Особливості формування ринкового господарства в окремих країнах Європейської цивілізації та її відображення в економічній думці.

У попередньому питанні даної теми були розглянуті загальні закономірності формування ринкового господарства і зроблено висновок, що ринкове господарство є консолідованим результатом демократичної, індустріальної та освітньої революцій. Разом з тим важливо розкрити особливості формування ринкового господарства окремих країн Європейської цивілізації та показати вплив на них природно – кліматичних умов, політичних, економічних, технічних, соціокультурних та інших фактоів, що визначають господарське життя кожної країни.

Зокрема прослідкувати як здійснювався промисловий переворот в різних країнах Європейської цивілізації. Чому в Англії, наприклад, природно – кліматичні, зовнішньоекономічні та інші умови сприяли тому, що і промислова революція і становлення ринкового господарства відбулися раніше, ніж у інших країнах і набули класичних форм.

Вивчаючи це питання, перш за все необхідно звернути увагу на особливості розвитку Англії в другій половині ХУІІ с., які визначалися:

- природно - кліматичними умовами (острівне розташування, багаті запаси корисних копалин тощо);

- впливом Відродження та Реформації на розвиток суспільства;

- політичними і економічними умовами розвитку держави.

Далі слід проаналізувати, чому і як вищезазначені умови та суспільні процеси призвели до буржуазно-демократичної революції (1640-1659) та «Славного перевороту»(1688-1689) і якими були їх наслідки у політичній, економічній та соціальній сферах. Особливу увагу необхідно звернути на те, як новостворений уряд сприяв розвитку сільського господарства і яким чином це вплинуло на подальшу долю сільського населення та формування ринкової економіки в країні. Зокрема на:

- виникнення фермерської системи господарювання;

- обезземелення селян;

- формування великої земельної власності у буржуазії.

Важливо відмітити, що на основі економічних змін відповідно змінилась і соціальна структура аграрного сектору. Якщо раніше вона була представлена лордом – землевласником і залежним селянином, то тепер – земельним власником, який, як правило, не займався господарською діяльністю, та фермером-орендатором і найманим робітником.

Названі зміни у сільському господарстві сприяли подальшому розвитку ринкового господарства країни шляхом утворення ринку капіталів. На цей ринок надходили вільні грошові ресурси фермерів і частина земельної ренти землевласників. Механізм утворення прибутку фермерів і ренти землевласників дослідив Д. Рікардо у праці «Основи політичної економії та оподаткування» (1817). Докладний розгляд сутності і механізму утворення земельної ренти наводиться у посібнику «Історія економіки та економічної думки» і підручниках: «Історія економічних учень» /За ред. Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко.- К.: КНЕУ, 2001 та і «Історія економічних учень»/За ред. В.Д.Базилевича. - К.: Знання, 2005.

Для подальшої оцінки розвитку Англії після «Славної революції» необхідно розглянути процес становлення ринку капіталів, ринку праці, формування масового платоспроможного попиту тощо та відповідних ринкових інститутів. Зазначені ринки та інститути розпочали формуватися ще в умовах мануфактурного виробництва. А перші теоретичні узагальнення стосовно суті мануфактури та її прогресивної ролі в розвитку країн зробив А. Сміт у роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів». Студентам слід вияснити чому саме мануфактура створила передумови для перемоги машинної техніки, та як ці питання висвітлює вказаний автор.

Формування ринків, удосконалення поділу праці та спеціалізація виробництва призвели до появи нової форми господарства. Такою формою господарства стала фабрика, суть і значення якої для формування ринкового господарства розкриває К.Маркс у першому томі «Капіталу».

Наступним етапом вивчення даного питання має стати аналіз сутності промислового перевороту, який забезпечив перехід від мануфактурного до фабричного виробництва. Для цього потрібно осмислити:

Які суспільні явища послугували причиною промислового перевороту в Англії?

Скільки етапів він прийшов у процесі свого розвитку?

Чому промисловий переворот розпочався у легкій (бавовняній та сукняній) промисловості?

Які технічні складові промислового перевороту?

Яку роль в цьому процесі зіграла освіта?

