Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Оборудки з реальним товаром включають в себе купівлю або продаж на товарній біржі виготовленого або такого, що буде виготовленим в майбутньому, протягом короткого проміжку часу, товару.

Залежно від термінів постачання оборубки з реальним товаром бувають двох різновидів:з негайним постачанням і з постачанням майбутніх періодах. Обрудки з негайним постачанням укладаються тільки на нявний товар, який передається покупцеві негайно після реєстрації оборудки. Форвардні оборудки укладлаються щодо товару, який продукується ритмічно і може бути поставлений покупцеві у найближчі періоди.

На відміну від поодиноких біржових оборудок, що носять локальний характер, біржові операції – це система комерційних заходів, покликаних реалізувати стратегічні цілі біржових посередників.

Найпростішим видом біржових операцій є купівля-продаж реального товару.Цей вид операції знайшов широке розповсюдження у мережі товарних бірж, особливо вітчизняних. За своїм змістом операція купівлі-продажу реального товару є класичним різновидом оптової торгівлі,що здійснюються в межах біржової торгівлі. В основі такоє операції лежить біржова оборудка з реальним товаром типу «спот» або «форвард».Операція цього типу покликана задовольняти поточні потреби виробників у сировині і комерційних посередників в готовій продукції для здійснення основної діяльності.

Безпосередній купівлі-продажу товарів на біржових торгах передує погодження з клієнтом умов майбутньої оборудки представницьким брокером (брокером-приймальником замовлень) під час отримання наказу. Накази клієнтів власним брокерським посередникам суттєво відрізняються через низку обмежень за ціною купівлі (продажу), часом виконання, строками оплати, формою здійснення, умовами постачання придбаних товарів.



Оформлений належним чином наказ клієнта оперативно скеровується в операційний зал до брокера в біржовій ямі (рингу), який бере його до виконання.

Виконанням наказу клієнта - укладенням оборудки - робота брокерської контори не закінчується, її працівники під контролем співробітників біржі організовують своєчасне і повне виконання умов оборудки: дотримання строків постачання товарів; забезпечення транспортування і страхування вантажів; своєчасне проведення розрахунків між контрагентами і здійснення оплати брокерських послуг. Для брокерської контори самостійного значення набувають пошук товарних ресурсів як за межами біржі, так і перепродаж товарів (спекуляція ними) на самій біржі.

В умовах переходу економіки України від командно-адміністративних до ринкових методів управління виникла об'єктивна потреба формування в країні нових торговельно-посередницьких структур, до яких відносяться і біржі.

Товарна біржа — це ринкова установа некомерційного типу, що функціонує як елемент інфраструктури оптового ринку для обслуговування його потреб у забезпеченні обороту великими партіями товарів (сировини) способом регулярного проведення особливим чином організованого торгу.

Біржа не ставить за мету отримання прибутку, а служить місцем ведення біржового торгу, місцем створення і надання широкого кола організаційних, комерційних і інформаційних послуг учасникам оптового ринку. Сама біржа не виступає стороною контрактів, а лише сприяє створенню сприятливих умов для здійснення біржових операцій на принципах:

— вільної конкуренції,

— рівноправності учасників,

— вільного ціноутворення;

— публічного проведення торгів.

Головною метою товарних бірж є проведення вільних торгів, продажу й укладання контрактів і господарських договорів купівлі-продажу товарів за ринковими цінами.

Біржі створюються для організації оптового ринку, на якому торгівля здійснюється за встановленими біржею правилами у формі гласних публічних торгів, що проводяться у заздалегідь установленому місці й у визначений час.

Основними функціями товарних бірж є:

— концентрація попиту і пропозиції в єдиному широковідомому і загальнодоступному місці;

— поєднання великої кількості продавців і покупців у просторі і часі;

— установлення максимально об'єктивних цін на товари під впливом попиту і пропозиції;

— мінімізація комерційного ризику для суб'єктів торгівлі при здійсненні угод;

— здійснення стандартизації якісних параметрів товарів та змісту контрактів;

— вирішення суперечок, пов'язаних із внутрішньо біржовими контрактами й оборудками;

— створення і надання різноманітних послуг усім заінтересованим суб'єктам бізнесу.

