Зміни в феодальному устрої держав Європи та їх вплив на господарське життя

Розгляд цього питанняспирається на використання цивілізаційного підходу до вивчення суспільних процесів. Виходячи з провідної ідеї даного підходу, згідно з якою дослідження цивілізаційних факторів є важливою умовою об’єктивного вивчення змін в економічному житті суспільств Європейської цивілізації, слід взяти до уваги, що в переломні моменти історії значення цих факторів значно зростає. Більше того, слід усвідомлювати, що саме різний вплив цивілізаційних факторів і обумовлював відмінності в економічному розвитку країн Європи, визначав особливості у становленні національних господарств та їх господарських систем.

Першочергової уваги потребує з’ясування тих змін, що відбулися під впливом подолання феодальної роздробленості в політичній сфері, тобто аналіз політичних факторів. У зв’язку із цим слід з’ясувати особливості трансформації станово-представницької монархії, що визначала форму державного устрою часів Середньовіччя, у таку його нову форму, як абсолютистська централізована монархія.

При з’ясуванні цього питання необхідно проаналізувати, які зміни відбувалися у характері залежності людей при переході від станово-представницької монархії до абсолютизму. Слід звернути увагу на особливості ієрархічної особистісної залежності і відмінності, що відбулися в її характері при встановленні централізованої влади. Ретельному аналізу при цьому підлягає питання про принципові зміни у владі-власності.

Слід дослідити зміни в характері верховної влади, причини зміни ієрархічної особистісної залежності на залежність усіх членів суспільства відверховного правителя.Потрібно з’ясувати, чому рішення, що приймаються централізованою владою, стають обов’язковими для всіх членів суспільства та набувають політичного характеру; з яких причин влада та органи, що її здійснюють, отримують привілеї законного примусу. Слід з’ясувати, чому формування владного центру як уособлення життєво важливих функцій суспільства виступило прообразом майбутньої державної машини, яким чином формуються окремо функціонуючі від владного економічний і політичний центри.

Необхідно розібратися, як формувалася влада монархічного двору, як змінилися його економічні функції та яким чином вони забезпечувалися. Важливо дослідити особливості верхової влади та органів, що її здійснюють, розглянути процес утворення адміністрації як постійно діючого владного центру суспільства та визначити функції що закріплюються за цим центром.

Оскільки в країнах Західної Європи ліквідація феодальної роздробленості мала свої специфічні риси, важливим є окремий аналіз особливостей формування централізованих монархій в Англії, Франції, Португалії та Іспанії.

Враховуючи вищесказане необхідно розглянути процеси формування націй як суспільних суб'єктів. Важливим результатом вивчення матеріалу повинні стати відповіді на такі питання: в якому напрямку змінювалися економічні функції влади з формуванням централізованої держави?; завдяки чому держава здійснює об’єднання сукупності людей у цілісну спільноту?; чому писані форми соціальних норм набувають форми законів?

Вивчення питання про вплив політичних факторів на господарства західноєвропейських країн повинно привести до висновку про те, що абсолютистська централізована монархія булаостанньою формоюфеодальної держави, за якої процес відокремлення влади від суспільства набув нових ознак.

Поряд із політичними чинниками важливе значення мають соціальні та духовно-культурні фактори та їх вплив на господарське життя держав Європейської цивілізації. Серед соціальних змін слід дослідити зрушення у соціальній структурі населення та формування європейського типу шлюбу. Необхідно з’ясувати, яким чином стрімке зростання населення Європи, в першу чергу, - швидке зростання міського населення – вплинуло на зміни в господарській сфері. Особливої уваги потребує розгляд ролі середньовічних міст у розвитку нових господарських відносин. Необхідно прослідкувати, як і чому в містах зароджуються нові соціальні групи – буржуазія (мануфактурники) і пролетаріат (робітничий клас).

При розгляді процесу виникнення нових та відродження старих західноєвропейських феодальних міст з’ясуйте їх роль у становленні особистої незалежності, розвитку поділу праці, витіснення натуральних форм господарства товарними, зародження та розвиток товарно-грошових відносин, формуванні передумов для утвердження національного господарства.

