Україна в умовах кризи командно-адміністративної системи. Розгляд цього питання слід розпочати з аналізу реформаторської діяльності радянського керівництва, що прийшло до влади після смерті Й.Сталіна, яке досить чітко усвідомлювало необхідність заходів, спрямованих на стимулювання аграрного сектора, перетворення у соціальній сфері та відмову від мобілізаційних методів у розв’язанні господарських проблем. Слід звернути увагу на ті труднощі, які постали перед економікою країни на початку 50-х років у зв’язку з поверненням до тих методів господарювання, що застосовувалися у довоєнний час і визначити причини, що обумовили необхідність реформування командно-адміністративної системи.
Перш за все необхідно проаналізувати зміни, що відбувалися у сільському господарстві і які були спрямовані на оздоровлення аграрного сектора, чітко визначити позитивні наслідки цих дій, а також зрозуміти причини, що обумовили їх недовготривалий характер, зокрема збереження політики екстенсивного розвитку. Важливим для розуміння цих процесів є також аналіз економічної літератури з цих проблем, в якій можна прослідкувати спроби пошуку причин негараздів у сільськогосподарському виробництві та можливих напрямів його вдосконалення, зокрема шляхів зниження собівартості, вдосконалення оплати праці у колгоспах та джерел її фінансування, формування “неподільних фондів” колгоспів, що означало істотні зміни у поглядах і відхід від традиційної точки зору щодо обов’язкової державної власності на засоби виробництва.
Заслуговують на увагу й інші реформаторські заходи періоду “хрущовської відлиги” та їх обґрунтування в економічній літературі. Це такі проблеми, як визначення шляхів розвитку окремих галузей господарства, перш за все у сільському господарстві застосування економічних важелів підвищення їх ефективності (праці П.Першина, Я. Радченка, І.Лукінова та ін.), вдосконалення системи управління (раднаргоспи), нарешті спроби вдосконалення соціальної системи. При цьому слід розуміти, що всі ці заходи та теоретичні дослідження в основному не ставили перед собою завдання радикального реформування існуючої господарської системи, а лише її “вдосконалення”.
Важливим аспектом розкриття питання є аналіз періоду більш радикального реформування господарської системи та його обґрунтування в економічній літературі (так звана “Косигінська реформа”). Слід проаналізувати передумови реформи, її суть та шляхи впровадження, а також причини, що обумовили її непослідовний та незавершений характер. Особливу увагу слід приділити аналізові теоретичних досліджень з цієї проблеми, особливо тих їх аспектів, що зачіпали питання впровадження економічних важелів як необхідної передумови вдосконалення господарської системи (у працях О.Лібермана, В.Корнієнка, В.Найдьонова, З.Сотченко та ін.).
Аналізуючи наступний період існування радянської економічної системи, відомий як період “застою”, слід не лише з’ясувати його причини та наслідки, але й зосередити увагу на теоретичних дослідженнях щодо вдосконалення господарського механізму, які були спрямовані як на теоретичне обґрунтування найактуальніших проблем політичної економії соціалізму так і практичне застосування її висновків (зокрема праці Ю.Пахомова, І.Ястремського, В.Черняка та ін.). Особливо важливими були спроби визначення місця і ролі товарно-грошових відносин при соціалізмі та їх ролі у вдосконаленні існуючої господарської системи, проблем госпрозрахунку (О.Ліберман, І.Ястремський, З.Сотченко та ін.), економічних відносин між державою та соціалістичним підприємством, між підприємством та трудовим колективом. Необхідно зрозуміти, що такі підходи готували грунт для перегляду теоретичних і практичних основ існуючої господарської системи.
Останньою спробою реформування радянської економічної системи була, “перебудова”, запроваджена останнім Генеральним секретарем ЦК КПРС – М.Горбачовим. Слід зрозуміти, що і ця реформа не спрямовувалася на руйнування командно-адміністративної системи, а лише на її “вдосконалення”, і що саме тому не була спроможною принести кардинальних позитивних змін, а лише підготувала грунт для її остаточної ліквідації та розпаду СРСР. Необхідно розглянути окремі етапи реформи (перший - 1985-1986 рр., який характеризувався перетвореннями, спрямованими на інтенсифікацію економіки; другий – 1987 –середина 1988 рр., - на якому усвідомлюють необхідність більш радикальних перетворень і постає питання щодо реформування існуючої економічної моделі; і, нарешті, третій – 1989-1991 рр., який характеризується прийняттям загальносоюзного рішення щодо необхідності переходу до регульованої ринкової економіки).
Слід зрозуміти, що певні протиріччя реалізації “горбачовських” реформ і посилення під їх впливом кризових явищ у господарстві країни й призвели до невідворотного розвалу радянської економіки та розпаду СРСР.
Слід також звернути увагу на основні напрямки економічної думки цього періоду, поступову відмову від традиційної ортодоксальної марксистської теорії (праці Ю.Пахомова, Ю.Черняка, В.Ворони та ін.).
Для більш ґрунтовного засвоєння та розуміння даного питання слід скористатися не лише матеріалом посібника “Історія економіки та економічної думки”, але й додатковою літературою, що подається у списку наприкінці даної теми.
Питання для перевірки знань
1.Якінайважливішізміни відбулися в суспільстві та господарстві України після Жовтневої революції ?
