Сучасні товарні біржі як складні організаційно-функціональні інституції товарного ринку характеризуються насиченою і багатофункціональною структурною побудовою. Відмінності в контингенті учасників, масштабі впливу, організаційно-правовому статусі і спеціалізації більшості товарних бірж видозмінюють і модифікують організаційну структуру конкретної біржової установи.
У найбільш загальному вигляді організаційну побудову товарної біржі можна представити у вигляді поєднання органів управління і функціональних підрозділів, що є у складі різних за потенціалом і масштабами діяльності товарних бірж.
Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори засновників та членів, що скликаються періодично відповідно до Статуту і вирішують кардинальні питання поточної діяльності і перспектив розвитку біржі. Саме загальні збори приймають установчі документи, правила роботи біржі та зміни до них; здійснюють прийом і виключення членів біржі; затверджують структуру і штати функціональних підрозділів біржі; здійснюють вибори членів біржового комітету.
Затверджений загальними зборами засновників і членів біржі біржовий комітет здійснює загальне керівництво роботою біржі протягом визначеного проміжку часу (рік та більше) в перерві між черговими загальними зборами членів біржі. Голова (президент), його заступники і члени біржового комітету (Ради біржі, Ради директорів) персонально затверджуються загальними зборами і у більшості випадків не є представниками членів біржі або її працівниками.
До функцій біржовою комітету входять: контроль за діяльністю виконавчої дирекції (правління) біржі; тимчасова зупинка членства і усунення порушників біржових правил від біржових торгів; прийом тимчасових членів; реалізація рішень і постанов загальних зборів; підготовка чергових загальних зборів.
Оперативне керівництво функціонуванням товарної біржі і її структурних підрозділів очолює Правління (виконавча дирекція) біржі. Правління виконує організаційно-господарські функції щодо організації біржової торгівлі: забезпечує поточне керівництво комісіями (комітетами, відділами) біржі; господарсько-фінансове, матеріальне, кадрове забезпечення біржової діяльності; ведення біржового торгу; рекламне, інформаційне, обслуговуюче забезпечення суб'єктів біржової торгівлі; координацію роботи щодо розширення і розвитку біржової діяльності.
ТЕМА : “Організація оптових закупівель товарів”.
План:
Література:
ЗУ «Про товарну біржу», м. Київ, 10 грудня 1991 р. № 1956 – XII.
В.В. Апопій, С.Г. Бабенко «Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг», ст. 146-155, Київ, 2002 р.
Ф.Г. Панкратов, Т.К. Серьогіна «Комерційна справа», ст.. 154-157, Видавнича агенція «ВЕРТЕКС», Рівне, 2002 р.
Після вивченої теми студенти повинні знати:
Які види оборудок і операцій мають місце в біржовій торгівлі, у чому полягає специфіка діяльності брокерських контор і брокерів на біржовому товарному ринку.
Питання для самоконтролю:
1.У чому полягає суть біржових оборудок і контрактів?
2.Як класифікують оборудки і операції на біржах?
3.Як організовується робота брокерських контор?
4.Як планується оптова діяльність брокерських контор?
Склад учасників (суб'єктів) біржового торгу, незважаючи на їх багаточисельність, є строго регламентованим, визначається і затверджується біржовим комітетом. Коло учасників біржових торгів включає в себе три категорії суб'єктів: працівники біржі, біржові посередники і відвідувачі.
Організовують і сприяють проходженню біржових торгів працівники біржі - маклери, оператори, клерки і службовці деяких структурних підрозділів (розрахункової палати, юристи, експерти).
Маклери і їх помічники - оператори розпочинають і ведуть торг у товарній секції. До їх функцій належать реєстрація і облік оборудок, що здійснюються в ямі.
Клерки - це службовці біржі., що виконують різноманітні доручення в операційній залі. Зокрема, телефонний клерк отримує накази від клієнтів або керівництва брокерської контори телефоном. Розсильний клерк ("бігун") повинен швидко переносити інформацію, отриману телефоном до брокера в ямі і у зворотному напрямку.
