Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Асортиментні переліки товарів

Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі потребує не тільки встановлення магазинам групового і видового асортименту, раціонального розміщення його в окремих магазинах, але і постійного регулювання і систематичного контролю за дотриманням його повноти і стабільності. Це досягається шляхом розробки і впровадження в практику роботи магазинів обов'язкових асортиментних переліків товарів.

Асортимент товарів у магазинах з часом змінюється під впливом виробництва та купівельного попиту населення. Глибоке вивчення цих змін та врахування їх в повсякденній роботі дозволяє працівникам сфери торгівлі вносити відповідні корективи в асортиментні переліки товарів, формуючи оптимальний асортимент в магазинах.

Необхідність в розробці асортиментних переліків викликана значним впливом на склад видової товарної номенклатури магазинів багатьох чинників. Це приводить до того, що роздрібні торговельні підприємства не завжди і не в повному обсязі враховують їх в процесі формування асортименту. Як наслідок магазини з однаковим товарним профілем (груповим асортиментом), чисельністю обслуговуваного населення та зоною діяльності нерідко мають різну, часто нераціональну, видову номенклатуру товарів.,Враховуючи це, для магазинів державної та кооперативної торгівлі були введені асортиментні переліки товарів, які розроблялися для кожного конкретного магазину з врахуванням його типізації, спеціалізації, розміру торговельної площі, місця розташування та інших факторів.

Процес розробки асортиментних переліків відбувається у три етапи. На першому етапізатверджуються приблизні асортиментні переліки для основних груп магазинів з указанням основних споживчих комплексів і мікрокомплексів, товарних груп і назв товарів. Деталізація і уточнення приблизних асортиментних переліків з врахуванням специфічних особливостей діяльності конкретних регіонів досягається на другому етапі шляхом розробки типових асортиментних переліків. В них відображаються тип підприємства, торговельна площа, перелік споживчих комплексів, мікрокомплексів, товарних груп, а також найменувань товарів і кількість їх різновидів.



На третьому етапі на базі типових розробляються і затверджуються для кожного конкретного магазину обов'язкові асортиментні переліки. Вони враховують конкретні умови функціонування роздрібного торговельного підприємства і включають: назву і тип магазину, його торговельну площу, місце знаходження (населений пункт), найменування споживчих комплексів, мікрокомплексів, товарних групп, а також назви товарів, кількість їх різновидів, кількість товарних одиниць у магазині.

Маючи асортиментний перелік товарів, можна розраховувати коефіцієнти стійкості видового та внутрівидового асортименту товарів, які характеризують роботу комерційного апарату магазину з дотримання встановленого асортименту товарів і можуть використовуватися для контролю за станом асортименту товарів у магазині.

Коефіцієнт стійкості видового і внутрівидового асортименту (Ксв) визначається як відношення кількості видів, різновидів найменувань товарів, які фактично є в продажу (Фк), до тієї їх кількості, яка встановлена магазину асортиментними переліками товарів (Нк), тобто:

Ксв = Фк

Нк

Коефіцієнти стійкості видового асортименту можна розраховувати як для всього товарного асортименту, так і для асортименту товарів окремих груп, а коефіцієнти стійкості внутрівидового асортименту - для товарних видів, різновидів, найменувань. Величина коефіцієнтів знаходиться в межах від о до 1. При цьому, чим ближче коефіцієнт до одиниці, тим стійкіший асортимент магазину.

На стійкість асортименту впливають різні фактори господарської діяльності магазину, в тому числі і випадкові (затримка відправки товарів постачальниками, порушення графіків завезення). Для усунення впливу випадкових факторів і більш об'єктивної оцінки товарного асортименту його стійкість доцільно визначати за окремі періоди за даними декількох перевірок. У цьому випадку коефіцієнти стійкості асортименту визначаються за формулою:

Ксв = , де

Фк1, Фк2,, …, Фкн – фактична кількість видів, різновидів товарів, які були в продажу на дату перевірок; n – кількість перевірок.

При цьому чим більші період і кількість перевірок, тим правильніше буде показувати фактичний стан справ розрахований коефіцієнт.

