Зразок заяви про реєстрацію шлюбу

До

(назва органу реєстрації актів

цивільного стану)

від

(прізвища, власні імена

по-батькові)

Реєстрацію шлюбу призначено

на «___» ____________ 20__ р. о ___ годині ___ хвилин

_______________________________________________

(підпис посадової особи, яка приймала заяву)

Шлюб зареєстрований _____________________, актовий запис N_____

(число, місяць, рік)

Місце для квитанції
про сплату державного мита

ЗАЯВА

Про реєстрацію шлюбу

місце реєстраційного
штампа (відмітки)

Закінчення додатка 25

Перешкод до реєстрації шлюбу у нас немає.

Виявляючи взаємну згоду на вступ до шлюбу, просимо зареєструвати його в установленому законодавством порядку.

Після реєстрації шлюбу бажаємо мати прізвище:

___________________________ _______________________

(чоловік) (жінка)

З умовами і порядком реєстрації шлюбу, а також з обов’язком повідомити один одного про стан здоров’я ознайомлені.

Права й обов’язки як майбутніх подружжя і батьків нам роз’яснено.

Про відповідальність за надання недостовірних відомостей органу реєстрації актів цивільного стану попереджені.

(Місце для заяви про бажання наречених зареєструвати шлюб в урочистій обстановці; для відміток про отримання направлення на медичне обстеження або про відмову в цьому).

Підписи наречених: Він ______________________

(дошлюбне прізвище)

Вона _____________________

(дошлюбне прізвище)

«___» _____________ 20__ р.

ДОДАТОК 26

Зразок заяви про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду

До __________________________________

(назва відділу державної реєстрації актів

_____________________________________

цивільного стану)

від __________________________________

(прізвища, власні імена, по батькові)

Розірвання шлюбу зареєстровано

_________________, актовий запис №_____

(число, місяць, рік)

Місце для квитанції

про сплату державного мита

ЗАЯВА

Про державну реєстрацію розірвання шлюбу

Просимо (прошу) зареєструвати розірвання шлюбу на підставі рішення суду __________________________________________

(назва суду та дата ухвалення рішення)

Про себе повідомляємо(ю):

З умовами розірвання шлюбу ознайомлені, про відповідальність за повідомлення завідомо неправдивих відомостей відділу державної реєстрації актів цивільного стану попереджені.

Підписи осіб, що розривають шлюб:

Він ___________________ Вона ____________________

(шлюбне прізвище) (шлюбне прізвище)

________________________

(число, місяць, рік)

Державне мито в сумі _____________________________

сплачено в ______________________________________

(назва фінансової установи)

Квитанція N ___ від (число, місяць, рік)

________________________________________

Додаток 27

Зразок заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей

До ___________________________________

(назва відділу державної реєстрації актів

______________________________________

цивільного стану)

від ___________________________________

(прізвища, власні імена, по батькові)

Державна реєстрація розірвання шлюбу

призначена на _________________________

(число, місяць, рік)

______________________________________

(підпис посадової особи, що прийняла заяву)

Розірвання шлюбу зареєстровано

___________________, актовий запис №___.

(число, місяць, рік)

Місце для квитанції

про сплату державного мита

ЗАЯВА

Про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей

Ми, що нижче підписалися, за взаємною згодою просимо розірвати шлюб у встановленому законодавством порядку.

Спільних дітей не маємо.

Про себе повідомляємо(ю):

З умовами розірвання шлюбу ознайомлені, про відповідальність за повідомлення завідомо неправдивих відомостей відділу державної реєстрації актів цивільного стану попереджені.

місце державного реєстраційного

штампа (відмітки)

Підписи осіб, що розривають шлюб:

Він ___________________ Вона ____________________

(шлюбне прізвище) (шлюбне прізвище)

________________________

(число, місяць, рік)

Додаток 28

Зразок заяви про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 сімейного кодексу україни

До ________________________________

(назва органу державної реєстрації актів

___________________________________

цивільного стану)

від ________________________________

(прізвище, власне ім’на, по батькові)

ЗАЯВА

Про розірвання шлюбу

Відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України

Прошу розірвати шлюб з:

___________________________________________________________

(прізвище, власне ім’я, по батькові)

згідно зі статтею 107 Сімейного кодексу України.

