Господарський розвиток стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.

Вивчаючи це питання, потрібно звернути увагу на господарський розвиток стародавнього Єгипту, у порівнянні з тисячолітнім періодом становлення суспільства Месопотамії. Вигідне географічне положення, багатство природних ресурсів, розташування на перехресті торгівельних, політичних і культурних зв’язків створювали умови для розвитку господарського життя в єгипетському суспільстві. Його особливість визначалась також важливим значенням ріки Нілу та її долини, впливом на суспільний та господарський розвиток. Родючі грунти були основою багатства та процвітання суспільства. За археологічними свідченнями, найдавніші поселення землеробів і скотарів з’являються в долині Нілу в V тис. до н.е. Значних успіхів досягає землеробство, в якому використовується штучне зрошування. Багаточисельні ремесла відділяються від землеробства. Змінюється характер і масштаб торгівлі. Вона стає систематичною і набуває міжнародного характеру.

Наслідком економічного зростання став перехід від соціально однорідного родового суспільства, життя родовими общинами до суспільства з соціальною та майновою диференціацією. Причини і наслідки цього процесу слід проаналізувати, а також з’ясувати його вплив на економічний розвиток суспільства.

Слід зазначити, що при ознайомленні з матеріалами розвитку господарської сфери суспільства в умовах децентралізації та централізації державної влади-власності виникли три основні види організації господарств:

Ø великі господарства (царські, храмові, вельможні)

Ø середні господарства

Ø дрібні

Потрібно детально розглянути особливості, господарських відносин, що виникають в умовах державної власності на землю, виконання службових обов’язків, організації робіт, залучення населення до суспільних робіт, соціальної структури, що включала в себе верховного власника (царя) і залежних від нього “царських людей”.

Перші письмові пам’ятки економічної думки, в яких знайшли своє відображення господарські проблеми єгипетського суспільства, акумулювали та узагальнювали погляди на основні цілі господарської діяльності людини. Зокрема в пророцтвах і повчаннях декларуються такі цілі як: стабільність, захищеність, впевненість, простий і справедливий порядок речей. Узагальнення та аналіз господарського досвіду привертає увагу до питань управління суспільством, вибору професії, ролі освіти в житті людини тощо. Потрібно звернути увагу, що економічна думка відображала дух консерватизму, існуючі архаїчні норми і традиції, притаманні суспільствам з деспотичною і централізованою державною системою. Стосовно змісту пам’яток економічної думки стародавнього Єгипту потрібно скористатися підручником “Історія економічних учень” / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004.

Досягнувши своєї зрілості, єгипетська цивілізація вступає в стадію кризового розвитку, що знайшло свій прояв в загостренні внутрішніх соціальних, економічних, політичних і військових конфліктів. Єгипетська цивілізація втрачає свою цілісність і руйнується під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Для з’ясування причин загибелі єгипетської цивілізації, проведення порівняльного аналізу згасання месопотамської цивілізації поряд з матеріалом навчального посібника, корисно звернутися до висновків та узагальнень, що містяться в дослідженні Ю.В. Павленка (Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства.: Либідь, 1999.

Суспільство кріто-мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери

Головна увага при вивченні цього питання повинна бути спрямована на з’ясування особливих умов виникнення, етапів розвитку та особливостей функціонування господарської сфери кріто-мікенської цивілізації. Вона стала своєрідним періодом нагромадження цивілізаційних здобутків, що виникли в країнах Давнього Сходу, і дав поштовх для формування першої Світової цивілізації в районі Середземномор’я.

Розкриття особливостей господарської сфери суспільства з центром на острові Кріт потрібно розпочати з аналізу умов господарської діяльності, проаналізувати структуру господарства та його складові – землеробство, ремесло і торгівлю.

Якщо в ранніх цивілізаціях Єгипту та Месопотамії адміністративним і релігійним центром держави було місто, то в крітському суспільстві ними стали палаци. Висвітлення змісту та ролі господарського життя в палацах повинно бути направлено на формування уявлень про особливість існування в господарській сфері такого центру.

Після того, як крітська цивілізація втрачає господарські та військові джерела свого розвитку і руйнується під тиском менш розвинутих у цивілізаційному вимірі племенами з материкової Греції, її матеріальні і духовні досягнення поступово починають відроджуватися в новій цивілізації мікенського суспільства. Важливо підкреслити, що господарство цього суспільства в цілому мало натуральний характер, поряд з яким інтенсивно розвивалися зовнішньоторгівельні відносини з сусідніми країнами. Далі слід визначити особливості організації господарської діяльності в царських господарствах, системи “влада-власність”, а також соціального складу населення. В цьому відношенні корисно ознайомитися з відповідним матеріалом книги “Экономическая история мира. Европа” під загальною редакцією М.В. Конотопова. М.: 2004.

Питання для перевірки знань

1. Де і чому виникають осередки ранніх цивілізацій?

2. Які характерні риси господарства суспільств Давнього Сходу на етапі ранніх цивілізацій?

3. В чому полягають особливості господарської сфери шумерського суспільства?

4. Чому місто стає центром суспільного розвитку?

5. Що спільного і які існують відмінності між храмовим і царським господарством?

6. Охарактеризуйте основні елементи влади-власності в месопотамському суспільстві. Яка роль цієї системи в розвитку господарської сфери?

7. У чому полягає роль кодексу законів Хаммурапі для суспільного та господарського розвитку?

8. У чому полягають особливості господарських відносин в царському господарстві Вавілону?

9. Які господарські явища і процеси знайшли своє відображення в пам’ятках економічної думки Месопотамії та Стародавнього Єгипту?

10. Які зовнішні та внутрішні фактори сприяли занепаду месопотамської, єгипетської та кріто-мікенської ранніх цивілізацій?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте головні ознаки господарської сфери суспільств Давнього. Сходу на етапі ранніх цивілізацій в такій послідовності: природні умови, особливості господарства, соціальні відносини, особливості влади.

2. Визначте основні господарські процеси і явища, що відображені в економічні думці Месопотамії та пам’ятках економічної думки Стародавнього Єгипту.

3. Розкрийте особливості господарської сфери кріто-мікенської цивілізації: галузева структура, провідна галузь, розвиток знарядь праці, соціальна організація, власність-влада, господарські одиниці, економічні зв’язки.

Творчі завдання

1. На основі вивчення матеріалу посібника, а також книги Рондо Камеруна “Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней”, визначте основні умови і економічні закономірності становлення ранніх цивілізацій та їх господарських систем.

2. Проведіть порівняльний аналіз господарства та його форм в месопотамському, єгипетському та кріто-мікенському суспільстві за такою схемою:

Література

1. История Древнего Востока / Под ред. В.И. Кузищина. – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: 1999, с. 3-12; 18-21; 26-64; 112-144.

2. Історія економічних учень: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004, с. 47-63.

3. Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней /Пер. с англ. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2001, с. 34-61.

4. Экономическая история мира. Европа. /Под общ. ред. М.В. Конотопова. М.: Дашков и К, 2004, с. 36-42.

5. Мак-Ніл Вільям. Піднесення Заходу. Історія людського суспільства. – К.: Ніка-центр, 2002, с. 69-116; 121-139.

6. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства: Нач. посібник. Вид. 2-ге, стереотип. – К.: Либідь, с. 198-229.

7. Цивілізація: структура і динаміка: Монографія. За ред. І.В. Бойченка та О.В.Романенко, - К.: Видавець Купріянова О.О.. 2003. С. 106-176.