Семінарське заняття не передбачене

Методологічні підходи до вивчення курсу історії економіки і економічної думки, розглянуті в попередній темі, спрямовують історико-економічні дослідження до витоків економічних явищ і процесів. Господарство та його історичні типи і форми зароджувалися і розвивалися протягом тривалого історичного періоду. Декілька мільйонів років людина первісного суспільства опановувала способи і механізми упорядкування власного життєзабезпечення. Від привласнювальної господарської діяльності людина переходить до виробничої (відтворювальної), відбувається закріплення різних видів життєдіяльності за окремими людьми, общинами, сім’ями, господарськими спільнотами. Суспільний поділ праці, розвиток первісних форм обміну, власності, влади, інших економічних інститутів починають визначати зміст, характер, результати і напрям розвитку господарської сфери суспільства.

Головна мета даної теми розглянути природу та еволюцію господарства кровнорідної общини, як історично першу форму первісного суспільства.

Господарство первісного суспільства. Неолітична революція.

Вивчення цього питання потрібно розпочати зі з’ясування логічних з причинно-наслідкових зв’язків, притаманних господарській діяльності первісних людей. Зародження господарської діяльності людини хронологічно співпадає з кам’яним віком. Унаслідок використання каменю удосконалюються знаряддя праці, технологія їх виготовлення, що підвищує можливості людини у власному життєзабезпеченні.

Розгляд особливостей привласнювального господарства, причин і наслідків переходу первісного суспільства до осілого способу життя, виникнення і розвитку виробничого господарства важливо здійснювати з урахуванням системного аналізу, що передбачає розгляд господарства як органічної складової первісного суспільства. Зокрема, потрібно звернути увагу на спеціалізацію господарської діяльності як у привласнювальному, так і виробничому господарстві. З’ясувати, чим обумовлена така спеціалізація. Чому господарські спільноти переходять від мисливства і збиральництва до землеробства і тваринництва?

Аналізуючи зміст поняття “неолітична революція”, необхідно зосередити увагу на тих змінах, що відбулися в господарській сфері первісного суспільства під її впливом: зростання чисельності населення, розмірів людських поселень, поділу праці, соціальній диференціації суспільства. Корисний і цікавий матеріал з визначених проблем міститься у навчальному посібнику Павленка Ю.В. “Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства” К.: Либідь, 1999.

Господарське життя первісного суспільства: М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства»

Центральною проблемою даного питання є вивчення спільної господарської діяльності як інтегруючого фактора у розвитку первісного суспільства. Община виступає як найбільш широке та стійке господарське утворення, що визначає існування і функціонування усіх інших господарських одиниць (роду, сім’ї , домогосподарства). Основною функцією общини завжди є її діяльність як центру виробничої спільноти, що намагається привести свій склад, структуру і відносну величину у відповідність з вимогами виробництва. Важливо підкреслити, роль відносини що виникають між общинами. Для поглибленого вивчення ролі первісної общини, як економічного центру первісного суспільства, корисно ознайомитися з матеріалами книги В. Кабо «Первобытная доземледельческая община».

Господарський зв’язок засновується на дар-обміні, виробничій кооперації та взаємодопомозі, існував принцип компенсаційного обміну. Для розкриття змісту цього принципу важливо осмислити суть реципрокного взаємообміну, ролі соціальних цінностей в господарському житті первісного суспільства. Потрібно з’ясувати, чому функціонування реципрокності створює засади соціальної та майнової нерівності в господарстві на рівні роду чи домогосподарства.

Логічним продовженням дослідження взаємодії в господарському житті первісного суспільства є аналіз принципу редистрибуції. Відносини редистрибуції виникають тоді, коли блага общини та додатковий продукт, вироблені колективно, перерозподіляються з общинного центру. Формування такого центру внаслідок закріплення владних функцій за окремими особами, можливість розподіляти колективні блага, привели до відносного їх відокремлення від общини і перетворили на силу, що панувала над нею за допомогою системи “влада-власність”. Детальний розгляд цієї системи доцільно здійснити на основі опрацювання підручника Л.С. Васильєва “История Востока”: В 2 т. – Т.1 М.: Высш. Шк., 2001.

В історії вітчизняної економічної думки серед дослідників господарських процесів і явищ первісного суспільства виділяється постать М.І. Зібера (1844-1888 рр.) випускника і доцента Київського університету. В його праці “Нариси первісної економічної культури” розглядаються різні питання господарського розвитку первісної доби, проблеми економічної культури; власності, відносин у домогосподарстві, різних форм обміну та ін. Тому ознайомлення із зазначеною працею вченого є необхідною умовою поглибленого вивчення даного питання.

