Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн Європи та США. Становлення системи державного регулювання економіки

Приступаючи до вивчення першого питання, варто звернути увагу на характерні риси світового господарства, зокрема інтенсивний розвиток міжнародних економічних зв’язків між провідними капіталістичними країнами на початку ХХ ст. У зв’язку з цим відбувалося розширення й поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, економічними угрупованнями тощо. Удосконалювався й перебудовувався механізм реалізації міжнародних економічних відносин. Слід проаналізувати основні етапи, особливості становлення світового господарства, зрозуміти, що ці процеси базувалися в поглибленні міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації фінансово-економічних зв’язків, збільшенні відкритості національних економік тощо. Нові відносини закріплювалися формуванням організацій, угод, правових норм, регламентацій та інших світогосподарських інститутів.

Студенти мають запам’ятати, що світове господарство сформувалося на початку ХХ ст., коли провідні капіталістичні країни поділили весь світ, перетворивши його на систему кількох метрополій та колоніальних і залежних від них держав, а вивезення капіталу і широкий міжнародний обмін породили міжнародні монополії. Монополізація виробництва, становлення системи монополістичної конкуренції, посилення економічних функцій держави стали характерними рисами економічного розвитку початку ХХ-го ст.

Далі варто з¢ясувати, чому радикально змінилася система економічного життя? Чому монополія, як форма організації виробництва і капіталу, посіла панівні позиції в соціально-економічному житті провідних країн світу? Необхідно розкрити сутність основних форм монополістичних об’єднань, їх еволюцію, висвітлити зміни у господарській діяльності економічних суб’єктів під впливом державно-монополістичного регулювання економічних процесів. Особливості діяльності таких монополістичних організацій в окремих країнах можна проаналізувати на прикладі військового концерну «Віккерс» (Англія), хімічного концерну «Кульман» (Франція), військових картелей (Німеччина) та інших.



Ці питання досить докладно висвітлені в працях Г. Б. Поляка, А. Н. Марковой «История мировой экономики» (М., 1999), Т. М. Тимошиной «Экономическая история зарубежных стран» (М., 2000), Рондо Камерона «Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней» (М., 2001), М. В. Конотопова, С. И. Сметанина «Экономическая история» (М., 2003).

Необхідно звернути увагу на те, що нова якість ринкової господарської системи суперечила панівній неокласичній доктрині, і вирішити цю суперечність спробували у своїх концепціях одночасно і незалежно один від одного найвідоміші економісти ХХ ст. Дж. В. Робінсон (теорія недосконалої конкуренції), Е. Чемберлін (монополістична конкуренція), Й. А. Шумпетер (ефективна конкуренція). З¢ясувавши основну думку всіх трьох концепцій про те, що конкуренція зберігається і за умов монополізованої економіки, слід зосередити увагу на характерних ознаках кожної із названих теорій.

З метою більш глибокого розуміння якісних зрушень в ринковій економічній системі на межі ХІХ-ХХ ст. та їх впливу на всі сфери життя суспільства надзвичайно важливим є звернення до вивчення специфіки становлення нових форм організаційно-економічної структури економіки провідних капіталістичних країн світу і розкриття цих змін на прикладі господарств США, Англії, Франції та Німеччини.

Вивчаючи економічну політику Т. Рузвельта, якого американська історіографія вважає родоначальником реформаторства в США, потрібно з’ясувати причини реформаторського руху, що дістав назву «прогресивна ера», сутність політики «чесного курсу», її основні ідеї, оцінити позитивні заходи щодо контролю за діяльністю трестів з боку федерального уряду, заходи щодо врегулювання використання й охорони природних ресурсів, зокрема, так званих суспільних земель, які не підлягали продажу в приватні руки.

