Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Акредитивна форма розрахунків

Поряд з банківськими переказами акредитив є однією з основних форм розрахунку в міжнародній торгівлі. На відміну від банківського переказу, що не регламентований міжнародним торговим правом, стосовно акредитива існує систематизація міжнародних торговельних порядків, відома як «Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів», що видаються Міжнародною торговельною палатою.

У розрахунках застосовуються в основному два види акредитивів:

· документарні (товарні) акредитиви, виплати за якими обумовлені наданням комерційних документів;

· грошові (чисті) акредитиви, виплати за якими не обумовлені наданням комерційних документів. В зовнішній торгівлі використовуються переважно документарні акредитиви.

Основними учасниками міжнародних розрахунків з використанням акредитива є:

· розпорядник - особа, що дає доручення банку на відкриття акредитиву (зазвичай покупець);

· банк-емітент - банк, що відкриває акредитив від свого власного імені чи на прохання розпорядника акредитива;

· бенефіциар- особа, на користь якої відкривається акредитив і яка зобов'язана представити в банк - емітент або в банк, який авізує, документи, що підтверджують виконання умов, передбачених акредитивом (зазвичай продавець);

· банк що авізує- банк, що відповідно до доручення банку-емітента повідомляє бенефіціара про відкриття акредитива на його користь і робить виплату за акредитивом.

Порядок здійснення платежів показаний на рис. 11.8.

 

 

Рис. 11.8 - Схема акредитивної форми розрахунку:

1 - контракт між продавцем і покупцем на постачання визначеного товару;

2 - постачання товару від продавця до покупця;



3 - заява на відкриття акредитиву;

4 – передача акредитива для перевірки продавцю;

5 - надання необхідних документів про відправлення товару для отримання платежу в банк що авізує ;

6 - переказ платежу за акредитивом за наданими продавцем документами між банком, що авізує, і банком-емітентом

 

Продавець і покупець погоджують і включають у контракт умови, що підписується між ними, розрахунку акредитивом. У термін, встановлений у контракті, покупець звертається у свій банк А с проханням відкрити акредитив на користь продавця, що є одержувачем грошей. Банк, що відкриває акредитив, погоджує з покупцем умови майбутнього акредитиву, включаючи вартість послуг банків, що беруть участь у розрахунках. При цьому зміст акредитива повинен суворо відповідати умовам, що зазначені в підписаному договорі купівлі-продажу.

Акредитив являє собою заповнений на формалізованому бланку договір, у якому банк бере на себе зобов'язання сплатити зазначену в ньому суму після отримання наданих продавцем документів, що підтверджують постачання продавцем товару. Банк-емітент А направляє акредитив продавцю через банк-кореспондент Б в країні продавця.

Якщо банк-емітент А призначив банк-кореспондент Б банком, що авізує, і цей банк взяв на себе такі функції, то він з розумною старанністю перевіряє за зовнішніми ознаками дійсність акредитиву, авізує його (підтверджує свою участь у розрахунковій операції), роблячи на ньому відповідну позначку, і направляє продавцю. Продавець, у свою чергу, ретельно перевіряє зміст акредитиву на відповідність умовам підписаного контракту і, переконавшись в такій відповідності, постачає товар і направляє в банк, що авізує, документи, які підтверджують виконання контрактних зобов'язань. Банк Б, що авізує, перевіряє зовнішню відповідність отриманих від продавця документів умовам акредитиву і передає їх банку-емітенту А. Банк-емітент, зі свого боку перевіряє отримані документи і, переконавшись в їх відповідності умовам акредитиву, повідомляє про оплату банку, що авізує, який інформує продавця про зарахування на його рахунок суми за постачання товару.

Форми акредитивів

Виходячи зі сформованої міжнародної практики, у залежності від домовленості між сторонами договору купівлі-продажу про момент прийняття на себе ризику розрізняють такі форми акредитивів:

· відкликні (rеvосаblе);

· безвідкликні (іrrеvосаblе).

Під відкликним акредитивом розуміють акредитив, що може бути в будь-який момент змінений чи відкликаний банком-емітентом за дорученням покупця без попереднього повідомлення продавця-бенефіціара. Відкликний акредитив не надає бенефіціару достатнього забезпечення. Він ніколи не підтверджується банком-кореспондентом і може застосовуватися лише в ділових відносинах між партнерами, що заслуговують взаємної довіри. Зараз час відкликний акредитив використовується доволі рідко. У випадку, якщо в дорученні на відкриття акредитиву не зазначено, що він відкликний, акредитив вважається безвідкличним.

