Порядок укладання договорів на ярмарку

Укладення договорів на постачання товарів проводиться безпосередньо на ярмарку. Крім того, на ярмарку сторони можуть уточнювати умови раніше укладених договорів і асортимент товарів, що підлягають постачанню.

У довгострокових договорах по прямих господарських зв’язків розгорнутий асортимент товарів у специфікаціях може бути узгоджений на неповний обсяг закуплених товарів з тим, щоб у встановлений в договорі термін додатково погодити розгорнений асортимент на весь обсяг постачання, і передусім за рахунок нових, більш технічно довершених товарів або модних і сезонних виробів.

Договори на продаж (постачання) товарів на ярмарках укладаються за наданими підприємствами-виробниками зразками і моделями товарів, а в окремих випадках по каталогах, проспектах, конфекційних картах та інших матеріалах, що характеризують товари.

Представники учасників ярмарку повинні мати належно оформлені повноваження (доручення) для укладення договорів і узгодження специфікацій.

Проект договору може бути представлений будь-ким зі сторін. Договір підписується стронами як мінімум в трьох примірниках, один з яких разом зі специфікацією здається в групу (бюро) з обліку договорів для реєстрації. Сторона, що отримала проект договору чи змін до нього, або пропозицію про провадження терміну дії договору, зобов’язана повернути іншій стороні на ярмарку підписаний договір, або при наявності раніше укладеного договору направити згоду про зміну чи продовження терміну його дії, а у разі заперечень – з додатком протоколу розбіжностей в трьох примірниках не пізніше наступного дня після отримання проекту договору або змін до нього, або пропозиції про продовження терміну його дії. Постачальник і покупець зобов’язані спільно не пізніше наступного дня після отримання іншою сторною протоколу розбіжностей розглянути його.

При недосягненні угоди постачальник (покупець) в той же термін передає розбіжності на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу). Якщо сторона, що отримала протокол розбіжностей, в одноденний термін не передасть ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу), пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.

Договірні суперечки ярмарковим комітетом (арбітражем) розглядаються з участю уповноваження представників сторін не пізніше наступного дня після отримання заяви. Протокол засідання арбітражу підписується арбітрами, що брали участь в розгляді суперечки. Витяги з протоколу видаються зацікавленим сторонам в день прийняття рішення. Рішення арбітражу ярмаркового комітету може бути переглянуте за заявою зацікавленої сторони, поданою не пізніше наступного дня після отримання витягу з протоколу. Рішення арбітражу переглядається ярмарковим комітетом не пізніше трьох днів від дня прийняття рішення.

Рішення ярмаркового комітету по переддоговірних суперечках і затверджені ярмарками рішення арбітражу по таких суперечках є остаточними.

Такий порядок прискорює і спрощує укладання договорів, усуває тривалий процес заочного листування і пов’язані з ним бюрократичні зволікання.

Оптимальною формою організації був визначений оптовий продовольчий ринок.

Оптові продовольчі ринки – місце купівлі-продажу конкурентоспроможної сільськогосподарської сировини і продовольства оптовими і роздрібними торговими підприємствами і приватними торговцями.

Основними функціями оптових продовольчих ринків є:

· забезпечення постачання населенню якісних продуктів харчування

протягом цілого року, скорочення втрат сільськогосподарської продукції;

· надання всім постачальникам сільськогосподарської продукції

можливості стійкого виходу на конкурентний ринок;

· забезпечення єдиного об лаштованого місця для здійснення операцій з

купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства;

· підвищення ефективності і постачання і розподілу продовольства у

великих містах, промислових центрах і окремих регіонах країни;

· створення нових робочих місць, зменшення відтоку населення із

сільської місцевості.

Реалізація таких функцій дозволяє створити необхідні умови

виробникам, покупцям і посередникам для здійснення оптових операцій на основі конкуренції і скорочення витрат обігу, оптимізувати систему руху сільськогосподарської продукції і продовольства, транспортного та інформаційного забезпечення. Це також дозволяє упорядкувати діяльність посередників і виробників сільськогосподарської продукції і продовольства.