При цьому варто проаналізувати політику буржуазних реформ адміністрації президента В. Вільсона, яка дістала назву «нова демократія», розкрити її зміст (основна ідея — регулювання конкуренції), показати основні заходи: запровадження прогресивного податку на доходи приватних осіб і корпорацій, скасування антитрестовського законодавства і т.п. Необхідно також зрозуміти суть реорганізації кредитної й банківської системи США, закону Олдрича—Вриланда, закону про створення Федеративної резервної системи (ФРС). Найбільш повно ці питання висвітлюються в таких працях: «История экономики» (Библиотека Гумер htt: // www.gumer.info/bibliotek Buks/Econom/listEk/07.php.) Г. Б. Поляк, А. Н. Маркова «История мировой экономики» (М., 1999).

Далі слід зазначити, що в економічній літературі для пояснення змін, що відбувалися на межі ХІХ—ХХ ст., з¢явився термін “імперіалізм”, а пізніше і теорії імперіалізму, які виходили з економічного і політичного підходів до вивчення державно-монополістичної стадії розвитку суспільств. Важливо розмежувати ці підходи, проаналізувавши основні концепції імперіалізму (Дж. А. Гобсон, Р. Гільфердинг, К. Каутський і В. І. Ленін). Зокрема в марксистській і радикальній економічній думці епоха імперіалізму визначається як панування монополій, що впливають на внутрішню і зовнішню політику країни. Варто розкрити помилковість марксистського трактування імперіалізму як вищої й останньої стадії капіталізму, тези яка не отримала практичного підтвердження.

Слід звернути увагу на те, що монополії того часу відігравали головну роль у формуванні агресивної політики. Важливо зрозуміти причини цієї агресивності, прагнення до переділу світу, особливо для держав, які знайшли пізніше вступили на шлях капіталістичного розвитку (США і Німеччина). Вони швидко просувалися вперед і тіснили зі світових ринків старі капіталістичні країни — Англію і Францію.

У міжнародних відносинах треба зазначити утворення Антанти з урахуванням досягнення компромісів між Англією і Францією, Англією і Росією і простежити загострення суперечностей між двома імперіалістичними блоками (Антантою та Троїстим Союзом) та їхнє суперництво. При цьому слід наголосити, що політика Німеччини неодноразово ставила Європу на межу війни (марокканські кризи, боснійська криза і балканські війни).

Студенти мають чітко зрозуміти суть суперечностей між Німеччиною й Англією, Німеччиною і Францією, Німеччиною та Росією, побачити їхні джерела, цілі й утвердитися у думці, що їх нагромадження й загострення врешті-решт привело світ до війни.

 

11.2. Особливості державно-монополістичного розвитку господарств країн Європейської цивілізації та США.
Причини та наслідки Першої світової війни

Приступаючи до вивчення другого питання, необхідно наголосити, що світові війни ХХ-го ст. стали важким випробуванням для людства, його гуманістичних цінностей, створених протягом усієї попередньої історії. Оскільки війни ХХ ст. набули світового масштабу, слід почати з аналізу причин Першої світової війни, що мала глобальний характер, міждержавних суперечностей щодо сфер економічного впливу, колоніальних загарбань тощо.

Для правильної оцінки зазначених процесів студент має зрозуміти логіку соціально-економічного розвитку індустріальних країн, що приводить до утвердження монополістичних, а потім — державно-монополістичних відносин в економіці провідних країн світу. При цьому необхідно з¢ясувати, чому Перша світова війна прискорила розвиток тенденцій щодо посилення ролі держави в господарському житті країн, поглиблюючи процес формування регульованого капіталізму та створення практично у всіх країнах етатистської системи господарських відносин. Більш глибоко зрозуміти цей період (1914—1918 р.) допоможуть праці Б. М. Туполева «Происхождение Первой мировой войны» (Новая и Новейшая история. —2002. — № 4), Г. А. Кавтарадзе «История экономического развития Запада» (М., 2005), С. Виднянского «Великая война как проявление кризиса эвропейской цивилизации» (к 90-летию начала Первой мировой войны) — http: zerkalo nedeli.com.

Важливе значення має також аналіз соціально-економічних процесів повоєнного розвитку країн, оскільки закінчення Першої світової війни поклало початок докорінним змінам у політиці, економіці, культурі, а також у свідомості, поведінці і повсякденному житті людей.