Усім працівникам біржі заборонено укладати оборудки і брати участь в торгах від будь-чийого імені.
Право здійснення біржових оборудок в операційному залі надається біржовим комітетом тільки біржовим посередникам - членам цієї товарної біржі.
Основними типами класичних біржових посередників є біржові брокери (агенти), брокери (суто брокери) і біржові спекулянти –(дилери, грейдери, джоббери).
Права члені товарної біржі.
Член товарної біржі має право сам або через свого представника:
- здійснювати біржові операції на біржі, та одержувати за це
винагороду;
- брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обрати і бути
обраним до її керівних органів;
- здійснювати всі управлення, що випливають із сплати пайового або
вступного внеску;
- користуватися всіма послугами біржі.
Обов’язки членів біржі.
Член товарної біржі зобов’язаний :
- дотримуватись статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржевого комітету;
- продавати розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржевої торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов’язань перед третіми особами та біржею;
- сплачувати членські внески;
- вести облік здійсненюваних угод за формою, визначеною правилами біржевої торгівлі;
- подавати необхідну інформацію контролюючим органом біржі;
- не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.
Біржові торги товарами проводяться в операційній залі у встановлені біржею дня або щоденно і розпочинаються в точно встановлений час. Затримка початку біржового дня є надзвичайно рідкісним явищем в практиці біржової торгівлі і може мати місце тільки у випадку невирішення арбітражною комісією суперечок щодо оборудок, укладених на торгах попереднього операційного дня, або під впливом надзвичайних, форс мажорних обставин.
Учасники торгу - біржові посередники, що збираються заздалегідь, попередньо знайомляться з інформаційним бюлетенем. Він вміщує дані про товарні партії (лоти), виставлені на торги з укладенням стартової ціни та умов реалізації.
Одночасно із сигналом до початку біржового дня (гонгом) включається інформаційне табло, біржові посередники займають місця у відповідній ямі (рингу), а уповноважений маклер біржі оголошує почергово зміст пропозицій, внесених до інформаційного бюлетеня. Кожна чергова пропозиція, оголошена клерком, дублюється на табло.
Брокер, що погоджується із оголошеною пропозицією, сигналізує про це за допомогою системи біржових жестів. Право на укладення оборудки щодо даної партії товару переходить до зацікавленого брокера на підставі одного з двох прийнятих в біржовій практиці методів: біржового аукціону або фіксованої ціни.
Біржовий аукціон проводиться, якщо на чергову пропозицію маклера відгукнулося декілька брокерів або пропозиція не знайшла зацікавлення. У таких випадках маклер за вказівками (жестами) брокера-продавця піднімає (знижує) ціну товару до рівня, що його влаштовує.
Оборудки з негайним постачанням укладаються тільки на наявний товар, який передається покупцеві негайно після реєстрації оборудки. Форвардні оборудкиукладаються щодо товару, який продукується ритмічно і може бути поставлений покупцеві у найближчі періоди.
Відповідно до умов ознайомлення оборудки з реальним товаром бувають:
- без попереднього ознайомлення з товаром - такі, що укладаються щодо широковідомих товарів із стандартними якісними характеристиками (шоколад, вино, горшка тощо);
- на основі попереднього ознайомлення з усією партією або відібраними зразками товарів - такі, що укладаються щодо товарів широкого вжитку на вітчизняних біржах;
- за стандартними параметрами товарів - такі, що укладаються щодо товарів із стандартними показниками якості (пшениця, вугілля, метали тощо);
Залежно від характеру формування контрактної ціни розрізняють оборудки з реальним товаром, що укладаються:
- за ціною, зафіксованою на момент укладання оборудки;
- за ціною, що сформується у майбутньому - на момент постачання, на момент проведення розрахунків (оборудки типу "он кольн").
