Вимоги щодо структури та змісту курсової роботи

Вимоги, що пред’являються до курсової роботи, можна об’єднати в три групи: щодо структури, змісту (основної частини) та оформлення.

Курсова робота повинна складатися з наступних структурних частин: титульний лист, реферат, зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел і додатки.

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи і оформляється за стандартною формою, що наведена в дод. А.

Реферат призначений для ознайомлення з курсовою роботою і повинен бути коротким і інформативним. Приклад оформлення реферату наведено в дод. Б.

Зміст курсової роботи відображає її структуру. У змісті послідовно перераховуються заголовки роботи: вступ, номери і заголовки розділів, підрозділів, висновки, список використаних джерел і додатки з зазначенням номерів сторінок, на яких вміщений кожний заголовок. Приклад оформлення змісту наведено в дод. В.

Вступ повинен містити:

- обґрунтування актуальності обраної теми курсової роботи;

- визначення мети та завдань написання курсової роботи;

- характеристику ступеня теоретичної та методологічної розробленості теми курсової роботи;

- визначення практичної спрямованості курсової роботи з вказівкою об’єкту (і предмету) дослідження, на матеріалах якого виконується курсова робота.

Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якої наукової роботи. Актуальність – це соціальна актуальність, тобто чому взагалі цікаво і важливо вивчати обрану тему. Наукова зрілість і професійна підготовленість студента характеризується тим, наскільки правильно автор розуміє тему дослідження та оцінює її з точки зору своєчасності й соціальної значущості. У цьому контексті висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Приклади формулювань актуальності:

«Розглянута тема актуальна з ряду причин ...».

«Дана тема представляє як теоретичний, так і практичний інтерес ...».

«Ця тема є дискусійною, як в Україні, так і за кордоном ...».

«Актуальність теми зумовлюють такі чинники ...».

Ступінь розробленості проблеми – це наукова актуальність, тобто що дає вивчення цієї теми для розвитку науки, формування нових знань. Аналітичний огляд літератури та визначення кола авторів, які досліджували обрану тему, їх лаконічний аналіз в підсумку має призвести до висновку, що саме ця тема ще не розкрита (або розкрита лише частково, або не в тому аспекті) і тому потребує подальшої розробки.

Приклади формулювань ступеня розробленості проблеми:

«Проблематика даної роботи досить / недостатньо розроблена вітчизняними вченими ...».

«За темою роботи видано велику кількість монографій. Найбільш значимими можна визнати роботи ... ».

«Великий внесок у розробку даної теми внесли ...».

«Найбільш значущими дослідниками з даної теми є ...».

Огляд джерел за темою має показати ґрунтовне знайомство дослідника зі спеціальною літературою, його вміння її систематизувати, критично розглядати, виділяти істотне, оцінювати раніше зроблене іншими дослідниками, визначати головне в сучасному стані вивченості теми. Матеріали такого огляду слід систематизувати в певному логічному зв’язку та послідовності.

Оскільки курсова робота присвячується порівняно вузькій темі, то огляд літературних джерел слід робити тільки з питань обраної теми, а не за всією проблемою в цілому. Іноді автор курсової роботи, не знаходячи в доступній йому літературі необхідних відомостей, бере на себе сміливість стверджувати, що саме йому належить перше слово в описі досліджуваного явища, проте пізніше це не підтверджується. Такі відповідальні висновки можна робити тільки після ретельного та всебічного вивчення літературних джерел.

Мета дослідження – це вирішення проблеми, відповідь на питання, яке було сформульовано в елементі вступу – «актуальність». Мета повинна формулюватися не як процес, а як результат (наприклад, визначити вплив ..., довести ..., виявити ..., розробити ...).

Конкретні завдання, що належить вирішувати в курсовій роботі, випливають з мети дослідження (наприклад, «Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити наступні (взаємозалежні) завдання:»). Завдання формулюються у формі перерахування («вивчити ..., описати ..., встановити ..., виявити ..., провести моніторинг ..., обґрунтувати ..., розглянути ... тощо»). Формулювання завдань роботи повинні бути точними, оскільки опис їх вирішення становить зміст розділів роботи. В ідеалі одне завдання відповідає одному підрозділу.

Важливим елементом вступу є формулювання об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт дослідження – це економічні, організаційні, соціальні та інші процеси, явища, види діяльності, що відбуваються в межах організацій, підприємств, установ, регіонів та національної економіки в цілому. Предмет дослідження конкретизує проблемну ситуацію в межах об’єкту дослідження та підлягає безпосередньому вивченню в роботі. Саме на нього має бути спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи. Схематично це можна представити таким чином: проблема <-> мета <-> об’єкт <-> назва роботи.

Обов’язковим елементом вступу є також характеристика методів дослідження, що служать інструментом для отримання фактичного матеріалу та необхідною умовою досягнення мети, яка поставлена в роботі. У курсових роботах використовують три групи методів:

1. Методи теоретичного дослідження: теоретичний аналіз і синтез, абстрагування та конкретизація, порівняння, аналогія, моделювання, проектування, узагальнення тощо.