Аналізуючи промисловий переворот в Англії, слід пояснити чому найважливішими його результатами вважається винайдення парового двигуна, перехід від ручних знарядь праці до масової механізації промислового виробництва, створення машинобудівної галузі промисловості.

Вимагають особливої уваги дослідження наслідків промислового перевороту, зокрема:

різке збільшення попиту на метал та кам’яне вугілля, розвиток нових галузей промисловості, створення нових видів транспорту;

глибокі зміни в класовій структурі суспільства, погіршення умов життя найманих працівників, високі темпи урбанізації;

перехід до політики фритредерства тощо.

Студентам необхідно вияснити, що сама ідея вільної торгівлі була висунута та обґрунтована А. Смітом ще в кінці XVIII ст., а ровинув Д.Рікардо. Завдяки цим ученим була створена теорія зовнішньої торгівлі. Важливо розкрити сформульовану А.Смітом тезу про «абсолютні переваги», та теорію «порівняльних витрат» Д.Рікардо, показати причини взаємовигідна торгівля.

Далі необхідно проаналізувати як перехід до вільної торгівлі вплинув на зростання обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва, збільшення кількості акціонерних товариств і фермерських господарств, становлення в країні банківської системи і перетворення Англії на світового банкіра, а також на розвиток в країні грошової системи та введення «золотого стандарту».

Наступним етапом вивчення даного питання має стати розгляд особливостей проведення освітньої революції в Англії і її вплив на становлення ринкової економіки в країні (створення системи загальної і професійної освіти, в т.ч. початкових і середніх шкіл, технічних університетів, науково-освітніх установ тощо).

Особливості розвитку ринкового господарства у Франції. необхідно розпочати з Великої французької буржуазно-демократичної революції (1789 – 1794), яка змінила політичне і соціальне життя в Європі. При цьому слід простежити:

- роль Просвітництва, як ідеологічного підґрунтя революції;

- її політичні та соціально-економічні причини;

- значення революції для подальшого економічного розвитку Франції;

- її вплив на політичний розвиток Європи в цілому.

Розглядаючи причини буржуазно-демократичної революції, особливу увагу необхідно приділити стану сільськогосподарського виробництва кінця ХУІІІ ст., негативному впливу його на процес формування ринкової економіки в цілому. Тут необхідно зробити акцент на таких факторах, як: прив’язаність селян до своєї землі, низький рівень народжуваності на селі, парцеляція села, заборгованість селян перед лихварями, низька купівельна спроможність селян та специфічна структура господарства Франції.

При вивченні наслідків буржуазно-демократичної революції, важливо прослідкувати, чому саме вона стала тією вирішальною подією, яка визначила початок промислового перевороту і розчистила дорогу для розвитку ринкового господарства, чому саме з приходом до влади Наполеона Бонапарта ці процеси прискорилися. Необхідно проаналізувати етапи промислового перевороту, його технічну складову, законодавче забезпечення економічних змін у суспільстві та виникнення певних ринкових інститутів.

Докладне вивчення цих питань дасть змогу з’ясувати:

- наскільки вищезазначені зміни в господарському розвиткові країни відповідали інтересам фабричного виробництва, що зароджувалося ?;

- чому загальний процес переростання мануфактури у фабрику просувався у Франції досить повільно?;

- з якою метою була введена «континентальна блокада» і якими були її результати?

Для правильної оцінки особливостей формування ринкового господарства в період реставрації Бурбонів у Франції, потрібно зрозуміти: чому часткове відродження дворянства та французька банківська система затримувала промисловий розвиток країни і як ці фактори та промисловий переворот впливали на подальший розвиток залізних доріг, металургійної і паливної промисловості та машинобудування.

Цей етап формування ринкової економіки у Франції знайшов своє відображення в економічній думці, яка теж мала свою специфіку. Вона хоч і успадкувала класичні традиції, але не поставилася ортодоксально до цієї інколи надто абстрактної теорії, а з прагматичних позицій вирішувала проблеми розвитку ринкового господарства, що склалося в країні.

