Мета та основні завдання виробничого навчання.

Київський професійно-педагогічний коледж

Імені Антона Макаренка

Методична комісія психолого-педагогічних дисциплін

Конспект лекцій

Освітньо-кваліфікаційний рівень: Молодший спеціаліст

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Спеціальність: 5.01010401 Професійна освіта.

(за профілем підготовки)

Навчальна дисципліна: Організація та методика професійного

Навчання

Київ

Рекомендовано для студентів професійно-педагогічних коледжів та майстрів виробничого навчання ПТНЗ

Укладач: спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

Бельченко Василь Петрович

Рецензент: кандидат педагогічних наук, викладач-методист

Ковальчук Е.М.

Розглянуто і схвалено на засіданні методичної комісії

Психолого-педагогічних дисциплін

Протокол №_____ від ___________ 20___ р.

Голова методичної комісії Гомеля Н.С.

Складання конспекту вступного інструктування

В конспекті коротко вказується основна сутність навчального матеріалу, приводяться необхідні обґрунтування, табличні данні, схеми, ескізи, розрахунки і т.д.

Складання конспекту вступного інструктування являється одним із елементів підготовки майстра до занять – добре складений конспект /з ескізами, малюнками, таблицями і таке інше/, допомагає проводити урок на високому методичному, педагогічному та технічному рівні.

Важливою складовою конспекту з операційної теми програми являється інструкційна карта, тому що навчально-технічна документація являється джерелом уяви про предмети праці, технологічні та трудові процеси, інструменти, а також інструкційним матеріалом здійснення основних трудових операцій та функцій.

Конспект складається поурочно на тему програми. При цьому є можливість доповнювати раніш складений конспект виписками, замітками з нових посібників, статей, брошур з обміну досвідом, виписками з журналів та інших джерел.

Таким чином, конспект становиться збірником дидактичних, методичних та технічних матеріалів, куди майстер вносить все нове, що він вивчив, узнав - факти щоденної дійсності та наукові факти, основні закони науки, що розкривають зв’язки та відношення між різними об’єктами, процесами, явищами дійсності.

Навчальний матеріал необхідно використовувати (підбирати):

- достатньо сучасний та науковий з вивіреними положеннями та фактами;

- необхідно відбирати найбільш цінну та достатню інформацію, необхідну для розв’язання поставлених завдань;

- матеріал має бути організованим такім чином, щоб у ньому була виділена провідна ідея, головна думка;

- зміст навчального матеріалу повинен відбивати методи одержання навчальної інформації, типові для даної теми.

Однією із важливих складових частин /етапів/ підготовки майстра до уроку являється підготовка до показу трудових прийомів та способів виконання навчально-виробничих робіт. Від методично правильного показу в значній мірі залежить успішність оволодіння учнями основами професії – формуються професійні компетенції

Основні вимоги по складанню конспекту:

1. Конспект повинен відображати головне в змісті тексту, бути повним (не повинен бути дослівним);

2. Повинен бути по можливості коротким, не великим за об’ємом;

3. Записати текст коротко, чітко і ясно, в значній мірі своїми словами (за виключенням цитат, тез, законів);

4. Писати текст чітко, однаковим кольором, обов’язково використовувати малюнки, схеми, ескізи, таблиці.

Послідовність при складанні конспекту:

1. Уважно прочитати текст;

2. Думкою поділити текст на логічно завершені частини;

3. Визначається про що говориться в кожній частині;

4. Виділити важкі для поняття місця тексту;

5. Записати коротко зміст кожної частини.

«Організація та методика професійного навчання»

Метою викладання навчальної дисципліни Є:

Спрямувати пізнавальну діяльність студентів, як ерудованих педагогів, майстрів виробничого навчання, активних працівників системи професійно-технічної освіти, які здатні розв’язувати проблеми, що забезпечуються не лише володінням готовою інформацією, а й інтенсивною участю розуму, досвіду, творчих здібностей, тобто довести студентам основи технології професійної педагогіки.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

Формування навиків, які пов’язані з організацією практичної професійної діяльності учнів, уміння організовувати свою роботу, та методично проводити заняття з виробничого навчання, здатність використовувати нові інформаційні технології, а це надає можливість адаптувати власну поведінку до змін у повсякденному житті.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є :

Розкрити загальні питання змісту, організації, форм, методів, засобів виробничого навчання і виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів та ввести майбутніх педагогів виробничого навчання в «основи технології» педагогічної діяльності в галузі обраної професії, сформувати необхідні функціональні (педагогічні і фахові) професійні компетенції;

вивчення курсу вносить великий вклад у формування студентів як ерудованих педагогів, активних працівників системи професійно-технічної освіти

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Вступ. Задачі, зміст та процес виробничого навчання

2. Організаційні форми діяльності учнів та методи виробничого навчання

3. Організація та методика виробничого навчання в навчальної майстерні

4. Майстер виробничого навчання, його підготовка до занять

5. Планування виробничого навчання, та нормування навчально –

виробничих завдань

6. Матеріально-технічне забезпечення навчальних майстерень

7. Організація та методика виробничого навчання та виробничої практики

на підприємстві

8. Облік виробничого навчання та звітна документація майстра

виробничого навчання

9. Методична робота в професійно-технічних навчальних закладах

Тема програми: Задачі, зміст та процес виробничого навчання у професійно-технічних навчальних закладах

Тема уроку №1: Вступ – нормативні документи, типи ПТНЗ.

Задачі та зміст виробничого навчання -

Основні визначення та поняття

Сутність процесу виробничого навчання.

Мета та основні завдання виробничого навчання.

Основні визначення та поняття

Процес виробничого навчання –це спільна діяльність майстра виробничого навчання з учнями для формування професійних знань, умінь та навичок, організована майстром виробничого навчання у визначеній системі та послідовності.

Виробниче навчання – планомірно організований процес спільної діяльності майстра та учнів, спрямований на формування у них практичних професійних знань, умінь та навичок, які відповідають сучасному рівню техніки і технології виробництва, крім того виробниче навчання сприяє вихованню учнів, розвитку розумових та фізичних сил, здібностей, творчого ставлення до праці.

Виробниче навчання проводиться у навчальних майстернях навчального закладу. В деяких випадках на підприємстві ( наприклад – для вивчення тої або іншої теми програми не достатньо умов, тобто обладнання, інструменту, пристроїв і т.д.)

Виробнича практика (в/п)– складова частина навчального процесу яка необхідна для підготовки робітників та спеціалістів, сприяє зміцненню й перевірці набутих учнями теоретичних знань, практичних умінь та навичок, встановленню тісного зв’язку навчальних закладів та підприємства.

Виробнича практика проводиться на підприємстві (виробництві).

Професія– вид трудової діяльності, що визначається метою і характером трудових функцій і охоплює широке коло знань, умінь та навичок (наприклад – викладач, лікар, зварник, кухар).

Спеціальність– вид трудової діяльності, поділ всередині професії і залежить від характеру умінь та навичок і знань, особливістю яких є більш вузьке коло трудової діяльності (наприклад: лікар-хірург, викладач-методист, електрогазозварник).

Кваліфікація – ступінь, або рівень оволодіння професією, спеціальністю, тобто рівень підготовки – наявність професійних знань, умінь та навичок з професії. Рівень кваліфікації характеризується розрядом, класом, категорією і встановлюється кваліфікаційною комісією.

Професія широкого профілю – це поєднання спеціальності (наприклад: кухар – офіціант, електрогазозварник, інженер – викладач).

2. Основна мета виробничого навчання – формування у учнів основи професійної майстерності в галузі визначеної професії.

Основною частиною професійної підготовки являється виробнича діяльність учнів, тобто має практичний характер і здійснюється у тісному взаємозв’язку теорії з практикою.

Кожна професійна діяльність складається із 5-ти основних функцій:

1. Планування виробничої діяльності – ознайомлення із завданням, вибір інструменту, матеріалів, визначення послідовності і т. д.;

2. Підготовка виробничого процесу– підготовка матеріально – технічної бази (обладнання, інструменту, пристроїв і т.д.);

3. Безпосередньо здійснення– виконання прийомів та операцій (самостійне виконання виробничих завдань – робіт);

4. Контроль– перевірка якості (точності – згідно технологічного процесу) вибору, перевірка якості роботи обладнання, інструменту і т. д.;

5. Виконання допоміжних дій– підтримка в робочому стані обладнання, інструменту і т. д., організація робочого місця.

Виходячи з цього основними завданнями виробничого навчання є:

- якісно і правильно виконувати навчально-виробничі роботи, дотримання технічних вимог;

- виконання встановлених норм часу, можливість цінити фактор часу;

- вміти виконувати і застосовувати раціональні прийоми і способи робіт;

- вміти виконувати роботу із застосуванням сучасної техніки і технології, технічна культура праці, трудова дисципліна;

- виробнича самостійність – вміти вибирати найбільш раціональні способи виконання робіт;

- вміти застосовувати теоретичні знання (основний принцип ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ) для вирішення виробничих задач;

- здібність здійснювати внесок в технологічний процес, виконання навчально – виробничих робіт, нове, оригінальне; удосконалювати організацію праці – трудові прийоми, інструмент, пристрої, самоконтроль виробу;

- здібність планувати свою працю, вміння раціонально організувати і дотримувати своє робоче місце відповідно вимогам наукової організації праці;

- дотримання в процесі виконання навчально-виробничих робіт правил техніки праці безпеки, пожежної безпеки, гігієни праці.

Всі ці показники складають сутність діяльності майстра ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ та навчальної діяльності учнів і сконцентрировані в них навчальні, виховні та розвиваючи функції процесу виробничого навчання.

Всі ці показники є – критеріями основ професійної майстерності.

Тема уроку №2: Основні періоди та компоненти процесу

Виробничого навчання

1. Характеристика періодів навчання та основні їх завдання.

2. Основні компоненти ( частини) процесу виробничого навчання.

Аналіз навчальних програм для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах дає грунтовний розподіл всього курсу виробничого навчання на 4-ри періоди:

1. Вступний період- продовжується 1, 2 тижні, має мету - ознайомлення учнів з навчальним закладом, професією, видами робіт, матеріально-технічною базою навчального закладу та учбових майстерень, вивчення техніки безпеки та пожежної безпеки, основи гігієни праці і виробничої санітарії.

2. Тренувальний період– продовжується 1,5- 2 місяці – вивчення будови та принципу роботи обладнання, формуються початкові вміння виконання трудових прийомів та тренувальних вправ у виконанні операції.

3. Основний період– займає 60-70% від всього часу виробничого навчання в залежності від професії та спеціальності – в процесі основного періоду учні набувають професійні знання, формуються вміння та навичками по спеціальності.

Від того, як організовано виробниче навчання в основний період, від правильного вибору методів вивчення, той або іншої теми програми, підбору навчально-виробничих робіт, від форм організації навчально-виробничої діяльності залежить професійна підготовка учнів, швидкий рівень їхньої кваліфікації.

4. Період вдосконалення (завершальний період)-продовжується 1,5-2 місяці на при кінці всього навчання-основною метою якого є- удосконалювання професійних знань, умінь та навичок, застосування виробничих технологій, сучасного обладнання та пристроїв, використання різних способів виконання робіт.

Виробнича практика в цей період проходить в цехах підприємства, де здійснюється підготовка до виконання кваліфікаційної пробної роботи..