|
|
ТЕМА : «Оптовий продаж товарів».План:
Література: В.В. Апопій «Комерційна діяльність», ст.397-409, 2008 р. Після вивченої теми студенти повинні знати: Класифікацію основних і організаційних систем електронної торгівлі, характеристику електронної біржі, особливості електронних торгових майданчиків. Питання для самоконтролю:
В умовах інвестиційно-інноваційного розвитку і лібералізації торговельної діяльності традиційні форми і методи торгівлі все більше поступаються якісно новим, що ґрунтується на сучасних інформаційних технологіях і електронних комунікаціях. Однією з таких форм, що прогресує нині у всіх розвинутих країнах, є електронна комерція (е-сом). Суть електронної комерції полягає в організації процесу товарно-грошового обміну в формі купівлі-продажу на базі електронних технологій з використанням телекомунікаційних мереж та електронних фінансово-економічних інструментів. Прискорений розвиток електронної торгівлі зумовлений багатьма чинниками. Три з яких можна вважати визначальними. Перший чинник – лібералізація економічної діяльності.Він виявляється у вільному переміщені капіталу, технологій, товарів та послуг як усередині окремих країн, так і між ними, глобалізації товарних ринків. Створюються сприятливі умови для широкомасштабного товарно-грошового обміну в формі купівлі-продажу. Для здійснення ефективного і оперативного товарно-грошового обміну використовуються нетрадиційні засоби, сучасні технології, принципово нові форми і методи комерційної діяльності, у т.ч. електронні. Слід додати, що жорстка конкуренція на товарних ринках посилює розвиток електронного сектора в сфері торгівлі. Другий чинник – мультифункціональність Інтернету. Постійне оновлення ресурсів, інструментів, комп’ютерних технологій в Інтернеті зумовлює перспективність і надає універсального характеру цій мережі, суттєво розширює її можливості щодо обслуговування комерційного бізнесу. Переваги Інтернету полягають у тому, що він надійно забезпечуює не лише окремі комерційні операції, а й всі стадії комерційного процесу: маркетинг, формування договірних відносин і зв’язків, оптову купівлю-продаж, регулювання поставок, роздрібний продаж, після продажне обслуговування, розрахунки, документообіг, облік, адміністрування комерційного бізнесу. При цьому весь комплекс операцій здійснюється у віртуальному (on-line) режимі, без обмежень інформаційного простору і часу. Третій чинник – доступність і ефективність Інтернет-торгівлі. Ця форма вигідна, насамперед, в організаційно-технічному та фінансово-економічному плані. Для продавця доступні послуги віртуальних бірж, аукціонів, дистриб’юторської мережі, порталів, торгових майданчиків. Перевага Інтернет-торгівлі для покупця також очевидна: достатньо мати в розпоряджені комп’ютер, підключений до Інтернету, та засіб платежу, і покупку можна здійснити у будь-який час, у будь-якій країні. Наведені вище чинники є загальними, характерними для всіх економік ринкового типу. Під їх впливом формуються умови і вдосконалюються процеси електронного бізнесу, в т.ч. у сфері оптової торгівлі.
Електронна торгівлі як сфера комерційної діяльності охоплює різні системи і форми організації, які суттєво відрізняються від структурних елементів реальної торгівлі (of-line). Під системою електронної комерції розуміють сукупність програмних продуктів, технічних засобів, методів, які дозволяють у віртуальному режимі здійснити комерційні операції та процеси в конретних секторах сфери товарного обігу. Залежно від бізнесу-субєктів і характеру комерційних операцій можна виділити наступні системи: В2С(бізнес-споживач) – в основу системи покладено віртуальну роздрібну торгівлю; В2В (бізнес-бізнес) – охоплює всі рівні інформаційної взаємодії між компаніями з метою здійснення оптової купівлі-продажу в on-line режимі; С2С (споживач-споживач) – являє собою співтовариство споживачів, організоване з метою взаємної купівлі-продажу товарів, послуг у форматі електронного аукціону; С2В (споживач-бізнес) – передбачає купівлю-продаж за цінами, призначеними споживачами; В2G (бізнес-адміністрація) – забезпечує взаємодію мід суб’єктами бізнесу та урядовими організаціями з приводу виконання державних замовлень на комерційних засадах. У контексті розвитку е-сот в оптовій торгівлі найбільший інтерес становлять дві системи - В2Вта В2G. Система В2В призначена для підтримання відносин і зв’язків між постачальниками товарів, послуг та оптовими покупцями в процесі закупівлі товарів. Ця система виконує й більш широкі функції: - управління закупівлями (e-procurement); - супроводження постачальників (scm); - управління продажами (e-distribution); - управління покупцями (crm); - забезпечення функціонування організаційних форм електронної комерції в сфері оптової торгівлі. Функціяe-procurement, по суті, належить до матеріально-технічного забезпечення суб’єктів виробничої сфери. Вона дозволяє взаємодіяти з багато чисельними пос тачальниками, оптимізувати партії товарів, терміни постачання, витрати. Функція SCM має аналогічний характер. Відмінності полягають в інтеграції системи планування матеріально-технічного