Розрахунки при розстрочках платежу

Розстрочки платежу є основною формою комерційних (товарних) кредитів, коли продавець постачає покупцю товар і погоджується на те, що платежі за товар будуть здійснюватися поетапно з нарахуванням банківських відсотків на суму кредиту, що залишилася, з моменту постачання товару.

Значними проблемами таких розрахунків є гарантія платежів і забезпечення їхньої максимальної зручності, як для продавців, так і для покупців. Ці проблеми вирішуються за допомогою векселів, що є письмовими зобов'язаннями боржника сплатити кредитору у встановлений термін у визначеному місці зазначену у векселі суму. Наприклад, покупець може виписати кілька піврічних векселів на користь продавця, що у сумі покривають вартість поставленого товару і відсотки по наданому кредиту.

Зручність векселів як способу гарантії платежу полягає в тому, що вони можуть служити і засобом розрахунків. Кредитор, що володіє векселем, може зробити на ньому передавчий напис (індосамент) на користь іншої особи. Власник векселя не обов'язково повинний чекати настання терміну платежу, він може заздалегідь продати його банку за меншу суму, але отримати гроші відразу.

Застосування векселів при розрахунках по кредитах за поставленні товари має ряд недоліків:

· не завжди можливо для продавця повідомити покупцю точну суму векселю до відвантаження товару;

· після виписки векселю покупець повинний переслати його для перевірки продавцю, а потім підписати та авалювати у банку, що забирає визначений час.

Тому в комерційних розрахунках застосовують переказні векселі (тратти). На відміну від простих векселів тратти виписуються продавцем товару - трасантом і є безумовним його наказом платнику - трасатові, яким є банк, що акцептує тратти, покупця, платити пред'явнику тратт визначені в них суми в зазначений термін.

Передбачений векселем чи траттою платіж може бути забезпечений авалем - гарантією платника чи іншого банку. Аваль - це самостійне безумовне зобов'язання банку виплатити грошові суми на першу вимогу власника векселя чи тратти.

Простий вексель і тратта, щоб бути дійсними, повинні містити визначений набір реквізитів. Так, у перекладному векселі (тратті) повинне бути зазначене таке:

· найменування;

· розпорядження про сплату визначеної суми;

· найменування платника;

· терміни й місце платежу;

· указівка того, кому чи за наказом кого повинен бути здійснений платіж;

· дата і місце складання документа, підпис трасанта.

У 1936 р. СРСР, приєдналася до Женевської конвенції 1930 р., що установила Єдиний закон про простий і переказний векселі. Зазначена Конвенція призначена для вирішення суперечок, що виникають між учасниками вексельного обігу при застосуванні законів, що діють у різних державах.

Документи, використовувані при розрахунках

При постачаннях товарів за контрактом і при розрахунках за товари використовуються комплекти документів, що перераховуються в контрактах, що укладаються.

У комплект платіжних документів входять такі основні групи:

1.Товаросупроводжувальні документи:

1.1.Специфікація, що підтверджує, що товар поставлений за номенклатурою та в кількості, передбаченій контрактом.

1.2. Сертифікат якості, що засвідчує, що товар перед відвантаженням перевірений постачальником на відповідність технічним вимогам контракту.

1.3. Пакувальний лист, у якому вказується, у яких вантажних упакуваннях міститься який товар і в якій кількості.

2. Товаророзпорядчі документи:

2.1. Транспортний документ, що підтверджує відправлення вантажу на визначеному транспортному засобі.

2.2. Страховий договір чи сертифікат, що засвідчує, що товар застрахований від транспортних ризиків відповідно до умов контракту.

3. Рахунок-фактура.

Продавець і покупець визначають у контракті, які документи входять до складу товаросупроводжувальних. Зазвичай комплект таких документів міститься у вологозахисному упакуванні й надійно кріпиться до транспортних місць.

Платіжні документи, що пересилаються експортером імпортеру при банківських переказах, через банк при акредитивах та інкасо, є одночасно і товаророзпорядчими документами, що дозволяють отримати товар у перевізника відповідно до базисних умов постачання. Коли товар перебуває в дорозі від продавця до покупця, транспортні товаросупроводжувальні документи є уособленням товару і за ними можна здійснювати угоди.