Використання у процесі аналізу матеріалів, які характеризують широту, глибину і стійкість асортименту, дозволяє працівникам торгівлі оцінити роботу з формування асортименту, співставити асортимент однотипних магазинів і прийняти оперативні рішення щодо поліпшення комерційної роботи цих підприємств.

Асортиментний перелік затверджують магазину на один рік (сезон), після закінчення якого вносять корективи з врахуванням зміни купівельного попиту та кон'юнктури торгівлі, насичення товарного ринку, змін в асортименті товарів, що реалізуються, та інше. Перелік подається директору (завідувачу) магазину і працівникам і є основним робочим документом, згідно з яким формується асортимент товарів роздрібного торговельного підприємства.

Відповідальність за дотриманням вимог обов'язкового асортиментного переліку покладається на директора (завідувача) магазину. Працівники апарату управління (у споживчій кооперації - райспоживспілок, споживчих товариств) контролюють наявність в продажу товарів згідно з вимогами асортиментних переліків. За відсутності у продажу окремих товарів торговельні підприємства повинні вжити необхідних заходів для завезення їх у магазин.

Використання в практиці торгівлі обов'язкових асортиментних переліків, особливо в нинішніх умовах функціонування, дозволить забезпечити населення необхідним асортиментом товарів, вистояти в конкретній боротьбі, забезпечуючи краще обслуговування населення товарами.

Раціональна організація роботи магазинів залежить від правильного

розподілу товарів різних груп, підгруп і видів по роздрібних торговельних підприємствах та поєднаннях їх в окремих магазинах, що потребує відповідного групування товарів.

У практиці торгівлі групування асортименту товарів для організації їх

Ознаки групування асортименту товарів в магазинах
продажу в магазинах здійснюється за трьома ознаками: товарно-галузевою, спільності споживчого призначення, частоти попиту та складності асортименту.

           
 
Товарно-галузева
 
За спільністю споживчого призначення
 
За частотою попиту та складністю асортименту


Рис. 3.2.5. Групування асортименту товарів в магазинах.

За товарно-галузевою ознакою формується переважно асортимент продовольчих і деяких непродовольчих товарів.

Більшість непродовольчих товарів групується за ознакою єдності споживчого призначення. При цьому їх асортимент об’єднується у споживчі комплекси, на основі яких здійснюється спеціалізація магазинів та формується їх асортимент.

Групування товарів за частотою попиту та складністю асортименту використовується при організації роботи магазинів, які розташовані в мікрорайонах великих міст, житлових масивах та сільській місцевості.

Вид групування асортименту впливає на особливості розміщення товарів у торговому залі і пов'язаний з групами товарів, що реалізуються. Під час розробки технологічних планувань торговельних залів таких магазинів ці товари розміщуються окремими групами з врахуванням товарного сусідства, частоти придбання та витрат часу на її відбір.

Як свідчить досвід роботи підприємств торгівлі високорозвинених в економічному плані держав, кожному магазину не можливо і економічно недоцільно забезпечити наявність всього асортименту товарів. Тому в окремих магазинах асортимент формується на основі розподілу праці з іншими магазинами. Таким чином, обов'язковою умовою формування асортименту в конкретному магазині є правильне його розміщення на підприємствах роздрібної торговельної мережі. Внаслідок розподілу праці номенклатура товарів і асортиментна структура товарообороту окремого магазину не повторюють товарну структуру сусіднього магазину чи торгової мережі, яка знаходиться в мікрорайоні, селі.

Плануючи структуру асортименту магазинів однорідної товарної спеціалізації, потрібно враховувати можливості раціонального розподілу праці між крупними і дрібними магазинами, між магазинами центру міста і його мікрорайонів, рядових сіл і кущових, районних центрів.

Під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості і періодичного характеру споживання, різного діапазону цін.

На кінцевому етапі формування асортименту враховуються зміни у попиті населення, виходячи з наявних можливостей організації торговельної діяльності в магазині - його площ, торговельно-технологічного обладнання, форм організації праці, методів продажу товарів та інше.

Деякі особливості характерні для підбору товарів для дрібно роздрібної торговельної мережі. Тут необхідно враховувати не тільки її місце знаходження, наявність поряд стаціонарних магазинів, склад населення, що обслуговується, сезонність торгівлі і т. ін., але і функціональне призначення дрібно роздрібної торговельної мережі (мережа, що замінює магазини, доповнює їх, чи мережа самостійного призначення).