Під безвідкличним акредитивом розуміють акредитив, що не може бути змінений чи анульований без згоди продавця-бенефіціара. Він забезпечує продавцю високий ступінь упевненості, що його постачання чи послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитиву, та у випадку, коли представлені всі передбачені документи і складає тверде зобов'язання платежу банку-емітента.

Для зміни чи анулювання умов акредитиву при безвідкличному акредитиві потрібна згода як бенефіціара, так і відповідальних банків.

Виходячи з додаткових зобов'язань, безвідкличні акредитиви, у свою чергу, поділяють на: підтверджені й непідтверджені (соnfirmed /nоt соnfirmed).

При безвідкличному непідтвердженому акредитиві банк-кореспондент лише авізує продавцю відкриття акредитиву. При цьому він не бере на себе жодного зобов'язання платежу і не зобов'язаний його виконати за документами, наданими продавцем.

Безвідкличний підтверджений акредитив - акредитив, підтверджений банком-кореспондентом, що тим самим зобов'язується сплатити продавцю за документами що відповідають акредитиву і поданій вчасно. Безвідкличний підтверджений акредитив надає перевагу продавцю: перед ним відповідає не тільки банк-емітент, але і банк, що підтвердив акредитив.

За засобами забезпечення платежу акредитиви поділяються на такі форми:

- покриті (раid);

- непокриті (unраid).

Покритимивважаються акредитиви, при відкритті яких банк-емітент попередньо надає в розпорядження виконуючого банку коштів в сумі акредитиву на термін дії зобов'язань банку-емітента з умовою можливості їх використання для виплат по акредитиву. При відсутності попереднього переказу коштів акредитив вважається непокритим. Відповідно до непокритого акредитиву банк-емітент надає банку, що авізує право списувати всю суму акредитиву з рахунку банку-емітента, що знаходиться у нього.

Використання покриття призводить до фактичного заморожування коштів покупця на період, починаючи з відкриття акредитиву до виплати коштів за ним. При відкритті покритого безвідкличного акредитиву банк покупця бронює кошти клієнта для покриття акредитиву на особливому рахунку. Після закінчення дії акредитиву невикористана частина чи вся сума акредитиву відновлюється на рахунку клієнта.

Види акредитивів

У залежності від передбачуваного засобу виконання акредитиву розрізняють такі основні їхні види:

· «з червоним застереженням»;

· револьверний;

· резервний;

· переказний (трансферабельний) акредитив.

Акредитиви з «червоним застереженням» (Red Clause letter of credit) чи «акредитиви, що достроково відкриваються» (anticipatory credit ) мають таку назву в зв'язку з тим, що зазвичай спеціальне застереження оформляється за допомогою червоної смуги. Його суть полягає в такому: цей акредитив частково виконується достроково після надання не відвантажувальних документів, а складської розписки чи векселю, але при наданні відвантажувальних документів надається цілком. При даному виді акредитиву продавець може вимагати від банку-кореспондента аванс на визначену суму, призначений для фінансування виробництва чи споживання товару, що постачається за акредитивом, а також для закупівлі та оплати товару перед відвантаженням покупцю.

Револьверний акредитив (revolving letter credit) - акредитив, що відкривається не на повну суму, а на частину платежів і автоматично поновлюється у міру здійснення розрахунків за чергову партію товару, у межах установленої загальної суми ліміту і терміну дії. Він відкривається при рівномірних постачаннях, розтягнутих у часі, з метою зниження зазначеної в ньому суми і може відновлятися у відношенні суми і терміну. При його відкритті не потрібно щораз відкривати новий акредитив.

Резервний акредитив чи акредитив «стенд-бай» («Stand-Ву Credit) - являє собою зобов'язання банку здійснити платіж у випадку відмови від платежу з боку розпорядника акредитиву і по своїй суті є банківською гарантією. Використання термінів «резервний акредитив» чи акредитив «стенд-бай» обумовлене тим, що право більшості штатів США забороняє банкам надавати гарантії, тому ними використовується така форма, як резервний акредитив.

Під переказним чи трансферабельним акредитивом (transferable letter of credit) розуміють акредитив, бенефіціар якого має право дати вказівку банку, що авізує, перевести акредитив цілком чи частково на іншу особу зі збереженням його умов. Як тільки торговий посередник отримав від банку повідомлення про відкриття на його користь акредитиву, він може доручити останньому перевести акредитив на свого експортера. Передати акредитив можна цілком чи частинами одному чи декільком третім особам. Останні не мають права подальшого переказу трансферабельного акредитиву.

