Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства Вивчаючи питання, пов’язані з подіями Другої світової війни (1939—1945 рр.) потрібно насамперед з’ясувати, що призвело до її початку. Найбільш зважений і аргументований підхід до цієї проблеми викладений в останніх дослідженнях, що стосуються історії Другої світової війни, зокрема, у першому томі багатотомного видання «Великая Отечественная война 1941—1945» (М., 1998). Студент повинен чітко уявляти причини і характер цієї війни, її основні етапи та наслідки для воюючих країн.
Для цього важливо проаналізувати стан народного господарства провідних країн світу напередодні війни, з’ясувати причини мілітаризації і її наслідки для економіки капіталістичних країн, а також причини англо-американського співробітництва в цей час у боротьбі проти Німеччини та її союзників. Разом з тим слід звернути увагу на специфіку окупаційної політики агресивних держав і встановлення так званого “нового порядку”.
Далі важливо розкрити економічну і військову підготовку Німеччини до розв’язання Другої світової війни, розібратися, яке значення мав для фашистського блоку розвиток державно-монополістичних форм управління і чому посилилася централізація державно-військово-економічного регулювання і створення надзвичайних органів, яким підпорядковувалось усе народне господарство.
Вельми сконцентрований матеріал з даного питання міститься в дослідженні М. В. Конотопова «Экономическая история» (М., 2003), працях Рондо Камерона «Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней» (М., 2001), а також Т. М. Тимошиної «Экономическая история зарубежных стран» (М., 2000).
Крім того, студент має уявляти розбіжності в методах військово-господарського регулювання Німеччини, США і союзників: якщо в англосаксонських країнах господарсько-мобілізаційні заходи здійснювалися в основному через «угоди» з підприємствами, то в Німеччині — через широке застосування державного примусу. Але результат був однаковий і в Німеччині, і в США: скорочення кількості дрібних і середніх підприємств і дальше посилення могутності монополістичних об’єднань (трестів, концернів і т.д.).
Далі потрібно вивчити все, що стосується завершальної стадії Другої світової війни, і окреслити підсумки війни, що відкривали перспективу в створенні нової системи міжнародних відносин у повоєнний час. Найбільш повно і докладно вони висвітлені в 12-томній «Истории Второй мировой войны: 1939—1945 гг.» (М., 1973—1982) і в «Истории мировой экономики: 1945—1990 гг.» Ван дер Вее (М., 1994). Знання, почерпнуті з цих праць, допоможуть скласти чітке уявлення про підсумки й уроки Другої світової війни, зокрема, про те, що війна спричинила величезні людські, матеріальні, фінансові втрати. За різними оцінками, кількість людських жертв коливається від 45 до 50 млн. осіб. Небаченими виявилися матеріальні втрати. Руйнувань зазнала не тільки Європа, а й Північна Африка, Далекий Схід і Південно-Східна Азія. Після закінчення війни був дезорганізований транспорт, зруйнована інфраструктура, занепало сільське господарство, порушився механізм міжнародних валютних відносин, міжнародної торгівлі тощо.
Студент має чітко усвідомити, що одним з найважливіших наслідків Другої світової війни було посилення її зворотного впливу на економіку, а саме — підпорядкування народного господарства потребам війни, оскільки майже всі галузі економіки тією чи іншою мірою працювали на неї. Важливо пам’ятати, що в ході війни різко посилилося державне реглювання економіки. При цьому використовувалися прямі й опосередковані засоби регулювання для мобілізації резервів робочої сили, сировини, виробничих потужностей, обмеження споживання населення. Внутрішні і зовнішні ресурси спрямовувалися на забезпечення військового виробництва, збільшення випуску військової продукції і посилення збройних сил.
Питання для перевірки знань
1. Які характерні риси світової системи господарства, що склалася на початку ХХ ст.?
2. В чому полягають відмінності політичного і економічного тлумачення сутності імперіалізму, які існували в економічній літературі початку ХХ ст.?
3. Як ви розумієте процес етатизації господарських відносин?
2. Як вплинула Перша світова війна на економічний стан провідних країн світу?
3. У чому полягає основний зміст планів Ч. Дауеса та О.Юнга? Які наслідки для економіки Німеччини мала їх реалізація?
4. У чому сутність «Нового курсу» Ф.Рузвельта?
5. Розкрийте особливості методології кейнсіанства.
6. У чому сутність мультиплікатора інвестицій Дж. М.Кейнса?