Асортимент товарів у дрібнороздрібній мережі, що заміняє магазини, формується, виходячи з необхідності організації торгівлі насамперед товарами повсякденного попиту (хліб, сіль, цукор, сірники, мило та інші). Формування асортименту полягає у підборі основних товарних груп (підгруп) та різновидів товарів відповідно до типу та розміру підприємства (павільйон, ларьок, кіоск), чисельністю населення, що обслуговується, та його платоспроможністю. З введенням в дію магазинів асортимент товарів потребує відповідних змін і коригування.

Аналогічними принципами керуються під час формування асортименту у дрібно роздрібній торговельній мережі самостійного значення. Такі підприємства можуть здійснювати торгівлю і окремими товарами більш складного асортименту. При цьому необхідно враховувати наявність поблизу інших підприємств роздрібної торгівлі, їх спеціалізацію, радіус дії і широту асортименту товарів, представлених для реалізації.

Широкого розповсюдження набула така мережа в курортних місцевостях, де в сезон відпочинку значно збільшується чисельність покупців і необхідно розширити мережу підприємств з торгівлі товарами народного споживання.

В основу формування асортименту товарів у дрібно роздрібній торговельній мережі, що доповнює магазини, покладено принцип поглиблення спеціалізації і організація торгівлі окремими товарами складного асортименту, якими недоцільно, чи не можливо торгувати в магазині, а також масовими товарами (овочі і фрукти в сезон масового збору і реалізації). Обслуговуючи частину покупців, такі підприємства створюють більш сприятливі умови для організації торговельного обслуговування покупців в магазинах, дозволяють зменшити потік покупців в магазині і поліпшити умови продажу товарів.

Важливу роль відіграє правильне формування асортименту в магазинах самообслуговування, технологія продажу товарів в яких має значні відмінності від магазинів, які торгують за традиційними методами. Асортимент товарів в таких магазинах повинен орієнтуватися на максимальну самостійність покупців у виборі товарів, а одним з основних напрямів формування асортименту є створення споживчих комплексів і мікрокомплексів.

Формування асортименту товарів у магазинах орієнтовано на максимальне задоволення попиту населення, що є основою прибуткової діяльності. У підприємствах роздрібної торгівлі, які розташовані у великих населених пунктах, де проживає значна кількість населення і сконцентрована розгалужена мережа підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту має враховувати принцип територіального розміщення магазинів різних систем і форм власності та раціональний розподіл товарів між ними. В умовах ринкової економіки основним регулятором цього процесу є конкуренція, яка дозволяє сформувати мережу підприємств роздрібної торгівлі з врахуванням фінансових можливостей, пішохідної доступності та середнього радіусу дії кожного магазину.

Разом з тим у сільській місцевості, для якої характерне надміру роз-зосереджене проживання населення, низькі грошові доходи, розпорошеність попиту та наявність дрібних підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту потребує інших принципів та методів регулювання.

Формування асортименту товарів - складний процес, на який впливає ціла низка чинників. Умовно їх можна поділити на загальні – не залежні від умов роботи магазину – і специфічні - пов'язані з умовами функціонування, організацією і технологією торгівлі в кожному конкретному магазині (рис. 4.2.1).

Чинники, що впливають на формування асортименту товарів

 
 


 

       
   
Специфічні
 
Загальні


Рис. 4.2.1. Класифікація чинників, що впливають на формування асортименту товарів у магазині.

Дозагальних чинників відносяться попит покупців і виробництво товарів, а також соціально-економічні, демографічні, національно-побутові та природно-кліматичні чинники.(рис. 4.2.2).

       
   
 


Виробництво товарів
Національно-побутові
Демографічні
Соціально-економічні

           
   
 
 
Попит покупців
 
Природно-кліматичні
 


Рис. 4.2.2. Основні загальні чинники, які впливають на формування асортименту товарів у магазині.