Про себе та чоловіка (дружину) повідомляю:

Опікун недієздатного подружжя: ________________________________

(прізвище, власне ім’я, по батькові)

_____________________________________________________________

(місце проживання: повна адреса із зазначенням індексу)

_____________________________________________________________

До заяви додаю: ______________________________________________

(рішення суду, дата та місце його ухвалення)

_____________________________________________

___________________

(число, місяць, рік) Підпис заявника _______________

Додаток 29

Зразок заяви про зміну імені

До _______________________________________________

(назва відділу державної реєстрації актів цивільного стану)

від _______________________________________________

(прізвище, власне ім’я, по батькові)

__________________________________________________

(місце проживання)

Місце для квитанції

про сплату державного мита

ЗАЯВА

про зміну імені*

Прошу змінити мені прізвище, власне ім’я, по батькові (потрібне підкреслити) ________________________________________________

(указати, на яке прізвище, власне ім’я, по батькові)

Повідомляю про себе:

Про відповідальність за надання недостовірних відомостей відділу державної реєстрації актів цивільного стану попереджений(на)

До заяви додаю

а) свідоцтво про народження;

б) свідоцтво про шлюб (розірвання шлюбу);

в) свідоцтва про народження дітей;

г) витяг з паспорта;

ґ) фотокартку;

д) документ, що підтверджує зміну імені;

____________________________________________________________

(свідоцтво про зміну імені заявника, його батька, матері, якщо раніше здійснювалась державна реєстрація зміни імені)

е) квитанція про сплату державного мита.

«____»________________ 20__ р. Підпис ________________

* Відповідно до пункту 1 статті 28 «Ім’я фізичної особи» Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям.

Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Додаток 30

Глосарій

Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправна винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, що посягає на державний або суспільний порядок, державну або колективну власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління, за які законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративний арешт– це найсуворіший вид адміністративного стягнення, що застосовується у виняткових випадках за окремі випадки адміністративних правопорушень на строк не більше 15 діб і полягає у триманні правопорушника в ізоляції від суспільства.

Акцепт– згода, укладена відповідно до пропозиції (оферти) другої сторони.

Безвісна відсутність– тривала відсутність особи, про місце перебування якої немає відомостей, встановлена в порядку, передбаченому законом (судом або нотаріальною конторою).

Визнання особи померлою – згідно зі ст. 46 ЦКУ, якщо у місці постійного проживання немає відомостей про її місце перебування протягом 3 років, та якщо вона зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом 6 місяців. Особа, яка зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після закінчення 2 років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особою померлою і до закінчення цього строку, але не раніше закінчення 6 місяців. Фізична особа оголошується померлою з дня набуття законної сили рішення суду про це. Фізична особа, яка зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня ї ймовірної смерті.

Продовження додатка 30

Виправні роботи – вид адміністративного стягнення, який полягає у праці правопорушника за місцем роботи з певними відрахуваннями у дохід державі.

Відпустка – це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам зі збереженням місця роботи і заробітної плати.

Власник – це особа, яка має право власності.

Власність – володіння речами; речі, рухомі й нерухомі, що комусь належать. Розрізняють власність приватну, комунальну, і державну залежно від того, чи ці речі (майно) належать приватній особі, громаді (спільноті) чи державі.

Галузь права – елемент системи права, сукупність норм права, що регулюють правові відносини в певній сфері суспільних відносин за допомогою певного методу правового регулювання.

Гіпотеза – частина норми, що вказує, за яких обставин норма набуває чинності.

Декрет – правовий акт, постанова органу влади або посадової особи.

Диспозиція – частина норми, у якій формулюється саме правило поведінки, права та обов’язки.

Дисциплінарна відповідальність – відповідальність працівників і службовців за порушення трудової дисципліни, яке виражається у накладанні стягнень адміністрацією підприємства чи установи.

Дисциплінарний проступок – це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) працівника, яке посягає на трудову дисципліну в підприємстві, установі, організації, шляхом невиконання або неналежного виконання працівником своїх обов’язків, зловживання або перевищення прав, порушення заборон чи обмежень.

Продовження додатка 30

Дієздатність – передбачена нормами права здатність суб’єкта своїми діями набувати і здійснювати суб’єктивні права та юридичні обов’язки.

