Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав.

Розгляд цього питання слід розпочати з короткої характеристики процесу формування Західної цивілізації в “осьовий час”, порівнюючи її основні характеристики з основними рисами Східної цивілізації. При цьому важливим є визнання того факту, що формування Західної цивілізації пов’язують із становленням та розвитком античних держав – Давньої Греції та Риму.

Перш за все слід визначитися з тим, що єдиної держави, єдиного політичного цілого у Греції на той час не існувало, а суспільно-економічне та політичне життя зосереджувалося у полісах–містах-державах, розташованих по берегах та островах Егейського та Іонічного морів. Поєднувала еллінів (так греки називали себе в ті часи) спільність релігії та релігійних центрів. Тут слід дати пояснення суті полісу, розкрити соціальний склад населення, його повноправної (громадяни полісу) та неповноправної (іноземці-метеки та раби) частин.

Історія формування господарської системи Давньої Греції в осьовий час передбачає виділення двох етапів її розвитку – патріархального та торгівельно-ремісничого.

Слід звернути увагу, що на першому етапі (патріархальний період) основою господарської системи виступала велика (патріархальна) родина, а господарство мало натуральний характер. В господарській діяльності приймали участь всі члени такої родини, включаючи рабів, де кожний мав місце, обумовлене поділом праці.

Необхідно розкрити особливість господарської системи Спарти, в якій натуральне господарство тривалий час утворювало її основи. Важливо розкрити роль законів Лікурга у розвитку господарської системи та показати, яким чином господарський лад Спарти знайшов своє відображення в економічних поглядах Ксенофонта.

При вивченні господарського ладу Афін важливо показати роль ремесел і торгівлі, розкрити процеси формування відносин власності, зокрема на землю; встановлення законів, що захищали власність (Драконт, Солон). Господарська система Афін дозволяє продемонструвати еволюцію господарських форм натурального виробництва, появу елементів товарного господарства. Економічні погляди відомих грецьких філософів – Платона та Аристотеля відображали проблеми власності та її правового регулювання, грошей, лихварства, ролі і місця рабів тощо.

Аналіз господарського ладу Давнього Риму слід розпочати з відносин власності та їх відображення у знаменитих Законах ХІІ таблиць. Важливим також є розуміння соціальної структури суспільства, обмеженості натурального господарства та появи паростків товарних відносин, податкової справи, лихварства тощо.

Особливості організації сільського господарства пов’язані з, формуванням великого землеволодіння та його господарської спеціалізації, зубожінням і поступовим витісненням із землеробства вільних селян, поширенням праці рабів, що стала основою великих господарств, розглянувши при цьому ознаки т.зв. класичного рабства. Важливо показати, як ці процеси обумовили реформи братів Гракхів, проаналізувати їх суть і наслідки.

Криза полісного устрою та формуванням єдиної держави на чолі з імператором стали важливим моментом господарського розвитку цього періоду. Відбуваються зміни в організації сільського господарства, починає домінувати така господарська форма, як рабовласницька вілла. Слід розкрити її устрій на основі аналізу праць Катона Старшого, (зокрема, праці “Землеробство”), показати особливості поєднання натурального та товарного виробництва.

Особливу увагу слід звернути на причини та наслідки кризи рабовласницької системи господарства, поширення такої форми господарства як латифундія. Розкриваючи суть латифундії та застосування в ній праці рабів, слід звернутися до праць Варрона та Колумелли, які дозволять прослідкувати еволюцію цієї господарської форми та перехід до системи колонату, яка поступово перетворюється на систему, що вже має принципово нові ознаки у порівнянні з рабовласницькою системою.

Питання для перевірки знань

1. Які кардинальні зміни відбуваються у суспільстві в осьовий час?

2. Які чинники вплинули на формування суспільств світових цивілізацій – Східної та Західної?

3. Якими є характерні риси Східної цивілізації?

4. Що характеризує господарський розвиток Стародавньої Індії і як його відображено в “Артхашастрі”?

5. Якими були характерні риси притаманні господарській системі Китаю та як вони відображені у пам’ятках економічної думки його періоду?

6. Якими були характерні риси суспільств Західної цивілізації?

7. Чим характеризується економічна структура Давньої Греції?

8. Які економічні думки відображені у працях давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля?

9. Назвіть характерні риси господарської системи Давнього Риму та шляхи її еволюції?

10. В чому полягали економічні погляди давньоримських мислителів Катона Старшого, Варрона, Колумелли?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Розгляньте економічну структуру Давньої Греції, з’ясувавши:

а) соціальну структуру населення;

б) основні господарські форми та їх розвиток;

в) процес відокремлення влади від власності.

2. Розкрийте суть економічної структури Давнього Риму, з’ясувавши:

а) соціальний склад населення;

б) основні господарські форми та їх розвиток;

в) процеси формування власності на засоби виробництва.

Творче завдання

На основі аналізу закони Солона та законів ХІІ таблиць документів, скориставшись “Хрестоматією з історії держави і права” знайдіть відображення у них основних рис притаманних суспільствам Західної цивілізації. Складіть табличку за зразком:

Література

1. Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / Під ред. С.В. Степаненко – К.: КНЕУ, 2008. Гл. 4.

2. Бартенев С.А. История экономических учений: Учебник. - М.: Юристъ, 2002. - С. 25-34.

3. Бартенев С.А. Экономическая история: Учебник. - М.: Экономистъ, 2004. - С. 36-60.

4. Березин И. Краткая история экономической мысли: Учебное пособие. - М.: РДЛ, 2000. - С. 30-45.

5. Березин И. Краткая история экономического развития: Учебное пособие. - М.: РДЛ, 1998. - С. 44-62.

6. Історія економічних учень: Підручник: У 2-х ч. Ч 1 / За ред. В.Д.Базилевича. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2005. - С. 63-88

7. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства: Навч. посібник. - К.: Либідь, 1996. - С. 210-220; 264-275.

8. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: У 2-х т. Т. 1. - К.: ІнЮре, 1998. - С. 76-77; 90-105.

(3 години-1,5 семінари)

План семінарського заняття

Тема присвячена вивченню процесів становлення основ Європейської цивілізації за тисячолітній період існування ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості. В темі передбачено вивчення як процесів становлення суспільств християнської цивілізації в Західній Європі, так і в Україні, які ми відносимо до однієї цивілізаційної спільноти. Головною метою теми є аналіз шляхів формування основних елементів феодальної системи господарства та висвітлення цих процесів у пам’ятках економічної думки. Основний зміст теми розкрито у навчальному посібнику “Історія економіки та економічної думки”. Для більш глибокого ознайомлення з проблемами, що розкривають тему, слід скористатися рекомендованою літературою, список якої наводиться в цій темі даного навчально-методичного посібника.