Випробування і видача автомобілів з ремонту Після збирання автомобіль поступає на контроль і випробування. Контроль і випробування автомобіля проводять для перевірки комплектності, якості складальних, регулювальних і кріпильних робіт, перевірки роботи і технічного стану всіх агрегатів, механізмів і приладів, додаткового регулювання, а також для виявлення відповідності технічних показників що відповідають технічним умовам. Випробування проводять на стенді з біговими барабанами. Стенд дозволяє перевірити роботу двигуна, агрегатів трансмісії і ходової частини, а також оцінити основні експлуатаційно-технічні якості автомобіля (потужність двигуна, тягове зусилля на провідних колесах, витрата палива на різних швидкісних і навантажених режимах, шлях і час розгону до заданої швидкості, втрати потужності на тертя в агрегатах і ходової частини, найбільша допустимий гальмівний шлях з певною швидкістю), перевірити і відрегулювати установку кутів керованих коліс і так далі. Всі виявлені при випробуванні несправності необхідно усунути.
На додаток до стендових випробувань кожен вантажний автомобиль після капітального ремонту повинен пройти випробування пробігом на відстань 30 км. з навантаженням, рівним 75 % номінальній вантажопідйомності, при швидкості не більше 30 км/ч, для перевірки на керованість, а також для додаткового визначення відповідності технічного стану автомобіля необхідним технічним нормам на різних режимах роботи і в різних дорожніх умовах. Під час пробігу перевіряють також справність і надійність роботи всіх систем, механізмів і з'єднань.
Після випробування пробігом автомобіль ретельно оглядають. Всі виявлені пробігом і оглядом дефекти усувають. При відсутності дефектів (або після їх усунення) автомобіль направляють на остаточну покраску, а потім пред'являється відділу технічного контролю (ОТК). На прийнятому автомобілі (на передній панелі кабіни під капотом) ОТК ставлять приймальне клеймо.
Якість відремонтованих автомобілів повинна відповідати технічним умовам на здачу в КР і видачі з ремонту автомобілів, їх агрегатів і вузлів. На кожен автомобіль, що випускається з ремонту, замовникові видається паспорт цього автомобіля, в якому фіксується комплектність, технічний стан і відповідність відремонтованого автомобіля технічним умовам. Технічні умови встановлюють гарантовану справну роботу автомобіля протягом певного часу і до певного пробігу за цей період. Ці терміни служби і пробіги гарантовані за умови експлуатації автомобілів в відповідності з «Положенням про технічне обслуговування і ремонт рухливого складу автомобільного транспорту» і інструкціями заводів-виробників. Протягом гарантійного терміну всі помічені замовником несправності з вини АТП мають бути усунені безоплатно протягом трьох діб з дня пред'явлення рекламації. Карбюраторні двигуни відремонтованих автомобілів в цілях обмеження навантаження на період обкатки обмежують запломбованою обмежувальною шайбою, знімати яку в експлуатації потрібно в строгій відповідності з правилами, встановленими для нових двигунів.
В даний час встановлений гарантійний термін експлуатації автомобілів — 12 міс з дня видачі з ремонту при пробігах (для першої категорії експлуатації): не більше 20 тис. км. — автобусами; не більше 16 тис. км. — іншими автомобілями всіх видів і призначень.
Гарантійний термін зберігання відремонтованих складених частин автомобілів 12 міс з моменту видачі з ремонту при умовах дотримання правил консервації і зберігання.
При випуску автомобіля з КР до нього додаються наступні документи:
Ø паспорт автомобіля з відміткою АТП про вироблений ремонт, вказівкою дати випуску з ремонту, нових номерів шасі і двигуна, а також основного кольору забарвлення;
Ø інструкція з експлуатації з вказівкою особливостей експлуатації відремонтованих автомобілів в обкаточний і гарантійний періоди, а також періодів і організації усунення дефектів в гарантійний період;
При випуску двигуна з КР до нього додаються: паспорт; інструкція з експлуатації з вказівкою особливостей установки і експлуатації двигуна в обкатувальний і гарантійний періоди.
Випуск з КР автомобілів, їх складових частин і деталей (комплектів деталей) оформляється приймально-здавальним актом.
Лекція _____
Тема: Значення відновлення деталей, класифікація способів відновлення деталей
План
1. Мета відновлення деталей і спряжень
2. Технологічні методи відновлення зношених деталей
Мета відновлення деталей і спряжень
Відновити зношену деталь або зношене спряження – це означає відновити первинні (або близькі до них) геометричні, фізико-механічні, фізико-хімічні і інші їхні характеристики (властивості), тобто усунути експлуатаційні дефекти, відновити розміри, геометричну форму, структуру і фізико-механічні властивості відповідно до технічних вимог.
Відновлення деталей і спряжень – найважливіша задача ремонтного виробництва. Дослідження показали, що працездатність і ресурс відновлених деталей складає в середньому 60...80% цих показників для нових. Але в даний час відомі технологічні методи (електромеханічні, електрофізичні і ін.), за допомогою яких можна повністю відновити первинний ресурс деталей або навіть збільшити його.
Організація відновлення деталей дозволяє заощадити значну кількість дефіцитних матеріалів, продовжити термін служби деталей в 2...3 рази, зменшити випуск товарних запасних частин на заводах-виробниках і знизити собівартість ремонту автомобілів. Впровадження централізованого відновлення деталей, широке застосування потокових ліній, автоматизації процесів ремонту деталей і автомобілів сприяють подальшому підвищенню ефективності ремонтного виробництва.
Технологічні методи відновлення зношених деталей
На сьогодні існує багато різних технологічних методів відновлення зношених деталей, таких як:
- механічна і слюсарно-механічна обробка (метод ремонтних розмірів, додаткових ремонтних деталей, припилювання, шабрення, склеювання, постановки латок і т.п.);
- зварювання і наплавлення (газове, електродугове, автоматичне наплавлення під шаром флюсу, вібродугове, в середовищі захисних газів, в середовищі водяної пари, з комбінованим захистом розплавленого металу і ін.);
- металізація (газополуменева, високочастотна, електродугова і плазмова);
- електролітичне і хімічне нарощування (Осталювання або тверде осталювання, хромування, міднення, цинкування, осадження електролітичних сплавів, хімічне нікелювання і ін.);
– пластична деформування (осадження, роздача, обтиснення, правка і ін.);
– електричні методи (електроіскрова або електроерозійна, електромеханічна, анодно-механічна обробка і зміцнення деталей);
- застосування при ремонті деталей полімерних матеріалів;
- усунення дефектів паянням.
Лекція _____
Тема: Відновлення деталей слюсарно - механічною обробкою
План
1. Види слюсарної обробки
2. Механічна обробка відновлених деталей
|