Договір – взаємна угода між двома чи більше особами, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення правовідносин.

Завдаток – грошова сума, що видається однією сторін іншій стороні на підтвердження укладання договору й забезпечення його виконання. Завдаток застосовується лише в зобов’язаннях між фізичними особами. За чинним ЦК України завдаток відіграє забезпечувальну функцію, яка полягає в тому, що сторона, яка дала завдаток відповідає за невиконання договору, у разі його не невиконання втрачає завдаток. Якщо відповідальною за невиконання договору є сторона, яка одержала завдаток, вона сплачує іншій стороні подвійну суму. Сума завдатку у разі невиконання договору зараховується при відшкодуванні збитків, завданих потерпілій стороні невиконанням договору. Завдаток схожий з авансовим платежем, оскільки він також є попередньою платою, але для виконання забезпечувальної функції сумою коштів, що внесена авансом, необхідно вказати в договорі, що ця сума є завдатком, тому що в разі не виконання договору сума попередньої оплати повертається платнику.

Заклад – забезпечення одержуваної позики яким-небудь майном, цінностями, що передаються кредиторові.

Закон – нормативно-правовий акт законодавчого органу державної влади (або безпосередньо народу), який регулює найважливіші питання суспільного життя, має вищу юридичну чинність, і ухвалюється з дотриманням особливої законодавчої процедури.

Законність – це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства й держави на правових засадах.

Продовження додатка 30

Злочин – злодіяння, злий вчинок із точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи суспільства в цілому.

Заробітна плата – винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежать від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Застава – один із засобів забезпечення зобов’язань у цивільно-правових відносинах. Кредитор має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого зобов’язання задовольнити свої вимоги з вартості заставленого майна.

Інститут права – система відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин.

Іпотека – вид застави нерухомого майна (землі, будівель) із метою отримання іпотечного кредиту.

Кваліфікація – наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість належно проводити певні дії; рівень підготовленості, майстерності, ступінь готовності до виконання праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом, класом чи іншими атестаційними категоріями.

Колективний договір – це локальний нормативний акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини, що виникли між власником або уповноваженим ними органом і найманим працівником конкретного підприємства; це форма їх співробітництва з метою осягнення соціальної згоди і прогресу.

Компенсація – видача грошових сум і одноразових допомог працівникам за невикористану відпустку, зростання цін, при звільненні, поновлені на службі, при переведенні на іншу роботу і т.д.

Продовження додатка 30

Конфіскація – адміністративне стягнення, яке полягає в примусовій безоплатній передачі предмета, що став знаряддям вчинення чи об’єктом адміністративного правопорушення.

Крайня необхідність – це вимушене заподіяння шкоди правоохоронним інтересам з метою усунення небезпеки, що загрожує, якщо вона в даній обстановці не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є рівнозначною або менш значною, ніж відвернена. Частина 2 ст. 39 ККУ.

Кримінальна відповідальність – різновид юридичної відповідальності, обов’язок особи, яка вчинила злочин зазнати державного осуду в формі кримінального покарання.

Кримінальне покарання – захід державного примусу, що застосовується від іменні держави за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмежені прав і свобод засудженого.

Матеріальна відповідальність працівника – це один із видів юридичної відповідальності, що виражається в обов’язку працівників покрити повністю або частково матеріальну шкоду, що була заподіяна з їх вини.

Метод правового регулювання – сукупність прийомів і засобів правового впливу на суспільні відносини.

Необхідна оборона – дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищалась, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Продовження додатка 30

Неустойка – визначена законами або договором грошова сума, яку боржник зобов’язаний сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, зокрема в разі прострочення виконання. Виступає одним із засобів забезпечення виконання зобов’язань за цивільним законодавством. Неустойкою може забезпечуватися лише дійсна вимога. Угода про неустойку має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов’язання.

Нікчемний правочин – окремий випадок недійсності правочину. Відповідно до ст. 215 ЦК, нікчемний правочин – це такий, недійсність якого встановлена законом і не вимагає її судового визнання.

Норма права – це загальнообов’язкове, формально виражене правило поведінки установлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, що забезпечується всіма заходами державного впливу.

Нормативно-правовий акт – офіційний акт волевиявлення (рішення) уповноважених суб’єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин.