забезпечення та управління з метою координації дій і контролю діяльності всіх учасників ланцюга маттехзабезпечення. Функція e-distribution стосується переважно виробників і спрямована на оптимізацію поставок дилерам і кінцевим споживачам на засадах логістики. Реалізація цієї функції дозволяє мінімізувати витрати на транспортування і прискорити документообіг. Ця функція спрямована на витіснення посередників з комерційних угод. Функція CRM забезпечує повний цикл супроводження споживачів (потових покупців). Ця функція дозволяє накопичувати, систематизувати та очоплює програмне забезпечення для управління новим циклом продажу – від аналізу можливості збуту товарів до контролю після продажного обслуговування. Функція забезпечення функціонування різних організаційних форм електронної торгівліє найскладнішою, оскільки очоплює різні аспекти перелічених вище функцій і специфічних. Характерних для конкретних організаційних форм електронної торгівлі. Для системи В2В характерно різноманіття організаційних форм та їх модифікацій. Усі вони ґрунтуються на віртуальному електронному просторі – електронному торговому майданчику. Такий майданчик являє собою систему програмних продуктів, засобів електронних телекомунікацій і платежів, призначених для здійснення широкого діапазону угод купівлі-продажу. Складність функціонування електронних майданчиків полягає в тому, що крім власного інформаційного обміну, вони повинні забезпечити гарантії здійснення угод віртуальних електронних суб’єктів різних організаційних форм. До них можна віднести: - електронний агрегатор, або концентратор, який являє собою електронний каталог, призначений для широкого кола постачальників і покупців на відносно стабільному ринку зі стандартними товарами; - Інтернет-аукціон – віртуальне підприємство, яке організовує відкриті публічні торги; власником товару на таких торгах стає той, хто запропонував найвищу ціну; - електронна біржа – організаційна модель електронної торгівлі, для якої характерна купівля-продаж типових видів сировини (товарів) за біржевими цінами; у ній закладено дійовий ринковий механізм узгодження попиту і пропозиції в реальному часі; - електронний портал – потужний Web-сайт з функціями комплексної системи надання широкого спектра комерційних послуг щодо оптово-закупівельних операцій корпоративним та індивідуальним підприємцям. Система В2В у перспективі займатиме домінуюче положення в е-сот. Вона спроможна забезпечити у величезних масштабах оборот сировинних ресурсів, засобів виробництва, товарів, послуг між підприємствами, а також на зовнішніх ринках. Пріоритетність В2В пояснюється не лише масштабами, а й багатофункціональністю цієї системи: можливістю безперервного одержання інформації про товарні ресурсі, забезпечення поставки, платежів, обліку і контролю виконання, договірних зобов’язань. Ця система дозволяє організувати оперативно, за будь-якими каналами, в режимі on-line оптову купівлю-продаж вітчизняної й зарубіжної продукції: через біржі, торговельні концентратори, аукціони, дистрибутивну мережу. Інша важлива система в галузі оптової купівлі-продажу В2G також характеризується інтенсивним розвитком. Справа в тому, що в економічній сфері держава виступає не лише як регулятор економічного життя, але й як корпорація з широкими і різноманітними економічними інтересами і функціями. Одна з них – забезпечення потреб державних інституцій в товарах і послугах за державні кошти. У системі В2G закладені організаційні, технологічні, електронно-технічні можливості для здійснення оптових закупівель товарів, продукції для державних потреб. Закупівлі відбуваються на тендерних засадах. У перспективі торгово-закупівельні операції в секторі В2G стануть більш інтенсивними і масштабними під впливом лібералізації торговельної діяльності, глобалізації товарних ринків і зростання конкуренції.
Електронна біржа – це організаційна форма оптового ринку, яка ґрунтується на електронних технологіяч та Інтернет-комунікаціяч і створює умови оптовим продавцям і покупцям для здійснення торгово-закупівельних операцій за біржовими цінами. Функції електронної біржі багатогранні: - електронне супроводження всіх етапів біржового процесу купівлі- продажу (від подання заявки до виконання угоди) у реальному режимі часу; - інформаційно-маркетингове супроводження угоди із використанням статистично-аналітичної інформації та моніторингових даних про спот-ринок; - фінансове супроводження угоди з мінімізацією фінансових ризиків за рахунок узгодження схеми проходження угод і механізму банківського гарантійного забезпечення; - транспортно-експедиційне супроводження угод, головним чином, логістичного характеру з представленням учасникам біржових торгів розрахунків оптимальних схем транспортування. Суб’єктами електронних біржових торгів можуть бути оптові продавці та оптові покупці. Продавцями зазвичай виступають виробники, постачальники, брокери.оптові продавці стають учасниками біржових торгів після проходження реєстрації на порталі й підписання з біржею договору асоційованого членства і договору комісійного обслуговування. |
|