Ідеї класичної економічної школи у Франції розвивали Ж.Б.Сей (1767-1832) та Ф.Бастіа (1801-1850). При вивченні економічних поглядів Ж.Б. Сея, слід перш за усе звернути увагу на:

- структурування вченим своєї економічної теорії;

- розуміння ним процесу виробництва;

- тлумачення вартості ( «Теорія трьох факторів виробництва»);

- формування теорії та законів ринку;

- аналіз мотивів поведінки виробника та споживача на ринку;

- визначення сутності та ролі підприємця у ринковій економіці.

З’ясування цих проблем дасть можливість зрозуміти, що Ж.Б.Сей не лише популяризував класичне вчення, а стояв біля витоків нового напряму в економічній теорій, який згодом став засадничим для формування макроекономічних та мікроекономічних галузей досліджень ринкової економіки. А для цього слід звернутися до праці Ж.Б.Сея «Трактат політичної економії» (1803), а також до навчальної літератури, що рекомендується для вивчення даної теми.

Що ж до економічних поглядів Ф.Бастіа на проблеми функціонування ринкової економіки, то тут важливо звернути увагу на теорію «послуг» та теорію «гармонії інтересів», які викладені у його праці «Економічні гармонії» (1850).

Вивчаючи другий етап промислової революції у Франції (1830-1840 рр.) важливо з’ясувати наступне:

- які чинники позитивно вплинули на формування та розвиток французької ринкової економіки?;

- у яких галузях господарства найбільш інтенсивно розвивалась фабрична організація виробництва і чому? ;

- у чому полягала особливість галузевої структури господарства Франції?;

- як впливав уряд на економіку країни і яким чином цей процес знайшов відображення в працях Ф.Бастіа та С.Сісмонді (1773-1842)?

- яку роль у становленні ринкових відносин зіграла освітня революція у Франції?;

- чому Франція стала міжнародним банкіром та світовим лихварем і як це вплинуло на розвиток її економіки?

Формування ринкового господарства в Німеччині передбачає розуміння особливостей політичного і економічного розвитку Німеччини у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. Необхідно наголосити на тому, що в цей період країна була територіально роздробленою і значно відставала в економічному розвитку порівняно з іншими країнами Європейської цивілізації. Слід з’ясувати, як Відродження, Реформація та Просвітництво вплинула на усвідомлення населенням окремих королівств Німеччини необхідності національної єдності і що було зроблено в цей час на міждержавному рівні для об’єднання країни. При цьому важливо звернути увагу на позитивні політичні та соціально-економічні зміни в межах майбутньої єдиної держави ( Митний закон 1818 р., уніфікація грошового обігу та ін.).

Наступним кроком має стати аналіз особливостей промислової революції в Німеччині. І тут перш за все потрібно з’ясувати:

- які причини послужили тому, що Німеччина відставала від Англії в проведенні промислового перевороту майже на 100 років?;

- у чому особливості трьох етапів промислового перевороту в Німеччині?;

- як промисловий переворот вплинув на формування підприємницьких ринкових відносин в країні?

Характеризуючи результати першого етапу промислової революції, слід звернути увагу на розвиток текстильної і важкої промисловості, транспорту, «торгового землеробства», зростання економічних показників тощо. Другий етап промислової революції характеризувався більшою мірою змінами у великій промисловості та аграрній сфері. Розкриваючи сутність цих змін, важливо зосередити увагу на наступних процесах:

- прискорений розвиток важкої промисловості, залізничного транспорту, створення машинобудування тощо;

- утворення акціонерних товариств;

- особисте звільнення селян, їх розорення та формування ринку праці;

- розвиток великого юнкерського господарства та становлення капіталістичних фермерських господарств;

- перетворення поміщика – феодала в сільськогосподарського підприємця.

Особливості політичного та соціально-економічного розвитку Німеччини зумовили специфіку і теоретичного осмислення економічної дійсності. На противагу класичній політичній економії в Німеччині виникає альтернативна теорія, що отримала назву - національної політичної економії. Її основоположні принципи найповніше викладено у праці Ф.Ліста (1789–1846) «Національна система політичної економії» (1841). Саме в цій праці аналізуються всі сторони суспільного життя і висвітлена альтернативна (до класичного бачення) концепція розвитку суспільства.