Вплив духовно-культурних факторів потребує з’ясування суті, Відродження, культурних досягнень, що характеризують цю епоху. Аналізуючи вплив релігійного чинника слід розібратися, як поява абсолютизму викликала боротьбу за владу між королем та церквою, призвела до розколу у католицькій церкві. При цьому слід виходити з того що Реформація була виявом релігійно оформленого протесту людей проти феодального поневолення. Потрібно з’ясувати, як і чому виник протестантизм, який вплив він мав на зміни у господарській системі.

При розгляді економічних факторів необхідно звернути увагу передусім на передумови виникнення ринкової економіки в надрах пізньофеодального суспільства: витіснення натурального господарства товарним виробництвом, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельних зв’язків. Важливо проаналізувати, як в надрах феодальної господарської системи провідних західноєвропейських державах почали формуватися елементи ринково-підприємницьких економічних відносин. При цьому слід розкрити зміни у техніці та технології виробництва як це правилося у розвитку суспільного поділу праці та вплинуло на подальший розвиток господарської сфери суспільств Європейської цивілізації.

Вивчення цієї проблеми дозволить відповісти на питання, яким чином і чому ліквідація політичної роздробленості у країнах Західної Європи, бурхливий процес становлення централізованих національних держав сприяли поглибленню ринкових засад функціонування національних економік та піднесенню великих середземноморських міст, що стали осередками розвитку торговельно-купецького капіталу.

Після вивчення змін у внутрішній політиці європейських монархій доцільно перейти до розгляду змін у зовнішній політиці. Основної уваги заслуговує зовнішня експансія як наслідок функціонування абсолютистських монархій. Необхідно розкрити причини Великих географічних відкриттів (політичні, економічні, науково-технічні тощо) та з’ясувати їх об'єктивну необхідність для розвитку європейських держав. Треба уяснити чому Великі географічні відкриття були викликані змінами в господарському розвитку провідних держав Європи.

Бурхливі процеси, що відбувалися в європейських монархіях, знайшли своє відображення у економічній думці вчених та мислителів того часу. Особливу роль в них відігравали гроші, тому вони стають центральною проблемою переважної більшості досліджень.

Економічна думка періоду розпаду феодального господарства та формування передумов виникнення ринкової економіки була представлена меркантилізмом. Слід детально розібратися в сутності та особливостях цього економічного учення, проаналізувати спільне та відмінне між раннім та пізнім його періодами, ознайомитися з поглядами його представників.

Ознайомлення з економічною думкою представників раннього та пізнього меркантилізму є дуже важливим фактором розуміння процесів, що відбувалися в пізньофеодальний період в господарській сфері західноєвропейських країн. Важливо усвідомити, що виникнення меркантилізму пов’язане з розвитком торговельного і купецького капіталу, формуванням передумов розвитку господарств на ринкових засадах. Важливо зрозуміти, що меркантилізм не випадково виник в централізованих європейських державах, оскільки саме він якнайповніше відображав централізацію влади в абсолютистських монархіях, потреби в акумуляції коштів в одних руках для функціонування держави як цілісної системи.

Централізація влади і створення абсолютистських монархій об’єктивно викликали зміни у спрямованості економічних досліджень. Одним з важливих теоретичних надбань, що являло собою першу спробу побудови макроекономічної моделі цілісного господарства, була «Економічна Таблиця» Ф. Кене (1758 р.). Він вперше розглянув економіку країни як єдиний цілісний організм, як круговий потік продуктів і доходів. З’ясовуючи наукове значення «Економічної Таблиці» Ф.Кене, слід констатувати, що в ній вперше було виявлено взаємозв’язок певних народногосподарських пропорцій у структурі господарства відображено процес відтворення суспільного продукту у цілісності та безперервному зростанні. Головним результатом вивчення першого питання повинен бути висновок про те, що об’єднання країн та формування абсолютистських монархій як прообразу національних держав заклало підгрунтя для появи національних економік. Під впливом цивілізаційних факторів відбувалося становлення національного господарства як цілого.