Нормативно-правовий договір – спільний акт-документ, що містить нові норми права, які встановлюються за взаємною домовленістю між правотворчими суб’єктами (результат двосторонньої або багатосторонньої угоди) із метою врегулювання певної життєвої ситуації, і забезпечується державою.

Опіка, піклування – влаштування дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного кодексу України).

Згідно з Цивільним кодексом України (ст. 58, 59, 63), опіка встановлюється над малолітніми особами (неповнолітні до 14 років), які є сиротами або позбавленні батьківського піклування, та фізичними особами які визнані недієздатними.

Продовження додатка 30

Оплатне вилучення предмета – полягає в примусовому виучені предмета за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з вирахуванням витрат з реалізації виученого предмету.

Оспорюваний правочин – якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна з сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним.

Оферта – пропозиція укласти договір, адресована одній або кільком конкретним особам із обов’язковим переліком усіх умов. Оферта зв’язує особу, що її направила, з адресатом із моменту її отримання останнім. Якщо повідомлення про відкликання оферти надійшло раніше або одночасно із самою офертою, вона вважається не отриманою. Якщо оферта отримана адресатом, вона не може бути відкликаною протягом строку, встановленого для її акцепту, якщо інше не обумовлене в самій оферті або не випливає із сутності пропозиції чи обстановки, в якій вона була зроблена. Публічна оферта – пропозиція, яка містить істотні умови договору і з якої вбачається воля особи, що заявила таку пропозицію, укласти договір на зазначених умовах із будь-ким, хто відгукнеться.

Пеня – вид покарання, який застосовується за порушення строку платежів у ці вільно-правових і фінансово-правових відносинах.

Підзаконний акт – акт, який видається відповідно до закону, на підставі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень та їх трактування або встановлення первинних норм.

Підприємницькі товариства – це товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. Вони можуть бути створенні лише як господарські товариства (повне товариство, командне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи (ст. 84 ЦК).

Продовження додатка 30

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які не досягли 14-ти років, які є сиротами або позбавленні батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Податкові пільги – переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі. Норми законодавства, що визначають підстави, порядок і умови застосування пільг із податків і зборів, не можуть мати індивідуального.

Позбавлення спеціального права – основне адміністративне стягнення, яке накладається на громадян у разі грубого або систематичного порушення порядку користування цим правом. У межах адміністративного законодавства громадян може бути позбавленого права керування транспортними засобами та права полювання, це є однією з відмінностей цього стягнення від аналогічного виду кримінального покарання.

Попередження – найбільш м’який вид адміністративного покарання, що застосовується за вчинення незначних правопорушень, а також для осіб що вперше вчинили проступок.

Постанова – один із видів підзаконних нормативно-правових актів, що ухвалюється органом виконавчої влади.

Право як юридичне явище – це система формально визначених норм (правил поведінки) і принципів, установлених або визначених державою як регулятори суспільних відносин, що забезпечується всіма заходами легального державного впливу або ж примусу.

Правова система – це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання.

Правовий прецедент – це акт-документ, що містить норми-звичаї, які санкціоновані державою і забезпечуються нею.

Продовження додатка 30

Правоздатність – передбачена нормами права здатність суб’єкта мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки.

Правотворчість – це правова форма діяльності держави за участю громадського суспільства (у передбачених законом випадках), пов’язана із встановленням (санкціонуванням), зміною, скасуванням юридичних норм.

Правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми.

Предмет правового врегулювання – це сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами.

Принципи права – це закріпленні у праві вихідні нормативно настановчі положення, що характеризують його зміст, основи, зазначені в ньому закономірності суспільного життя.

Прогул – нез’явлення на роботу чи відсутність на роботі понад три години протягом робочого дня без поважних причин.

Реституція – в цивільному праві повернення сторонам, що уклали угоду, всього одержаного ними за угодою у разі визнання її недійсною. За неможливості повернути одержане в натурі сторони мають відшкодувати у грошах, якщо інші наслідки недійсної угоди не передбачені законом. Цивільним правом передбачується двостороння реституція, тобто повернення всього одержаного повинні здійснити обидві сторони угоди.

Робочий час – це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов’язки.