Вивчаючи економічні погляди Ф.Ліста, варто зосередитись на таких аспектах його дослідження:

- запереченні універсалізму та космополітизму класичної школи;

- визначенні ролі і місця нації в економічні системі;

- трактуванні конкуренції як протиборства національних інтересів;

- формуванні ідеї «виховного протекціонізму»;

- розумінні категорії «продуктивні сили», їхнього змісту, напрямків і можливостей реформування.

Започаткований Ф.Лістом аналіз особливостей ринкового розвитку Німеччини продовжили представники історичної школи. Розглядаючи погляди представників старої історичної школи В.Рошера(1817-1894), Б.Гільдебранда(1812-1878), К.Кніса(1821-1898), необхідно звернути увагу на специфіку методологічних засад їхніх досліджень, з¢ясувати сутність історичного методу, показати основні напрями критики даною групою економістів принципів класичної школи, зокрема універсальності економічних законів, принципів індивідуалізму та гедонізму, абстрактного методу аналізу тощо. Важливо, характеризуючи альтернативний характер німецької історичної школи, розкрити сутність вчення про народне господарство, яке вибудовувалося В.Рошером та його прихильниками на основі еволюційних підходів та емпіричного аналізу конкретних форм і методів організації господарської діяльності на різних етапах розвитку нації, широкого залучення до економічного дослідження позаекономічних чинників суспільного прогресу.

Розглядаючи третій, завершальний етап промислової революції та її наслідки, необхідно сконцентрувати увагу на:

- політичних передумовах цього етапу (франко - прусська війна (1870-1871) та об’єднанні Німеччини в єдину державу (1871));

- запровадження політики протекціонізму;

- рівні розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту та торгівлі;

- перетвореннях у структурі ринку та темпах економічного зростання;

- впливові ринкових інститутів на суспільне життя.

Далі потрібно засвоїти, як відобразилися реалії ринкового розвитку на цьому етапі господарської еволюції Німеччини у працях представників нової історичної школи: Г. Шмоллера (1838-1917), К. Бюхера(1847-1930), Л. Й. Брентано(1844-1931). При цьому важливо простежити еволюцію історичного методу в розробках нової школи, з¢ясувати сутність “етичного принципу” Г.Шмоллера, порівняти ставлення представників обох шкіл до держави як до найважливішого інституту господарського життя. Студенти мусять звернути увагу на той факт що, якщо стара історична школа пов’язувала з державою головним чином надії на захист національної промисловості від іноземної конкуренції, то молода школа бачила в ній втілення національної єдності і згоди, які необхідні для економічного розвитку і соціальної гармонії в суспільстві. Держава розглядалася як умова вирішення важливих соціальних завдань: забезпечення освіти, охорони здоров¢я, надання допомоги непрацездатним, спираючись при цьому на профспілки, кооперативи тощо.

Таким чином, ознайомлення з основними положеннями старої і нової історичних шкіл дає можливість зробити висновок, що німецька історична школа не лише запровадила нові методи дослідження господарства, а й започаткувала інституційні підходи до вивчення економічних процесів, які на початку ХХ-го ст. були широко використані та розвинені у працях представників інституціонального напряму світової економічної думки.

При аналізі особливостей становлення ринкових господарств в США необхідно звернути увагу на відмінності становлення держави в США у порівнянні з країнами Європи і, особливо, на її колоніальний статус. Важливо прослідкувати політичний, економічний та соціальний розвиток Нової Англії від виникнення переселенської колонії до утворення США. При цьому слід чітко з’ясувати яку політику проводила метрополія по відношенню до колонії, які методи при цьому використовувала, особливо що стосується промислової та аграрної політики метрополії.