Торгівля на біржах здійснюється стандартними партіями товарів— лотами (стандартними кількісними операційними мірами обсягу біржового товару), адаптованими для зберігання і транспортування товарних партій, які кратні корисному об'єму транспортних засобів (вагон, контейнер). Біржові товари стандартизується за основними якісними характеристиками (вологість, вміст жиру, засміченість, густина тощо) для кожного товарного найменування і мають бути швидкозмінними (здатними до заміни на аналогічні або схожі).

На відміну від зарубіжних бірж, які обслуговують зовнішні ринки і торгують обмеженим асортиментом товарів (близько 70 товарів, на частку яких припадає ЗО % міжнародної торгівлі), вітчизняні біржі обслуговують тільки внутрішній ринок, і торгівля на них здійснюється всіма товарами виробничого призначення і народного споживання

На біржах можуть укладатися угоди:

— з купівлі-продажу реального товару з негайною поставкою (наприклад спот, кеш);

— з купівлі-продажу реального товару з відстроченим терміном поставки (форвардні угоди);

— ф'ючерсні угоди — з купівлі-продажу стандартних контрактів, тобто угоди з продажу ще не виробленого товару;

— опціонні угоди — угоди з купівлі-продажу права на майбутню купівлю-продаж за встановленою ціною товарів або контрактів на поставку товарів.

Комерційну діяльність на некомерційних за правовим статусом товарних біржах здійснюють брокерські контори і самостійні (незалежні) брокери. Брокерська контора — це самостійна юридична особа або структурний підрозділ певного господарського суб'єкта, що виконує комерційно-посередницькі функції на тій біржі, на якій вона зареєстрована і придбала право «брокерського місця». Фізична особа, що володіє відповідною кваліфікацією і придбала на даній товарній біржі брокерське місце, діє як самостійний, незалежний брокер. Брокерські контори створюються членами біржі.

Брокерські контори і самостійні брокери від свого імені або від імені клієнта і за власний кошт (кошт клієнта) виступають контрагентами під час укладання оборудок в процесі біржових торгів, ведуть інші види господарської діяльності, пов'язаної із біржовою торгівлею.

Для закупівлі товарів на біржі торговельні підприємства повинні укласти з брокерського конторою (незалежним брокером) договір на брокерське обслуговування, згідно з яким підприємство (клієнт) може доручити брокерській конторі (брокеру) здійснювати закупівлю товарів від імені та за рахунок клієнта (на основі угоди-доручення і разової довіреності) та надавати клієнту інформаційні послуги, пов'язані з придбанням товарів. Відповідно до договору на брокерське обслуговування клієнт може дати брокеру такі види доручень щодо закупівлі товарів: «купити товар за поточною біржовою ціною», «купити товар за ціною не вище від обумовленої», «купити товар, коли ціна на нього досягне певного значення». Вид доручення та інші умови щодо закупівлі товару вказуються в угоді-дорученні (рис. 6.3). Вид доручення може бути оперативно змінений клієнтом телефонограмою, яка підлягає обов'язковій реєстрації кожною стороною. Клієнт також має право в угоді-дорученні як додаткову умову надати брокеру право купівлі товару в меншій кількості, ніж зазначено в угоді.

Клієнт направляє брокеру угоду-доручення, підписану з його сторони, а також надає гарантії своєї платоспроможності (оригінал банківської гарантії на оплату товару або довідку про наявність коштів на розрахунковому рахунку клієнта, завірену банком календарною датою, що передує даті надання доручення), довіреності на право укладання угоди з купівлі товару, яка необхідна під час укладання угоди від імені клієнта.