Раціональний асортимент товарів у магазинах - це асортимент, який відповідає попиту покупців. При цьому попит формує вимоги до асортименту, а виробництво їх задовольняє. Для успішної роботи працівники торгівлі повинні мати достовірну інформацію про обсяг та структуру попиту, динаміку його змін, особливості формування на підприємствах різних типів, форм власності, спеціалізації.

Якщо основна маса продовольчих товарів переважно належить до товарів повсякденного і частого попиту, то непродовольчі товари належать до товарів періодичного і малого попиту, а періодичність купівель їх пов'язана з термінами споживання, сезонністю та широтою асортименту товарів, що виробляються промисловістю. Періодичність купівель таких товарів окремим споживачем коливається від декількох тижнів, місяців до декількох років.

Важливо пам'ятати, що попиту на продукти харчування порівняно з попитом на непродовольчі товари притаманний високий ступінь стійкості (окремі сорти хліба, пива, кондитерських виробів). Ці товари повинні бути присутні у продажу, що потребує певної стабільності у формуванні їх асортименту. При цьому постійна наявність широкого і стійкого асортименту таких товарів в магазині сприяє їх реалізації, поліпшує показники господарсько-фінансової діяльності, прибутковість роботи магазину.

Для непродовольчих та багатьох продовольчих товарів характерна їх взаємозамінність. Врахування цього фактора у формуванні асортименту потребує наявності в магазині широкого переліку товарів близьких за призначенням, що в свою чергу, дозволяє більш повно задовольнити попит покупців на товари.

Крім того, потреба, в придбанні того чи іншого товару супроводжується різним ступенем чіткості формулювання попиту. В одних випадках покупець має чітке уявлення про товар, який купляє (стійкий попит), в інших - не зовсім ясно уявляє конкретні ознаки товару - ціну, фасон, матеріал, колір, визначаючи тільки деякі загальні вимоги (чобітки на високому каблуці, костюм для повсякденного носіння, демісезонне пальто, сорочка 42-го розміру і т.п. - альтернативний, імпульсний попит), а остаточне рішення приймається у процесі ознайомлення з наявним асортиментом та під час вибору товарів.

Отже, задоволення попиту населення на товари потребує забезпечення достатньої повноти асортименту товарів у магазинах, яка досягається шляхом постійного підсортування асортименту як товарами, які добре відомі покупцям, так і новими, попит на які ще не склався, орієнтацію на комплексність попиту та пропозицію комплектних товарів тощо.

У практичній роботі підприємств роздрібної торгівлі різних форм власності широко використовується групування наявних у продажу товарів за функціональною ознакою - комплексністю попиту покупців. До складу комплексів входять товари різних товарних груп, призначених для комплексного задоволення попиту населення. Групування асортименту в споживчі комплекси покладено в основу спеціалізації магазинів, секцій універмагів та формування їх товарного асортименту.

Спеціалізація торговельної мережі здійснюється на основі таких споживчих комплексів:

- розрахованих на задоволення попиту окремих контингентів покупців ("Товари для жінок", "Товари для чоловіків", "Товари для дітей", "Товари для молоді");

- призначених для задоволення певних потреб ("Товари для спорту", "Товари для дому", "Подарунки", "Товари для відпочинку" та інші).

Споживчі комплекси поділяються на мікрокоплекси. Формування асортименту магазинів за споживчими комплексами і мікрокомплексами дозволяє зосередити всі товари незалежно від того, якою галуззю промисловості, з якої сировини і матеріалів та за якою технологією вони вироблені. Це створює умови для більш повного задоволення попиту населення, значного скорочення витрат часу покупців на пошук та купівлю товарів, підвищення рівня торговельного обслуговування. Воно дозволяє ефективніше використовувати торговельну площу магазинів, поліпшити показники господарської діяльності, підвищити економічну ефективність торгівлі.

Одним з найважливіших чинників формування товарного асортименту є виробництво і імпорт товарів народного споживання, оскільки їх обсяг і асортиментна структура обумовлюють пропозицію товарів на товарному ринку.

Значний вплив на пропозицію товарів має розміщення їх виробництва на території країни, сезонність, партіонність і ритмічність їх випуску промисловими підприємствами, а також масштаби імпорту з-за кордону. Тому під час формування асортименту в роздрібній торговельній мережі враховуються не тільки можливості власного вітчизняного виробництва і імпорту товарів, але й поставка їх конкретним підприємствам торгівлі за прийнятними цінами і на вигідних умовах.

Основними соціально-економічними чинниками є соціальний склад населення, характер його трудової діяльності, рівень цін, доходів та соціального забезпечення населення, розвиток та спрямованість основних виробничих галузей в регіоні, культурно-побутові умови проживання тощо.

До складу демографічних чинників відносяться професійний склад населення, склад за статтю і віком, кількість сімей, що обслуговується магазином, їх структура тощо.

Національно-побутовими чинниками є структура населення за національною ознакою, його звичаї, вдача і традиції у споживанні окремих товарів.

Під природно-кліматичними чинниками розуміють вплив природних і кліматичних особливостей окремих районів, місцевого сезонного календаря на формування асортименту товарів у магазинах.

До специфічних чинників, які впливають на побудову асортименту товарів в кожному конкретному магазині, відносяться: тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання, чисельність населення, що обслуговується, наявність крупних центрів тяготіння (міст, районних центрів) і місце знаходження магазину, транспортні умови, в тому числі стабільність транспортних комунікацій в різні сезони року, щільність (густота) торговельної мережі, середній радіус дії і пропускна спроможність магазину та інші.(рис. 4.2.3).


Пропускна спроможність магазину
Організація товаропро-сування
Транспортні умови
Місце розташування
Чисельність населення

       
 
Попит покупців
   
Природно-кліматичні
 


Рис. 4.2.3. Основні специфічні чинники, які впливають на формування асортименту товарів у магазині.

Кожен з названих чинників по-різному впливає на порядок формування асортименту. Так, за типом магазину визначається перелік товарних груп, які реалізуються; технічна оснащеність магазину - широта асортименту товарів, представлених в торговому залі, культура торгівлі та продуктивність праці працівників; умови товаропостачання - розмір товарних запасів та швидкість їх обертання. Від чисельності населення, що обслуговується, залежить торгова площа магазину і широта внутрігрупового асортименту.

Не всі чинники з перерахованих можуть бути співставлені і оцінені кількісно. Виходячи з цього, на нинішньому етапі розвитку торгівлі, її технічного оснащення та впровадження в практику роботи сучасних магазинів комп'ютерних технологій, перспективною є розробка асортиментних моделей у межах окремих етнографічних та кліматичних зон. Досвід економічно розвинених країн Західної Європи та Сполучених Штамів Америки свідчить про можливість розробки таких інваріантних розрахунків асортиментних моделей на базі комп'ютеризації комерційних та технологічних процесів на підприємствах роздрібної торгівлі.

Повнота асортименту – це відповідність фактичної наявності товарів на торговому підприємстві розробленому асортиментному переліку.

Під стійкістю (стабільністю) асортименту товарів потрібно розуміти безперебійну наявність в продажу товарів, перед бачених асортиментним переліком магазину.

Повнота і стійкість асортименту роздрібних торгових підприємств визначаються за допомогою показників, що йменуються коефіцієнтами повноти і стійкості (стабільності) асортименту.

Коефіцієнт повноти асортиментурозраховують шляхом відношення фактичної кількості різновидів товарів, що є в продажу, до кількості різновидів товарів, передбачених асортиментним переліком магазину:

Кn = , де

Кn – коефіцієнт повноти асортименту магазину на конкретну дату;

Рф – фактична кількість різновидів товарів на момент перевірки;

Рн – кількість різновидів товарів, передбачена асортиментним переліком.

На повноту асортименту товарів в магазинах впливає багато чинників, причому нерідко випадкових (наприклад, затримка постачальниками відвантаження товарів, порушення графіка завезення і т.п.). Для нівелювання впливу випадкових чинників і більш правильної оцінки товарного асортименту його повноту доцільно визначити за окремі періоди часу за даними кількох перевірок асортименту магазину. Показник, що отримується при йьому, носить назву коефіцієнта умовної стійкості (стабільності) асортименту.Він розраховується за наступною формулою:

Р1ф + 2ф + … + Рнф

Кст = -------------------------- , де

Рн х н

Кст – коефіцієнт умовної стійкості асортименту товарів в магазині за період (місяць, квартал, рік);

Р1, Р2, …, Рн – фактична кількість різновидів товарів на момент окремих прервірок;

Рн – кількість різновидів товарів, передбачена асортиментним переліком;

н – кіот кість перевірок.