Загострення протиріч між колонією та Англією привело до війни за незалежність (1775-1783) та утворення США (1776). Необхідно усвідомити, чому ця війна зіграла для США роль першої буржуазно-демократичної революції. Для цього, характеризуючи наслідки буржуазно-демократичної революції необхідно проаналізувати:

- суспільно-політичні перетворення в країні;

- розвиток промисловості та торгівлі;

- напрямки вирішення аграрного питання;

- створення нових форм господарства;

- причини збільшення кількості населення країни тощо;

Разом із тим слід пам’ятати, що ця революція не отримала свого повного завершення. Конституція США визнавала рабство, економіка країни характеризувалася нерівномірністю розвитку, фермери не одразу отримали землю, що стримувало прогресивний розвиток країни.

Усі зазначені процеси, як позитивні, так і негативні, вплинули на хід промислової революції в США, яка розпочалася з першої половини ХІХ ст. і тривала до 80-х рр. ХІХ ст. Для розкриття сутності промислового перевороту необхідно звернути увагу на:

- державну систему заохочення технічних винаходів;

- використання парових двигунів;

- організацію фабрик;

- створення транспортної мережі в країні;

- розвиток важкої промисловості та промислового машинобудування тощо.

Завдяки перетворенням у всіх галузях економіки вже в першій половині ХІХ століття американське промислове виробництво стало найбільш механізованим у світі. Такому стрімкому промисловому піднесенню США сприяли панування новоствореного підприємницького класу і відсутність пережитків феодальних відносин. В цей же час в межах національної держави були сформовані такі ринкові інститути, як банки і кредитна система, біржі тощо.

Незважаючи на високі темпи розвитку промисловості в першій половині ХІХ ст. в економіці США основною галуззю суспільного виробництва залишалась аграрна сфера, де сформувалися фермерські господарства. Крім того величезні успіхи, які зробила промисловість Півночі в першій половині ХІХ ст., зовсім не торкнулися Півдня. В країні поглиблювалася низка суперечностей, що привела до Громадянської війни (1861-1865 рр.). Необхідно з’ясувати, чому Громадянська війна мала характер другої буржуазно-демократичної революції, розкрити сутність найважливіших буржуазно-демократичних перетворень, які знищили перешкоди для швидкого розвитку ринкової економіки в країні (скасування рабства, вирішення земельного питання та розвиток фермерського господарства, упорядкування грошової системи, проведення освітніх реформ, створення загальнонаціонального ринку тощо).

Особливості становлення та розвитку США, і зокрема – підприємницьких відносин та ринкової економіки, наклало на економічну думку країни суттєвий відбиток. Виникла необхідність довести прогресивність ринкового устрою, оптимістично змалювати його перспективи, оголосити побудову нового суспільства загальною метою. Певною мірою це завдання вирішила ліберальна економічної теорії, засновником якої в США був Генрі Чарльз Кері (1793—1879). Основні положення своєї теорії він виклав у працях «Гармонія інтересів агрокультури, мануфактури і комерції» (1850), «Принципи соціальної науки» (1865) та ін.

В процесі дослідження економічної теорії Г.Ч.Кері потрібно:

- розкрити сутність та значення теорії «гармонії інтересів» для становлення в США підприємництва та ринкового господарства;

- з’ясувати, чому її автор був поборником проведення політики протекціонізму;

- розглянути, яким чином він трактував міжнародний поділ праці.

Завершити вивчення даної теми слід висновками, щодо загальних закономірностей і особливостей формування та розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації, а також ролі різних шкіл, напрямів та їхніх лідерів у розробці відповідних економіко-теоретичних проблем.

Питання для перевірки знань

1. Як Просвітництво сприяло формуванню ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації?

2. У чому суть та значення буржуазно-демократичної, промислової та освітньої революцій для формування ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації?

3. Що таке вільна конкуренція, які умови необхідні для її існування?

4. Які основні школи та напрямки економічної думки існували в другій половині ХVІІ - 60-тих роках ХІХ ст.? У чому їх сутність та особливості розвитку?

5. Чим характеризується класична школа політичної економії і який внесок вона зробила у розвиток економічної теорії?

6. Які особливості формування ринкової економіки в Англії, Франції, Німеччині та США?

7. Які форми господарства характерні для ринкової економіки країн Європейської цивілізації?

