Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Порядок оформлення курсової роботи

Курсова робота оформляється відповідно до державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення ». Друкований текст оформлюється на білих аркушах формату А4 (210 х 297 мм) з одного боку. При розміщенні тексту на сторінці необхідно залишати поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10-15 мм, верхнє і нижнє – 20 мм. Розмір шрифту Times New Roman текстового редактора  14. Абзацний відступ – 1,25 см. Щільність тексту роботи – однакова. Міжрядковий інтервал – 1,5.

Текст курсової роботи прийнято викладати знеособлено («вважається ..., було з’ясовано ..., проаналізовано ..., розглянуто ..., розраховане ..., обґрунтовано ...» тощо).

Курсову роботу поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин курсової роботи («РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ») друкують великими літерами симетрично до тексту.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ» (після номера крапку не ставлять) і з нового рядка друкують його назву великими літерами. Слово «РОЗДІЛ» і його назву розміщують в центрі сторінки.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка розділів (підрозділів) не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між назвою підрозділу, попереднім і подальшим текстом має бути не менше, ніж два рядки.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, що розділені крапкою. Наприклад, «3.1 Удосконалення товарної політики підприємства». Не допускається розміщувати назву розділу та підрозділу в нижній частині аркуша, якщо після них розміщена один рядок тексту або жодного.



Кожен розділ роботи необхідно починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул проставляють арабськими цифрами (без знаку №) в правому верхньому куті без крапки в кінці.

У загальний обсяг курсової роботи не входять титульний лист, рецензія, реферат, зміст, список використаних джерел і додатки, але вони підлягають суцільній нумерації.

Для акцентування уваги на певних поняттях, категоріях і положеннях студенти можуть використовувати їх виділення жирним шрифтом, підкресленням або курсивом.

Цифровий матеріал, що використовується в роботі, повинен бути згрупований в таблиці. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу (за винятком таблиць, що наведені у додатках). Зразок оформлення таблиці наведено в дод. Д.

Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, що розділені крапкою. Наприклад, «Таблиця 2.1» – перша таблиця другого розділу. Слово «таблиця» (а також її номер) пишеться курсивом і розміщується у верхньому куті над таблицею праворуч, а назву таблиці друкують з нового рядка жирним шрифтом симетрично тексту. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

При перенесенні таблиці на іншу сторінку, праворуч пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з маленької, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставлять. Заголовки та підзаголовки граф указують в однині. Після кожної таблиці дається узагальнення наведеного матеріалу, яке слід починати зі слів: «Таблиця 2.1 дає можливість зробити висновок про те, що ...»; «З даних, наведених у табл. 2.1 видно, що ... » тощо. Всі дані, що наводяться в таблицях, повинні бути достовірні, однорідні та порівнянні, в основі їх групування повинні лежати істотні ознаки.

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації (креслення, рисунок, графік, схема, діаграма, фотознімок). Для цього вони розміщуються в роботі безпосередньо після тексту, де на них посилаються, або на наступній сторінці. Ілюстрації доцільно розташовувати на одній сторінці. Всі ілюстрації в курсовій роботі повинні бути пронумеровані. Нумерація ілюстрацій – наскрізна в межах розділу. Наприклад, «Рис. 1.2. Організаційна схема підприємства » – другий рисунок першого розділу. Зразок оформлення рисунка наведено в дод. Е. У тексті на ілюстрації робляться посилання із зазначенням порядкових номерів, під якими ілюстрації розміщені в курсовій роботі. У тому місці, де знаходиться ілюстрація, поміщають посилання у вигляді обороту типу: «Як видно на рис. 1.3, ... » тощо. Кожну ілюстрацію необхідно супроводжувати підписом, яка повинна відповідати основному тексту роботи і змісту ілюстрації.

Примітки використовуються в тому випадку, якщо необхідні пояснення окремих положень тексту, таблиці або ілюстрації. Їх розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Слово «Примітка» друкують з великої літери і з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку наводять текст примітки. Якщо приміток на одному аркуші (до таблиці, ілюстрації) кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, а з кожною нового рядка – текст примітки.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено по одному вільному рядку. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна розмістити на одному рядку. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, можна вписувати всередині тексту. Формули та рівняння у роботі слід нумерувати в межах розділу. Номер формули (рівняння) складається з номера розділу та порядкового номера формули (рівняння), відокремлених крапкою. Наприклад, «формула (2.4)» – четверта формула другого розділу. Номер формули (рівняння) вказується в дужках у крайньому правому положенні на тому ж рядку. Номер, що не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний рядок (нижче формули).

