полження.

2. Умови здійснення ліцензованої діяльності.

3. Правила здійснення ліцензованої діяльності.

4. Контроль за здійсненням ліцензованої діяльності.

5. Унесення змін та доповнень до умов та правил.

6. Застосування санкцій.

Додаток 1 – Опис закріпленої території.

7. Міжнародні договори.

7.1. Гарантійна угода між Україною як Гарантом та Європейським співтовариством з атомної енергії (від 29.07.2004 р.).

Угоду ратифіковано Законом N 2818-IV від 07.09.2005 р.

7.2. Угода між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії