Глобалізація та її вплив на національні господарства

У цьому питанні необхідно розглянути п’ять основних проблем, а саме: посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства; посилення ролі транснаціональних корпорацій; основні тенденції економічного розвитку США та Великої Британії на етапі інформаційно-технологічної революції; утвердження інноваційного розвитку та венчурного як капіталу в якості нових ознак сучасної економіки; інтеграція Європи та особливості розвитку національних економік в її умовах.

При вивченні цього питання особливу увагу необхідно приділити висвітленню нових характерних рис та тенденцій світового економічного розвитку, а саме: посиленню глобалізаційних процесів, поглибленню інтеграційних процесів, виникненню і домінуванню транснаціональних корпорацій, розгортанню інформаційно-технологічної революції, становленню постіндустріального суспільства та нової, постіндустріальної сервісно-інформаційної економіки, зміною у домінуванні теоретичних систем, зокрема у посиленні ролі і значення інституціональної економічної теорії, суттєвими геополітичними змінами тощо.

Аналізуючи процеси, що характеризують посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства, останнє все більше постає як неділиме глобальне ціле, в якому постійно формуються і протікають різнопланові та різнонаправлені процеси. Потрібно звернути увагу на те, що глобалізаційні процеси посилюються на трьох рівнях одночасно: на регіональних, субрегіональних, на глобальному рівнях. Поряд із цим необхідно з’ясувати, що головною особливістю сучасного етапу глобалізації є становлення макроцивілізації, коли та чи інша країна тією чи іншою мірою змогла сприйняти ідеї постіндустріального суспільства, та розглянути наведені найхарактерніші риси сучасного господарства.

Вивчаючи проблеми глобалізації, необхідно звернути увагу на те, яким чином глобалізація проявляється на різних рівнях – на рівні окремої компанії, галузі, країни чи всього світового господарства. Також важливе значення мають основні показники, які визначають ступінь інтегрованості економік різних країн в глобальну економіку (відношення зовнішньоторговельного обігу до ВВП, прямі іноземні інвестиції, потік платежів роялті в країну з країни, пов’язаних з трансфертом технології). Студентам слід навести статистичні дані зазначених показників.

Характеризуючи процес посилення інтернаціоналізації та консолідації у світовому господарстві, необхідно звернути увагу на вісім нових основних суб’єктів, що здійснюють вирішальний вплив на світогосподарські процеси: міжнародні організації – МВФ, Світовий банк та інші; країни “великої вісімки” – G 8 та інші. Отже, можна констатувати, що глобалізація стала постійно діючим фактором внутрішнього і міжнародного економічного життя.

Ще однією із найхарактерніших особливостей сучасного етапу світогосподарського розвитку є все більш зростаючий масштаб діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК), які в господарстві розвинених країн відіграють головну роль у глобалізації сучасного економічного життя. Перш за все це виявляється в значному зростанні кількості материнських компаній ТНК та їхніх зарубіжних філій. Особливу увагу необхідно звернути на наступні моменти функціонування ТНК: які причини появи ТНК; як це пов’язано з використанням у виробництві сучасних технологій; яким чином і за рахунок чого ТНК руйнують кордони між національними ринками товарів, капіталів і робочої сили?

Вагомим аргументом зростання ролі ТНК у сучасному світі є висока динаміка обсягів прямих іноземних інвестицій, які функціонально забезпечують контроль і механізми володіння закордонними виробничими об’єктами. Розглядаючи процес становлення та розвитку транснаціонального капіталу і ТНК як форми його функціонування, зверніть увагу на основні етапи, пов’язані з формами експансії та напрямами торговельно-виробничої діяльності ТНК. У зв’язку з цим виникає ряд питань. Скільки цих етапів? Що вони собою являють і чим характеризуються? Що собою являє сучасний (третій) етап функціонування ТНК? Коли він почався і якими процесами характеризується?

Характеризуючи сучасні глобальні ТНК четвертого покоління, необхідно звернути увагу на основні тенденції їх становлення, якими є: вплив науково-технічного прогресу на розвиток транснаціонального капіталу; особливості інноваційної діяльності ТНК; прискорений розвиток і вдосконалення факторів виробництва, що використовуються ТНК. Функціонування сучасних ТНК відбувається в умовах глобалізації світогосподарських зв’язків, які з одного боку, створюють зовнішнє середовище для їхньої діяльності, а з іншого – самі є результатом такої діяльності.

Подальша характеристика транснаціональних корпорацій дає зробити один із висновків, що за своєю суттю вони є також агентом глобалізації світової економіки, а одним із центральних моментів їх діяльності є транснаціоналізація як процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій ТНК, яка призводить до дуже високого, небаченого досі рівня взаємозалежності країн.