Брокер, отримавши доручення, зобов'язаний негайно розпочати роботу щодо його виконання. Виконавши доручення, брокер зобов'язаний у триденний термін надати звіт з документами, отриманими від контрагента, включаючи оформлений примірник укладеного договору купівлі-продажу товару.

Після отримання звіту брокера клієнт зобов'язаний в триденний термін сплатити брокерові винагороду за виконане доручення та вартість реєстрації угоди на біржі, а також виконати всі свої обов'язки, які випливають з укладеної угоди. Слід зауважити, що брокер не несе відповідальності перед клієнтом за невиконання укладеної ним угоди третьою особою. Спори щодо виконання сторонами угоди своїх обов'язків вирішуються в узвичаєному порядку. Крім того, у разі невиконання клієнтом своїх обов'язків за укладеною угодою брокер має право публічно повідомити про це учасників біржової торгівлі

Якщо клієнт має заперечення до звіту, він зобов'язаний в десятиденний термін з моменту отримання звіту повідомити про них брокера. В іншому разі звіт вважається прийнятим клієнтом.

Сума винагороди брокера визначається в процентах від суми угоди. Якщо брокер за дорученням «купити товар за ціною не вище від обумовленої» купив товар за ціною нижчою, ніж передбачено в дорученні клієнта, останній крім винагороди, визначеної в процентах від суми угоди, сплачує брокеру додаткову винагороду, встановлену у відсотках до суми економії, одержаної в результаті зниження ціни. За надання інформаційних послуг клієнт сплачує брокеру додаткову винагороду, розмір якої встановлюється за домовленістю сторін.

Якщо після закінчення терміну дії угоди-доручення брокер не виконав доручення з незалежних від нього причин, він ставить до відома про це клієнта, який у триденний термін з моменту отримання повідомлення зобов'язаний відшкодувати брокеру збитки за виконання доручення.

У разі ухилення від оплати або прострочення оплати брокерської винагороди та послуг біржі клієнт сплачує брокеру обумовлений штраф, який може бути стягнено в безакцептному порядку в 2-місячний термін з моменту виникнення права вимоги.

Виконанням наказу клієнта — укладенням оборудки — робота брокерської контори не закінчується, її працівники під контролем співробітників біржі організовують своєчасне і повне виконання умов оборудки: дотримання строків постачання товарів; забезпечення транспортування і страхування вантажів; своєчасне проведення розрахунків між контрагентами і здійснення оплати брокерських послуг.

Т Е М А : «Основи формування асортименту на підприємствах оптової торгівлі та управління товарними запасами».

План:

Література:

Ф.Г. Панкратов,Т.К. Серьогіна «Комерційна справа», ст. 174-177, Видавнича агенція «ВЕРТЕКС», Рівне, 2002 р.

В.В. Апопій «Комерційна діяльність», ст.. 284-286, Київ «Знання», 2008 р.

Після вивченої теми студенти повинні знати:

Що таке виробничий і торговий асортимент, основні ознаки групування товарів, порядок формування і регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах, значення і методи управління товарними запасами на оптових підприємствах.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає суть торгового асортименту?

2. Що таке асортиментний перелік оптового підприємства і яке його значення?

3. Хто і як здійснює контроль за станом товарних запасів на підприємствах?

4. Що розуміють під управлінням товарними запасами і яке його основне завдання?

3. Що розуміють під оптимізацією товарних запасів і які основні моделі для цього застосування?

4. Які основні комерційні рішення застосовують з метою нормалізації товарних запасів?


Від складу і своєчасного оновлення асортименту товарів в магазинах в значній мірі залежать ступінь задоволення попиту, витрати споживання населення, пов'язані з купівлею товарів, кількісні і якісні показники господарської діяльності роздрібних торгових підприємств. Відсутність в магазинах окремих товарів, їх вузький, нестабільний або не відповідний запитам покупців асортимент породжують незадоволений попит, збільшують витрати часу населення на пошук потрібних товарів, негативно позначаються на економічній ефективності підприємства. Тому при формуванні асортименту товарів в роздрібній торговій мережі найважливішою вимогою є максимальне задоволення попиту покупців при найменших витратах часу на здійснення покупки і забезпечення ефективної роботи торгових підприємств.