У перші роки після закінчення Першої світової війни ці процеси стосувалися формування нової системи міжнародних відносин, яка дістала назву «Версальсько-Вашингтонська система». Тут треба звернути увагу на той факт, що почала складатися нова розстановка політичних сил на міжнародній арені, про що свідчили результати роботи Паризької мирної і Вашингтонської конференцій, а також прийняті на них рішення. (Грунтовний аналіз повоєнних економічних відносин міститься у праці видатного економіста двадцятого століття Дж. М. Кейнса «Економічні наслідки Версальського договору» (1919р.). Слід також акцентувати увагу, що суперечності виникали вже при створенні так званої Версальсько-Вашингтонській системи, враховуючи тенденції до перегляду щойно підписаних і затвер­джених Республіканською партією (США) домовленостей.

Крім того, студент має розібратись у причинах і наслідках для Німеччини так званої Рурської кризи (окупація франко-бельгійськими військами Рурського басейну). У цьому плані особливу увагу слід звернути на різке загострення політичної й економічної ситуації в Німеччині в 1923 р., на основні положення ухваленого згодом (1924 р.) «плану Ч. Дауеса» та причини його заміни на план О.Юнга, а аткож на головні рішення Локарнської конференції (1925 р.). Усе це систематизовано викладено в праці по истории Германии — «Германская история в Новое и новейшее время» (в 2 т.; М., 1970. — Т. 2), а також у книзі Рондо Камерона «Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней» (М., 2001).

Також важливо зупинитися на аналізі причин та сутності кризових процесів у Західній Європі та США (1920—1921 рр.), розібратися, які заходи вживалися в той час у Європі і США з метою плавного переведення економіки і суспільства з воєнного стану на рейки мирного розвитку та наскільки ці заходи виявились ефективними. Одночасно варто звернути увагу на особливості шляхів виходу з тогочасної кризи у різних країнах (Франція, Англія, США, Німеччина), які були пов’язані з формами і методами регулювання економіки та взаємодії механізмів ринкової конкуренції.

Характеризуючи економічну думку цього періоду, слід зазначити, що як альтернатива неокласичному напряму досліджень ринкових процесів на початку ХХ ст. формується інституціональний напрям економічної теорії. Важливою його особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально-економічних та політичних чинників, що розглядаються у взаємозв¢язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю суспільства над економікою. Студентам слід розкрити причини виникнення інституціоналізму, його основні напрями: соціально-психологічний (Т.Веблен), соціально-правовий (Дж.Р. Коммонс), емпіричний або кон’юктурно-статистичний (В.Мітчелл), особливості методології досліджень, практичне значення теорій, пояснити причини перетворення інституціоналізму із суто американського явища у провідний напрям економічної думки ХХ - го ст.

Аналізуючи економічний розвиток країн Європейської цивілізації після закінчення Першої світової війни та повоєнної кризи, важливо з¢ясувати причини поступового скорочення державного впливу на економіку в 1924—1929 рр., показати нову роль держави та форми державних регулюючих дій.

Після перших економічних криз повоєнного періоду на Заході почалася смуга стабільності і процвітання — знаменита епоха «prosperity». Студенту необхідно усвідомити, за яких обставин і за рахунок чого в умовах нестабільного суспільства Заходу вдалося досягти стабілізації (1924—1929 рр.) у всіх галузях життя суспільства — в економіці, соціальному житті, у внутрішній і зовнішній політиці, культурі. І чому на зміну стійкому розвитку прийшла в 1929 році глибока економічна криза?

Докладні відповіді на ці питання можна знайти у працях Г. Б. Поляка, А. Н. Марковой «История мировой экономики» (М., 1999), Д. В. Прокудина, Б. М. Меерсона «Лекции по истории западной цивилизации» (http://www.sch57.msk.ru), П. М. Леоненко «Економічна історія» (К., 2004).

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2021 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.