2. Методи емпіричного дослідження: спостереження, анкетування, метод експертних оцінок, експеримент, тестування тощо.

3. Методи статистичної обробки та аналізу даних.

Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів.

Перший розділ (теоретична частина роботи) передбачає глибоке вивчення теоретичного матеріалу з досліджуваної проблеми на підставі вивчення спеціальної літератури та узагальнення передового вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Теоретичне обґрунтування передбачає формулювання основних понять, що стосуються проведення дослідження, розкриття їх соціально-економічного змісту, аналізу наукових джерел з даної проблеми. Слід критично оцінити опубліковані наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, особливо якщо в них викладаються різні точки зору. По тексту роботи обов’язково повинні бути посилання на літературні джерела. Посилання на джерела в тексті поміщають в квадратних дужках, що зазначається порядковим номером у відповідності зі списком використаних джерел (наприклад, [12, с.32]).

Другий розділ (практична частина) являє собою оцінку та аналіз практичного розв’язання обраної проблеми на об’єкті дослідження (конкретному промисловому або торговому підприємстві, в банку тощо). У даному розділі студенту необхідно узагальнити його досвід роботи, відобразити позитивні сторони та недоліки. Дослідження повинні носити конкретний характер і ґрунтуватися на фактично отриманому матеріалі, що характеризує конкретні, приватні соціально-економічні процеси і явища в організації та дає можливість провести аналіз, зробити узагальнення та висновки. Результати аналізу повинні бути проілюстровані таблицями, схемами, графіками з поясненнями та посиланнями на відповідні додатки.

Другий розділ роботи слід починати з фірмового досьє об’єкту дослідження, що включає:

– найменування підприємства (фірми) та торгової марки, під якими реалізується продукція; історія його створення та розвитку;

– правовий статус підприємства (фірми), засновники, країна реєстрації, дочірні підприємства та філії;

– виробнича та організаційна структура підприємства (фірми);

– чисельність зайнятих, у тому числі в основних підрозділах (виробництво, збут, НДДКР тощо);

– асортимент і номенклатура продукції;

– виробничі характеристики (площі, обладнання);

– фінансове становище підприємства (фірми) за останні три роки;

– основні конкуренти, постачальники, клієнти (споживачі, замовники);

– збутова та сервісна мережа;

– рекламна діяльність підприємства (фірми).

Поряд з фактичним матеріалом можуть бути використані дані з статистичних збірників і довідників, приклади з книжок, брошур, газетних статей, матеріали з економічних журналів, Інтернету.

Третій розділ роботи (рекомендаційна частина) містить практичні рекомендації на основі проведеного дослідження та результатів аналізу другого розділу, а також розрахунок економічної ефективності. Кожний розділ курсової роботи повинен закінчуватися висновками.

Висновки є логічним завершенням курсової роботи й повинні містити висновки за трьома розділами роботи. Вони мають бути короткими та чіткими, давати повне уявлення про зміст, значущість, обґрунтованість та ефективність роботи. У висновках доцільно використовувати такі стилістичні звороти: «досліджено, обґрунтовано, показано, запропоновано, виявлено, встановлено, розроблено, розраховано тощо».

Список використаних джерел містить перелік навчальної, наукової та методичної літератури, наукових статей, законодавчих і нормативних актів, статистичних збірників, сайтів з Інтернету та ін., що були використані при виконанні курсової роботи. Кількість використаних джерел має бути не менше 20.

Додатки можуть бути структурною частиною курсової роботи, але необов’язково. Додатки включають додатковий і допоміжний матеріал, що не увійшов в основну частину роботи, але необхідний для проведення аналізу (бухгалтерські форми звітності, великі аналітичні таблиці, схеми, фотографії та ін.).

Типовими помилками, що допускають студенти при написанні та оформленні курсової роботи, є наступні:

1. Зміст роботи не відповідає плану або не розкриває тему повністю.

2. Формулювання розділів (підрозділів) зроблено невдало та не відображає реальну проблемну ситуацію, стан об’єкту.

3. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіку об’єкту та предмету дослідження

4. Робота виконана не самостійно.

5. Не виконаний глибокий і всебічний аналіз сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури за темою дослідження.

6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку та не відбиває рівня дослідження проблеми.

7. Поверхнево освітлені практичні питання.

8. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.

9. У роботі немає посилань на джерела або вказані не ті, з яких був запозичений матеріал.

10. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту.

11. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неакуратно, з помилками.

12. Недостатня кількість ілюстративного матеріалу (графіків, таблиць, гістограм тощо).

Обсяг текстової частини курсової роботи повинен складати 40-50 сторінок комп’ютерного тексту. Орієнтовні обсяги структурних елементів курсової роботи: вступ - 2-3 сторінки; теоретична частина – 10-15 сторінок; практична частина – 14-15 сторінок; рекомендаційна частина – 10-12 сторінок; висновок – 2-3 сторінки; список використаних джерел – 2 -3 сторінки.