Важливим завданням комерційних структур на ринку товарів та послуг є правильне формування асортименту товарів для найбільш повного задоволення попиту споживачів.

За своєю економічною суттю асортимент товарів у каналах товаропросування – це пропозиція товарів.

Асортимент (від фр. assortiment) – комплект, сукупність сортів. Однак у сучасній торговельній практиці поняття «асортимент» набуло більш широкого змісту, ніж звичайна сукупність сортів. Під асортиментом товарів розуміють перелік, номенклатуру товарів, їх різновидів, сортів тощо, об’єднаних за певною ознакою.Основними ознаками групування товарів є сировинний, виробничий і споживчий.

Увесь асортимент товарів народного споживання поділяється на дві товарні галузі: продовольчі й непродовольчі товари. Вони, в свою чергу, поділяються на товарні групи, до складу яких яких входять товари, об’єднані за однорідністю сировини (молоко і молочні продукти, м'ясо і м’ясопродукти, тканини, вироби зі шкіри), споживачим призначенням (дієтичні продукти, галантерея, спорттовари ), тощо.

Товарні групи містять товарні підгрупи,до сколаду яких входять однорідні за ознакою спільності виробничого походження товари. Наприклад, товарна група взуття поділяється на підгрупи шкіряного, текстильного, валяного і гумового взуття; група посуду складається з підгруп металевого, скляного і фарфоро-фаянсового посуду. Кожна підгрупа поєднує товари різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного призначення(верхній одяг – чоловічий, жіночий, дитячий; меблі – для вітальні, спальні тощо). Усередині кожного виду товари можуть відрізнятися один від одного особливими ознаками (артикулом, сортом тощо), тобто поділяються на окремі різновидності.

З урахуванням поділу товарів на групи, підгрупи та види прийнято види літи груповий і внутрішньо груповий (розгорнутий) асортимент товарів. Груповий асортимент- це перелік товарних груп, включених у номенклатуру. Внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент – це деталізація групового асортименту за конкретними видами і різновидностями товарів.Ці два поняття, в свою чергу, тісно пов’язані з поняттям ширини і глибини асортименту. При цьому ширина асортименту товарів визначається за кількістю товарних груп і найменувань, в глибина – за кількістю різновидностей товарів.У комерційній практиці важливе значення має класифікація товарів і за іншими ознаками.

В асортименті продовольчих і непродовольчих товарів розрізняють товари простого і складного асортим енту. До товарів простого асортименту відносять товари, що складаються з невеликої кількості видів чи сортів. Товари, що в межах одного виду мають свою внутрішню класифікацію за різними ознаками,належать до товарів складного асортименту.

Розрізняють виробничий і торговий асортимент.

Виробничим асортиментом називають номенклатуру товарів, що випускаються промисловими і сільськогосподарськими підприємствами чи іншими виробниками.Підприємства, що виробляють товари, спеціалізуються на випуску вузького асортименту товарів, що дозволяє їм впроваджувати передову технологію виробництва, вдосконалювати асортимент товарів, поліпшувати їх якість. У роздрібній торговельній мережі повинен бути представлений торговий (широкий) асортимент товарів, який включає асортимент товарів, що випускаються багатьма підприємствами. Тому виникає необхідність перетворення виробничого асортименту в торговий, тобто підсортування товарів з урахуванням вимог торгівлі. Таке підсортування, або перетворення виробничого асортименту в торговий, здійснюється в різних каналах товаропросування. Так, перетворення виробничого асортименту в торговий по товарах простого асортименту, до яких відноситься більшість продовольчих товарів та деякі непродовольчі товари, здійснюється безпосередньо в роздрібній торговельній мережі. Однак, основна маса товарів складного асортименту підлягає підсортуванню переважно на підприємствах оптової торгівлі.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2022 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.