Санкція – частина норми, яка встановлює заходи (види та обсяг) державного примусу, що застосовуються в разі її порушення.

Продовження додатка 30

Система законодавства – це сукупність діючих на території певної держави нормативно-правових актів.

Сім’я(родина) – соціальна група, що складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних чи прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Трудова правоздатність – здатність громадянина мати працю, права та обов’язки.

Трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник – виплачувати працівникові заробітну пату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

Трудовий стаж – тривалість роботи й інших видів діяльності, з якими пов’язується право людини, передусім, у сфері пенсійного забезпечення. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності якої або відповідних записів у ній трудовий стад встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Трудові правовідносини – це суспільні зв’язки, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу реалізації першим своєї здібності до продуктивної праці, врегульовані нормами трудового права, а їх учасники виступають у ролі носіїв суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.

Продовження додатка 30

Трудові спори – це конфлікти між працівником і власником або між працівниками і роботодавцями із приводу застосування законодавства про працю або встановлення чи зміни умов праці, що розглядаються в установленому законом порядку.

Удаваний правочин – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо цей факт буде встановлений, то відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони вчинили насправді.

Усиновлення (або удочеріння) – влаштування у сім’ях дітей, які залишилися без піклування рідних батьків. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбачуваного статтею 282 Сімейного кодексу України.

Уявною обороною – визначаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання – ч. 1 ст. 37 КК.

Фізичні особи – індивіди (громадяни України, особи без громадянства, іноземці та особи з подвійним громадянством), які наділенні законом цивільною правоздатністю та дієздатністю.

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що обумовлювались цим правочином.

Функції права – це основні напрями правового впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування.

Цивільне правовідношення – це зв’язок суб’єктів врегульованого правом суспільного відношення, що виражається в наявності них суб’єктивних прав і обов’язків.

Закінчення додатка 30

Час відпочинку – це встановлений законом час, протягом якого працівники звільняються від виконання своїх трудових обов’язків і який вони можуть використовувати за власним розсудом. Трудове законодавство України регулює різні види часу відпочинку для того, щоб працівники могли відпочити і відновити свої фізичні та душевні сили для роботи.

Шлюб – це історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка визначає їх права та обов’язки одного до іншого й щодо дітей. Відповідно до ст. 21 СК України шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Штраф – грошове стягнення, захід матеріального впливу, що застосовується у випадках і в порядку, встановлених законом або договором. У цивільному праві штраф є видом відповідальності, визначається у твердій сумі або у відсотку від суми порушення зобов’язання. У кримінальному праві штраф застосовується як основна або додаткова міра покарання, а також у разі заміни судом невідбутої частини покарання на більш м’яку та в деяких інших випадках.

Юридичні особи – організації, підприємства чи установи, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачами та відповідачами у суді, арбітражі.

ЗМІСТ

Передмова. 3

Програма курсу»Правознавство». 4

Тема 1. Поняття й ознаки права як соціальної системи. 8

Тема 2. Цивільне право України – галузь права. 37

Тема 3. Правочин як основний вид цивільних правовідносин. Цивільно-правовий договір. 49

Тема 4. Сімейні правовідносини. 74

Тема 5. Трудові правовідносини. 88

Тема 6. Основи адміністративного права України. 123

Тема 7. Основи кримінального права України. 135

Рекомендації 153

Контрольні завдання за курсом «Правознавство». 154

Питання до заліку. 174

ДОДАТКИ.. 184

Навчальне видання

ГАРЯЄВА Ганна Михайлівна

МУРЕНКО Олена Леонідівна

ПЕРЕВАЛОВА Людмила Вікторівна

ПРАВОЗНАВСТВО

Навчально-методичний посібник

для студентів денної форми навчання

технічних спеціальностей

Роботу до друку рекомендував Поступний О.М.

В авторській редакції

План 2015 р., поз.

Підп. до друку 2015 р. Формат 60×84 ¹/_16. Папір офісний.

Risо–друк. Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк.

Наклад 150 прим. Зам. № Ціна договірна.

_____________________________________________________________

Видавець і виготовлювач

Видавничий центр НТУ «ХПІ».

вул. Фрунзе, 21, м Харків, 61002

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3657 від 24.12.2009 р.

_____________________________________________________________

ISBN

ШТРИХ-КОД