У той же час правилами роботи оптових продовольчих ринків не забороняється в окремих випадках роздрібна реалізація продукції фізичним особам-споживачам за оптово-відпускними цінами. У сільській місцевості можуть створюватися роздрібно-оптові ринки.

Структура оптових продовольчих ринків включає ринки, сформовані за територіальною ознакою: міжрегіональні, регіональні, міські, районі, сільські; спеціалізовані оптові продовольчі ринки; універсальні, що реалізують до 10 видів різної продукції.

На оптовому ринку передбачається павільйонно-секційна організація торгового процесу. Місцем проведення оптових торгів є торговий зал оптового ринку. Кількість і розташування товарних секцій в торговому залі оптового ринку визначаються адміністрацією ринку. Товарні секції розділяються між собою роз’ємними або стаціонарними перегородками. Кожна товарна секція надається, як правило, одному оптовому торговцеві.

Крім товарної секції або торгового місця, оптовий ринок повинен надавати приміщення для зберігання товару, обладнані відповідно до вимог зберігання окремих видів товарів.

Загальні принципи взаємовідносин між продавцем і покупцем на оптовому ринку регулюються цивільним законодавством, що засновується на визнанні рівності учасників господарських відносин, недоторканості їх власності, свободи договору, неприпустимості втручання адміністрації ринку в їх комерційну діяльність.

До учасників торгів на оптовому ринку відносяться:

· власники товарів або їх повноважні представники, що мають право

на ведення торгових операцій на ринку(продавці);

· роздрібні торговці та інші підприємницькі структури, що мають

доступ на оптовий ринок як покупці;

· персонал оптового ринку, що бере участь в оформленні торгових

операцій безпосередньо в товарних секціях.

Адміністрація оптового ринку забезпечує дотримання встановленого

порядку ведення оптових торгів та ідентифікацію їх учасників.

За формами участі оптовий ринок повинен надавати можливість

ведення оптових торгів на основі довгострокові оренди продавцями місця в торговому залі; короткострокової оренди необхідних торгових площ та разової участі в оптових торгах з подоюовою оплатою вартості торгового місця або спеціального ринкового мита, диференційованого по видах товару, що сплачується з обороту.

Орендарями торгових місць на оптовому ринку не обв’язково повинні бути власники товарів. Передбачається можливість оренди торгових місць агентами власників, комісіонерами, іншими посередниками.

Вибір форми торгів на оптовому ринку визначається власником товару, якщо інше не передбачене законом.

Оптові торги проводяться, як правило, на основі приватних угод продавця і покупця. В окремих ви падках оптові торги можуть бути проведені на основі аукціону або конкурсу.

Право продажу оптових партій товарів номенклатури оптового ринку надається зареєстрованим на ньому оптовим продавцям за умови пред’явлення ліцензії на ведення торгової діяльності і документів, що підтверджують якість товарів, які реалізуються, та стан здоров’я оптових продавців за встановленою для торгівлі формою.

Оптовий продавець має право вимагати від адміністрації оптового ринку наступне:

- забезпечення санітарних норм і техніки пожежної безпеки;

- компенсації вартості товару, втраченого у зв’язку з невиконанням нею

своїх обов’язків по забезпеченню торгового процесу;

- заміни ваги і ваговимірювальних приладів, інвентаря та інструментів, що не відповідають технічним вимогам і санітарним нормам;

- своєчасного вивозу сміття, тари і пакувальних матеріалів з торгового

залу.

Оптовий продавець зобов’язаний :

- дотримуватися правил торгівлі і внутрішнього розпорядку на оптовому

продовольчому ринку;

- дотримуватися с анітарних, протипожежних вимог;

- по закінченні торгів звільнити торгове місце, здати орендоване

обладнання, Інвентар та інструменти.

Керівник оптового ринку несе відповідальність за його загальний

санітарний стан, дотримання в ньому санітарного режиму, а також санітарний стан прилеглої території.

Винні в порушенні вимог санітарних правил притягуються до дисциплінарної, адміністративної або карної відповідальності.

Обв’язком адміністрації оптового ринку є створення і підтримка в працездатному стані служби ваговимірювальних та інших приладів.

