Діагностика зовнішнього середовища непрямого впливу

Термін «зовнішнє середовище» непрямого впливу включає економічні умови, споживачів, профспілки, урядові акти, зако­нодавство, конкурентні підприємства, систему цінностей у сус­пільстві, громадську думку, техніку та технологію, інші фак­тори. Ці взаємозв'язані фактори чинять вплив на діяльність підприємства, вибір її подальшого розвитку.

Наприклад, введення нової автоматизованої технології мо­же забезпечити підприємства переваги в конкуренції. Але, щоб використати цю нову технологію, організація вимушена шука­ти людей з певними навичками, а також з певними поглядами, які зроблять цю нову працю заохочуваною для них. Якщо економічна кон'юнктура підвищується та якщо існує конкуренція на ринку таких спеціалістів, організація може бу­ти вимушена підняти заробітну платню, щоб залучити цих спе­ціалістів до роботи. Організація у процесі найму робітників повинна дотриму­ватися державного законодавства, яке забороняє дискриміна­цію за віком, статтю, національністю. Всі ці фактори постійно змінюються. З кожним роком керівництво вимушене враховувати все бі­льшу кількість факторів зовнішнього середовища, які набува­ють глобального характеру. Всі підприємства залежать від зовні­шнього середовища непрямої дії, яке, як правило, знаходиться поза впливом менеджера (керівника). Але слід відзначити, що одні підприємства розвиваються і досягають успіху, а інші банк­рутують в одних і тих самих умовах.

Діагностика середовища непрямого впливу на організацію здій­снюється шляхом РЕSТ-аналізу.

PEST-аналіз (від англ. P—policy—політика, E—economy—економіка, S—society—соціум (суспільство), T—technology—технологія).

PEST-аналіз має на меті виявити найвпливовіші для підприємства фактори зовнішнього середовища. Ряд аналітиків вважають, що першочерговим завданням у даному методі є встановлення ступеня невизначеності, її джерел і того, як організація може знизити цей ступінь.

Аналізувати політико-правове, економічне, соціокультурне та технологічне середовища можна методом експертних оцінок, визначаючи у відсотках зі знаком «плюс» чи «мінус» ступінь впливу на діяльність підприємства або ступінь залежності від тенденцій змін у ньому.

Розглянемо детальніше стратегічну оцінку зовнішнього се­редовища шляхом оцінювання вказаних факторів.

Політичні. Внутрішній ринок завжди знаходиться під впли­вом політичних подій та рішень. Відповідно до цього політичні фактори відбиватимуться на операціях у галузі міжнародного бізнесу. Соціальна напруга може порушувати процес виробниц­тва та обмежу вати збут, якщо політичні рішення спрямовані про­ти якоїсь компанії або продукту. Політичні дії проти уряду або раптова зміна режиму як мінімум збільшують невизначеність для експортера чи іноземного інвестора. Слід зазначити, що та­кі події – виключення, а не правила. Майже в усіх країнах пото­чний політичний процес характеризується певними змінами у державній політиці, а не переворотами. Проте навіть незначні зміни у політиці позначаються на бізнесі. Тому політичні фак­тори фірма повинна врахувати до прийняття рішень щодо вкла­дення капіталів або прийняття на себе зобов'язань щодо збуту. Зазвичай треба уникати будь-якого ризику. Але у деяких випад­ках, коли це неможливо і фірма має залишитись на ринку, необ­хідно спрямовувати зусилля на зниження ризиків.

Правові. Займаючись будь-якою діяльністю, фірма підпа­дає під дію численних законів та регулюючих актів. Кожна ком­панія має відповідний правовий статус (приватна компанія, хол­динг, корпорація, концерн, консорціум, акціонерне товариство тощо). Саме цей фактор визначає, яким чином організація має вести справи, які податки виплачувати та за що відповідати. Як би керівництво не ставилось до законів, воно змушене чи дотримуватись їх, чи відповідати за їх недотримання, а в край­ньому разі навіть припиняти діяльність фірми. Безумовно, ро­зібратись у діючому законодавстві нашої країни може лише кваліфікований юрист, до того ж українська законодавча база досить недосконала.

Економічні. Керівництво повинно вміти оцінювати зміни в економіці і приймати рішення щодо подальшої діяльності підприємства. До економічних факторів, які можуть впливати на справи компанії, можна зарахувати такі: рівень заробітної платні, транспортні тарифи, обмінний курс, рівень інфляції, ставки банківського процента, ВВП, податкову систему, рі­вень економічного розвитку країни. Є ще й інші, які не но­сять суто економічного характеру. Це: чисельність населен­ня, якість та кількість природних ресурсів, рівень розвитку технології тощо.

Соціокультурні. Виходячи з того, що організація здійс­нює свою діяльність у певному культурному середовищі, на неї впливає ряд соціокультурних факторів: рівень освіченос­ті та професійної підготовки населення, життєві цінності, тра­диції. Наприклад, у деяких країнах хабарництво не переслі­дується законом, проте це вважається аморальним та неетич­ним. В інших країнах без хабара не вирішити жодної справи. Ще один приклад соціокультурного впливу на ділову практи­ку: традиційний стереотип, згідно з яким жінка не схильна до ризику та некомпетентна як керівник. Соціокультурні фа­ктори впливають також на продукцію та послуги, які є ре­зультатом діяльності компанії. Показовим є виробництво одя­гу: люди віддають перевагу речам відомих модельєрів та го­тові за них заплатити значно більше, ніж вони того варті. Во­ни вважають, що це робить їх вагомішими у суспільстві. Від соціокультурних факторів залежать і способи ведення бізне­су деякими компаніями. Від уявлень споживачів щодо якіс­ного обслуговування залежить щоденна практика магазинів роздрібної торгівлі та ресторанів. Результатом соціокультур­ного впливу на організацію стала зростаюча увага до соціа­льної відповідальності. Керівництво має не тільки відслідко­вувати соціальний вплив на організацію, а й передбачати змі­ни в суспільстві та враховувати ці зміни більш ефективно, ніж конкуренти.

Технологічні. До технологічних факторів слід віднести дер­жавні та недержавні витрати на науку і техніку, патентно-ліцензійний захист технологій, нові тенденції в трансферті тех­нологій, темпи розробки нової продукції, інноваційні процеси.

Розглянувши особливості PEST- аналізу можна акцентувати увагу на наступних суттєвих аспектах:

· стратегічний аналіз кожного з чотирьох елементів має бути системним, бо насправді всі вони тісно взаємопов’язані. Зміна хоча би одного з елементів, як правило, тягне за собою складний ланцюжок змін у всіх наступних. І такі зміни можуть бути для підприємства або сприятливими, або загрозливими.

· PEST- аналіз — це результат чотирьох історично складених факторів впливу на організацію. Оскільки реальні умови поряд із перерахованими факторами охоплюють й інші, унікальні за своєю природою та ступенем важливості для певного бізнесу (як, наприклад, природно-рекреаційні для туристичної сфери), то підприємство має уникати тільки такого кліше факторів і визначати «власний» набір ключових факторів впливу на свій бізнес.