2. У чому полягає суть трансформації господарської системи в період ’’воєнного комунізму’’ ?
3. Які форми і методи господарювання існували в період НЕПу ?
4. У чому полягала особливість радянської індустріалізації ?
5. У чому полягає суть командно – адміністративної системи управління економікою ?
6. Які негативні наслідки для України мала суцільна колективізація ?
7. У чому полягала суть та соціально-економічні наслідки грошової реформи 1947 р. ?
8. Які основні фактори зумовили кроки щодо лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги” ?
9. Що спільного в економічних реформах 1965 р. та 80-х років ?
10. У чому полягає суть „перебудови” та якими були її основні етапи ?
Навчальні завдання для самостійної роботи
1. Проаналізуйте економічні програми національних урядів України (Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР) та спроби їх реалізації.
2. Охарактеризуйте політику „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років ХХ ст.
3. Охарактеризуйте господарську систему періоду НЕПу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років ХХст.
2. Розгляньте становлення адміністративно-командної економічні системи та її відображення в українській економічній літературі 20-30-х років.
3. Розкрийте соціально-економічний зміст планів довоєнних п’ятирічок та їх реалізацію в Україні.
4. Розгляньте суть грошової реформи 1947 р. та її соціально-економічні наслідки.
5. Визначіть джерела повоєнної відбудови та розвитку господарства України (1945-1950 рр.).
6. Охарактеризуйте економічні перетворення періоду „хрущовської відлиги” та соціально-економічну політику середини 50-х – початку 60-х років.
7. Обгрунтуйте необхідність реформування радянської економічної системи в середині 60-х років та розкрийте суть „Косигінської” реформи (1965 р.).
Творче завдання
Проаналізувати суть та теоретичне обґрунтування реформаторських заходів 60-х та 80-х років, визначити їх спільні та відмінні риси, висвітливши проблеми трансформації форм власності, посилення господарської самостійності підприємств та їх відносин з державою, змін у плановій системі та ін., склавши відповідну таблицю:
---------------------------------------------------------------------------------------------------------
Основні заходи :Косигінська реформа : Реформаторські заходи періоду
: (1965 р.) : перебудови (1985-1990 рр.)
Література
1. Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / Під ред. С.В. Степаненка. – К.: КНЕУ, 2008. гл. 14.
2. Білокінь С. I. Масовий терор і голодомори як втілення протиєвгенічної політики більшовиків // Шлях перемоги. — 1999. — 13 січня. С.5 -12.
3. Горкіна Л.П. М.І. Туган-Барановський в економічній теорії та історії. – Київ: ІЕ НАН України, 2001, С. 169-181.
4. Грабовська І.М., Ємець Т.М., Мостяєв О.І. Філософія українського буття. Українська видавнича спілка, К – 2006., С.122-123.
5. Дєрев'янкін Т. І. Економіка Росії та України в XX столітті: руйнівні та відбудовчі процеси в 1918-1928 рр. / Історія народного господарства та економічної думки України. Зб. наук. праць. – Випуск 37 – 38. – Київ, 2005. – С.87 - 94.
6. Історія України: Курс лекцій. – т.2. – К., 1992. – С.154-159; 167-172; 185-188; 208-217;224-262.
7. Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – С.329- 402.
8. Коропецький І. – С. Економічні праці. Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип, 1998, С.125 – 131.
9. Лортикян Э.Л. История экономики и экономической мысли Украины: Эволюция рыночной экономики. – Харьков: Консум, 2004, С.133 – 165, С.282 – 293.
10. Лортикян Э. Л. История экономических реформ. — Харьков: Консум, 1999., С.142-293.
11. Проскурін П.В. Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005, С.251- 262.
12. Тимочко Н.О. Економічна історія України. – К.: КНЕУ, 2005, – С.99-151.
13. Українська економічна думка: Хрестоматія / Упоряд. С.М.Злупко. – К., Знання, 1998, С. 259-266, 354-364.
14. Улянич В. Терор голодом і повстанська боротьба проти геноциду українців у 1921-1933 роках. — К.: МАУП, 2004, С. 114 – 127.
15. Хайек Ф А. Дорога к рабству. М., 1992. – С.75 – 84, 145 – 159.
16. Юхименко П.І. Економічна історія: Навч. посіб. —К.: Вікар, 2006. 2003, – С.197-213; 262-270.
Тема 15. Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні
(останнє десятиріччя ХХ – початок ХХІ ст.)
| (2 години-1 семінар)
План семінарського заняття
| Становлення національної держави та проблеми реструктуризації господарського комплексу.
|
| Формування основ національної сисеми господарства
|
| Радикальні економічні перетворення другої половини 1990-х років та їх наслідки
|
Тему присвячено з’ясуванню шляхів та напрямів розбудови національної економіки України на ринкових засадах за умов її незалежності, а також визначенню основних теоретичних засад їх пошуку. Зроблено спробу з’ясувати причини повільних темпів ринкових трансформацій та пояснення цього в економічній літературі. Відповідно до цього головною метою теми є розгляд ринкової трансформації адміністративно-командної як системи України, визначення шляхів та напрямів розбудови національної економіки та теоретичного обґрунтування цих процесів. Основний зміст теми викладено у навчальному посібнику “Історія економіки та економічної думки”.
|