Господарство та господарська діяльність суспільств первісної історії України.

При аналізі даного питання важливо підкреслити, що в історичному процесі, що проходив на українських землях знайшли відображення фактично усі відомі археологічні періоди, та їх господарські ознаки, які розглядає історико-економічна наука.

Особливе місце в господарській еволюції суспільств, що існували на території України, посідає Трипільська культура. вона була створена в суспільстві яке досягло високого рівня розвитку і стояло на порозі цивілізації. Потрібно визначити провідні галузі господарської діяльності трипільців, системи землекористування, рівень розвитку знарядь праці. Високий розвиток землеробства, скотарства, зачатки ремесла привели до соціальної диференціації суспільства. В дослідженні історичного шляху культурно-господарської еволюції населення України корисним буде ознайомлення з матеріалами навчального посібника відомого українського економіста С.М. Злупка “Економічна історія України”. К.: Знання, 2006.

Питання для перевірки знань

1. Що є предметом дослідження господарства первісного суспільства?

2. Які основні типи і форми господарств існували у первісному суспільстві?

3. В чому полягають відмінності привласнювального і виробничо-відтворювального господарства?

4. Які передумови неолітичної революції?

5. В чому полягає роль суспільного поділу праці в розвитку господарства первісного суспільства?

6. Якими господарськими і соціокультурними об’єднаннями характеризувалася господарська організація первісного суспільства?

7.У чому суть реципрокного обміну?

8. Які характерні риси системи редистрибуції?

9. В чому полягали особливості господарської діяльності в період первісної історії України?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Проведіть порівняльний аналіз привласнювального і виробничо-відтворювального господарства. Виявіть спільні риси і відмінності.

2. Охарактеризуйте систему господарських відносин, що формувалися в родових, сімейних (домогосподарських), общинних центрах господарського життя первісного суспільства.

3. Проаналізуйте як розвиток реципрокного обміну і система редистрибуції сприяли формуванню влади-власності.

4. Визначне ключові поняття і терміни господарської системи трипільців.

Творчі завдання

1. На основі матеріалу навчального посібника Павленка Ю.В. «Історія світової цивілізації» - К.: Либідь. 1999, С. 229-238 проаналізуйте шляхи розвитку ранньопервісних суспільств.

2. Розгляньте погляди М.І.Зібера на природу і походження обміну, виникнення грошового обміну в первісному суспільстві. У висновку визначте: а) яке значення має ознайомлення з працею вченого; б) що особливо зацікавило в тексті, а що залишилося не зрозумілим? Джерело: Зибер М.И. Избранные экономические произведения В 2-х томах. Т. 2. Очерки первобытной экономической культуры. – М.: Изд. Социально-экономическая литература. 1959, Гл. ІХ. С. 259-344.

3. Проаналізуйте розвиток відносин реципрокності та принципу редистрибуції, визначте їх роль в формуванні системи влади-власності в первісному суспільстві. Джерело: Васильев Л.С. История Востока: В 2-х томах. Т. 1. Учеб. по спец. «История». – 2-е изд. Испр. и доп. – М.: Высш. шк., 2001, Гл. 3. С. 47-55.

Література

1. Історія економіки та економічної думки: Курс лекцій / Авт. кол.: С.В. Степаненко (кер. авт. кол.), В.М. Фещенко, С.Н. Антонюк, Н.О. Тимочко та ін.. К.: КНЕУ, 2006. – С. 68 – 81.

2. Алексеев В.П. История первобытного общества. М.: 2004, С. 3-12, 148-155, 248-258.

3. Васильев Л.С. История Востока: В 2 т. Т. 1. – М.: Высш. Шк., 2001. с. 48-54; 67-71.

4. Зибер М.И. Избранные экономические произведения В 2-х томах. Т. 2. Очерки первобытной экономической культуры. – М.: Изд. Социально-экономическая литература. 1959. С. 72-104; 127-164; 259-344.

5. Злупко С.М. Економічна історія України. – К.: Знання, 2006. С. 35-58.

6. История экономики/ Под общ. Ред. Проф. О.Д. Кузнецовой и проф. И.Н. Шапкина. – М.: ИНФРА. 2002. С. 11-19.

7. Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України: Навч. посібник. – К.: КНЕУ. 2004. С. 11-17.

8. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації - К.: Либідь. 1999. С. 186-196.

9. Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2-х томах. Т. 1. 4-е видання, стереотипне. – К.: Либідь. 2002. С. 39-53.

10. www.aboriginal.narod.ru В. Кабо «Первобытная доземледельческая община».