7. У чому полягають особливості методу досліджень представників раннього інституціоналізму?
8. Які форми та методи державного регулювання економіки характерні для періоду Другої світової війни?
Навчальні завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте основні риси світового господарства та кризи 1920-1921 рр.
2. Проаналізуйте економічні аспекти Версальського миру та їх відображення у праці Дж. М.Кейнса «Економічні наслідки Версальського договору».
3. Розкрийте теоретичні основи «Нового курсу» Ф.Д.Рузвельта.
4. Поясніть сутність «Великої депресії» та особливості її прояву в європейських країнах.
5. Назвіть основні причини виникнення та сутність німецького тоталітаризму.
6. Розкрийте основні ідеї праці Дж. М.Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей».
7. Охарактеризуйте теоретико-методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму.
8. Проаналізуйте відмінності у баченні ролі держави в економіці кейнсіанською і неоліберальною теоріями.
Творче завдання
Виходячи зі змісту економічної політики США та Німеччини, визначити спрямованість антикризових програм урядів (1933-1936 рр.).
| Основні напрямки економічної політики
| “Новий курс” Ф.Д.Рузвельта
| Економічна програма нацистів
| | Інституційні основи державного регулювання економіки.
Розширення держсектору
Націоналізація підприємств воєнного виробництва
|
|
| | Структурна політика держави.
Картелювання промисловості.
Розвиток галузей воєнної промисловості.
|
|
| | Інвестиційна політика держави
Державне фінансування воєнних виробництв та галузей важкої промисловості
Скорочення інвестицій на розвиток групи “Б”
Державна підтримка фермерських господарств
|
|
| | Фінансова політика держави
Головна мета – бездефіцитний бюджет
Підвищення оподаткування населення
Зниження податків з доходів дрібних та середніх підприємств
Підвищення податків з підприємств з високими доходами
|
|
| | Кредитно-грошова політика держави
Припинення обміну банкнотів на золото
Вилучення золота з обігу
Девальвація грошової одиниці
Державне страхування грошових заощаджень населення
Надання банкам державних кредитів
Встановлення державного контролю над банківською діяльністю
|
|
| | Державне регулювання ціноутворення
Встановлення меж коливання цін на окремі види продукції
Державні закупівлі продукції
|
|
| | Соціальна політика держави
Запровадження пенсійного забезпечення
Скорочення виплат допомоги по безробіттю
Скорочення виплат населенню по соціальному страхуванню
|
|
| | Державне регулювання трудових відносин та зайнятості населення
Організація громадських робіт з метою скорочення безробіття
Запровадження трудової повинності
Підвищення рівня мінімальної заробітної плати
Зниження рівня заробітної плати
|
|
| | Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Покращення платіжного балансу
Організація клірингової системи взаємних розрахунків
|
|
| | Запровадження системи централізованого планування
Розробка планів випуску продукції (асортимент, обсяги, термін)
Планування обсягів поставок продукції по імпорту
|
|
|
Література
1. Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / Під ред С.В. Степаненка. – К.: КНЕУ, 2008. гл. 11.
2. История мировой экономики/ Под ред. Г. Б. Поляка и А. Н. Марковой. – М., 1999. – С. 499 – 523.
3. Історія економічних учень: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ Л. Я. Корнійчук та ін. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 180 – 195.
4. Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей: Реф.-дайдж. / Укл. Фещенко В.М. – К.: АУБ, 1999. – 189 с.
5. Леоненко П. М. , Юхименко П. І. Економічна історія : Навч. посіб.- К. : Знання – Прес, 2004. С. 278 – 300.
6. Проскурин П. В. Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб. – К. :КНЕУ, 2005. С .265-290.
7. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции / Пер. с англ. Вступ. статья и общ. ред. И.М. Осадчей. – М.: Прогресс, 1986. – 472 с.
8. Тимошина Т. М. Экономическая история зарубежных стран: Учебное пособие/ Под ред. проф. М. Н. Чепурина. – М.: Юридический дом «Юстицинформ», 2000. – С. 166 – 181; 238 – 248; 294 – 313; 379 – 401.
9. Толмачева Р. П. Экономическая история: генезис рыночной экономики: Учебник. – М.: Издательско-торговая копорация «Дашков» и К°, 2002. - С. 199 – 238.