Коефіцієнти повноти та стійкості асортименту можна розрахувати як по всьому товарному асортименту, так і по асортименту товарів окремих товарних груп або споживчих комплексів. При цьому враховуються тільки ті товари, які передбачені для магазину асортиментним переліком.

Числове значення коефіцієнтів повноти і стійкості асортименту знаходиться в межах від 0 до 1. при цьому чим ближче ці показники до одиниці, тим повніший і стійкіший асортимент магазину, краще сформований.

Визначення і використання в процесі аналізу товарного асортименту показників, що характеризують його повноту і стійкість, дозволяє не тільки оцінити, але й зіставити асортимент кількох магазинів, що обслуговують той самий цільовий ринок.

Особливості продажу товарів у роздрібній торговельній мережі. Форми продажу товарів.

План:

Література:

В.В.Апопій «Комерційна діяльність» ст.501-511, Київ «Знання», 2008 р.

Після вивченої теми студенти повинні знати:

Що таке особливі форми продажу товарів; якими нормативними актами

вони регулюються; які основні розділі містять правила комісійної торгівлі; що таке продаж товарів у кредит; що таке аукціон; як відбуваються аукціонні торги; який існує порядок продажу уціненних товарів; що таке магазин «секунд-хенд».

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке комісійний продаж товарів?
  2. Який порядок уцінки комісійних товарів?
  3. Що є юридичною підставою для продажу товарів у кредит?
  4. Який існує порядок розрахунків за товари, куплені в кредит?
  5. Порядок проведення аукціонних торгів?
  6. Якими документами оформляється продаж товарів на аукціоні?
  7. Які ви знаєте способи продажу ношених речей?
  8. На які категорії поділяється «секунд-хенд» залежно від якості та ціни?

До особливих форм продажу товарів відносять комісійну торгівлю, продаж товарів тривалого користування в кредит, продаж уцінених товарів та реалізацію товарів на аукціонах.

Комісійний продаж товарів – це реалізація населенням особистих речей, які за різних обставин виявилися непотрібними, через мережу спеціально організованих магазинів чи відділів (секцій) в універмагах.

Перевагою такої торгівлі є те, що вона надає допомогу громадянам позбавляючи їх необхідності продавати товари особисто, та збільшує обсяги товарообороту магазинів без залучення додаткових оборотних коштів та товарних ресурсів.

Порядок здійснення комісійної торгівлі непродовольчими товарами на території України регулюються відповідними правиламию вони регламентують порядок комісійної торгівлі господарюючими суб’єктами всіх форм власності. За винятком комісійного продажу автомобілів, мотоциклів, тракторів, інших транспортних засобів та номерних агрегатів до них, а також ювелірних виробів із дорогоцінних металів і коштовного каміння, які визначаються окремими правилами.

Сторонами торгового процесу за комісійного продажу товарів є: господарюючий суб’єкт, який приймає товар на комісію, і громадянин, у деяких випадках – підприємство (організація, установа), які здають товар на комісію (комітент).

За договором комітент доручає комісіонеру продаж товару за певну винагороду, розмір якої не повинен суперечити чинному законодавству і визначається за згодою сторін.

До моменту продажу в магазині за комітентом зберігається право власності на товар, що прийнятий на комісію. Матеріальну відповідальність за пошкодження або втрату товару перед комітентом несе комісіонер. Комітент вправі в будь-який час забрати зданий на комісію товар за наявності квитанції, документа, що засвідчує особу, та сплативши за зберігання обумовлену в договорі суму.

Термін продажу зданих на комісію речей становить 60 календарних днів. Якщо протягом цього часу товар не продано, правилами передбачена його уцінка в таких розмірах:

- на 30% від попередньої вартості товарів після 60 днів реалізації;

- на 40% від залишкової ціни після першого її зниження, якщо товар не

реалізовано протягом наступних 15 днів.

Якщо товар не реалізовано і після другої уцінки протягом наступних 15

календарних днів, комісіонер знімає його з продажу без письмового попередження комітента.

Повертаючи комітенту нереалізовані товари, які знаходилися у

господарюючого суб’єкта понад один робочий день, комітент відшкодовує витрати ха хберігання його товару, як за повний місяць, у таких розмірах:

- за перші 30 календарних днів – 2% визначеної ціни товару;

- за наступні 30 календарних днів – 3% визначеної ціни товару;

- за наступні 30 календарних днів – 4% від залишкової ціни товару після

проведення уцінок.

За кожен день зберігання знятого на комісію товарів відображається на всіх примірниках квитанції та на товарному ярликові. Умови уцінки прийнятих на комісію товарів вказуються в квитанції, яка видається комітентові. Свою згоду на проведення уцінки комітент підтверджує підписом на квитанції.

Якщо умови здавання (терміни або розміри уцінок) не влаштовують комітента, комісіонер має право не брати товар на комісію.

На комісію приймаються як нові, так і користовані непродовольчі товари, придатні для подальшого використання, а також ті, що не потребують ремонту. Підлягає комісії отримане від відповідних організацій конфісковане, безгоспне майно, а також речі, які вилучені у громадян за рішенням судів на відшкодування заподіяної шкоди.

Товари від юридичних осіб приймаються згідно з товарно-супровідними документами та за наявності інформації про товар, викладеної відповідно до законодавства про мови.

Оформлення на комісію нових товарів здійснюється за наявності у комітента (крім фізичної особи, яка не має статусу підприємця-громадянина) документів, що підлягають обов’язковій сертифікації, - за наявності сертифіката відповідності (або його копії) чи свідоцтва про визнання іноземного сертифіката у державній системі сертифікації.

Товари, що не підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, приймаються на комісію за наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Правилами заборонено продаж на комісійних засадах зброї, боєприпасів, військової техніки, вибухових та отруйних речовин, ліків, наркотиків, армійського спорядження та ін.. Заборонено брати на комісію товари з простроченим терміном реалізації, товари від неповнолітніх, а також речі працівників магазину та членів їх сімей.

При здаванні речей на комісію громадяни України подають паспорт, іноземці – дозвіл на проживання в Україні або документ, що його заміняє.

На кожну одиницю товару виписується квитанція у двох примірниках і товарний ярлик. Після їх підписання оцінником, комісіонером і комітентом перший примірник квитанції вручається комітенту, другий – залишається у комісіонера і додається до товарного звіту, а товарний ярлик прикріпляється до прийнятого на комісію товару.

Технічно складні товари з не закінченими гарантійними термінами використання приймаються на комісію тільки з паспортом і гарантійними талонами, які передають новому господареві речі після її продажу.

Ціни під час приймання товару встановлюються на основі попиту за згодою комітента і комісіонера.

Якщо в процесі реалізації виявлено приховані дефекти, комісіонер повинен зняти з продажу такий товар і скласти про це відповідний акт у присутності комітента.

Прийняту на реалізацію річ не пізніше наступного дня виставляють у торговому залі.

Правилами передбачено сплату за товари, що купуються в комісійному магазині, як готівкою, так і чеками банків, або за допомогою пластикових карток.

Якщо куплений товар не новий, то повернення його магазину можливе лише за згодою комісіонера.

Гроші за проданий товар сплачуються на третій день після продажу, за умови подання квитанції та паспорта або документа, що його заміняє.

Продаж товарів тривалого користування в кредит популярний серед населення, оскільки дозволяє придбати непродовольчі товари з розстроченням платежу без попереднього накопичення коштів.

Номенклатура товарів, які продаються в кредит, досить широка. Вона налічує сотні найменувань і постійно розширюється. У кредит реалізують непродовольчі товари, які мають тривалі терміни служби (придатності). Перелік товарів для продажу в кредит визначає господарюючий суб’єкт відповідно до орієнтованого переліку товарів, який затверджено правилами продажу товарів тривалого користування в кредит. Для продажу в кредит рекомендовані: телерадіоапаратура, електропобутові товари, музичні інструменти, меблі, садові будинки, будівельні матеріали, транспортні засоби, а також товари широкого вжитку – одяг, взуття, тканини, килими тощо.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2022 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.