Розрахунки у формі інкасо

У банківській практиці досить широко використовується така форма розрахунків, як інкасо (соllесtion). Практика розрахунків за допомогою інкасо систематизована Міжнародною торговельною палатою у вигляді стандартних міжнародних правил у публікації «Уніфіковані правила по інкасо». Учасниками міжнародних розрахунків з використанням інкасо є:

· довіритель - особа, що надає доручення по інкасо своєму банку. Зазвичай довірителем є продавець товару;

· банк-ремітент - банк, якому довіритель доручає операцію по інкасо;

· банк, що інкасує, - будь-який банк, що бере участь в операції по інкасо і не є банком-ремітентом;

· банк, що надає - банк, що інкасує, що робить представлення платнику;

· платник - особа, яка повинна здійснити платіж чи акцептувати переказний вексель за наданими документами.

Як правило, платником є покупець товару.

Техніка здійснення платежу при інкасовій формі розрахунків показана на рис. 11.9.

Рис. 11.9 - Схема інкасової форми розрахунку:

1 - контракт між продавцем і покупцем на постачання визначеного товару;

2 - постачання товару від продавця до покупця;

3 - подання в банк-ремітент інкасового доручення і комплекту документів, що підтверджують відправлення товарів;

4 - передача інкасового доручення і комплекту Документів у банк, що інкасує;

5 - надання необхідних документів про відправлення товару покупцю для перевірки;

6 - підтвердження платежу покупцем;

7 - повідомлення про платіж банку-ремітента і продавця

 

Продавець відповідно до умов контракту відвантажує покупцю товар і направляє в банк-ремітент інкасове доручення. До нього продавець додає комплект комерційних і фінансових документів, що свідчать про відвантаження.

Банк-ремітент Б, одержавши інкасове доручення, формально перевіряє наявність перерахованих у ньому документів та їхню форму. Він не зобов'язаний перевіряти правильність їхнього змісту, і не несе за це відповідальність.

Потім банк-ремітент пересилає інкасове доручення банку, що інкасує, А також формально перевіряє отримані документи, передає їх для перевірки продавцю і переказує гроші через банк-ремітент. Платник ретельно перевіряє відповідність змісту документів контрактним умовам і, переконавшись, що постачання зроблене відповідно до умов контракту, акцептує документи, підтверджуючи згоду на вже зроблений платіж. Тільки після здійснення покупцем платежу банк, що інкасує, А ставить на документах оцінку про оплату і передає їх покупцю для отримання вантажу у перевізника.

Банк, що інкасує, направляє банку-ремітентові повідомлення про зроблений платіж, а він, у свою чергу, зараховує кошти на рахунок продавця й інформує його про їх надходження.

Види інкасо

Розрізняють два види інкасо: чисте і документарне.

Під чистим інкасо розуміють інкасо, при якому платіж чи акцепт переказного векселю здійснюється при наданні фінансових документів, не супроводжуваних комерційними документами. При цьому фінансові документи включають переказні і прості векселі, чеки, платіжні розписки чи інші документи, які використовують для отримання платежів. Комерційні документи - це рахунки-фактури, транспортні, страхові та інші документи, що не є фінансовими.

При чистому інкасо продавець безпосередньо направляє комерційні документи покупцю, передаючи йому контроль над товарами, і при цьому не вимагає як попередню умову платежу чи акцепту векселю.

Під документарним інкасо розуміють інкасо, при якому платіж чи акцепт перекладного векселю здійснюється при наданні фінансових документів, супроводжуваних комерційними документами, чи при наданні комерційних документів, не супроводжуваних фінансовими документами.

Документарне інкасо є операцією, у якій банк діє як посередник між продавцем і покупцем. Банк отримує інкасо разом з інструкціями від продавця і надає документи, що є доказом фактичного постачання товару, покупцю в обмін на платіж чи акцепт векселю відповідно до інструкції принципала. Існує кілька видів документарного інкасо (таблиця 11.1).

 

Таблиця 11.1 Види документарного інкасо

Вид документарного інкасо Коротка характеристика
Вручення документів проти платежу - Dосumеnts Аgаinst Рауmеnt (D/Р) Документи на товар передаються покупцю проти платежу, що може бути здійснений негайно чи за першою вимогою або по прибуттю товару
Вручення документів проти акцепту - Dосumеnts Аgаinst Acceptance(D/А) Документи передаються проти акцепту тратти (перекладного векселю) чи виписки простого векселю
Вручення документів проти листа про прийняття зобов'язання - Dосumеnts Аgаinst Engagement Документи видаються проти надання письмового зобов'язання оплатити товар у визначений день у подальшому, підписаного покупцем чи банком покупця

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2018 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.