Методи історії економіки та економічної думки.

Дане питання слід розглядати як продовження та розвиток основних положень попереднього питання, зокрема, як новий, після висвітлення суті методології, крок у пізнанні історичних змін в розвитку господарської сфери. Методи історико-економічної науки сприймаються як сукупність засобів необхідних для отримання нових знань. В зв’язку з цим слід розпочати вивчення цього питання з пошуку відмінностей між методологією та методами історико-економічних досліджень, показати різний рівень (глибину та масштабність) притаманного їм інструментарію пізнання.

Традиційно під методами наукового аналізу розуміють сукупність взаємопов’язаних правил послідовне виконання яких відкриває доступ та забезпечує збільшення точних (істинних) знань. Вибір методів залежить від методології, на якій ґрунтується дослідження, та предмету наукового аналізу. Студентам слід показати чому і як названі фактори впливають на вибір методів історико-економічного пізнання суспільних процесів.

При цьому слід урахувати відмінність між засобами пізнання, які входять до методології наукового дослідження та тими що відносяться до методів наукового пошуку. Якщо методологія передбачає використання базових підходів (способів) та принципів наукового аналізу, фундаментальних теоретичних положень (аксіом даної науки) і орієнтована на встановлення глибинних закономірностей, то до арсеналу методів пізнання відносять правила і процедури відбору подій та фактів, прийоми аналізу емпіричних даних, виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Методи спрямовані на вивчення фактів та подій, в яких проявляються внутрішні закономірності на виявлення скоріше прикладних ніж фундаментальних залежностей. Тому у методах аналізу вбачаємо сукупність правил та процедур відбору фактів і подій, прийоми аналізу емпіричних даних, встановлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків тощо. В методах історико-економічних досліджень знаходять своє відображення усі методологічні підходи, серед яких особливе значення має єдність історичного та логічного принципів аналізу.

Серед методів, що використовуються історико-економічною наукою слід виділити методи емпіричних досліджень історичного розвитку господарської сфери суспільств. Необхідно вияснити чому слід розпочати дослідження господарських процесів та явищ з їх реального прояву, чому такий підхід дозволяє дати їм характеристику в цілому. Важливо розкрити зміст емпіричних методів – спостереження, порівняння, вимірювання, систематизація – подій та фактів та особливості їх застосування при вивченні історичного розвитку господарських систем.

З метою розкриття особливостей емпіричних методів важливо вказати на основні джерела, з яких черпаються відомості про перебіг фактів та подій в господарській системі суспільств, назвати основні прийоми та правила роботи з носіями економічної інформації. До особливостей застосування емпіричних методів в історико-економічних дослідженнях слід віднести також економічну компаративістику, сутнісність та значення якої необхідно всебічно розкрити студентам. В оцінці історичних фактів та подій певну роль відіграють кліометричнідослідження, що проводяться в рамках так званої нової економічної історії. Необхідно навести приклади таких досліджень, розкрити зміст економічної кліометрії та її значення для розвитку історико-економічної науки.

Іншою (окрім емпіричної) характеристикою цілісності господарської системи є її стан на певних етапах історичного розвитку. З цією метою використовується історико-генетичний метод, який можна вважати основним методом історико-економічних досліджень. При встановленні його сутності важливо показати в чому полягає історичність відповідних етапів розвитку господарської сфери суспільств та яку роль при цьому відіграє генезис процесів та явищ. Слід уяснити, що генезис поєднує в собі історичний та логічний аналіз, дозволяє відобразити історичні зміни через сукупність взаємопов’язаних понять та категорій. Необхідно вияснити чому і як історико-генетичний метод пов’язаний з системним аналізом господарської сфери суспільства, показати як за його допомогою здійснюється пізнання взаємообумовленості причин та наслідків протікання господарських процесів.

Специфічним поєднанням емпіричних та теоретичних методів дослідження є метод ідеальних типів. Необхідно розкрити його суть та значення в системному аналізі історичного розвитку господарства суспільств. Як теоретична модель, що якнайповніше відображає певний стан господарської системи (її ідеальний тип), використовується для розкриття особливостей господарської сфери конкретного суспільства на відповідному етапі його історичного розвитку. Слід встановити автора цього методу та час коли він був обгрунтований.

Серед методів історико-економічної науки особливу роль відіграють організаційний підхід та процесний аналіз господарської системи. Їх значимість пов’язана з тим, що господарська система знаходиться у безупинному русі, в стані динаміки. Іншою обставиною, що обумовлює важливість застосування зазначених методів є необхідність відображення свідомої діяльності людей в практичній організації господарювання.

Організаційний підхід передбачає встановлення цілісних (емерджентних) характеристик господарської системи, перш за все цілей що стоять перед нею, господарських форм, що виступають її структурними складовими господарської системи, мотивів діяльності та характеру взаємодії між ними. Для прикладу варто показати особливості структурної організації господарської системи на певних історичних етапах, розкрити причини формування відповідної мети, та мотивів господарської діяльності суб’єктів, характер взаємодії між ними.

Процесний аналіз передбачає вивчення необхідних суспільних умов для виникнення та протікання процесів господарської взаємодії. Такі умови, разом з господарюючими суб’єктами, прийнято називати економічними інститутами даної господарської системи. Студентам необхідно показати роль таких інститутів як власність на засоби виробництва, виробничих, фінансово-грошових, інститутів обміну та інших інститутів в функціонуванні господарської системи. Чому і як відбуваються зміни в економічних інститутах, які приклади вдалих економічних реформ можуть бути наведені. Важливо уяснити місце в історико-економічній науці діяльності людей по реформуванню, або революційній зміні інститутів господарської систем, чому реформи стають невід’ємною складовою історії економіки та економічної думки.

Результатом розгляду даного питання має бути сформованість у студентів розуміння сутності та необхідності використання вкладених вище методів історико-економічних досліджень, здатність вибирати та застосувати ці методи при вивченні тих чи інших сторін господарської системи суспільства. Важливо уяснити, що цілісність господарської системи обумовлює і взаємозв’язок між методами її дослідження, які дозволяють її пізнати в різних аспектах.