На вітчизняних товарних біржах широкого розповсюдження набули оборудки реального товару із особливими умовами. Серед таких розрізняють:
- біржові бартерні оборудки - ті оборудки, в яких продавець одночасно виступає покупцем, іншого товару на визначену суму;
- оборудки з умовою обумовлюють купівлю (продаж) одного товару тільки за умови продажу (купівлі) визначеної кількості іншого товару; на відміну від біржового бартеру розрахунки щодо цих оборудок носять грошову форму;
- оборудки із завдатком передбачають отримання від контрагента грошового або товарного завдатку як гарантії виконання ним своїх зобов'язань.
Ф'ючерсні (відтерміновані) оборудки укладаються на біржах стосовно не реального товару, а контрактів щодо такого у майбутньому періоді.На відміну від широко індивідуалізованих оборудок із реальним товаром ф'ючерсні оборудки і відповідні їм контракти є максимально стандартизованими.
Ф'ючерсний контракт стандартизується за такими параметрами:
- кількість товару - стандартний лот;
- основний якісний стандарт - (базисний сорт, марка або інший якісний параметр);
- базис постачання товару - умова ІНКОТЕРМС;
- довжина позиції - термін дії контракту;
- останній день торгівлі контрактом - день, протягом, якого сторони ще можуть здійснювати біржові операції в межах даного контракту;
- останній день постачання товару під час реалізації контракту - момент переходу ф'ючерсного контракту в розряд контракту з реальним товаром.
Складність реалізації ф'ючерсного контракту як безтоварного полягає у спеціальній процедурі ліквідації, що може бути виконана тільки двома шляхами - шляхом укладання оберненої, офсетної оборудки або шляхом поставки реального товару проти ф'ючерсних зобов'язань (тендер).
У практиці біржової торгівлі розрізняють три основних види опціонних оборудок: простий, подвійний і кратний опціон.
За простого опціону його покупець займає одну з позицій в контракті і зобов'язує контрагента виконати свої зобов'язання. Існують два різновиди простого опціону: короткий (опціон-запит) і довгий (опціон-пропозиція). За несприятливих кон'юнктурних умов покупець опціону має право не використовувати своїх прав (відійти від оборудки), без сумніву, загубивши при цьому оплачену премію (опціон).
За подвійного опціону його покупець одночасно має право зайняти на свій вибір коротку або довгу позицію в контракті після сплати премії обом контрагентам основної біржової оборудки.
Кратний опціон передбачає право його покупця за додаткову оплату у кратну кількість разів збільшити обсяг лоту в контракті (обсяг товарної партії) .
Біржові угоди.
Біржева угода - це погодження про взаємну перевагу прав і обов'язків відносно біржового товару, допущеного по обігу на біржі, яке знаходить відображення в біржовому договорі, укладеного учасниками біржової торгівлі в ході біржових торгів.
Для угод, укладених на товарних біржах, характерні такі риси:
- угода повинна бути погодженням про купівлю - продажу біржового товару з терміновою поставкою або в певний термін;
- порядок укладання договору відповідає законодавству про біржову торгівлю, а також правилам торгівлі конкретної біржі;
- учасники біржової угоди є учасниками біржових торгів;
- угода виконується по за біржею;
- угода полягає обов'язковій реєстрації згідно встановленим правилам;
- біржа є гарантом виконання угод, зареєстрованих на її торгах;
- біржа має право використовувати санкції до учасників біржової торгівлі, які здійснюють небіржеві угоди;
- біржові угоди не можуть здійснюватись від імені і за рахунок біржі, укладання угод - це функція учасників біржових торгів, як правило членів біржі і брокерів, які виступають в ролі посередників. Для того щоби угоди мали єдину правову основу, кожною біржею розробляються спеціальні правила, які регулюють відносини між контрагентами з приводу:
- підготовки угоди;
- безпосереднього здійснення угоди;
- оформлення укладеної угоди;
- її виконання;
- розрахунків по угодах;
- відповідальності за їх виконання і рішення спорів по угодах.
Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При укладанні угоди сторони погоджують між собою її зміст, тобто коло питань, які вирішуються при її укладанні. Умовами змісту угоди є:
- назва товару,його якість,цільність товарів (партія товару, лот/, ціна і форрма оплати за куплений товар;
- базис поставки (розподіл витрат по транспортуванню, зберіганні і страхуванню товару);
- місце знаходження (пункт поставки товару термін виконання угоди і умови поставки.