Використання ваговимірювальних приладів здійснюється шляхом оренди між адміністрацією оптового ринку і користувачем. Загальний контроль за дотриманням правил торгівлі на оптовому продовольчому ринку здійснюється адміністрацією оптового ринкую.

За порушення правил торгівлі або невиконання своїх обов’язків адміністрація оптового ринку несе відповідальність, передбачену контрактом, договором між адміністрацією оптового ринку і користувачем його послуг.

За розголошування адміністрацією оптового ринку інформації, що є комерційною таємницею, вона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством.

За відмову від реєстрації обсягів продажу на оптовому ринку винна сторона виплачує адміністрації неустойку в розмірах, обумовлених договором сторін. На оптовому ринку продавцеві забороняється розповсюджувати неправдиву інформацію, яка може призвести до штучної зміни кон’юнктури ринку товарів, що реалізується. У цих випадках продавець може бути позбавлений права участі в оптових торгах.

За несплату найдених санкцій в 15-денний термін від дня виникнення права вимоги винна сторона може бути позбавлена права торгівлі на оптовому ринку до пред’явлення документа, що підтверджує перерахування грошей в погашення пред’явлених санкцій.

Вміння шановливо прийняти запрошених партнерів (навіть потенційних), скромна і достойна поведінка під час візиту-відповіді, високий рівень професіоналізму при обговоренні умов контракту на ярмарку, постійний діловий настрій, байдуже ставлення до покупок, спиртного, подарунків і різного роду розваг - надійно переконають партнера в серйозності комерційних пропозицій. Навпаки, метушливість, поступливість, дрібні прохання, як правило породжують недовіру до запланованого співробітництва, ваших ділових якостей, вміння розумно вести справу. Втрата власної гідності, зарозумілість комерсантів при налагодженні ділових контактів прирікають на втрату іміджу фірми в цілому в ділових колах.

Успішне налагодження комерційних контактів залежить також від того, хто, як і де зустрів візитерів (на вокзалі, біля під'їзду, в холі, в кабінеті і т.д.), де і на якому рівні будуть розміщені члени делегації, наскільки будуть враховані побажання партнерів під час обговорення умов контракту, тобто від культури ділового спілкування.

Підготовка до комерційних переговорів залежить від кола обговорюваних питань і характеру запланованих до підписання документів. Залежно від запропонованого предмета переговорів працівник, який вестиме ці переговори, повинен:

- підібрати учасників переговорів від фірми й узгодити кандидатури з їх безпосереднім керівником ;

- запропонувати учасникам ознайомитися з довідковими матеріалами на контрагента і необхідними комерційними документами ;

- підготувати свої проекти комерційних документів, які пропонується підписати внаслідок переговорів;

- оцінити необхідність проведення кон'юнктурної наради з представниками спеціалізованих відділів і досвідченими експертами, зв'язаними з тематикою майбутніх переговорів, для уточнення пропозицій і тактики фірми.

Вміння вести переговори - це вміння не говорити, а слухати контрагента. Досвідчені комерсанти часто прагнуть окремими питаннями і репліками розговорити контрагента, що дозволяє їм заздалегідь проаналізувати його позицію і продумати можливі варіанти контраргументів.

Під час переговорів не прийнято переривати контрагента. Тому необхідно вчитися викладати свої думки коротко і повно. Висловлювання кожної сторони з окремого питання не повинно займати більше 2-3 хвилин. Довге розжовування своєї позиції показує недостатню її обґрунтованість і викликає роздратування від багатослів'я.

Якщо той, хто веде переговори і всі учасники вільно володіють іноземною мовою, тоді можна вести переговори без перекладача, в усіх інших випадках - за його допомогою.

Складні переговори потребують максимально зосередитися на аналізі аргументів контрагента, передбачити безліч контраргументів і компромісних пропозицій. Німецькі психологи, наприклад, встановили, що якщо один із співробітників не відповідає на питання або пропозицію партнера більше 4 секунд, то це свідчить про його розгубленість через відсутність аргументів.