Оформлення посилань на номери формул у тексті відбувається наступним чином. При посиланнях на формулу її номер вказують у круглих дужках. Наприклад: «...у формулі (3.7)...»; «з рівняння (5.1) випливає ...». Якщо посилання на номер формули знаходиться всередині виразу, що розміщене в круглих дужках, то їх рекомендується заміщати квадратними дужками. Наприклад: «Використовуючи модель для оцінки ефективності рекламної діяльності [см. формулу (5.3)], отримуємо ... ».

Символ – це умовна позначка, по-перше, математичних величин, по-друге, одиниць виміру величин і, по-третє, математичних знаків. В якості символів використовуються літери кирилиці або латиниці. Щоб уникнути збігу символів різних величин, застосовуються індекси. Індексом можуть служити малі літери російського, латинського та грецького алфавітів, арабські та римські цифри, штрихи. Розташовуються індекси праворуч від символу, як підрядкові та / або надрядкові. Однак верхні індекси використовуються вкрай рідко, тому що це місце розташування ступеня. При використанні символів і індексів необхідно дотримуватися наступних вимог:

1. Одна і та ж величина в тексті всій курсової роботи повинна бути позначена однаково.

2. Літерні індекси повинні відповідати початковим або найбільш характерним буквам найменування поняття або величини, на зв’язок з якими вказує індекс (наприклад: Кр – константа рівноваги).

3. Індекс 0 (нуль) необхідно використовувати тільки у випадках, що вказують на початкові або вихідні показники.

Експлікація – це пояснення символів, що входять у формулу. Експлікація повинна відповідати наступним вимогам:

1. Розміщуватися тільки після формули, від якої відокремлюється комою.

2. Починатися зі слова «де».

3. Розташовуватися в порядку згадування у формулі.

4. У формулах з дробами спочатку пояснюють чисельник, а потім – знаменник.

5. Включати всі символи з формули або групи формул, після яких експлікація розташована.

Розділові знаки розставляються в експлікації наступним чином:

– між символом і розшифровкою ставлять тире;

– усередині розшифровки одиниці вимірювань відокремлюють від тексту комою;

– після розшифровки перед наступним символом ставлять крапку з комою;

– в кінці останньої розшифровки ставлять крапку.

Наприклад:

(2.3)

де – коефіцієнт еластичності попиту;

– зміна обсягів реалізації;

– зміна ціни продукції;

– базова ціна продукту;

– базовий обсяг реалізації продукту.

 

Переносити формули або рівняння на наступний рядок можливо тільки на знаках операцій, що виконуються, повторюючи його на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х».

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, що передбачені правилами пунктуації. Формули, що слідують одна за одною і не розподілені текстом, відокремлюють комами.

Посилання в тексті курсової роботи на літературні джерела, що були використані, слід поміщати в квадратних дужках, відзначаючи порядковим номером згідно приведеного списку, наприклад, «… в роботах [4-7]», або «Персональний продаж – це усне представлення товару в ході бесіди з одним або декількома потенційними покупцями з метою здійснення продажу» [5, с. 380]».

Існують загальні правила цитування, що відносяться до найбільш точного викладу ідей автора. Текст цитати починається та закінчується лапками і наводиться із збереженням особливостей авторського написання. При необхідності скорочення авторського тексту припустимий пропуск слів, речень, що замінюються трьома крапками. Можливе непряме цитування в формі перекладу тексту, яке повинно максимально точно відбивати думки автора і супроводжуватися відповідним посиланням на джерело. У разі, коли студент має особливе відношення щодо ідей автора, якого цитує, то він може після окремих слів, речень цитати в круглих дужках проставляти знаки оклику або питання. Допускається робити зауваження в круглих дужках, в якому відбивається відношення до матеріалу, що цитується. Наприклад, виділити курсивом в цитаті декілька слів і в дужках написати (курсив наш – А.Б.), або (підкреслено мною – А.Б.).

У посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, доповнення відзначають їх номери. Наприклад, в посиланні слід писати: «… у розділі 4 …», «…дивись підрозділ 2.1.», «…на рис. 1.3…», «…у табл. 3.2...», «…за формулою (3.1)…», «…у рівняннях (2.1) – (2.5)…», «…у дод. А…».

Список використаних джерел – це елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після додатків.

Список використаних джерел необхідно складати відповідно до ДСТУ 7.1.2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання».

Список використаних джерел слід розміщувати: а) в порядку появи посилань в тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукових робіт); б) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Нижче наведені приклади бібліографічного опису різних видів літературних джерел:

1. Книга одного, двох і трьох авторів:

Рысев Н.Ю. Активные продажи / Рысев Н.Ю. – [2-е изд.]. – СПб. : Питер, 2008. – 416 с.

Божкова В.В. Реклама та стимулювання збуту : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.В. Божкова, Ю.М. Мельник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 200 с.