10. Экономическая история мира. Европа. — Т. 3 / Под общ. ред. М. В. Конотопова. — М.: Дашков и Ко, 2005.- С. 31- 47; 48 – 61; 62 – 79.
11. Экономическая история : Учебник / С. А. Бартенев. – М.: Экономист, 2004. С. 273 – 289.
| Тема 12. Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)
| (4 години-2 заняття)
План семінарського заняття
|
| Стабілізація і подальший розвиток фінансово-торговельної системи Монетаризм
| |
| Інтернаціоналізація, євроінтеграція та виникнення глобалізації у світовій системі господарства
| |
| Науково-технічна революція 50-70-х років ХХ ст. Концепції НТР
| |
| Особливості змішаної економіки та механізму координації систем розвинутих країн у 50-70-х рр. ХХ ст.
| |
| Економічне зростання США. Теорії економічного зростання та циклу
| |
| «Економічні дива» Німеччини і Японії. Теоретична база реформ
| |
| Кризи національних економік та кейнсіанства у 70-80-ті роки ХХ ст.
| |
| «Рейганоміка» і «тетчеризм» та їх неоконсервативне обґрунтування
| В процесі засвоєння даної теми слід прагнути усвідомити загальну логіку наукового пізнання, насамперед, соціально-економічних, політичних і духовно-культурних закономірностей цивілізаційного розвитку суспільств провідних країн та їх національних економік. Крім того, необхідно розуміти еволюцію економічного розвитку як єдиної системи, яку розвивають багатомірні процеси та визначають різноманітні фактори.
Враховуючи той факт, що предмет нашого курсу переважно зосереджується на розгляді форм господарств та їх відображення в економічній думці, вивчаючи дану тему слід прагнути до з’ясування змістовного наповнення як першого, так і другого елементу, тобто форм і провідних концепцій різних економічних шкіл та напрямів.
Звідси,метою теми є вивчення особливостей еволюції ринкових систем господарств провідних країн світу в період 50-80-х років ХХ ст., з’ясування факторів розвитку цих систем та їх основних господарських форм з відповідною інтерпретацією провідними представниками економічної думки.
Основне завдання полягає у з’ясуванні нових якісних сторін, факторів і форм функціонування та розвитку досліджуваних суспільств, а також у ознайомленні з економічною думкою, яка відображає ці складові розвитку Західної цивілізації. Аналіз історичної визначеності суспільства, є першим кроком в конкретизації нашого предмету. Специфіку та ідентифікацію розвитку господарства та його форм, необхідно окреслювати та встановлювати за рядом процесів та проблем, які мали місце у 50-80-х роки ХХ ст.. Серед них: трансформація та стабілізація фінансової сфери; посилення інтернаціоналізації, розвиток інтеграційних і започаткування глобалізаційних процесів; утворення та поширення наднаціональних інституцій управління світовим господарством; пролонгація науково-технічного прогресу і розгортання сучасного етапу науково-технічної революції; окреслення соціальної зорієнтованості ринкових суспільств при модифікації змішаних економічних систем; посилення потреби специфікації прав власності у формоутворюючих процесах господарювання; розвиток сучасних корпорацій у транснаціональних формах; адаптація неокейнсіанського, неокласичного, неоліберального, неоконсервативного та неоінституціального напрямів економічної думки до реалій та викликів другої половини ХХ ст.
Усі вказані процеси та явища, які становлять основу розвитку господарства Західної цивілізації даного періоду, при опануванні теми, потребують їх опрацювання та пояснення за такими критеріями:
· встановлення передумов і/або причин;
· визначення суті, порядку протікання, особливостей функціонування, і т.п.;
· виявлення наслідків, внеску у подальший розвиток;
Щодо джерельної бази, то найбільш повну характеристику цього періоду, викладено у праці „Історія економіки та економічної думки”: Нав. посіб. / Під ред. С.В. Степаненко. – К.: КНЕУ, 2006. Наявність значного матеріалу емпіричного характеру можна знайти в монографії Вее Г.В. История мировой экономики. 1945-1990 (пер. с фр.). – М.: Наука, 1994. Досить ґрунтовно ключові риси і тенденції економічної еволюції загалом та світової економіки ХХ ст. зокрема, висвітлено у праці – Р. Камерон „Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней” / Пер. с англ. – М., 2001.
Для пізнання історії економіки даного періоду є необхідним долучення джерел з історії економічної думки. Серед великої кількості різноманітної літератури цього напряму, рекомендується використовувати такі підручники:
|