У розрахунках при здійсненні зовнішньоторговельних операцій найважливішим документом є рахунок-фактура, що направляється продавцем покупцю з метою одержання грошей чи інших грошових зобов'язань за постачання товарів, надання послуг і в порядку інших взаєморозрахунків.

На практиці застосовуються також рахунки-проформи, передані покупцю з інформаційними цілями і такі, що не передбачають платежів на підставі їх надання.

Додатково до складу платіжних документів у контракт можуть бути внесені й інші документи:

· комплектувальна відомість, що вказує, якими частинами комплектного постачання є частини, що постачаються, і деталі;

· сертифікат походження товару, що завіряється консульством країни імпортера в країні експортера і підтверджує, що товар виготовлений у країні експортера;

· акт остаточного приймання товару представниками покупця в країні експортера.

Міжнародні грошові перекази по системі SWIFТ

Сьогодні все більшого поширення набувають перекази за системою SWІFТ (Sосіеtу fоr Worldwide Interbank Financial Telecommunication) - міжнародної міжбанківської організації з фінансових розрахунків по телекомунікаційних мережах. Вона була створена в 1973 р. представниками 240 банків 15 провідних західних країн; зареєстрована в Брюсселі; почала свою діяльність у 1977 р.; зараз охоплює понад 3500 банків у 90 країнах світу. По суті, SWІFТ являє собою кооперативне товариство банків-учасників, що організувало комп'ютеризовану міжнародну мережу зв'язку з метою підвищення ефективності управління банками і прискорення переказів міжнародних платежів між ними. Ці поліпшення досягнуті завдяки використанню систем комп'ютеризації банків-учасників, пов'язаних між собою за допомогою міжнародних телекомунікаційних ліній. На сучасному етапі близько 90% усіх розпоряджень надходять по системі SWІFТ.

Швидкість проходження переказів по системі SWІFТ набагато вища, ніж звичайних телеграфних, оскільки вони не тільки мають специфічний формат, але і здійснюються на спеціальному обладнанні, що дозволяє здійснювати платежі в автоматичному режимі між банками-учасниками системи протягом декількох хвилин. Час находження повідомлення пріоритету N (normal) - до
20 хв., пріоритету U (ungent) - до 3 хв.

Пріоритетні повідомлення системи SWІFТ називаються міжнародними експрес-переказами. Розходження між простим і терміновим повідомленнями системи SWІFТ полягає у швидкості дій по виконанню розрахунків, а не в часі, що необхідний для передачі даних.

ЛІТЕРАТУРА

1. Внешнеэкономический толковый словарь / Под ред. И.П.Фаминского. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 512 с.

2. О.П.Гребельник, О.О. Романовський. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Деміур, 2003. - 296 с.

3. Гамов Н.С., Третьяков А.С. Внешнеэкономическая деятельность. Теория. Практика. Маркетинг: Учебное пособие. - З.: ИПК «Запоріжжя» — РИО «Издатель», 1998. – 171 с.

4. Иванова М.Б. Внешнеэкономическая деятельность: Учебное пособие. — М.: Издателство РИОР, 2004. — 105 с.

5. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность. Инкотермс 2000: Учеб. пособие. - М.: Дашков и К, 2002.

6. Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учеб. - М.: Юристъ, 1998.

7. Школа І.М., Козленка В.М. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. — Чернівці, 1996. — С.155-162.

8. Герчикова И.Н. Организация и техника внешнеэкономических операций на капиталистическом рынке. — М., 1992.

Контрольні питання:

1. Види договорів закупівлі-продажу

2. Основні пункти контракту (перелік)

3. Групи термінів Інкотермс (перелік)

4. Преамбула контракту (сутність)

5. Предмет контракту (сутність)

6. Арбітраж (сутність)

7. Інкотермс (сутність)

8. Термін постачання (визначення)

9. Дата постачання (визначення)

10. Порядок здачі і приймання товару

11. Форс-мажорне застереження (сутність)

12. Що обмовляється в статті контракту умови платежу (перелік)

13. Тверда (фіксована) ціна (визначення)

14. Ціна з наступною фіксацією (плаваюча ціна)

15. Змінна ціна

16. Види валютних ризиків (перелік)

17. Види валютних застережень у контракті

18. Види акредитивів

19. Акредитивна форма розрахунків (сутність)

20. Інкасова форма розрахунків (сутність)

21. Вексельна форма розрахунків (сутність)

ТЕМА 12