Тому комерсантам, навіть які вільно володіють іноземною мовою, на складних переговорах слід користуватися послугами перекладача. В цьому випадку той, хто веде переговори, самостійно зрозумівши оголошену контрагентом пропозицію, отримає на обміркування сказаного і підготовку відповіді додатково від 5 до 20 секунд. На складні і відповідальні переговори приїжджають зі своїми перекладачами особи, які володіють українською мовою.

Цілеспрямованість у досягненні поставленої мети - одна із важливих умов успішних переговорів. Нерідко ті, хто ведуть переговори зі сторони контрагента, не маючи достатніх підстав на захист своєї позиції, наприклад, в разі несвоєчасного виконання прийнятих зобов'язань, намагаються уникнути вирішення головної проблеми, акцентують увагу на непотрібних деталях, пропонуючи обговорити несуттєві питання . В цьому випадку потрібно проявити особливу витримку і ввічливо повертати обговорення в конструктивне русло.

Якщо під час переговорів контрагент має схильність слухати самого себе і розвивати тільки власні думки, слід цим скористатися і спробувати свої пропозиції подати як розвиток висловленої ним позиції. Досвід свідчить, що це достатньо ефективний прийом, якщо його використати вміло.

Товарні аукціони являють собою спеціально організовані і періодично діючі у визначених місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в раніше вказаний час і у спеціально призначеному місці відбувається продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять у власність того, хто запропонував найвищу ціну.

Таким чином, для товарного аукціону як організаційної форми закупівлі товарів характерними є періодичність, попередній огляд всієї партії товарів, перехід товару до покупця, який запропонував найвищу ціну.

Необхідність цієї організаційної форми продажу товарів викликана складнощами, які виникають під час реалізації товарів з індивідуальними властивостями на основі прямих зв'язків. Аукціони виключають можливості заміни партії однакових за назвою товарів, оскільки вони можуть мати різні властивості: якість, зовнішній вигляд, смак, аромат тощо. Тому аукціонні товари до продажу на аукціоні повинні бути оглянуті або продегустовані покупцем. Попередній огляд є обов'язковою умовою аукціонної торгівлі, тому що ні організатори аукціону, ні продавці після продажу товару з аукціону не приймають ніяких претензій відносно якості товарів (крім прихованих вад). Під час підготовки аукціону товар доставляється на склад аукціонної компанії. Сама підготовка починається за 2-3 місяці до початку роботи аукціону. Фахівці аукціонної компанії сортують і підбирають товари за однорідними якісними ознаками.

Розсортований товар поділяється на партії - лоти. Кожному лоту присвоюється номер, під яким він заноситься в каталог з вказанням сорту і кількості одиниць в цьому лоті. Крім цього, на підготовчому етапі готується каталог і повідомляються зацікавлені фірми про місце проведення аукціону.

В каталозі вказується перелік всіх лотів, що проголошуються до продажу на аукціоні з зазначенням номера, під яким він сюди заноситься, і кількість одиниць в кожному лоті. Однакові за якістю лоти розміщуються один за одним і утворюють ряди - стринги, які в каталозі відділяються між собою лініями.

Огляд товарів покупцями здійснюється за тиждень або десять днів до початку роботи аукціону. Він є обов'язковим елементом аукціону і проводиться у спеціальних приміщеннях.

Для цього готується спеціальна виставка з елементами дегустації, випробування властивостей товару. У процесі огляду порівнюються окремі якісні характеристики товарів, робляться позначки в каталогах з метою визначення необхідних лотів, пропонуються можливі ціни цих лотів.

Учасники огляду можуть придбати зразки товарів з окремих лотів для додаткового визначення якісних характеристик.

Аукціонний торг проводиться у спеціальному аукціонному залі.

Аукціонатор оголошує номер наступного лоту, вихідну (стартову) ціну, яка є близькою до ринкової. Якщо ніхто не подає знаку, то ціна понижується, поки один із покупців не виявить бажання купити лот. Потім аукціоніст, якщо є декілька претендентів, набавляє ціну і таким чином визначається кінцева ціна.

Учасник аукціону, який перший запропонував найвищу ціну, стає його власником. Якщо він купив перший лот в стрингу і бажає придбати ще з цієї партії за цією ж ціною, то йому віддається перевага перевага перед іншими покупцями.

