Порівняльна характеристика стратегічних рішень різного рівня

Чого не дає стратегія:

· негайного результату;

· 100% передбачення майбутнього, котре б забезпечувало у поточному періоді прийняття «винятково правильних рішень»;

· продажу товарів у запланованих обсягах;

· забезпечення необхідними за кількісними та якісними характеристиками ресурсами за низькими цінами і саме тими постачальниками, що були заздалегідь визначені;

· 100% виконання всіх стратегічних настанов;

· визначення стандартного переліку дій та етапів розроб­ки стратегії для всіх без винятку суб'єктів господарської діяльності;

· обов'язкового виживання підприємства в довгостроковій перспективі (відсутність стратегії зменшує імовірність виживання підприємства взагалі) .

Планування діяльності підприємства

Планування – необхідна передумова успішної реаліза­ції будь-якого ділового починання підприємства. Як загальна функція управління, планування є процесом підготовки на перспективу рішень про те, що, ким, як, коли повинно бу­ти зроблено. Планування є інструментом, який допомагає в процесі прийняття управлінських рішень. Його ціль по­лягає в забезпеченні нововведень та змін у достатньому об­сязі, щоб адекватно реагувати на зміни у зовнішньому се­редовищі.

Головні задачі при виборі напряму розвитку компанії – розробка стратегічного бачення й місії компанії, установ­лення цілей і вибір стратегії. Вони визначають напрям підприємства, її коротко- і довгострокові цілі, а також ті кроки й дії, з яких починатимуться досягнення наміченого. Усе це разом складає стратегічний план.

Планування в сучасних умовах господарювання - це про­цес, за якого збігаються інтелектуальні, інтуїтивні та раці­оналістичні прийоми, що дозволяють поєднати формаль­ний та неформальний аспекти управління, аби забезпечи­ти впорядкованість заходів щодо реалізації стратегій для досягнення поставлених цілей. Згідно з функціональним підходом до управління планування, що є основною його функцією, треба визначити змістовно та організаційно, за­лежно від умов функціонування підприємства та поглядів ке­рівників на місце, роль та значення цієї функції для розви­тку підприємства.

Розробка планів як специфічного виду діяльності - це по­слідовний ітераційний процес, що складається з кількох взає­мопов'язаних етапів:

1. встановлення цілей;

2. визначення стратегій («стратегічного набору») та захо­дів щодо їхньої реалізації;

3. «передбачення послідовності дій у межах досить трива­лого часу та закріплення її у планах, проектах і програ­мах різного типу, що є інструментами досягнення цілей та реалізації стратегій;

4. організація виконання планових завдань;

5. облік, контроль та аналіз їхнього виконання .

Процес стратегічного планування посідає центральне міс­це в системі стратегічного управління. Більшість західних і схі­дних фірм використовує стратегічне планування для того, щоб зміцнити себе, вийти з безнадійних ситуацій, які сформувались зовні та всередині підприємства.

Період (часові характеристики) стратегічного планування залежить від специфіки підприємства, галузевої приналежності, рівня невизначеності та динамічності середовища. Так, в різ­них галузях заміна технологічних процесів та оновлення про­дукції здійснюється за певних проміжків часу; їх, як правило, і враховують, визначаючи періоди, на які розробляються стра­тегічні плани.

Збільшення «часового горизонту» не підвищує ефективність планів. Одним із факторів (особливо для малих підприємств) підвищення якості планів є збільшення частоти планування (за рахунок корекції), вдосконалення змісту, що впливає суттєві­ше, ніж подовжений період. Необхідність визначення періоду стратегічного плануван­ня, коригування або перегляду стратегій залежить від конкре­тних умов. Вони визначають також деталізацію стратегічних планів.

Для кож­ного з планів (розділів стратегічного плану) характерні специ­фічні показники. Основні елементи у структурі стратегічних планів такі:

1. План маркетингу - обсяги і приріст продажу, частка рин­ку та її зміни, витрати й ефективність роботи служби мар­кетингу, ціни та їхня динаміка тощо.

2. План з виробництва - обсяг продукції у натуральних показниках: собівартість, рівень витрат на виробниц­тво, ефективність виробництва, рівень використання виробничих потужностей, рівень якості (в тому числі сертифікації), техніко-організаційний рівень виробни­цтва тощо.

3. Фінансовий план - прибутковість, рентабельність, авансований капітал в обороті, структура капіталу, коефіцієнти ліквідності, фі­нансової усталеності тощо.

4. План з персоналу - чисельність, структура, плинність ка­дрів, рівень і динаміка оплати праці, рівень кваліфікації тощо.

5. План з науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт - науково-технічний рівень розробок, витрати, до­слідження та розробки, патентна чистота розробок, рі­вень науково-технічного потенціалу тощо.

6. Реалізація стратегій

Існує тісний зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім станом ефективності діяльності підприємства – станом, що ха­рактеризує рівень отримуваного кінцевого результату дія­льності підприємства створених протягом певного періоду мо­жливостей розвитку і можливостей занепаду. Зокрема, фі­нансовий стан підприємства є наслідком реалізації сформова­них у попередніх періодах можливостей розвитку і занепа­ду. А майбутні фінансові результати, їх рівень і якість за­кладаються за прогнозування «критичного шляху» підприємства на найближчі і більш віддалені перспективи, наміча­ються допустимі межі ризику та виявляється поріг можли­востей підприємства.

Реалізація планів здійснюється завдяки виробленій політи­ці, процедурам та правилам, виконанню закріплених за кож­ним рівнем функцій.

Політика – це загальні орієнтири для дії та прийняття рі­шень, які забезпечують досягнення поставленої мети.

Процедури – церозпорядження щодо дій, які необхідно зро­бити в конкретній ситуації.

Правила – це точне визначення того, що має бути зроблено в конкретній ситуації.

Слід зауважити, що навіть найкращі стратегії, реалізовані без­дарно, не дадуть не тільки очікуваних результатів, а й зашкодять підприємства, і навпаки, і посередні стратегії можуть принести ве­лику користь підприємства завдяки їх талановитому втіленню.

ТЕМА 3: ДІАГНОСТИКА ПІДПРИЄМНИЦБКОГО СЕРЕДОВИЩА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

План:

Моделі стратегічного аналізу діяльності підприємств

Інструментарій стратегічного аналізу підприємства

3. Діагностика зовнішнього середовища підприємства:

Діагностика зовнішнього середовища непрямого впливу

Діагностика зовнішнього середовища безпосереднього впливу