Тема 3. ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ

Основні теоретичні положення теми

Фінансова інвестиція – це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Фінансові інструменти групують за такими стратегічними напрямами: інвестиційні операції з традиційними цінними паперами; депозитні операції; придбання похідних цінних паперів; пайова участь у спільних підприємствах.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) – сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Мета ринку цінних паперів – акумулювати фінансові ресурси й забезпечити можливість їх перерозподілу.

Задачами ринку цінних паперів є: мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів для здійснення інвестицій; формування ринкової інфраструктури, що відповідає світовим стандартам; розвиток вторинного ринку; активізація маркетингових досліджень; трансформація відносин власності; удосконалення ринкового механізму і системи управління; забезпечення реального контролю над фондовими капіталом на основі державного регулювання; зменшення інвестиційного ризику; формування портфельних стратегій; розвиток ціноутворення; прогнозування перспективних напрямів розвитку.

Основні функції ринку цінних паперів: функція перерозподілу грошових коштів, функція перерозподілу ризиків, облікова функція, контрольна функція, функція збалансування попиту і пропозиції, стимулююча функція, регулююча функція.

За рівнем розвитку інституційного середовища ринки цінних паперів можна класифікувати на розвинуті і ринки, що розвивається. За ступенем задоволення попиту (потреб) клієнтів ринок цінних паперів можна поділити на універсальний та неуніверсальний. За регіональною ознакою ринки цінних паперів класифікують на національні та міжнародні. За способом організації розміщення і наступного обігу фінансових активів ринок цінних паперів поділяється на первинний і вторинний. За формою організації торгівлі активами ринок цінних паперів (вторинний) може бути біржовим і позабіржовим. За рівнем організації торгівлі активами ринок цінних паперів поділяється на організований і неорганізований. За типом торгівлі ринок цінних паперів має дві основні форми – публічну та комп’ютеризовану. За строками, на які укладаються угоди з цінними паперами, ринок цінних паперів поділяється на касовий і строковий. За механізмом виплати доходів ринок цінних паперів класифікують на ринок з очікуваним фіксованим доходом і ринок з очікуваним плаваючим доходом. За характеристикою емітента ринок цінних паперів можна розділити на ринок корпоративних (недержавних) цінних паперів і ринок державних фінансових активів.

Найбільш істотними світовими тенденціями розвитку ринку цінних паперів є: інтернаціоналізація та глобалізація ринку, підвищення рівня організованості та посилення державного контролю, комп’ютеризація ринку цінних паперів, нововведення на ринку, сек’юритизація.

На ринку цінних паперів присутні різні учасники, які діляться на такі групи: емітенти; інвестори; саморегулівні організації; професійні учасники.

Емітент цінних паперів – юридична особа, Автономна республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов’язання щодо них перед їх власниками. У якості емітентів-юридичних осіб можуть виступати акціонерні товариства, підприємства та організації інших форм власності, банки, пайові та корпоративні інвестиційні фонди.

Інвестори в цінні папери – фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. За своїм статусом інвестори можуть бути корпоративними, інституційними та індивідуальними.

Саморегулівні організації – неприбуткові об’єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів і зберігачів).

Професійні учасники фондового ринку – юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої ДКЦПФР, провадять на ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України.

На ринку цінних паперів здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Цінні папери – це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації (підприємств, місцевих позик, державні облігації України); іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов’язання України.

Основними цілями цінних паперів є: дохідність, безпека вкладень, зростання капіталу і ліквідність.

Сукупність зібраних цінних паперів, що є інструментами для досягнення певної мети інвестора, називається інвестиційним портфелем.

Виходячи з можливості ризиків вкладання капіталу, інвестори поділяються на три типи: консервативні, агресивні та помірковані.

Портфелі цінних паперів можуть класифікуватись також як змінні (керовані) і фіксовані. Відповідно до цілі інвестування, досягнута вона чи ні, портфелі класифікують на збалансовані і незбалансовані.

Інвестиційні цілі цінних паперів

Фондова біржа – це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Це, насамперед, місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а процес купівлі і продажу регламентується правилами і нормами.

Торговельно-інформаційна система – це юридична особа, яка здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку та володіє або управляє електронною торговельно-інформаційною мережею (ЕТІМ) або іншою системою засобів, що надає можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів. Статус ТІС юридичні особи набувають після реєстрації в ДКЦПФР.

Для аналізу загального руху курсів цінних паперів у динаміці застосовуються фондові індикатори та індекси. Найвідоміший індикатор – це середня Доу-Джонса для промислових акцій. Три інші середні Доу-Джонса – це індикатори курсів акцій компаній транспорту, електроенергетики та комунального господарства, а також інтегральна середня.

На вітчизняному ринку розраховується фондовий індекс КАС-20, ПФТС-індекс, ProU-50, Business Partners.

Ключові терміни і поняття: фінансові інвестиції, класифікація цінних паперів, ринок цінних паперів, учасники ринку цінних паперів та їх функції, рейтингова оцінка акцій і облігацій, незалежні рейтингові агентства, фондова біржа, біржові індекси, індекси, що розраховуються на фондовому ринку України, аналіз та оцінка ефективності фінансових інвестицій, оцінка акцій, оцінка облігацій, оцінка векселів, порядок формування портфеля цінних паперів.