Залежно від характеру діяльності фірм, що здійснюють аукціонну торгівлю, їх можна поділитина 3 групи: спеціалізовані фірми; брокерсько-комісійні фірми; аукціонні фірми, що належать кооперативам або спілкам фермерів.

Спеціалізовані фірми займаються організацією аукціонів і продажем на них аукціонних товарів як за свій рахунок, так і на комісійних засадах і беруть на себе зобов'язання виконання всіх функцій з підготовки і проведення аукціону. Часто вони видають продавцям позики під товари, які передані аукціонній фірмі для продажу з аукціону.

Брокерсько-комісійні фірми отримали широке розповсюдження в торгівлі хутровими товарами, вовною, чаєм, тютюном. Як правило, вони організовують аукціони і продають на них на комісійних засадах товари за дорученням своїх клієнтів. Брокерська фірма, що проводить аукціон, звичайно може виступати одночасно представником продавця і покупця, тоді комісійна винагорода надходить від продавця і покупця.

Засновниками аукціонних фірм третього типу є кооперативи і спілки фермерів, які таким чином створили дяя себе періодичний ринок, основним завданням якого є реалізація власної продукції, що підлягає продажу через аукціон.

Міжнародні торги -це спосіб закупівлі товарів, розміщення замовлень, який передбачає вибір в попередньо визначений строк пропозицій декількох постачальників і укладання контракту з тим з них, пропозиція якого найбільш вигідна організаторам торгів.

Метою організації торгів є підвищення ефективності закупівель, раціональне використання коштів, забезпечення оптимального рівня цін та найсприятливіших умов реалізації договорів (контрактів), недопущення надходження на ринок України неякісної продукції, запобігання економічно необгрунтованому завищенню цін на товари (роботи, послуги), в т.ч. іноземного походження тощо.

Закупівля тендерах - це придбання будь-яким способом, включаючи лізинг, наймання (оренда, прокат) продукції як для безпосереднього використання замовником торгів, так і для постачання споживачам, що обумовлюється у договорі, який складається у письмовій формі між постачальником - переможцем торгів та замовником торгів.

Замовники торгів - центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також інші суб'єкти, що здійснюють закупівлю продукції в т. ч. для державних потреб за рахунок коштів державного бюджету або іноземних кредитів.

Постачальник -суб'єкт комерційної діяльності, який підтвердив намір взяти участь у торгах та подає або збирається подати тендерні пропозиції.

До товарів, які можугь буги запропоновані на тендері належать сировина, продукція виробництва, обладнання та інші предмети будь-якого виду та опису у твердій, рідкій та газоподібній формах, а також електроенергія.

Крім цього, об'єктом тендеру можуть бути роботи - будь-яка діяльність, пов'язана з будівництвом, розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням, ремонтом та реєстрацією об'єктів виробничого та невиробничого призначення, інженерних споруд, комунікацій, а також інша діяльність, пов'язана з використанням надр під час будівництва інженерних об'єктів, та послуги - будь-який об'єкт закупівлі, що не є товаром або роботами.

На тендерах укладається договір на закупівлю, що являє собою угоду між замовником торгів та постачальником, що став їх переможцем.

Тендерні документи - це документи, які готуються замовником торгів та передаються. постачальникам для підготовки ними тендерних пропозицій.

Тендерна пропозиція - це пропозиція щодо певного об'єкта закупівлі, яка готується та подається на торги постачальником відповідно до вимог тендерних документів.

Забезпечення тендерної пропозиції(тендерне забезпечення) – це надана постачальником замовнику торгів гарантія щодо забезпечення будь-яких зобов¢язань, що виникають у зв¢язку з поданням тендерних пропозицій.

Акцепт тендерної пропозиції - прийняття замовником торгів пропозиції та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцентованою, якщо в установлений у тендерних документах термін, замовник торгів не подав письмової відмови постачальнику, в акценті тендерної пропозиції після визначення його переможцем торгів.

ТЕМА : “Організація оптових закупівель товарів”.

План: