І. Основні категорій і поняття

Фотографія робочого часу - вид спостереження при якому вимірюють усі без винятку затрати робочого часу працівника за певний період роботи.

Основними завданнями фотографії робочого часу є:

- визначення фактичного балансу робочого часу (розподіл витрат за категоріями у відповідності з їх класифікацією);

- виявлення невиробничих витрат робочого часу, встановлення причин, що їх викликають;

- отримання необхідних вихідних даних стосовно організації праці, та виробництва, організації та обслуговування робочих місць;

- встановлення та удосконалення передового досвіду робітників по використанню робочого часу;

- отримання даних про фактичний виробіток та рівномірність темпу праці в період спостерігання;

- накопичення вихідних даних для розробки нормативів підготовчо-заключного часу, часу обслуговування робочого місця, раціональної перерви на відпочинок та особисті потреби.

В залежності від кількості робітників, за якими спостерігає дослідник, фотографія може бути:

- індивідуальною;

- групповою;

- масовою.

Фотографія робочого часу складається з таких етапів:

1) підготовка до спостереження;

2) спостереження і вимірювання затрат робочого часу;

3) обробка і аналіз результатів;

4) розробка і впровадження в виробництво організаційно-технічних заходів.

Під час підготовки до спостереження вивчається технологічній процес, організація робочого місця та його обслуговування, технічні характеристики, режими роботи і стан обладнання.

Проведення фотографії здійснюється шляхом спостереження, вимірювання та послідовного запису всіх без виключення витрат часу. Всі дії виконавця фіксуються в спеціальному бланку.

При обробці даних фотографії складається баланс робочого часу за категоріями затрат часу: підготовчо-заключний час, оперативний час та інше. У процесі аналізу виявляються нераціональні затрати робочого часу та його втрати і встановлюються їх причини.

Після аналізу складається проектний баланс робочого часу, з якого виключені всі нераціональні затрати і витрати робочого часу і за їх рахунок збільшується оперативний час. На основі даних фактичного та проектного балансу робочого часу розраховують можливе збільшення продуктивності праці.

Потім розробляють заходи щодо удосконалення організації праці, які включають в план організаційно-технічних заходів, визначають термін їх виконання та виконавців.

При вивченні використання робочого часу великою кількістю робітників (більше 10 осіб) проводиться масова фотографія робочого часу методом моментного спостерігання, при якому фіксують не абсолютні величини затрат часу, а кількість моментів їх виконання, які розраховують спеціальними формулами та таблицями.

Спостереження проводяться шляхом обходу по розробленому маршруту ділянки, де розташовані робочі місця виконавців. У листі спостерігання дослідник фіксує, чим в даний момент робочого часу робітник зайнятий.

У процесі обробки результатів спостереження підраховують кількість моментів за кожним видом затрат робочого часу, а також їх суми і розраховують питому вагу.

Аналіз результатів і розробка заходів щодо ліквідації недоліків проводиться так, як і при фотографії робочого часу.

Використання цього методу більш ефективне: засновані на законах математичної статистики вони більш точні, дають можливість одержати більший обсяг інформації про процеси, що вивчаються, забезпечують при цьому базу для раціоналізації і нормування праці.

В той же час використання цих методів обмежується рядом умов:

ü робочі процеси, що вивчаються, повинні бути незалежними один від одного;

ü кількість елементів спостереження, на які розподіляється робочий процес, не більш як 20 - 25. Це той максимум, який доступний тільки досвідченому досліднику;

ü перехід від одного елемента до іншого легко розрізняють.

Якщо хоч одна із цих умов не виконується, то цей метод не можна використовувати.

Індивідуальна фотографія робочого часупроводиться, як правило, методом безпосередніх вимірів. Оскільки працівник може приступити до праці або її підготовки до початку зміни, спостерігач має бути на робочому місці до початку спостережуваного періоду часу за 15-20 мин.