Пилипчук М.І. Основи наукових досліджень : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Пилипчук М.І., Григор’єв А.С., Шостак В.В. – К. : Знання, 2007. – 270 с.

2. Книги чотирьох і більше авторів:

Многомерный статистический анализ в экономике : учеб. пособ. для вузов / Л.А. Сошникова, В.Н. Тамашевич, Г. Уебе, М. Шефер; под ред. В.Н. Тамашевича. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 598 с.

Маркетинг : підруч. / [Павленко А.Ф., Решетнікова І.Л., Войчак А.В. та ін.] ; за наук. ред. А.Ф. Павленка. – К. : КНЕУ, 2008. – 600 с.

Маркетинговий менеджмент : навч. посіб. / [Бєлявцев М.І., Воробйов В.М., Кузнєцов В.Г. та ін.]; за наук. ред. М.І. Бєлявцева та В.М. Воробйова. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 407 с.

3. Нормативні і законодавчі акти:

Про рекламу: Закон України у новій редакції від 11 липня 2004 р. № 1121-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 8.

Про захист прав споживачів: Закон України у новій редакції від 1 грудня 2005 р. № 3161-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 7.

4. Перекладні видання:

Дрю Ж.-М. Ломая стереотипы : Реклама, разрушающая общепринятое / Жан-Мари Дрю; пер. с англ. Д. Раевской. – СПб. : Питер, 2003. – 271 с.

5. Видання, які не мають індивідуального автора:

Межгосударственные стандарты: каталог в 6 т. [сост. Ковалева И.В., Рубцова Е.Ю.; ред. Иванов В.Л.]. – Львов : НТЦ «Леонорм-Стандарт», 2005 –(Серия «Нормативная база предприятия»). Т. 1. – 2005. – 277 с.

6. Частина книги, статті з журналів, газет, матеріали конференцій:

Куриляк В.Є. Міжнародна реклама і міжкультурний менеджмент // Новітній маркетинг; за ред. Є.В. Савєльєва. – К. : Знання, 2008. - С. 345 – 375.

Дидківська Л. Розвиток власних торговельних марок у конкурентному процесі // Маркетинг в Україні. – 2007. - № 2 (42). – С. 30 – 35.

Алексеев А. Ужесточение конкуренции на потребительских рынках вынуждает производителей использовать нестандартные способы продвижения своих товаров // Деловая неделя. – 2004. – 21 – 27 октября.

Социально-экономические аспекты промышленной политики. Актуальные проблемы управления человеческими ресурсами и маркетинга в контексте стратегии развития Украины: сб. науч. тр. в 3 т. ; ИЭП НАН Украины; редкол.: Амоша А.И. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2007. Т. 3. – 2007. – 342 с.

Балакай О.Б. Методи рейтингової оцінки еколого-економічного рівня // Вісн. Донецького університету. Серія В. Економіка і право. – Спец. випуск, присвячений 40-річчю економічного факультету. – Т.2. – Донецьк, 2006. – С. 133 – 141.

7. Матеріал з Інтернету:

Распределение населения наиболее многочисленных национальностей по полу и возрасту, брачному состоянию, языковым признакам и уровню образования [Электронный ресурс] : по данным Всеукр. переписи населения в 2001 г. / Гос. ком. статистики Украины ; редактор О.Г. Осауленко. - К. : CD-вид-во „Инфодиск”, 2004. - 1 электрон, опт. диск (CD-ROM) : цвет.; 12 см. - (Всеукр. перепись населения, 2001). - Систем, требования: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/nt/xp.

Додатки оформляються як продовження курсової роботи. У додатки виносять статистичну, фінансову і іншу звітність підприємства, громіздкі таблиці і ілюстрації, розрахунки, представлення яких в тексті роботи недоцільно, тому що мають великий обсяг. Кожний додаток повинний починатися з нової сторінки, на якій зверху справа друкується слово «ДОДАТОК» і буква алфавіту, що допускається для позначення додатків. Нижче розташовується назва додатку. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Додатки повинні мати наскрізну нумерацію. Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння, які є в тексті додатку, необхідно нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, «Рис. А.2»; «Таблиця В.1». Якщо в роботі, як додаток, використовується документ, який має самостійне значення, його копію поміщають в роботу без змін в оригіналі. Перед копією документа поміщають аркуш, на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК __», а нижче його назву.

При написанні роботи російською мовою додаток слід позначати послідовно великими літерами російського алфавіту, за винятком літер Ё, З, Й, О, Ч, Ь, Ъ, Ы. Якщо робота написана українською мовою, то в позначенні додатків використовуються всі літери українського алфавіту, за винятком літер

Ґ, З, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2020 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.