Якість товару засвідчується спец.документами,які продавець зобов'язаний
представити до початку торгів.
Суттєвим моментом угод є ціна товару. Клієнт брокерської контори,
доручаючий укласти угоду, може встановити певні вимоги відносно ціни товару. При цьому слід знати, що угода може укладатись:
1.По по точній ціні біржового товару (ціна, зафіксована в момент укладання
угоди).
2. По заданній ціні.
3. По лімітній ціні (від і до).
4. По ціні на певну дату.
5. По довідковій ціні,зафіксованій на момент відкриття або закриття
торгів.
Види біржових угод.
Розрізняють біржеві угоди:
а) з реальним товаром
б) без реального товару.
Простим видом угод з реальним товаром є угоди з терміновою поставкою.
Угодами на готівковий товар називають такі угоди,які здійснються на
товар, що знаходиться на час торгу на території біржі в належних їй складах або очікується на біржу в день торгу до закінчення біржових зборів, а також на товар, який знаходиться в дорозі; на відвантажений або готовий до відвантаження товар, який знаходиться на складі продавця.
Друга різновидність угод з реальним товаром вважаеться форвардні або
строкові угоди, тобто взаємна передача прав і обов'язків відносно товару з відстрочкою поставки. Така угода оформляеться договором поставки.
По мірі розвитку ринкових відносин форвардні угоди повинні стати основним
видом угод.
Угода під заставу - це договір, в якому один контрагент виплачує іншому в
момент його укладання суму, взаємовизначену договором між ними в якості гарантії виконання своїх обов'язків.
Розрізняють: - угоди під заставу на покупку угоди під заставу на продаж.
Угода з премією - це договір при якому один із контрагентів на основі
особливої заяви до певного дня за встановлену винагороду отримує право вимагати від свого контрагента або виконання зобов'язання по договору, або зовсім відмовитись від угоди.
У випадку, коли продавцю вигідніше заплатити премію, ніж виконувати
зобов'язання по поставці, використовуються форвардні, або строкові угоди з премією.
Бартерна угода - це погодження на товарообмінні угоди з передачею права
власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін), тобто угоди,при яких "товар" обмінюється на "товар" або товар + гроші.
Ф'ючерські угоди – уявляють собою взаємну передачу прав і обов’язків відносно стандартних контрактів на поставку біржового товару.
Їх завданням, як правило, є не покупка або продаж, а виявлено ціни,
страхування угод з наявним (реальним) товаром або отримання в ході перепродажу або після ліквідації угод різниці від бажаної зміни цін.
У практиці біржової торгівлі щоденно укладається і згодом здійснюється виконання різних за характером і змістом біржових оборудок. Внутрішні відмінності у змістовому наповненні окремих оборудок викликають розмаїття і специфічні особливості комерційних операцій, що протікають на товарних біржах.
Результатом зустрічних зусиль біржових посередників щодо купівлі-продажу партій товарів чи сировини є укладнення біржевої оборудки.
Біржова оборудка – це дія, скерована на регулювання прав і обов’язків сторін щодо купівлі-продажу, постачання або обмінну товарів, допущених до біржових торгів, яка відбулась між учасниками біржового торгу і зареєстрована у вигляді біржового договору у встановлені строки.
Біржова оборудка повинна бути укладеною між сторонами під час біржового торгу в операційному залі і не підлягає нотаріальному засвідченню, крім деяких біржових оборудок, одним із учасників якиї є закордонний контрагент.
Оборудки, укладені до початку біржового дня; за участю не членів біржі; цілком незареєстровані або несвоєчасно подані до відділу реєстрації біржі; укладені з порушенням біржового законодавства чи правил роботи конкретної біржі вважаються позабіржовими, і на них не розповсюджуються гарантії біржі.
Оборудки з реальним товаромподіляютьза термінами постачання, за умовами ознайомлення з товаром, за характером формування ціни, за особливими умовами виконання.
|