Виходячи з того, що ТНК на сьогодні є найдинамічнішою структурною складовою світової економіки, а за своєю мобільністю, здатністю до трансформації зв’язків і організаційних структур, швидкістю реакції на імпульси НТР вони суттєво перевищують національні або регіональні організаційно-господарські форми, необхідно звернути увагу на розмаїття видів (приватні та громадські) підприємницьких структур, що функціонують у світовому ринковому середовищі, які є виявом відмінностей організаційно господарських форм. Саме групу громадських форм і становлять корпорації, про особливості яких йдеться у таблиці 13.1. навчального посібника з курсу.

Характеризуючи центральну складову першого питання – основні тенденції економічного розвитку США та Великої Британії на етапі інформаційно-технологічної революції, потрібно виходити з того, що в США до початку 90-х років здійснюється перехід до консервативної моделі економічного зростання, яка доповнила неокейнсіанська концепцію розвитку. Необхідно звернути увагу на те, що в основі суттєвих зрушень, що відбулися на початок 1980-х рр. у західній економічній науці в бік різкого посилення у ній консервативних тенденцій і течій, відходу від помірного буржуазного реформізму, безсумнівно лежать глибинні соціально-економічні процеси, які носили об’єктивний характер. Необхідно враховувати, що поворот вправо західної економічної науки, і всієї суспільної ідеології в цілому, що відбувся наприкінці ХХ ст., породжений перш за все серйозними об’єктивними труднощами, на які наштовхнулися капіталістичне суспільство та економіка, і які, наростаючі лавиноподібно, набули особливо гострого характеру на рубежі 70–80-х років ХХ ст. Центральними аспектами у розгляді господарських процесів і явищ цього періоду є економічна політика та практика господарювання президентів Б. Клінтона та Дж. Буша (молодшого). Зверніть увагу на те, що ідеологічною основою практичних перетворень адміністрації Б. Клінтона були теоретико-методологічні засади неоконсервативного напряму економічної теорії. А щодо умов Великобританії, то як показав досвід, “тетчеризм”, на відміну від “рейганоміки” виявився достатньо ефективним. Британська модель неоконсерватизму довела свою спроможність “осідлати” третю хвилю НТР і домогтися перебудови та модернізації економіки.

Ще однією важливою проблемою, що розглядається у першому питанні є інновація та венчур як якісна мікроекономічна риса сучасної економіки. Інновація є результатом втілення науково-технологічних вдосконалень в економічну практику, має прикладний характер, а отже і безпосередній економічний ефект – надприбуток, хоча й тимчасовий. Що розуміють під поняттям інновація? Особливу увагу необхідно звернути на різноманітні класифікаційні ознаки інновацій, зокрема за галузевою належністю та інфраструктурна. Важливе місце в сучасній інноваційній сфері займає також інфраструктурна складова.

Прикладом зростаючої ролі науки при зміні структури виробництва в умовах сучасної інформаційно-технологічної революції є поява і значне поширення нових високоризикових інноваційно-технологічних форм ведення бізнесу серед який з’являється і набуває все більшого розвитку нова організаційна форма поєднання науки з виробництвом – венчурна фірма.

Зверніть увагу на те, що ця нова господарська форма в інноваційній сфері виникає як втілення тенденцій деконцентрації виробництва, коли перевага починає надаватись інтенсивному типу кооперації. Венчурна фірма як ризикове господарство повною мірою відповідає інституціональній природі теорії фірми Р. Коуза, оскільки передбачає оптимальне співіснування підприємств та організацій різного масштабу на основі венчурного фінансування інноваційного процесу.

Заключною частиною першого питання є міжнародна економічна інтеграція. Тут основну увагу приділено розгляду інтеграції Європи та особливостей економічного розвитку в її умовах. При розгляді цього питання необхідно зазначити, що одним із найважливіших факторів економічного розвитку як у повоєнний період, так і на сучасному етапі є інтеграційні процеси, що відбуваються у різних формах, у тому числі й економічна інтеграція. Слід звернути увагу, що поглиблення інтеграційних процесів відбуваються на різних рівнях – як на регіональних, так і на субрегіональних, прикладами яких є Європейський Союз, НАФТА, Азіатсько-Тихоокеанський регіон.

Характеризуючи сучасні інтеграційні процеси на прикладі Європейського Союзу, потрібно урахувати логіку поступового їх розгортання, поступового проходження якісно нових етапів в розвитку: зони вільної торгівлі, митного союзу, спільного ринку, економічного союзу, і нарешті – економічного та валютного (монетарного) союзу, чи повного економічного союзу. Простежте, коли і яка країна увійшла до складу ЄС та яку роль вона у ньому відіграє. Знайдіть у тексті навчального посібника відповідь на те, чим повинен завершитися сучасний етап європейської інтеграції? Яку роль у сучасному світовому господарстві займає Європейський Союз і як ця роль буде змінюватися на далі?

Зверніть увагу на те, що поглиблення економічної інтеграції у будь якому регіоні світу веде до необхідності створення наднаціональних органів, які повинні бути здатними координувати зусилля різних країн і формувати механізм для цивілізованого вирішення спірних питань, що, зрозуміло, буде дещо обмежувати дію національних урядів.