8. У чому суть теорій: вартості - А.Сміта, Д.Рікардо, К.Маркса, земельної ренти - Д. Рікардо, міжнародної торгівлі - А.Сміта та Д.Рікардо, трьох факторів виробництва - Ж.Б.Сея, послуг та гармонії інтересів - Ф.Бастіа і гармонії інтересів - Г.Ч.Кері?

9. У чому полягає економічний зміст марксистського вчення?

10. Чому німецька національна політична економія розглядається в економічній літературі як «альтернативна течія економічної думки»?

11. Які етапи пройшла німецька історична школа у своєму розвиткові? У чому особливості кожного із них?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Розкрийте роль і місце національної держави в ринкових перетвореннях.

2. Дайте аналіз наукової і технологічної складової промислового перевороту.

3. Розкрийте сутність і форми корпорацій на етапі вільної конкуренції.

4. Проаналізуйте проблему вартості в класичній економічній теорії (У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо, Ж.Б.Сей).

5. Обґрунтуйте гетерогенний характер розвитку економічної думки першої половини ХІХ ст.: причини, сутність та основні напрями.

Творче завдання

Скласти аналітичну таблицю, яка б дала змогу простежити динаміку економічного лідерства провідних країн світу на етапі домонополістичного капіталізму, з’ясувати загальні та особливі риси у розвитку капіталістичної системи Англії, Франції, Німеччини, США та Росії.

Таблицю можна скласти за нижче наведеною схемою:

Література

1. Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / Під ред С.В. Степаненка. – К.: КНЕУ, 2008. гл. 7.

2. Березин И.С. Краткая история экономического развития. Учебное пособие. – М.: Русская Деловая Литература, 1998.- С 85-141.

3. Економічна історія: Лекції / Н.О.Тимочко, О.А.Пучко, Л.М.Рудомьоткіна та ін. – К.: КНЕУ, 2000, С.36-50.

4. Історія економічних учень: Підручник /Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко, А.М.Поручник та ін.; За ред. Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко.- К.: КНЕУ, 2001- С. 55 –57; 70 –88; 122-139; 177-199; 216 – 237.

5. Історія економічних учень: Підручник: У 2ч.-Ч.1 /За ред. В.Д.Базилевича.-К.: Знання, 2005.- С. 176-200; 204-218; 235-252; 319-357; 388-428.

6. История экономики: Учебник/Под общ. ред. проф. О.Д.Кузнецовой и проф. И.Н.Шапкина. – М.: ИНФРА-М, 2002, С. 104-201

7. Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней/Пер. с англ. – М.: «Российская политическая энциклопедия», 2001.- С. 162-270

8. Маркс К. Капитал. Т.1. Процесс производства капитала .- М.: Политиздат, 1983.- С. 430-437.

9. Проскурін П.В. Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб.- К.: КНЕУ, 2005.- С. 90-180.

10. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. М.: Государственное издательство политической литературы . Т.1, 1955. – С. 116-123;329-331.

11. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов.- М.: Соцэкгиз, 1962.- С.23 –25; 556-558.

12. Сэй Ж. Б. Трактат по политической экономии. Бастиа Ф. Экономические софизмы. Экономические гармонии. — М.: Дело, 2000. – С. 43-59, 169-172, 199-206.

(2 години-1 заняття)

План семінарського заняття

Дана тема охоплює питання господарського розвитку України на надзвичайно важливому етапі – етапі становлення ринкових відносин. В темі розкриваються проблеми визрівання кризи кріпосної системи господарства під впливом поширення зв’язків з ринком як великих феодальних господарств, так і господарств селянських, починаючи від Гетьманської держави Б.Хмельницького і до середини ХІХ ст. Аналізується висвітлення цих процесів у суспільно-економічній літературі зазначеного періоду. Основною метою теми є дослідження економічної природи та напрямів становлення ринкових форм господарства в Україні в хронологічних межах періоду від Визвольної війни як початкового етапу цього процесу і до остаточної кризи кріпосної системи господарства. Основний зміст теми викладено у навчальному посібнику “Історія економіки та економічної думки”. Для більш ґрунтовного засвоєння окремих питань теми слід також звернутися до підручників та інших джерел, запропонованих даним методичним посібником у кінці теми.