У наглядовому аркуші вказуються всі дії і перерви в роботі в тому порядку, в якому вони відбуваються фактично. Одночасно фіксується поточний час закінчення кожного виду витрат робочого часу, який, у свою чергу, є початком наступного вигляду витрат.

Особливу увагу звертають на відмінність елементів підготовчо-завершальної роботи і роботи по обслуговуванню робочого місця, а також перерв організаційно-технічного характеру і перерв, залежних від працівника.

Для підвищення достовірності результатів рекомендується проводити від трьох до шести ФРЧ на початку, середині і кінці робочого тижня. При фотографуванні для розробки нормативів спостереження ведуть за різними виконавцями.

Групова фотографія робочого часупроводиться або методом безпосередніх вимірів (спостережувана група працівників - 2-4 людини, або методом моментних спостережень - при числі об'єктів, що вивчаються, більше чотирьох.

Порядок проведення групової фотографії методом безпосередніх вимірів такий же, як і при індивідуальній ФРЧ. Запис витрат робочого часу виробляється по черзі по кожному спостережуваному працівникові.

При проведенні фотографії методом моментных спостережень запис в наглядовому аркуші ведуть або індексами,либо умовними позначеннями

Для графічного запису спостережень застосовується спеціальний наглядовий аркуш. Цифри над лініями, відповідними витраченому часу, вказують число працівників, що беруть участь в операції.

Графічний запис застосовується як для індивідуального, так і для групового ФРЧ в тих випадках, коли умови роботи спостерігача утруднені або несприятливі (підземні гірські роботи, взимку на відкритому повітрі і ін.).

Самофотографія робочого часупроводиться самим працівником. При цьому виявляються і фіксуються лише втрати робочого часу, вказуються причини їх виникнення і дороги усунення .

Цей вигляд спостережень ефективний в тому випадку, якщо самофотографии проводяться систематично, охоплюють великі групи працівників і по їх результатах приймаються необхідні заходи для поліпшення організації праці.

Основна перевага самофотографии - вона дозволяє отримувати багатющу різноманітність конкретних пропозицій по усуненню причин втрат робочого часу.

Недолік цього методу очевидний - з його допомогою можуть бути зафіксовані лише втрати, не залежні від працівника.

ІІ. Питання для перевірки виконання домашнього завдання

1. Що таке фотографія робочого дня?

2. Що таке фотографія робочого процесу?

3. Що таке самофотографія?

4. Яка мета проведення фотографії робочого часу? Назвіть її етапи.

5. 3 чого складаються етап підготовки до спостереження та етап спостереження при фотографії робочого часу?

6. З якою метою проводять фотографію робочого процесу? Чим вона відрізняється від фотографії робочого дня?

7. З яких етапів складається фотографія робочого процесу?

8. З чого складається етап підготовки до спостереження та етап спостереження при фотографії робочого процесу?

9. З чого складаються етапи обробки й аналізу результатів фотографії робочого процесу?

10. У чому полягає метод моментних спостережень? Які етапи його виконання?

11. З чого складаються етапи підготовки до спостереження та етап розрахунку необхідної кількості спостережень при застосуванні методу моментних спостережень?

12. З чого складаються етапи безпосереднього спостереження, обробки та аналізу результатів при застосуванні методу моментних спостережень?

13. Яка мета визначення необхідної кількості вимірів при застосуванні методу моментних спостережень? За якою формулою її розраховують?

Тема. Методика проведення хронометражу

План лекції

1. Хронометраж, його призначення і види.

2. Організація проведення хро­нометражних спостережень. Вибір об'єкта та оптимальної кількості вимірів.

3. Обробка, аналіз і систематизація отриманих результатів.

4. Використання даних хронометражу для вивчення і раціоналізації структури операції і трудового процесу.

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (16)с. 105 – 116 ; (12) с.63 – 69

2. СРС на тему «Фотохронометраж».